Максим Цигалко: помер в 37, але набув безсмертя за рахунок Football Manager

За кілька днів до завершення минулого року з Білорусі прийшла трагічна звістка – у віці 37 років помер колишній форвард мінського «Динамо», який зіграв кілька поєдинків за національну збірну цієї країни, Максим Цигалко. Його ім'я навряд чи щось скаже широкому колу футбольних уболівальників в наш час, проте два десятиліття тому він був відомий кожному поважаючому себе геймеру, котрий захоплюється футболом і комп'ютерними іграми.

Максим Цигалко є справжньою легендою комп'ютерної гри Championship Manager 01/02, яку любителі футбольних менеджерів по праву вважають однією з кращих (якщо не найкращою) у відповідній лінійці. Згодом серія еволюціонувала до Football Manager, який нині є вельми успішним з маркетингової точки зору продуктом, що приносить своїм власникам і розробникам десятки мільйонів фунтів від продажу нових версій гри щорічно.

У 2001-му розвиток технологій не був таким, як сьогодні, а тому і футбол не був настільки глобалізований. Тоді ще не було YouTube або Twitter, а тому і можливість вивчити кращі якості того чи іншого футболіста, який виступає у віддаленому куточку планети, для розробників комп'ютерних ігор була дуже обмеженою. По суті, їм доводилося вірити на слово людям, які були «в темі», і називалися ресечерами.

Один з таких ресечерів, який працював по Білорусі, і подарував ігровому світу персонажа, який по праву вважається легендою всіх футбольних менеджерів за весь час їхнього існування. Таким став білорус Максим Цигалко, якому на момент релізу Championship Manager 01/02 було всього-на-всього 18 років. Згодом цей футболіст був визнаний експертами авторитетного британського видання The Guardian як один з шести найкращих ігрових персонажів, що коли-небудь існували за всю історію випуску і продажів в світі лінійки футбольних менеджерів.

На момент початку ігрового процесу в Championship Manager 01/02 Максим Цигалко був гравцем мінського «Динамо», але вже в цьому віці володів набором скілів, який для досвідчених геймерів був справжнім «маркером» майбутньої зірки. Перш за все, у Цигалка були максимальні значення скілів (20) завершення, акселерації і темпу. Згодом він демонстрував в грі колосальний прогрес, стаючи справжнім генієм футболу, в реальності порівнянним, мабуть, з такими метрами, як Пеле, Марадона, Мессі або Кріштіану Роналду.

Єдиним мінусом «комп'ютерного» Цигалка було громадянство. Через те, що Білорусь не є членом ЄС, геймерам доводилося вдаватися до винахідливості, щоб підписати перспективного нападника в команду з країни, де існує строгий ліміт. Зокрема, до Великобританії Цигалко міг перебратися тільки через кілька років, коли набирав необхідну кількість матчів за збірну Білорусі, і без проблем отримував в грі необхідний дозвіл на роботу. Тим, хто не бажав чекати, можна було просто залізти в редактор і «пофіксити» громадянство Максима, або ж дати йому друге - однієї з європейських країн.

У будь-якому випадку всі ці хитрощі з лишком виправдовувалися в грі, коли геймери отримували в свою команду футболіста, який вміє реально колотити голи «пачками». У деяких чемпіонатах і сезонах Цигалко в багатьох геймерів досягав феноменальних показників результативності - 100 і більше забитих м'ячів за сезон! Шанувальники Championship Manager 01/02 навіть створили спеціальний хештег #tsigalko1000, щоб хвалитися, кому з них швидше вдасться довести білоруського вундеркінда в грі до позначки в 1000 голів. Вивчивши масу скріншотів, можна прийти до висновку, що найкращим серед геймерів є показник в 387 матчів у Цигалка, за які він примудрявся наколочувати тисячу забитих м'ячів.

These numbers will never be beaten. #Tsigalko1000@cm0102legends @Lostfootballs pic.twitter.com/MNCZ9Fug1X

— Paddy Jack (@paddyjaque) July 26, 2018

Вочевидь, це абсолютно безглузді цифри для реального футбольного світу, в якому білоруські гравці ніколи не досягали навіть десятої частини подібного тріумфу, на який в комп'ютерних симуляторах був здатен Максим Цигалко. Легендою Championship Manager 01/02 зокрема і футбольних менеджерів в цілому білоруський футболіст став виключно завдяки тодішньому рівню розвитку технологій, а також конкретному ресечеру, який надав такі скіли Цигалку. «У того ж Макса Цигалка, який став відомим половині футбольного світу, я просто бачив задатки і сподівався на нього. Як бачите, агент з цього вичавити нічого не зміг. Але точно знаю, що росіяни пропонували за нього десь мільйон доларів», - згодом розповідав в одному з інтерв'ю цей ресечер.

У реальному житті Цигалку не вдалося зробити надто успішну футбольну кар'єру. З мінського «Динамо» він так і не перейшов кудись на підвищення, не дивлячись на реальний інтерес з Росії, про який розповідав ресечер. У 2006 році Цигалко подався в білоруський «Нафтан», а потім в його біографії був казахстанський «Кайсар», вірменський «Бананц» і закінчення кар'єри в скромному і нині вже розформованому білоруському клубі «Савіт» з Могильова.

Завершити кар'єру в реальності Максиму Цигалку довелося вже в 26 років. Виною тому стали часті травми, що докучали нападнику, найбільш критичною з яких було пошкодження хрестоподібних зв'язок коліна. Мабуть, про цей етап свого життя найкраще розповів сам Цигалко, якого в 2018 році опитали грецькі журналісти.

«Вперше про те, наскільки я хороший в комп'ютерній грі, я дізнався від російського журналіста Георгія Черданцева, який був дуже великим шанувальником серії футбольних менеджерів. Я був шокований почутим! Він сказав, що я – найпопулярніший футболіст у цій грі. Почувши це, я пам'ятаю, як недовірливо похитав головою. До цього я навіть не знав про існування такої комп'ютерної гри, а тому не міг нічого зрозуміти».

«Популярність потрібно було використовувати правильно. На жаль, я не знав, як це зробити. Знаєте, одного разу я поїхав до Португалії на перегляд в «Марітіму». Я майже пройшов оглядини, і контракт вже був готовий, але на одному з фінальних тренувань перед підписанням паперів я отримав дуже серйозну травму. У мене діагностували розрив хрестоподібної зв'язки коліна, і мені довелося повернутися до Мінська. Я був хорошим футболістом, і володів певним талантом. Всі в Білорусі знали, наскільки я був гарний у юності. Напевно, я б міг грати років до сорока, і навіть ставати кращим бомбардиром ліги, як у комп'ютерній грі».

«Але травми розчинили мене. Болі були нестерпними, а тому в 26 років я змушений був закінчити кар'єру. Я непогано заробляв у футболі, але після нього не міг розраховувати на щось подібне. Мені довелося піти на будівництво, щоб заробляти на життя та хліб для себе, дружини і наших двох доньок. Спочатку мені платили 5 доларів на день, потім 20. Але цього було недостатньо. Я змушений був працювати дуже багато, щоб забезпечити своїх близьких. Цим я підірвав своє здоров'я остаточно. Мої спина і ноги не годяться для важкої фізичної роботи».

«Коли я пішов з футболу, мені більше ніхто не дзвонив. Про мене всі дуже швидко забули. Я хотів повернутися в футбол, шукав варіанти, але ніхто не бажав мені допомогти. Ніхто навіть не хотів зі мною зустрічатися, щоб поговорити про перспективи тренерської роботи, або навчання молодих футболістів. Не можу зрозуміти, чому так сталося. Я нікому ніколи не грубіянив, не ображав і не зробив нічого поганого. Зараз я не потрібен ні оточуючим, ні державі... Я залишився без роботи, і не знаю, як виживати», - розповідав Цигалко.

В кінці того інтерв'ю білорус попросив, щоб журналісти розтиражували його прохання про допомогу в соціальних мережах. Хто знає, скільки людей відгукнулося на заклик Цигалка, й допомогли колишньому кумиру... Куди краще у людей зазвичай виходить критикувати, топтати й пояснювати чужі невдачі. У ситуації з Цигалком це робити дуже просто, адже футболіст, який в комп'ютерній грі збирав під десяток «Золотих бутс» і «Золотих м'ячів», в реальності виявився дуже далеким від цього. Втім, далеко не всі розуміють, що завищені очікування - це проблеми тих, хто їх спорудив у своїй голові, а не того, кому вони так і не підкорилися.

Насправді, реальна футбольна кар'єра Максима Цигалка не така й погана. Далеко не кожному білоруському гравцеві вдається у своєму житті провести два матчі в рядах національної збірної, виграти «золоті» медалі чемпіонату країни, а також стати володарем Кубку. Максиму Цигалку ці вершини підкорилися.

Так, до досягнень свого комп'ютерного прототипу справжній Максим Цигалко так і не дістався, однак все одно йому вдалося ощасливити сотні тисяч геймерів по всьому світу, які досягали успіхів у баталіях на екранах своїх моніторів завдяки чудесам, які творив білоруський вундеркінд, що став легендою футбольних менеджерів.

Саме тому новина про настільки ранній відхід з життя Максима Цигалка стала важкою звісткою для всіх, хто любив і пам'ятав цього футболіста, як за його реальні можливості та досягнення, так і за успіхи в комп'ютерних іграх. Зірка героя зайшла занадто рано, але в пам'яті шанувальників футбольних менеджерів Максим Цигалко вже давно набув безсмертя. Спочивай з миром, Легендо...

Олексій СЛИВЧЕНКО