Скандальний марафон, врятований сезон Крафта. Підсумки лижного тижня

Стрибки з трампліну

Старти тижня:

Середа, 3 березня

ЧС-2021, особистий турнір, великий трамплін HS137, жінки

П'ятниця, 5 березня

ЧС-2021, особистий турнір, великий трамплін HS137, чоловіки

Субота, 6 березня

ЧС-2021, командний турнір, великий трамплін HS137, чоловіки

Крафт врятував кошмарний сезон

Нинішній сезон для Штефана Крафта був сезоном боротьби і мук. Лідера збірної Австрії постійно мучили проблеми зі спиною, через які він пропустив значну частину сезону, і не міг навіть поборотися за те, щоб захистити свій титул переможця Кубка світу в загальному заліку. Проте, було видно, що потенціал у Крафта надалі величезний, і в своїх найкращих спробах він навіть при зім'ятій передсезонній підготовці та проблемах зі спиною може поборотися за найвищі місця.

І він зумів це довести в найбільш відповідний момент - на чемпіонаті світу. На 90-метровому трампліні австрієць відчував себе не дуже комфортно, і лише замкнув топ-10 особистого турніру. А ось на великому трампліні, де Крафт вже двічі перемагав в рамках Турне чотирьох трамплінів (в 2014 і 2016 роках), у нього відразу все стало виходити.

Топові результати в тренуваннях австрієць зумів конвертувати в золоту медаль особистого турніру. Перемога абсолютно заслужена - стрибки Крафта в важких погодних умовах (під час змагань йшов сильний сніг) були далекими і бездоганними з технічної точки зору.

Третє особисте золото Крафта на чемпіонатах світу - він всього в одному титулі від рекордсмена за цим показником, Адама Малиша. Важкий і невдалий сезон для Штефана в одну мить перетворюється на тріумфальний. Історія дуже нагадує Грегора Шліренцауера в сезоні 2010/2011: легендарний співвітчизник Крафта тоді теж цілий сезон мучився з травмами, але сенсаційно взяв золото чемпіонату світу в Холменколлені.

А ось головним невдахою чемпіонату світу в Оберстдорфі став його головний фаворит, Халвор Егнер Гранеруд. Після невдачі на нормальному трампліні (четверте місце) домінатор нинішнього Кубка світу заразився коронавірусом і другу частину мундіалю пропустив.

Підсолодити пігулку Гранеруду може той факт, що він уже достроково став володарем Великого кришталевого глобуса (ВКГ): на заміну скасованому норвезькому турне «Raw Air» FIS зуміла організувати тільки один додатковий старт на фіналі сезону в Планіці, що зробило Халвора недосяжним в загальному заліку. Правда, з іншого боку, позбавило його можливості поборотися за рекорд за кількістю перемог в одному сезоні - досягнення Петера Превца в 15 перемог в сезоні 2015/2016 залишиться неперевершеним.

За відсутності Гранеруда срібло особистого турніру завоював його партнер по команді Роберт Йоханссон. Проте, в цілому чемпіонат вийшов для збірної Норвегії провальним: у суботу в командному турнірі вони стали тільки шостими, програвши переможцям більше 70 балів. Два срібла (з урахуванням другого місця в міксті) - явно не той результат, на який чекали від скандинавів.

Амністія для Хорнгахера

Якщо збірна Норвегії чемпіонат світу провалила, то Німеччина на домашньому мундіалі, навпаки, стрибнула вище голови. Січень і перша половина лютого для Бундестіму були жахливими, і провал в Оберстдорфі здавався неминучим. І в підсумку виступ німців на домашній території перевершив всі очікування.

Головним героєм команди став Карл Гайгер, який після срібла на 90-метровому трампліні взяв ще й бронзу особистого турніру на великому трампліні. Таким чином, Гайгер за один сезон зібрав три медалі ЧС різного ґатунку на трьох різних трамплінах - нагадаємо, в грудні минулого року він взяв золото на польотному чемпіонаті світу в Планіці. Незважаючи на всі проблеми по ходу сезону, Гайгер вміє збиратися до найважливішим змагань (друге місце на Турне чотирьох трамплінів - ще одне тому підтвердження) - якість, яка властива Великим.

А вишенькою на торті для збірної Німеччини стало сенсаційне золото в суботу в командному турнірі. Загальний рівень Бундестіму на нинішньому мундіалі залишав бажати кращого, і, як і в міксті, була висока ймовірність того, що німці взагалі залишаться без медалі - Норвегія, Австрія та Польща виглядали сильніше.

Однак німці зуміли зібратися на командний турнір і виступили блискуче. Головним фактором перемоги Бундестіму став Маркус Айзенбіхлер. Протягом всього чемпіонату було видно, що він знаходиться в прекрасній формі, що доводили блискучі стрибки в тренуваннях і кваліфікаціях. Однак до Маркуса повернулися психологічні проблеми, і в особистих турнірах він обидва рази перегорів і провалився. У другій спробі на великому трампліні Айзенбіхлер навіть впав, але, на щастя, уникнув травм.

На командний турнір Маркус зумів зібратися і прогнати всіх демонів з голови. Це стало зрозуміло ще по трайл-раунду, де німець розгромив всіх і не дотягнув всього півметра до рекорду трампліну - 143 метра. Блискучими були і обидва стрибки Айзенбіхлера в командному турнірі, особливо в другій спробі, де він зумів одним махом ліквідувати відставання в 10 балів від Польщі і Австрії - маленький спортивний подвиг.

Сумарно це вже шосте золото в кар'єрі Айзенбіхлера на чемпіонатах світу - це всього на одне менше, ніж у рекордсмена за цим показником, Вольфганга Лойцля. Як і у австрійця, у Маркуса особисте золото лише одне, проте практично у всіх командних турнірах саме він був головною рушійною силою колективу.

Не можна не порадіти і за Зеверіна Фройнда. Так, він був слабкою ланкою переможної німецької четвірки. Але дорогий вже сам той факт, що Фройнд після стількох травм зумів знову стати чемпіоном світу, коли багато його вже списав з рахунків і говорив про те, що йому час завершувати кар'єру. Яскравий приклад того, що треба не слухати скептиків, а боротися і вірити в свою мрію. Приклад, який може надихнути багатьох.

Ну а для головного тренера збірної Німеччини Штефана Хорнгахера два золота в командних турнірах стали справжньою амністією за провальні січень і лютий. Тоді багато говорилося навіть про можливу відставку бундестренера, однак такі результати на домашньому ЧС змушують закрити очі на ті проблеми, які були. А ось головний тренер жіночої збірної Німеччини, Андреас Бауер, свою посаду залишить в кінці сезону - на відміну від Хорнгахера, йому крім золота міксту похвалитися нічим.

БОНУС. Шок-Контент. У суботу гостем студії словенського телеканалу «SLO2» був легендарний стрибун Прімож Петерка - переможець Турне чотирьох трамплінів і 2-разовий володар Кубка світу. Про те, що 42-річний словенець вже багато років має проблеми з алкоголізмом, і так знають всі, але зараз зовнішній вигляд Петерки просто лякає:

Gościem sobotniego studia SLO2 był dwukrotny zdobywca Kryształowej Kuli, Primoz Peterka i... brak słów 😧 #skijumpingfamily @skijumpingpl pic.twitter.com/lIKdaSSzW4

— Adam Bucholz (@Bucholz_Adam) March 6, 2021

Гірські лижі

Старти тижня:

П'ятниця, 5 березня

Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), швидкісний спуск, чоловіки - відмінений

Субота, 6 березня

Ясна (Словаччина), слалом, жінки

Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), швидкісний спуск, чоловіки

Неділя, 7 березня

Ясна (Словаччина), гігантський слалом, жінки

Заальбах-Хінтерглемм (Австрія), супергігант, чоловіки

Одерматт починає напружувати Пінтуро

У гірськолижників цього вік-енду відбувся швидкісний етап в Заальбах-Хінтерглеммі, який заміняв вік-енд у норвезькому Квітф’єллі. Також в п'ятницю повинен був відбутися перенесений з Венгена швидкісний спуск, але він був скасований через сильний туман. Ймовірно, він так і не буде розіграний: не залишилося ні часу шукати заміну, ні вільних дат в календарі.

За підсумками етапу в Заальбаху ми можемо констатувати, що в боротьбі за перемогу в загальному заліку Кубка світу раптово відродилася інтрига. Коли ситуація для Алексіса Пінтуро, здавалося б, стала комфортною, ми нарешті дочекалися того самого прогресу Марко Одерматта в швидкісних видах. У Заальбаху швейцарець став п'ятим в швидкісному спуску і виграв супергігант, в той час як Пінтуро даунхіл пропускав, а в неділю зайняв скромне 15-те місце.

У підсумку за два старти в Заальбаху Одерматт відіграв у француза 129 очок. Міг би відіграти ще більше, якби не скасування першого швидкісного спуску в п'ятницю. У загальному заліку Пінтуро виграє 81 очко, і до кінця сезону нас чекають ще два слаломи, два гіганти, один супергігант і один швидкісний спуск. Наявність двох слаломів, які Одерматт не ходить, а також гандикап у 81 очко, роблять Пінтуро фаворитом в цій дуелі, але віддавати ВКГ французу заздалегідь точно не варто. Багато що може вирішитися в двох гігантах, які є профільним видом для обох претендентів.

Крім Одерматта, сильно постраждав від скасування п'ятничного швидкісного спуску і Домінік Паріс. На момент скасування змагань він лідирував і мав дуже хороші шанси на перемогу. У суботу повторити настільки ж сильний заїзд італійцеві не вдалося - лише четверте місце. У недільному супергіганті шансів у Паріса не було - аж надто складною технічно була траса. Відзначимо, що в недільному супергіганті обірвалася серія з семи поспіль подіумів Маттіаса Майера в швидкісних видах - сьоме місце.

Через складність траси супергіганта в неділю було багато сходів навіть серед топ-фаворитів, і відповідно, багато проривів середняків. Окремо стоїть Матьє Беле, який став другим. Для 24-річного француза це перший в кар'єрі подіум в Кубку світу - раніше він ніколи не піднімався вище шостого місця.

Влхова завдає удару у відповідь

Тиждень тому Лара Гут-Бехрамі перехопила у Петри Влхової лідерство в загальному заліку Кубка світу і перетворилася на лідера в боротьбі за ВКГ. Після цього жіночий Кубок світу відправився на технічний етап в Ясну - рідну трасу для Влхової, на якій вона тренується з перших кроків в гірських лижах.

Ще зовсім недавно здавалося, що форма Петри йде на спад, і що зупинити цей процес буде дуже складно. Однак на домашній трасі Влхова ожила: друге місце в слаломі і перемога в гіганті. У той же час, Гут-Бехрамі в гіганті виступила невдало - скромне дев'яте місце. Залишається лише зрозуміти, що це було у виконанні швейцарки: разовий збій чи спад форми?

Так чи інакше, Влхова підібралася до Гут-Бехрамі на відстань всього 36 очок в загальному заліку. І, з огляду на те, що перед фіналом сезону на дівчат чекають ще два слаломи в Оре, то вже словачка знову перетворюється на лідера в боротьбі за ВКГ.

Ще однією важливою подією етапі в Ясні стало те, що Марта Бассіно завдяки своєму четвертому місцю достроково забезпечила собі Малий Кубок світу в гіганті. Відзначимо геніальну другу спробу у виконанні Еліс Робінсон, яка вивела її на друге місце в підсумку. Схоже, як і рік тому, 19-річна новозеландка набирає пікову форму під кінець сезону.

А ось Катаріна Лінсбергер в Ясні розчарувала: четверте місце в слаломі і сьоме в гіганті. Схоже, після тріумфального чемпіонату світу форма молодої австрійки трохи пішла на спад. Не можна не відзначити Мікаелу Шиффрін, яка видала, можливо, свій найкращий вік-енд у сезоні: перемога в слаломі і третє місце в гіганті.

Мішель Гізін з боротьби за ВКГ остаточно вибула: в Ясні на її рахунку лише п'яте і восьме місця. У загальному заліку вона програє Гут-Бехрамі вже 287 очок.

Загальний залік Кубка світу (чоловіки):

Загальний залік Кубка світу (жінки):

Лижні гонки

Старти тижня:

Вівторок, 2 березня

ЧС-2021, розділка, 10 км, вільний стиль, жінки

Середа, 3 березня

ЧС-2021, розділка, 15 км, вільний стиль, чоловіки

Четвер, 4 березня

ЧС-2021, естафета, 4х5 км, жінки

П'ятниця, 5 березня

ЧС-2021, естафета, 4х10 км, чоловіки

Субота, 6 березня

ЧС-2021, марафон, 30 км, класика, жінки

Неділя, 7 березня

ЧС-2021, марафон, 50 км, класика, чоловіки

Йохауг - королева чемпіонату світу

Як і прогнозувала більшість, королевою жіночої частини чемпіонату світу стала Тереза ​​Йохауг. Так, на підході до чемпіонату світу легендарна норвежка зазнала двох поспіль поразок в дистанційних гонках в Фалуні, що давало можливість пофантазувати про якусь інтригу, але в Оберстдорфі настала сувора і звична реальність: Йохауг не було рівних. Тереза ​​без шансів для суперниць виграла всі три дистанційні гонки, а Лінн Сван і Джессіка Діггінс, які обіграли Йохауг в Фалуні, чемпіонат провалили і на двох не завоювали жодної медалі.

В роздлці Тереза ​​виграла у найближчого переслідувача, Фріди Карлссон, майже хвилину, а в марафоні перевага норвежки над іншими досягла зовсім непристойних розмірів: дві з половиною хвилини, при тому, що при бажанні Йохауг могла привезти і більше. Що цікаво, подіум розділки повністю повторював топ-3 скіатлона - не тільки за складом, але і по порядку: Йохауг - Карлссон - Андерссон.

Ситуація, за якої подіуми всіх трьох дистанційних гонок будуть абсолютно ідентичними, була більш ніж вірогідною, проте систему зуміла зламати Хейді Венг, яка завоювала срібло в марафоні, випередивши двох шведок. Непоганий підсумок чемпіонату для Венг, яка навіть в пікові роки своєї кар'єри провалювала титульні турніри.

До слова, тріо Венг - Карлссон - Андерссон по ходу марафона впало на спуску. Завал спровокувала Карлссон (як і в випадку її зіткнення з Йохауг в скіатлоні), і в результаті сама шведка найбільше від нього і постраждала. Відразу після гонки її на швидкій допомозі відвезли в лікарню через сильний біль у руці. На щастя, Карлссон відбулася лише сильним забоєм і набряком руки, проте навіть в такій ситуації завоювати бронзу - маленький спортивний подвиг. Героїзму у Фріди рівно стільки ж, скільки безглуздого вміння знаходити собі пригоди на рівному місці.

Перемоги Йохауг в дистанційних гонках були прогнозованими, а найбільш інтригуючою гонкою чемпіонату була естафета, де шанси збірних Норвегії та Швеції були практично рівними - з невеликою перевагою шведок. Сама гонка проходила за дуже непростих погодних умов, і перетворилася на такий собі Кубок конструкторів - готовність лиж грала не менш важливу роль, ніж готовність самих спортсменок.

Довгоочікуваної дуелі Швеція - Норвегія не вийшло: шведи в цьому Кубку конструкторів зазнали нищівної поразки. На класичних етапах лижі у Йонни Сундлінг і Шарлотт Калли працювали дуже погано (особливо у Калли), і вже до середини гонки Швеція була змушена попрощатися з надіями не тільки на перемогу, але і на будь-яке призове місце. А Норвегія довела справу до впевненої перемоги.

Стратегічна помилка Большунова

У підсумках першого тижня чемпіонату світу ми говорили про те, що Олександр Большунов припускається стратегічної помилки, приймаючи рішення бігти повну програму чемпіонату. Сценарій, за якого Большунову може не вистачити сил на другому тижні, був цілком реалістичний, і він здійснився. Будучи головним фаворитом і конькової розділки, і класичного марафону, росіянин в результаті в обох гонках залишився без золота - а в розділці взагалі без медалі.

В розділці спочатку все йшло за планом Большунова: на першій половині дистанції він лідирував, і, здавалося, впевнено йшов до золота. Однак на другий половині дистанції Олександру не вистачило сил, він почав втрачати темп, і в підсумку програв трьом норвежцям: Хансу Крістеру Холунду, Сімену Хегстаду Крюгеру і Харальду Остберг Амундсену.

Бронза Амундсена стала сенсацією, але сенсацією добре підготовленою. Звичайно, бронза ЧС від людини, у якого за кар'єру на рахунку всього три гонки на Кубку світу (і найкращий результат - восьме місце) не може не дивувати. Однак Амундсен весь нинішній сезон готувався до однієї-єдиної гонки, і прекрасно проявив себе на аналогічній дистанції на внутрішніх норвезьких змаганнях: друге місце в Бейтостолені і перемога в Ліллехаммері. А зі всім відомих причин рівень конкуренції на цих змаганнях в нинішньому сезоні був, напевно, навіть вищий, ніж на Кубку світу. Міг Амундсен поборотися і за медаль вищого гатунку, але впав на спуску на останньому колі дистанції.

Завершувався чемпіонат світу чоловічим марафоном класикою, і більш драматичного закінчення мундіалю неможливо було і придумати. Йоханнес Клебо раптово виявився готовий до боротьби на такий довгій дистанції, і впевнено тримався в лідируючій групі. У той же час Большунов, будучи головним фаворитом, відчував себе не найкращим чином, і на останній третині дистанції навіть випадав з групи лідерів, але до останнього кола все ж зумів у неї повернутися.

Однак часу і сил на те, щоб просіяти цю групу, у росіянина вже не залишилося, і на фініш він приїхав разом з Клебо і Емілем Іверсеном. На фінішну пряму Большунов виїжджав першим і вибрав собі найбільш зручний правий коридор. Побачивши, що Клебо намагається його обігнати праворуч, Олександр вирішив застосувати проти норвежця той же прийом, що і Йоні Мякі проти нього самого в тому самому скандальному інциденті в Лахті.

Клебо діяв жорстко, підштовхнув Большунова, через що росіянин зламав палицю, і, обігнавши його, кинувся до перемоги. А Олександр, залишившись без однієї палиці, ще й пропустив Іверсена, фінішувавши третім.

Журі після гонки не знайшло в діях Клебо ніякого порушення правил, але збірна Росії подала протест, після якого зіткнення було розглянуте повторно, і більш детально. Судді змінили своє попереднє рішення і дискваліфікували Йоханнеса. Большунову це не особливо допомогло: він лише розміняв бронзу на срібло, а золото дісталося везунчику Іверсену.

Чи справедливою є дискваліфікація Клебо? Однозначно, так. Уповільнені повтори чітко показують, що причиною перелому палиці Большунова став саме контакт з палицею норвежця, до того ж Клебо при обгоні Олександра на кілька кроків вийшов за межі траси, що заборонено. Однак головне питання до Йоханнеса полягає навіть не в цьому, а в тому, навіщо він взагалі пішов обганяти суперника справа, де вже майже не залишалося місця, а не зліва, де була відкрита вся траса?

Після цього норвежці подали зворотній протест, метою якого було повернути золото Клебо, однак він не був задоволений. А ось якби вони подали протест на дії Большунова, то мали б шанс домогтися його дискваліфікації, тому дії Олександра також були на грані фолу. По-перше, зайнявши правий коридор, він пішов не по самій лижні, а правіше, щоб не залишити Клебо простору для обгону. А потім, побачивши, що Йоханнес його все ж намагається обійти справа, став ще більш акцентовано затискати його, навіть підключаючи коньковий хід.

У чому тут різниця з ситуацією Мякі - Большунов у Лахті, де з боку фіна вже точно не було ніякого порушення? У стилі пересування. Тоді вони змагалися в коньку, і, коли гонщик їде вільним стилем, то, звісно, займає більше простору в ширину. Тому в фінішному створі того, хто знаходиться попереду і вже вибрав собі коридор, обігнати легальним способом в цьому коридорі, шансів вже майже немає. Коли мова йде про класику, ти цілком правий тільки в тому випадку, якщо ти йдеш у своїй лижні. Большунов виїхав за її межі, намагаючись затиснути Клебо, тому його дії знаходяться як мінімум на межі фолу.

Як би там не було, істина в іншому: Большунов в фінішному спринті виграти гонку шансів не мав би. В рівній і чесній боротьбі Клебо як мінімум в 19 випадках з 20 обіграє його в спринті. А так зі зламаною палицею і дискваліфікацією Йоханнеса Олександр програв Іверсену - як не крути, все одно друге місце.

Причина поразки в тому, що Большунов не зміг скинути Клебо по ходу дистанції, і, цілком ймовірно, сталося це через те, що росіянин, відбігавши повну програму чемпіонату, не був готовий до марафону на 100%. Клебо пропускав розділку, норвезьке тріо, якому Олександр програв в 15-кілометровій гонці, не бігало спринтерські дистанції, і лише тільки росіянин біг абсолютно все.

Ця поразка могла б стати хорошим уроком для Большунова на майбутнє, але, судячи зі слів і поведінки росіянина після фінішу, не стане. Замість того, щоб проаналізувати свою стратегію і знайти в ній помилки, Олександр так і буде звинувачувати в своїй поразці цих підлих норвежців, а не самого себе.

Так чи інакше, більш драматичного завершення чемпіонату було важко придумати. Всі ці розгляди зайняли більше години і транслювалися в прямому ефірі - дуже нагадувало легендарний інцидент між Аленом Простом і Айртоном Сенною в Формулі-1. Складно сказати, якими будуть відносини між Большуновим і Клебо після цього. Особливо враховуючи, що за кілька днів до цього росіянин вручив Йоханнесу запрошення на своє весілля.

На тлі такого фіналу чемпіонату світу багато хто вже встиг призабути про естафету, яка стала не менш епічною. Як і в жіночій, дуже важливим фактором успіху стала готовність лиж. На першому етапі в лотерею виграла збірна Росії. Олексій Червоткін, якому в Росії до цих пір не забули провал на першому етапі Олімпіади-2018, видав щось неймовірне, і втік від суперників на цілу хвилину.

Здавалося, золото вже майже в кишені у росіян, проте наскільки геніальним був перший етап Червоткіна, настільки ж бездарним - другий етап від Івана Якімушкіна. Він не тільки розгубив цей величезний запас, а й передався з відставанням в 10 секунд від Норвегії, яке на третьому етапі стараннями Холунда перетворилося в півхвилини. На останньому етапі Клебо пішов в економ-режимі і дозволив Большунову добрати себе, після чого розібрався з ним у спринті. Банальна розв'язка, але який епічний розвиток сюжету!

Двоборство

Старти тижні:

Четвер, 4 березня

ЧС-2021, особистий Гундерсен, великий трамплін HS137/10 км, чоловіки

Субота, 6 березня

ЧС-2021, командний спринт, великий трамплін HS137 / 2х7,5 км, чоловіки

Німці залишилися без золота домашнього ЧС

Перший тиждень чемпіонату світу показав, що збірна Німеччини до домашнього мундіалю не готова. І якщо у когось були якісь надії на те, що на другому тижні німці розбігаються і розстрибаються, то в підсумку ці ілюзії були розвіяні. Німці так і залишилися без золота, при чому в командному спринті Ерік Френцель і Фабіан Ріссле лише в завзятій боротьбі з Японією вирвали бронзу.

Для Френцеля (і, як наслідок, для всієї збірної Німеччини) нинішній чемпіонат світу став першим з 2009 року, який був завершений без єдиного золота. І треба ж такому статися, щоб ця серія обірвалася саме на домашньому мундіалі! Після такого в тренерському штабі збірної Німеччини напевно відбудуться кадрові зміни: героїчна боротьба зі стрибковою збірною Франції за Хайнца Куттіна своїх плодів не принесла, хоча, варто визнати, в Оберстдорфі німці набагато сильніше розчарували своїм гоночним рівнем, а не стрибковим.

А головним героєм другого тижня чемпіонату світу став Йоханнес Лампартер. 19-річний австрійський вундеркінд завоював два золота: в особистому турнірі на великому трампліні і в командному спринті разом з Лукасом Грайдерером.

В особистому турнірі після стрибків у Лампартера була перевага в 22 секунди над Акіто Ватабе і 37 - над Ярлом Магнусом Ріібером, який в цілому на нинішньому чемпіонаті в стрибках не вражав. Майже 40 секунд переваги над Ріібером - у австрійця були шанси утримати таку перевагу на трасі, але головним сюрпризом стало те, що Ріібер навіть не спробував це відставання відіграти, зосередившись на боротьбі з Ватабе за друге місце. А Лампартер без особливого опору завоював особисте золото на своєму дебютному дорослому чемпіонаті світу, при чому, як виявилося, не останнє.

Так, про великі перспективи Лампартера говорилося ще перед стартом нинішнього сезону, але навряд чи хтось міг повірити, що шлях від перспективного юніора до суперзірки світового двоборства він пройде всього за один сезон. І зараз Лампартер виглядає дуже серйозною загрозою домінуванню Ярла Магнуса Ріібера - треба лише трохи підтягнути свої спринтерські якості.

Інший претендент на трон найкращого двоєборця світу найближчого майбутнього, Йенс Лурос Офтебро, після дуже успішного першого тижня (бронза особистого турніру і золото в команді) другий тиждень мундіалю занести собі в актив не може. В особистому турнірі Офтебро зайняв лише сьоме місце, після чого навіть не відібрався в командний спринт - тренерський штаб збірної Норвегії досить несподівано вирішив зробити вибір на користь Еспена Андерсена, який в особистому турнірі фінішував відразу на Офтебро, на восьмому місці.

Ну а Ерік Френцель залишився на нинішньому чемпіонаті не тільки без золота, а й без будь-якої особистої медалі - два четвертих місця. Так, можна було б поговорити про те, що легендарний німець вже не той, але ж провалив чемпіонат не тільки він, а й вся збірна Німеччини: проблема точно не особисто у Френцелі. Тому, якщо німці зроблять правильні висновки зі своєї невдачі в Оберстдорфі, то в олімпійському сезоні Пекіна (який напевно стане останнім в кар'єрі Френцеля) «Король Ерік» ще зможе запалити.

В цілому, в особистому турнірі на великому трампліні кидалися в очі просто гігантські розриви після стрибків, відіграти які на трасі вже було неможливо. І це кидається в очі практично кожен раз, коли двоєборцям доводиться змагатися на великому трампліні. FIS явно потрібно щось з цим робити: або збільшувати дистанцію гонки при стрибках на великих трамплінах, або змінювати формулу перерахунку очок відставання після трампліну в секунди на старті гонки. Аж надто вигідні умови отримують двоборці з ухилом в бік стрибків.