Віталій САЧКО: «В теніс привів батько. Він мій спонсор і менеджер»

Віталій Сачко, який замикає четверту сотню рейтингу ATP, став головним ньюзмейкером українського чоловічого тенісу в останні місяці дуже дивного і трохи трагічного сезону-2020. В жовтні Віталій неймовірним чином опинився серед учасників основної сітки турніру ATP-500, де навіть встиг зіграти конкурентний матч проти третьої ракетки світу Домініка Тіма, а вже в листопаді не побоявся полетіти до Південної Америки, зігравши челленджери в Перу і Бразилії. 
 
В інтерв’ю Sport.ua 23-річний тенісист розповів про перші кроки в спорті, насичене закінчення сезону, перший досвід перебування в збірній України і плани на майбутнє.

Про те, як розпочав займатися тенісом

«В теніс мене привів батько у сім років. Тоді я зовсім нічого не знав про цей вид спорту. Одного разу тато прийшов додому і спитав, чи не хочу я спробувати позайматися. Я одразу погодився, бо був дуже активною дитиною. В перший місяць плакав на тренуваннях і казав, що не хочу. Можна сказати, що батько водив мене туди через силу. Але через місяць в мене з'явились певні успіхи, самому почало подобатися і далі вже я сам хотів тренуватися». 

Про переїзд до Чехії і відсутність спонсора

«Десь рік я тренувався в Кременчуці, а потім тато на челленджері в Дніпрі побачив батька Сергія Стаховського і запитав у нього поради щодо більш професійних занять. Він сказав, що потрібно їхати за кордон і порадив Чехію. 

Спочатку ми їздили туди-сюди, а через рік-два почали більше часу проводити в Чехії. Ми їздили в Україну, але з кожним роком все менше і менше. Зараз майже весь час проводимо в Чехії.  

За весь час, що я грав у теніс, в мене ніколи не було спонсора. Можу тільки подякувати своєму батькові, що він мені допомагав усе життя і продовжує допомагати зараз». 

Про недавній вояж до Південної Америки

«Пощастило, що в мене були гарні пересадки, кожна з них складала не більше 2 годин. Довгий переліт був уночі, в літаку вдалося поспати, а зранку вже прилетів у Перу. З Європи стартував о шостій вечора, а в Ліму прилетів о 10-й ранку. 

Щодо акліматизації, то мені здається, що я навіть за 10 днів не адаптувався до нових умов. Лягав спати о 9 вечора і вставав десь о 6-й ранку. Перші три дні на корті були незвичні відчуття, але після четвертого почувався нормально».

Про поєдинок кваліфікації

«Я дуже добре розпочав матч відбору, в мене все виходило. А в суперника – навпаки, через що він не міг нав’язати боротьбу. Перуанець казав, що в нього боліла спина, але, я думаю, що він просто не хотів програти 0:6, 0:6. Потім він потрапив до основної сітки як лакі-лузер і зіграв матчі в одиночному і парному розрядах. Тому я не думаю, що в нього були серйозні проблеми зі здоров’ям». 

Про матчі основної сітки

«В поєдинку проти Багніса я почував себе дуже добре фізично. Щодо психології, то дуже допоміг матч против Домініка Тіма. Навіть, коли в опонента були матчболи, то не було думок про те, що це кінець. А Багніс грав перший матч після травми і було видно, що він нервував. На грунті він дуже добре виглядає, на челленджері в Бразилії ми могли б зустрітися в другому колі, ще раз грати проти нього було б максимально неприємно. 

Перші два суперники в Лімі були яскраво вираженими грунтовиками, а от чилієць Табіло був більше схожий на хардовика. В нього мало топспінів, більше плоскими ударами грає. Перед другим матчем подивився, що мені з шульгою грати. «Окей, – думаю, – Проти такого я вже грав в першому колі». Дивлюся перед третім колом – і знову шульга! «Нічого, – кажу собі, – Я вже все одно з ними весь тиждень граю, нормально». 

Другий і третій матч вдалося виграти, бо з’явилася впевненість. Грав активніше і краще відчував м’яч. Чим довше на турнірі, тим краще граєш. 

У півфіналі трохи відчував фізичну втому, бо ще ж і пару грав. Психологічно теж було трохи важко, бо не звик грати на такому рівні. А ще в голові сиділа думка, що опонент знаходиться нижче в рейтингу, можна вийти до фіналу. Мабуть, ця думка і не дала показати найкращий теніс. Також маю додати, що суперник зіграв здорово і не тільки в цьому матчі. Якщо підсумувати, то в нього вийшло все, а в мене – нічого».

Про змагання в бразильскому Кампіносі

«Там були зовсім інші умови. Була висота, дуже жарко. Зовсім іншій теніс був, інші м’ячі плюс переліт. Якщо в мене був один день і я не зовсім адаптувався, то тому ж Тіранте було ще важче. Він прилетів і без тренування зразу ж пішов на матч. Вдалося поборотися навіть краще, ніж мені, але трішки не вистачило».

Про захист від коронавірусу в Південній Америці

«Бабл», як на турнірах ATP, там відсутній. Тільки в понеділок і в четвер роблять тести. Якщо ти граєш кваліфікацію, то тобі потрібно самостійно зробити тест перед турніром. Наскільки я знаю, на другому челленджері був позитивний тест у гравця з Бразилії».  

Про підйом в рейтингу

«Новий рекорд – це приємний бонус. Це відображення того, як ти граєш. Якщо виступати добре і протягом року показувати результати, то можна ще трохи піднятися. Сподіваюся, що мені це допоможе потрапляти на челленджери і там пробувати свої сили. 

Конкретних цілей перед собою зараз не ставлю, стараюся концентруватися на кожному наступному турнірі. Щоб взяти з нього максимум і продовжувати це робити на наступному, і так далі. Стараюся не будувати великих планів, такий мій шлях».

 

 

 

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Публикация от Vitalik Sachko (@vitaliksee)

Про участь в матчі Кубка Девіса у складі збірної України

«Мені про це повідомив тато, адже він більше комунікує з Федерацією тенісу України. Можна сказати, що виступає як моїм спонсором, так і менеджером. Батько мене запитав, чи хочу я поїхати на матч проти Китайського Тайбею, і я погодився. Чому б ні, це ж класний досвід.

Розумів, що можу і не зіграти. Але сподівався, що будуть гарні обставини, що ми виграємо 3:0 і вдасться зіграти якийсь матч. Але ситуація стала дуже напруженою (українці програвали 0:2 - прим.) і потрібно було, щоб грали більш досвідчені гравці». 

Про зміну поколінь в збірній

«На жаль, мій рейтинг поки не найвищий. Наразі першими ракетками України є Сергій Стаховський і Ілля Марченко. Поки їх не випередять в рейтингу, то зміни поколінь в збірній не буде, це моя думка. Якщо подивитися на Федерера, Надаля – вони вже теж не дуже молоді, але ще грають. Роджеру вже 39 років, але він ще хоче грати. Всі тенісисти беруть з нього приклад і хочуть грати щонайдовше».

Про матч із Марченком на челленджері в Ісманінгу-2019

«Пам’ятаю цей турнір. Я потрапив останнім до кваліфікації, програв німцю і вже думав їхати додому. Але прийшов супервайзер і сказав, що я потрапив в основу лакі-лузером і буду грати через два запуски з Марченком.  

Під час матчу робив все, що міг, і в результаті все склалося. В збірній були якісь жарти про цей матч, але нічого образливого. Ілля зараз вже наполовину ютубер. Він бачить якусь тему для контенту і відразу це записує. Так і я до нього потрапив на канал».

Про матч з Тімом у Відні

«Якби в моїй грі не було великих провалів, то результат міг би бути іншим. Не можу сказати, що я тоді був кращим, чи міг виграти, але якби у важливі моменти він не заграв так добре, чи я б зіграв трохи впевненіше і агресивніше, рахунок міг би бути інший. Думаю, що це був хороший матч, я зіграв непогано. Для мене дуже гарна новина, що я можу успішно протистояти найкращим тенісистам світу, це додає мені стимулу працювати далі і в майбутньому грати з ними ще більше таких поєдинків.

Чи можна сказати, що наразі це був головний матч в житті? Так, безперечно».

Про фінансову складову під час виступів на ф’ючерсах

«В кінці року було дуже мало турнірів. І щоб кудись поїхати, до прикладу, в Єгипет, Туніс або Грецію, то потрібно тільки 150 євро на квиток. Грубо кажучи, за перше коло ми отримуємо десь 100 євро, то тільки туди приїхати – ти вже в мінусі. А якщо потрібно заплатити за готель і харчування, а ти програв у першому колі, то одразу опиняєшся у великому мінусі. Щоб виходити у плюс, потрібно грати або вже на челенджерах, або вигравати ф’ючерси. 

В ідеалі потрібно якнайшвидше перейти з ф’ючерсів на челенджери, їх грати набагато приємніше».

Про договірні матчі

«Останнім часом приймати участь в договірних матчах не пропонували. Але я пам’ятаю, коли ще починав грати на ф’ючерсах, то якісь люди, яких я до того і після ніколи не бачив, підходили з якимись пропозиціями. Я одразу відмовлявся, адже такі питання не до мене, бо я хочу чогось досягти в тенісі власними силами».

Про допінг

«Мене перевіряли тільки на ф’ючерсах. Допінгом я ніколи на бавився. Краще піду і буду займатися з фітнес-тренером, ніж вип’ю якусь водичку і потім перед наступним матчем мені скажуть: «Друзяко, ти вже не можеш грати».

Вважаю, що в тенісі допінг може дуже сильно вплинути на результат матчу. Коли йдуть затяжні розіграші, то фізична підготовка відіграє величезну роль. Якщо завдяки допінгу ти может витримати більші навантаження, ніж суперник, то це точно допомагає. Хтось вживає заборонені речовини для кращої регенерації, але я стараюся все робити в рамках правил».

Про рівність призових в чоловіків і в жінок

«Якщо жіночий теніс подобається глядачам, то, мабуть, це справедливо. Але якщо глядачі більше люблять чоловічий теніс, то в такому випадку чоловіки мали б заробляти більше. Ось така моя логіка».  

Про турніри в Росії

«Все залежить від фінансової ситуації. До прикладу, якщо б я був тенісистом з першої десятки і мав достатньо грошей, то я б туди не поїхав. Це питання безпеки, політичної ситуації і т.д. Та й навіть у свої теперішній ситуації все одно б туди не поїхав».