Юлія ЛЕВЧЕНКО: «Найголовніший урок 2020 року — ти маєш бути гнучким»

Українська легкоатлетка, призерка чемпіонату світу Юлія Левченко розповіла про її враження та найголовніший висновок 2020 року.

«У 2020-му я дізналась, що таке виступати перед порожніми трибунами. Це було в Італії, де проходить один із етапів Діамантової ліги IAAF. Усе відбувається на величезному стадіоні, куди завжди приходить багато людей. Але цього року стадіон був порожній.

Це було схоже на фільм про апокаліпсис, де спортсмени продовжують змагання, незважаючи на обставини.

Цього року зміни так швидко вривались у наше життя, тож не дивно, що я часто відчувала себе розгубленою. Та, коли повідомили про скасування Олімпійських ігор, це вже не було несподіваним ударом. Я розуміла, що так може статись.

Спортсмени мали це прийняти, хоча ми довго і виснажливо тренувалися, готувалися до Олімпіади роками, а деякі чекали її все життя. Було ясно: сьогодні у світі здоров'я виходить на перший план. Є спільні правила, і їх потрібно дотримуватися: носити маски, тримати дистанцію, звикати до нових реалій. У певний момент я навіть перестала рахувати скільки тестів уже зробила.

Тому найголовніший урок 2020 року — ти маєш бути гнучким.

Мусиш розуміти: є обставини, на які ніхто не може вплинути і до цього варто ставитись спокійно.

Можливо, це несподівано чути від професійної спортсменки. Багато хто думає, що ми — люди з девізом «Я маю йти до кінця!» Але, насправді, цей девіз актуальний лише для фільмів «Роккі» та книг про мотивацію. У реальному житті так не має бути. Це уявлення хибне і воно створює проблеми для тих, хто тільки відкриває для себе світ спорту. Люди читають мотиваційні книги і починають стрімголов кудись бігти. Планують подолати марафон за два тижні, але отримують лише травми та розчарування.

Щоб протриматись довше, спортсмену важливо займатися самопізнанням. Усе залежить від уміння прислухатись до власного організму. Потрібно знати, коли себе підбадьорити, а коли дати відпочинок. Та це можливо лише тоді, коли ти вмієш себе почути. І сьогодні нарешті у нас є час, щоб познайомитись із собою, побути наодинці.

Локдаун допоміг мені зрозуміти, наскільки я обожнюю спорт. Коли ми вперше після паузи прийшли на стадіон — це був кайф. Я відчула, як мені не вистачало тренувань, як я люблю те, чим займаюся. Для мене це відкриття року. Раніше я не робила довгих перерв у спорті, тому не мала можливості побачити, яким може бути життя без нього», - сказала Юлія Левченко.