Сіті з Туреччини? Становлення клубу Істанбул Башакшехір

Поки виконавчий директор клубу «Істанбул Башакшехір» Мустафа Ерогут розповідає про те, як команда за шість років завоювала турецький футбол, раптово мова зайшла про... Алана Пардью.

За останні роки в Стамбул переїхало чимало іменитих футболістів - Робіньо, Арда Туран, Гаель Кліши, Мартін Шкртел, Рафаель да Сільва, Демба Ба. Але почалося все з Пардью в 2017.

Після того, як був викуплений контрольний пакет акцій клубу, «Бешикташ» посідав четверте місце два роки поспіль. Поки гранди «Бешикташ», «Галатасарай» і «Фенербахче» деградували, керівництво «Істанбула» відчуло кров. В середині сезону 2016/17 з травмою злягла мало не вся атака. Це був шанс.

 «Ми побачили, що є шанс піднятися вище. Ми також думали про те, як збільшити популярність нашого бренду і підняти імідж клубу. Для цього потрібні були зірки. Тренер потребував високого нападаючого, і наш скаут тоді якраз стежив за африканським Кубком Націй. Він зазначив, що екс-«канонір» Еммануель Адебайор вільний, і, незважаючи на відсутність ігрової практики, був гарний у збірній».

Для того, щоб остаточно переконатися в правильному рішенні, було вирішено подзвонити Пардью, який працював із нападаючим в «Крістал Пелас», і запитати його, що він думав про африканця. В Англії Адебайор відзначився одним голом за шість місяців. Але той пообіцяв, що Адебайор підріс і змужнів. І його підписали.

«Він дуже допоміг у ці два з половиною роки. Він взагалі не створював проблем. Потім в 2017 ми запропонували контракт Кліши, який сам поговорив з Еммануелем. Кліши був основним гравцем «Сіті». Потім ми підписали іншого «городянина» - Робіньо. Він уже грав у Туреччині і бачив, що у нас в складі були Гаель, Адебайор і Демба Ба».

ФК Істанбул Башакшехір. Гаель Кліши

У липні цього року Ерогут відзначив перемогу в суперлізі - першу в історії. Рідко, коли хтось порушує гегемонію «Галатасарая», «Бешикташа» і «Фенербахче». Останній раз таке траплялося в 2010, коли перемогу відсвяткував «Бурсаспор», але цей клуб з того моменту здав. А ось в те, що «Башакшехір» кудись подінеться, віриться насилу. Його перемога - не випадковість: ось уже кілька років він неспішно підбирався до самого верху. У минулому сезоні команда вийшла з групового етапу Ліги Європи, а в цьому - дебютувала в Лізі Чемпіонів і принизила «Манчестер Юнайтед». Те, що зростання було стрімким, незаперечно.

Ще більше дивує те, що клуб був заснований тільки в 1990 році під назвою «Істанбул Бюйюкшехір Беледіеспор». Тоді він належав мерії, і лише в 2007 відбувся вихід в Суперлігу. Все змінилося в 2014, коли сім інвесторів викупили клуб і змінили його ім'я на «Істанбул Башакшехір».

***

Але клуб не тільки успішний - не обійшлося і без скандалів. Зокрема, багатьох бентежать зв'язки з президентом Туреччини Реджепом Тайіпом Ердоганом і правлячою «Партією справедливості і розвитку» (ПСР). Шановне новинне агентство «Франс-Прес» свого часу назвала клуб «іграшкою» президента.

Навряд чи хтось сперечатиметься з тим, що Ердоган - фігура суперечлива. Ворог свободи слова та де-факто диктатор, він заарештував батька відомого баскетболіста Енеса Кантера за «спробу повалити владу». Сам Кантер не раз ловив загрози від прихильників Ердогана. Хакан Шукюр - найвідоміший нападник у історії збірної Туреччини - був змушений втекти до Каліфорнії після того, як всі його будинки, компанії і банківські рахунки перейшли до уряду через його зв'язки з рухом Ґюлена.

Сам Ердоган прекрасно розуміє, наскільки важливий футбол у свідомості електорату. Не випадково, що він настільки близький з Месутом Озілом. У 2014, коли «Істанбул» перейшов до рук бізнесменів, багато хто відразу побачили щось недобре. Так, президент клубу Гексель Гюмюшдаг, виявляється, був одружений на племінниці дружини Ердогана. Коли відбулося переобрання мера Стамбула, саме Гюмюшдаг тимчасово був головою найбільшого міста до тих пір, поки перемогу не здобув опозиціонер Екрем Імамоглу.

У тому ж році відбулося урочисте відкриття нового стадіону, на яке президент країни приїхав не тільки в якості почесного гостя, а й у минулому напівпрофесійного футболіста. Йому дали зіграти, і він відзначився хет-триком. Футболка з номером 12 (дванадцятий президент же), яку він надів, тут же опинилася назавжди за ним закріплена. Тож не дивно, що недоброзичливці прозвали команду «ФК Ердоган», тим більше, що розміщується вона в європейській частині Стамбула, де і базується ПСР.

У своїй книзі «1312: Серед ультрас» письменник Джеймс Монтейг пише, що мало які місця уособлюють останні 20 років правління Ердогана краще, ніж «Башакшехір»: тут вам і стрімкі будівництва, і культ футболу, і все більший ісламізм.

У липні після чемпіонства гравці команди відсвяткували за зачиненими дверима, а потім вирушили до президентського палацу Ердогана, який був тільки радий з ними пофотографуватися.

До його честі, Ерогут не йде від неприємних запитань. «Таке трапляється з усіма, хто домагається успіху. У перші три роки всі тобі симпатизують. Нас називали майбутнім турецького футболу. Потім, коли починаєш боротися за титул, народ починає розчаровуватися. Спочатку буцалися з «Бешикташем», потім з «Галатасараєм», а потім з «Трабзонспором». Варто було нам піднятися, як ми побачили різницю. Так, клуб пов'язаний з Ердоганом. Може, ви бачили, як він надів нашу футболку і забив три голи. Але між клубом і президентом немає якогось органічного зв'язку. Є ті, хто близький до нього, і ті, хто далекий».

«У нас були державні і приватні спонсори, як і у будь-якого клубу в Туреччині. Так, стадіон побудував уряд, але є і 25 інших таких стадіонів, які клуби просто орендують. Так що я претензій незгодних не поділяю».

Потім Ерогут вказує на офіційні бюджети клубів Туреччини, опубліковані турецькою федерацією футболу. Судячи з усього, бюджети «Фенербахче», «Галатасарая» і «Бешикташа» залишаються вищими, ніж у «Башакшехіра».

«Кажуть, що ми отримуємо більше грошей від спонсорів - це не так. Візьміть наших спонсорів на футболках і порахуйте - ось і всі гроші».

У травні 2018 року Мераль Акшенер, жінка, яка мітила в президенти, виклала твіт зі словами «Галатасарай - 2, Реджеп Тайіп Ердоган - 0».

«Це твіт Не проти нашого клубу, а проти Ердогана, - посміхається Ерогут. - Був передвиборчий етап, і вона намагалася привернути увагу футбольних фанатів і сподобатися вболівальникам «Галатасарая». Я чекав повторення після нашого титулу в липні... але вона мовчала».

А що щодо помаранчевих квітів «Башакшехіра», прямо як у партії?

«Це ще історія з дев'яностих. Ми були міським клубом, і в 1990 був мер, ніяк не пов'язаний з ПСР (утвореною в 2001), і йому дуже сподобався цей колір після його поїздки до Нідерландів. Так що коли мерія формувала клуб, його основними кольорами були обрані кольори нідерландської збірної. З ПСР це ніяк не пов'язано. Так, наш президент і сім'я Ердогана зріднилися після шлюбу, але тут приховувати нічого. Це зовсім не означає, що команда належить або спонсорується Ердоганом».

«У нас проводили аудит турецька федерація футболу і УЄФА, і вони не знайшли ніяких секретів. Ми не котируємося на публічній і фондовій біржах, і це якраз змушує людей додумувати якісь таємниці».

***

Останніми роками репутація футболу Туреччини мала проблеми. Все частіше до неї відносяться, як до такого собі розкішного будинку престарілих для ветеранів футболу. Але настають зміни. До пандемії гранди турецького футболу заборгували кредиторам 2,5 млрд доларів. «Галатасарай», «Бешикташ» і «Трабзонспор» порушили правила фінансового фейр-плей УЄФА. «Башакшехір» про це знав, і він шукав способи стати популярнішим.

Було дуже важливо зібрати базу фанатів. Ерогут визнається, що так, 17-тисячна арена найчастіше заповнена на 30%, і цей факт не подобається і Ердогану. Туреччина відома своїми одержимими уболівальниками і лютою підтримкою трибун, проте жалюгідна кількість глядачів на «Башакшехір Фатіх Терім» відразу дає зрозуміти, що чимось клуб не такий, і в даному випадку це його виділяє не з кращого боку.

«У багатьох команди живуть в серці, і любов цю їм прищеплюють батьки і дядьки, - зізнається Ерогут, сам в дитинстві шанувальник «Бешикташа». - Але ми думаємо про майбутні покоління. На матч зі «Спортингом» були розпродані всі квитки. Шість років ми мріяли прийняти у нас Неймара, Мбаппе і Погба, а тепер доводиться задовольнятися порожніми місцями».

 «На відміну від багатьох, я мріяв потрапити в «групу смерті». Нашому бренду потрібно показати себе в іграх проти «Юнайтед» і «ПСЖ». Китай дивиться, Північна Америка теж. Це - шанс похизуватися перед новими глядачами».

ФК Істанбул Башакшехір

І дійсно, створюється відчуття, що це перший, але далеко не останній раз, коли ми побачимо «Башакшехір» в ЛЧ. Модель операції клубу незвична для Туреччини, де президентів обирають, у зв'язку з чим вони завжди думають про короткострокові перспективи, через що часто надто багато витрачають. Приватна ж модель «Башакшехіра» дозволяє йому ігнорувати критиків і думати на багато років вперед.

«Коли мова заходить про фінансову самоокупність, найкраще розвивати і продавати молодь. В іншому випадку ми занадто залежні від нинішніх гравців і нинішніх успіхів у єврокубках. У футболі щороку домагатися максимуму не вийде. У минулому році турецька федерація футболу ввела реалістичні правила фінансового фейр-плей. Вони складні в короткостроковій перспективі, але в середній і довгостроковій більш ніж можливі. Так наші клуби вийдуть на самоокупність. Останнє - найбільший головний біль турецького футболу».

Так що, ніяких гучних імен і великих витрат?

«Думаю, тут все зміниться. Замість спроб домогтися всього відразу ми будемо думати про майбутнє. Вкладати в молодих. Візьмемо, наприклад, Дженгіза Ундера, якого ми купили за копійки і продали за 13,5 млн фунтів. Зараз він у «Лестері». Здається, у нас вже новий такий є - Равіль Тагір. Він народився в 2003 і вже виступає за збірну Туреччини до 23 років. Там же є ще четверо наших. Ми побудували дев'ять нових полів для академії. З вдалими прикладами на кшталт Дженгіза ми можемо стати ще більш привабливим варіантом для нового покоління стамбульських футболістів».

Втім, це зовсім не означає, що клуб більше не мріє про кубки.

«Коли він тільки до нас прийшов, Кліши заявив: «Ви, хлопці, точно як «Манчестер Сіті», коли він починав». А після чемпіонства він сказав: «Я відчуваю себе прямо як після тієї самої гри проти «Куїнз Парк Рейнджерс», коли «Сіті» став чемпіоном».

Переклад і адаптація Денис КОШЕЛЕВ