10 знакових подій українського спорту в 2020 році

2020-й рік обіцяв бути багатим на спортивні заходи найвищого калібру. Але пандемія коронавірусу зламала звичний уклад життя в усьому світі і серйозно вдарила практично по всіх видах спорту.

Проте, ми підготували топ-10 подій українського спорту в 2020 році. Впевнені, якби не пандемія, список був би на порядок більше, але маємо, що маємо.

Перенос Євро-2020 та Олімпійських ігор на 2021 рік

Почнемо, мабуть, з найбільш резонансних подій, які торкнулися всього світового спорту - перенесення чемпіонату Європи з футболу та літніх Олімпійських ігор в Токіо. Обидва івенти поки що перенесли на наступний рік.

Найприкріше, що перед Євро-2020 в українських уболівальників були великі надії на команду Андрія Шевченка, яка завершила відбірковий цикл на першому місці в групі, залишивши позаду Португалію з неперевершеним Кріштіану Роналду і багату на зірок Сербію. УЄФА навіть встиг провести аукціон квитків, багато вболівальників детально розпланували маршрут, але все накрилося мідним тазом. Проводити чемпіонат Європи в 11 різних країнах в умовах пандемії виявилося просто неможливо.

Проживши 10 місяців в умовах пандемії, ми розуміємо, що проводити спортивні заходи без глядачів дуже навіть можна. Теоретично Олімпіада в Токіо могла відбутися і без глядачів, ізоляцію спортсменів можна забезпечити. Але проблема була трохи в іншому. На момент прийняття рішення про перенесення в більшості країн був тотальний карантин, всі спортивні об'єкти були закриті. Це створювало ситуацію, за якої краще підготуватися до Олімпіади могли більш хитрі атлети, які тренувалися б на закритих об'єктах. Також вирішальну роль могло зіграти звичайне везіння. А це ніяк не в'яжеться з принципами спорту і олімпійських духом.

Мірча Луческу очолив «Динамо»

Призначення колишньої легенди «Шахтаря» Мірчі Луческу на тренерський місток донедавна його головного противника викликало повсюдне сум'яття. Причому з однаковим ступенем «помутніння» і в динамівських апологетів, і в шахтарських. Було навіть таке, що на хвилі тотального обурення, образ і неприязні новоявлений київський Містер почав збиратися назад. Але Суркісам вдалося відстояти Мірчу. І румун у відповідь за п'ять місяців зробив те, що двом попереднім наставникам команди не вдалося за пару-трійку років.

«Динамо» потребувало, перш за все, не капітального ремонту, а суворої ігрової дисципліни. Кожен командний «гвинтик» повинен був знати не тільки день зарплати, а перш за все - свій маневр, своє завдання. Луческу в стислі терміни вдалося налагодити дисципліну і придушити єресь. Команда не завжди грала в красивий футбол, але майже завжди брала «свої» очки, чого не спостерігалося вже чотири останні роки. У блискучому тактичному стилі «Динамо» Луческу переграло в Суперкубку України «Шахтар» Каштру. Дуже давно столична команда грала в подібному ключі, вміло вичавлюючи максимум з мінімуму. А ще вперше за останні роки кияни потрапили в груповий етап чемпіонської Ліги. Склалося стійке враження, що без Луческу вони туди б не пробилися: аж надто прямолінійною і боягузливою була команда двох попередніх «вагоноводів».

У групі Ліги чемпіонів «Динамо» не вдалося стрибнути вище своєї голови. На те були об'єктивні причини: «Ювентус» і «Барселона». Але путівку в євровесну підопічні Луческу здобули. І це теж відмінний результат роботи екс-тренера «Шахтаря» в «Динамо».

Але головний, все-таки, його підсумок - «Динамо» знову бере участь в чемпіонській гонці. Причому реально бере участь, а не робить вигляд. Більш того, на зимові канікули саме динамівці пішли в статусі лідера. «Шахтар» вже не виглядає беззаперечним гегемоном УПЛ, і повинен весь час бути в тонусі.

Ломаченко проиграв Теофімо Лопесу всі титули

Після непорозуміння в поєдинку з Орландо Салідо в 2014-му Ломаченко привчив нас до своєї невразливості. Не знаючи поразок шість років і стрибаючи по вагових категоріях, Лома крок за кроком йшов до своєї мети - звання абсолютного чемпіона світу. У поєдинку з Теофімо Лопесом українцеві залишалося зробити останній крок, але замість тріумфу на нас чекало розчарування. Ломаченко мляво почав поєдинок, віддаючи стартові раунди супернику. Спочатку здавалося, що Василь грає з американцем, як з попередніми суперниками, і ось-ось включиться і покарає Лопеса за його висловлювання перед боєм. Але Лома не включався, а коли все-таки збільшив темп, не зміг нокаутувати Лопеса. За очками же всі три судді віддали перемогу американцю.

Ломаченко після бою висловив обурення суддівським рішенням, зазначивши, що за його відчуттями бій мінімум завершився внічию. Уже після поєдинку стало відомо, що Ломаченко боксував з травмою плеча - і після бою йому зробили операцію. Тепер українцю доведеться починати все спочатку, оскільки пункту про реванш в контракті не було, а Лопес не зацікавлений в ще одному бою з українцем.

Технічна поразка збірної України від Швейцарії

Перед останнім туром групового раунду Ліги націй збірна України посідала третє місце в турнірній таблиці, випереджаючи Швейцарію на три очки. Тому для збереження прописки в дивізіоні А команді Андрія Шевченка було достатньо не програти в Люцерні. Напередодні зустрічі стало відомо, що декілька українських гравців, а саме Едуард Соболь, Євген Макаренко та Дмитро Різник отримали позитивні результати тестів на COVID-19.

Потім збірна України пройшла повторне тестування, за результатами якого коронавірусну хворобу виявили у Руслана Маліновського і у двох «гірників» - Жуніора Мораеса і Сергія Кривцова. Двоє останніх перехворіли ще раніше, тому їхні тести були кваліфіковані як хибнопозитивні. Проте, головний лікар кантону Люцерн відправив команду Андрія Шевченка на карантин на 10 днів.

У заявці збірної України залишалася більш ніж достатня кількість гравців для проведення матчу, але він був скасований, оскільки, на думку Роджера Гаршталла, незважаючи на негативні результати тестів, існувала ймовірність, що здорові футболісти можуть бути переносниками коронавірусу.

Доля зустрічі вирішилася не на футбольному полі, а кабінетах чиновників УЄФА. У підсумку Україні зарахували технічну поразку, завдяки якій Швейцарія піднялася на третє місце і зберегла прописку в елітному дивізіоні. Асоціація футболу України подала апеляцію до Спортивного арбітражного суду Лозанни, але її розглянуть вже в наступному році. На жаль, ймовірність позитивного рішення для нас вкрай низька, а тому, швидше за все, наступний розіграш збірна України проведе в дивізіоні В.

Дві перемоги «Шахтаря» над «Реалом»

У нинішньому сезоні мало топ-клубів Європи здатні показувати стабільні результати. Через коронавірус розклад усіх турнірів виходить дуже стислим, а у провідних команд велика частина гравців ще і відволікається на численні поєдинки своїх збірних. У такій ситуації можна розраховувати на сенсації, і «Шахтар» подарував одну з них. Навіть дві.

Якраз після матчів збірних «Реал» в першому турі групового етапу приймав «Шахтар», який приїхав на матч багато в чому молодіжним складом через спалах коронавірусу. Або «Реал» недооцінив суперника, або дійсно був у поганій формі (до того команда програла в чемпіонаті), але зухвала молодь «Шахтаря» в першому таймі накидала супернику три голи. У другому таймі «Реал» пішов було на камбек, але більше двох не забив.

У матчі-відповіді в рамках 5-го туру «Реалу» було не до жартів, адже існував реальний шанс залишитися без Ліги чемпіонів, але команда Луїша Каштру на своєму полі здобула перемогу 2:0. При цьому більшу частину гри «Реал» володів ініціативою і створював моменти, але впоратися з Трубіним не зміг. А ось «Шахтар» дочекався свого шансу в контратаці, яку завершив Дентіньо. Через 25 хвилин господарі повторили той же трюк в контратаці, а Соломон зафіксував остаточний рахунок.

На жаль, двох перемог над «Реалом» і двох нічиїх з «Інтером» не вистачило, щоб «Шахтар» продовжив боротьбу в Лізі чемпіонів. Однак перемоги над «Реалом»,безумовно, увійшли в історію клубу.

Перемога збірної України над Іспанією

Сезон Ліги націй для збірної України з футболу розпочався перемогою над Швейцарією, після чого нам потрібно було зіграти по два матчі з Німеччиною та Іспанією. Сподівання були великі, але виїзд до Іспанії (0:4) трохи спустив на землю.

Вболівальники і експерти відразу заявили, що грати з позиції сили проти лідерів світового футболу рівносильно смерті, але тренерський штаб продовжив гнути свою лінію. У товариському матчі з Францією ослаблена коронавірусними пробоїнами Україна зазнала найбільшої поразки в історії (1:7), оновивши мислимі і немислимі антирекорди. Здавалося, що далі нас так само принизять і німці, і іспанці, але сталося невеличке диво. Матч з Німеччиною пройшов досить непогано, але на результат вплинули індивідуальні помилки. У кінцівці зустрічі Україна навіть притиснула іменитого суперника, але відігратися не змогла.

Доля повернула боржок вже через три дні. Шевченко з тренерським штабом прийняв рішення перетерпіти атакуючі пориви Іспанії і це принесло плоди. «Червона фурія» в першому таймі мала парочку відмінних моментів, але на висоті був Георгій Бущан. А в другій половині зустрічі контргра «синьо-жовтих» стала для команди Луїса Енріке справжнім одкровенням. Українці мали декілька непоганих моментів для взяття воріт Давида де Хеа, після чого відкрили рахунок під час блискавичної атаки. Іспанці намагалися відповісти, але виходило якось беззубо, реактивні забіги Траоре користі не приносили. Результатом стала перша для нас перемога в історії протистоянь з Іспанією, до цього вдалося взяти лише одне очко в шести матчах.

До слова, ця поразка стала єдиною для хлопців Енріке під час групової стадії Ліги націй. Саме вони стали переможцями нашої групи і вийшли до плей-оф, де зіграють з італійцями.

Повернення «Сокола» і «Будівельника»

У 2020 році відбулися два гучних камбека в українському хокеї і баскетболі. У хокеї відродився легендарний київський «Сокіл», 12-разовий чемпіон України, який заявився в УХЛ на сезон 2020/2021. Відсутність колишнього флагмана українського хокею була досить довгою: «Сокіл» не виступав з сезону 2013/2014.

Нинішнє відродження «Сокола» відбулося на базі ДЮСШ «Сокіл», і команда заявилася на сезон в УХЛ переважно молодіжним складом. І, незважаючи на це, підопічні Олега Шафаренка повернулися в чемпіонат України досить солідно: зараз «Сокіл» займає друге місце в турнірній таблиці регулярного чемпіонату УХЛ.

Відсутність баскетбольного «Будівельника» була не такою тривалою, як у «Сокола». 10-разовий чемпіон України виступав ще в сезоні 2017/2018, але після цього через заборгованість отримав бан від ФІБА і пропустив наступні два сезони. Перед стартом нинішнього сезону «Будівельник» борг погасив, і отримав можливість повернутися до Суперліги.

У порівнянні з «Соколом», повернення «Будівельника» вийшло не настільки успішним. Походу першої половини сезону вся команда встигла перехворіти на коронавірус, а в турнірній таблиці регулярного сезону Суперліги займає лише дев'яте місце з 11 команд. За тиждень до кінця 2020 року команда пережила і зміну головного тренера: замість досвідченого литовського фахівця Вальдемараса Хомічюса «Будівельник» очолив його колишній асистент Леонід Яйло.

Україна вийшла на Євробаскет-2022

У 2020-й рік збірна України з баскетболу входила в гарному настрої. Національну команду ще в 2019-му очолив статусний тренер - Айнарс Багатскіс, перед яким стояло завдання-мінімум - вихід на чемпіонат Європи-2021. Через коронавірус Євробаскет перенесли на 2022-й рік, але мета від цього не змінилася.

Під керівництвом нового тренера збірна розпочала з позиції сили - впевнено розібрала Австрію (88:73), але вже в другій, домашній (!), грі поступилася збірній Угорщини (60:62). Маючи оптимальний склад (без гравців НБА) Україна не змогла добитися максимального результату. У другому вікні, в листопаді, Україна також мала практично найсильніший склад, але і тут було безліч проблем. Українці були знищені Словенією, поступаючись в рахунку -31 очко вже до 14-ї хвилини матчу. Збірна змогла уникнути розгрому і скоротила відставання, але все ж поступилася (73:84). Матч із Австрією став вирішальним для України. У нервовому протистоянні українці лідирували протягом усієї зустрічі, але ледь не втратили перемогу. Команду Багатскіса врятував суперник, який не зміг зробити останній ривок. У підсумку Україна втримала перемогу (70:67) і з другого місця вийшла на Євробаскет.

Результат був досягнутий, але питань до гри національної команди накопичилося багато. Поліпшити гру і турнірне становище збірна зможе вже в 2021-му році. Україні залишилося відіграти ще два матчі відбору, збірна має шанси навіть виграти свою групу.

Ребров вивів «Ференцварош» до групи Ліги чемпіонів

Сергій Ребров з 2018-го року дуже успішно працює в угорському «Ференцвароші». Зокрема, на рахунку Реброва два комплекти золотих медалей чемпіонату Угорщини (сезони 2018/2019 та 2019/2020).

Але з Лігою чемпіонів, де «Ференцварош» мріяли побачити і фанати, і керівництво клубу, у Реброва спочатку все складалося не так вдало. У минулому сезоні команда українця змогла дійти лише до третього кваліфікаційного раунду Ліги чемпіонів, де програла загребському «Динамо» (1:1, 4:0).

Але все-таки мрія угорців збулася. У поточному сезоні Ліги чемпіонів Реброву вдалося вивести свою команду до групового турніру. І як вивести! У першому кваліфікаційному раунді був обіграв шведський «Юргорден» (2:0). У другому угорці в гостях взяли гору над міцним «Селтіком» (1:2). У третьому «Ференцварош» взяв реванш у загребського «Динамо» за торішню поразку (2:1). Ну а в раунді плей-оф будапештський клуб насилу здолав норвезький «Молде» — феєричні 3:3 у гостях, з голом українця Харатіна, і складні 0:0 вдома.

Поставлена ​​задача була виконана, «Ференцварош» вийшов у Лігу чемпіонів. Щоправда, посів останнє місце в своїй групі, пропустивши вперед «Ювентус», «Барселону» і київське «Динамо». Але довіра до Реброва все одно тільки зміцнилася.

«Коли він був призначений головним тренером «Ференцвароша», на його першій прес-конференції керівництво клубу заявило, що чекає від нього міжнародного прориву. Що ж, він зробив саме те, про що його просили, він двічі виграв чемпіонат Угорщини, в минулому сезоні вийшов у груповий етап Ліги Європи, в цьому — у груповий етап Ліги чемпіонів... Він — дуже строгий тренер і нечасто посміхається, але результати виправдовують все, що він робить», — поділився думкою щодо Реброва Бенце Баб'як, журналіст авторитетного угорського видання Nemzeti Sport.

Що ж, мабуть, краще про успіхи українського фахівця і не скажеш.

Україна вперше за 20 років посіла друге місце в чоловічій естафеті на Кубку світу з біатлону

Біатлоністи Артем Прима, Сергій Семенов, Руслан Ткаленко і Дмитро Підручний стали справжніми героями на етапі Кубка світу в Нове-Мєсто. На чоловічу естафету багато збірних виставили не найсильніші склади, але це ніяк не применшує заслуг українців. Тим більше, що команда Юрая Санітри після чемпіонату світу виступала ще й на європейській першості в Раубічах в той час, коли всі інші спокійно відпочивали від біатлону.

Українська команда провела ідеальну гонку і завоювала срібні медалі. На чотирьох українці використали лише п'ять запасних патронів і стали одними з найкращих снайперів гонки. Ідентичний показник стрільби у норвежців, яким не було рівних.

Для України це історичний успіх і повторення рекорду. У 2000 році В'ячеслав Деркач, Андрій Дериземля, Олександр Біланенко та Руслан Лисенко вперше фінішували другими в Хохфільцені. Цілих 20 років українці не піднімалися так високо в естафеті, і ось нарешті це сталося! Будемо сподіватися, що незабаром вдасться перенести цей успіх і на чемпіонат світу.