Нова тактика збірної, або Як Шевченко проявив гнучкість після 1:7 у Парижі

Збірна України провела жовтневий цикл матчів у Лізі націй. Суперниками наших хлопців стали команди Німеччини та Іспанії. Міг би хтось уявити собі після розгрому від Франції 1:7, що Україна набере в двох матчах три очки і розташується на другому місці в групі? І за два тури до фінішу буде зберігати хороші шанси на вихід у фінальну частину Ліги націй.

Розберемо тактичні зміни в останніх матчах національної команди.

Як ми атакуємо

«Ми не можемо грати першим номером із грандами. Але наші принципи залишаються. Це короткі-середні передачі, контроль м'яча, вихід з оборони через пас», - заявив Андрій Шевченко перед матчем з Німеччиною.

Так, збірна України поки що не здатна грати першим номером із топ-командами. Особливо це було помітно в матчі з іспанцями - 30% (33% з німцями) володіння м'ячем у нас проти 70% у «Фурії Рохи». Але наявність таких футболістів, як Ярмоленко, Яремчук і Маліновський, які здатні притримати м'яч, стягнути кілька опонентів на себе, віддати неабиякий пас, робить їх головними точками побудови атаки українців.

У цьому епізоді Україна тікає в контратаку 4-в-5. Руслан Маліновський стягує на себе увагу чотирьох захисників німців. Миттю пізніше піде пас на Циганкова, що залишився один-в-один зі своїм опікуном. Це найнебезпечніший момент другого тайму біля воріт збірної Німеччини.

Через які зони ми атакуємо? 68% атак нашої збірної йшли через правий фланг (Ярмоленко) і центр (Маліновський). З цих же зон було створено 89% ударів (всього: 9 ударів) по воротах німців.

Помітьте собі цифру: 84% від усіх передач збірної України склали середній-короткий пас. Те, про що говорив Андрій Шевченко. Але з Іспанією українці так грати не могли. Причина - дискваліфікація Маліновського. Розберемося в тому, як наш тренерський штаб впорався з цим завданням.

А рішення лежало на поверхні. Акцент і білд-ап атак був зміщений на фланги, а точніше - на правий фланг, де діяв Андрій Ярмоленко. Тільки уявіть собі, майже дві третини атак нашої збірної доводилося на фланг вінгера «Вест Хема». Тепер більш детально.

У цьому епізоді, після розіграшу м'яча, Андрій робить прорив по правому флангу, зміщуючись до центру лінії атаки. Ярмоленко на досвіді вдалося розкрити весь фланг оборони збірної Іспанії. За мить піде пас у штрафний майданчик іспанців і вихід Зубкова сам на сам із Де Хеа. Так був створений найнебезпечніший момент нашої збірної в матчі (не рахуючи гольової комбінації).

Варто відзначити, що гра на швидкості стала ключовим фактором білд-апу збірної України в матчі з Іспанією. Як цього досягли тренери нашої команди? Все просто: вони збільшили кількість довгих передач. Ми вже відзначали, що в грі з Німеччиною наші зробили 84% коротких-середніх пасів. З іспанцями цей показник склав лише 71%. А вихід у старті Олександра Зубкова, завданням якого було бігти в атаку і захищатися на фланзі (але про захист поговоримо пізніше), тільки підтверджує правильність обраної тактики.

«Літай - як метелик, жаль - як бджола», - цей вислів найбільш підходить до моменту із забитим голом збірної України. Довгий пас Бущана на вільного Караваєва, який відразу ж віддав м'яч Ярмоленку. Чергове забігання зліва, цього разу від Циганкова, який розпорядився своїм шансом блискуче.

Goalkeeper to 𝐆𝐎𝐀𝐋 in 6⃣ touches 😎

⚽️ Viktor Tsygankov#NationsLeague | @uafukraine pic.twitter.com/hef4RBCmiV

— UEFA Nations League (@EURO2020) October 15, 2020

«Наші футболісти роблять максимум того, що вони можуть. У Іспанії зараз команда сильніше, всі останні роки вона сильніша. У наших гравців є мотивація показати гру. Є план на матч, розкриватися особливо не будемо. У суперника є перевага в класі та якості», - сказав Андрій Шевченко перед матчем зі збірною Іспанії.

Так, у збірної України немає десяти технарів, як Ярмоленко, але в нашій команді є сильний тренерський штаб і тактично грамотні футболісти, здатні виконувати поставлені перед ними завдання. А значить, настав час поглянути, що у нас із захистом.

Як ми захищаємося

«Зараз просто грати один-в-один недостатньо, потрібна підстраховка. Важливо, щоб ми відновилися, тому що потрібно багато сил. Нам завжди було складно грати дві гри поспіль, а зараз буде три зустрічі поспіль. Сподіваюся, вболівальники нам допоможуть», - відповідав на питання журналістів головний тренер збірної України.

Андрій Шевченко розумів, що більшу частину часу його команда буде змушена захищатися. Так і вийшло: біля воріт опонентів за два матчі українці провели лише 17% всього часу. Для порівняння, близькі по силам збірні Хорватії та Франції (1-2) розділили свої зони активності так: 22% часу м'яч знаходився біля воріт хорватів, 51% - в районі центрального кола, 27% - у воріт французів. А Франція з Португалією (0-0) видали і зовсім схожі показники зон активності: 26%-46%-28%.

Очевидно, результат підопічні Андрія Шевченка здобувають саме за рахунок своїх оборонних побудов (13.5 відборів м'яча в середньому за ці дві гри). І воротаря! Що ж придумав тренерський штаб нашої команди?

Збірна Німеччини стягувала багато сил у центральну зону атаки. Наші відповідали тим же - не давали півзахисту «Баварії», приправленому Тоні Кроосом, вільно себе почувати, чисельно насичуючи свою центральну лінію оборони.

Підопічні Йоахіма Льова вивели на удар Сержа Гнабрі - він в оточенні трьох наших, та ще й змушений бити незручною ногою.

Але німцям вдалося швидко перебудуватися, і вони почали розкривати оборону збірної України через фланги. До цього тренерський штаб Шевченка виявився не готовим (два голи були пропущені після флангових передач). Як наслідок, Георгій Бущан став найкращим гравцем матчу у складі української команди.

Тим дивнішою видалася гра з Іспанією. Особливо, знаючи силу швидких і технічних іспанських флангів (Фаті, Навас, Траоре, Регілон), слід виділити Олександра Зубкова. Четвірка наших захисників продовжувала зміщуватися до центру. А ось номінальні вінгери Зубков і Ярмоленко відповідали за «своїх» візаві на флангах захисту. Так, наша команда могла вишикуватися в 5 або навіть 6 номінальних захисників! А фланги, Траоре і Фаті, не могли підступитися до нашого штрафного і провели мало не найгірші матчі в складі своєї збірної. Найголовніше, схема захисту залишилася тією ж як у кількості, так і в якості навіть із появою на полі Віктора Циганкова. Підстраховка від Андрія Шевченка в справі.

Ну а центр, як і в попередньому матчі, був надійно перекритий кількістю українських футболістів, що дозволяло вигравати дуелі в повітрі при навісах і змушувало іспанців наносити удари по воротах Бущана лише з дальньої дистанції.

Надихає те, що, не маючи в своєму складі більше половини основних гравців команди, підопічні Андрія Шевченка показали порядок у захисних побудовах. Так, Бущан виручав, Забарний виносив, а Зубков страхував. Але порядок б'є клас. І збірна України в черговий раз це довела.

«Ми прагнули потрапити на цей рівень. Заслужили на це. Будемо боротися, щоб закріпитися в дивізіоні «А» Ліги націй», - повідомив Андрій Шевченко.

І є відчуття, що успіх у цих двох матчах (адже могли і Німеччину дотиснути на нічию) не випадковий, - а результат довгої роботи тренерів і футболістів. А значить, мета головного тренера нашої команди цілком досяжна!