Дерев'янченко знову програв. Можливо, в останньому своєму титульному шансі

Дерев'янченко програв три поєдинки за титул практично поспіль. Між цими боями була одна перемога, але як тільки на горизонті маячив пояс, Сергій незмінно йшов з поразкою. З Джермаллом Чарло українець зовсім не впорався.

Чарло провів ідеальний бій

Поєдинки українця не бувають нудними. Він все одно вичавлює з себе максимум, йдучи вперед за перемогою. Перемога над Чарло здавалася реальною, хоч і важко виконуваною справою. Ніхто не сумнівався в навичках Джермалла, але момент із третім шансом, неперевіреним на все сто чемпіоном, у якого немає потужного імені, як у того ж Головкіна, вселяв надію. Як виявилося, даремно.

Перші раунди пішли до скарбнички Джермалла без будь-яких проблем. Він контролював у рингу все: від пересувань суперника до темпу бою. Йшов вперед, відпускав Дерев'янченка і знову пробивав. Пристосуватися до такого суперника вкрай складно. У Чарло довжелезні руки, він високий, швидкий і б'є кожного разу так боляче, що брови Сергія знову почали покривати гематоми.

Обійшлися без стрімких нокдаунів - і то добре, але позитивних моментів це не додало. Лише ближче до середини поєдинку Дерев'янченко знайшов шляхи до суперника. Українець почав більше зближуватися, частіше влучати і намагатися нав'язувати свою гру. Все-таки з настільки більш короткими руками саме Сергію було зручніше працювати на ближній дистанції.

Звичайно, американець діставав і там. Аперкоти та бокові удари турбували Сергія, а кілька разів вони прилітали настільки щільно, що українця явно штормило і відкидало вбік. В іншому ж на ближній дистанції успішніше виглядав Дерев'янченко.

Тільки це не рятувало. Різкий джеб, важкий правий через руку, лівий аперкот - все це лягало в голову Дерев'янченка, ніби там і повинно було знаходитися. Прорватися через бомбардування з дистанції від Чарло - завдання не з простих. Коли у Сергія виходило, Джермалл пропускав на ближній. Але виходило не сильно часто і не так, щоб дійсно переконливо. Якщо Головкін явно відчував удари суперника в бою з українцем, то Чарло - зовсім ні. Він лише змахував головою, мовляв: «Ні, нічого не відчув». І знову приступав до обстрілу опонента з дистанції.

Можливо, комусь такий стиль американця здасться нудним. Мовляв, ось Сергій - красень. Пішов уперед, махач влаштував, мужик. Але Чарло боксує так завжди. Дивно було б очікувати від нього регулярної рубки. Він відпрацював так, щоб залишити титул у себе, перемогти впевнено і поставити нарешті плюс у графі з реально серйозними боксерами в рекорді. Фактично, Сергій не зміг протиставити йому нічого.

Головне розчарування бою - те, що результативність за кількістю влучань на ближній від Сергія не перетворилася на якісну перевагу. Тобто, не можна сказати, що українця розмазали. Перемогли, так. Впевнене, на класі і антропометрії, так. Але Сергій реалізовував свою перевагу на ближній раз по раз, та результатів це не принесло. За очками перемогти такого хлопця вкрай складно, а з нокаутом у Дерев'янченка не склалося. Навіть із натяком на нього.

Showtime Twitter

Кілька разів українець непогано пробив назустріч так, що Чарло точно відчув. Кілька разів дістав у самому кінці бою перед гонгом. От і все. Коли Джермалл вчергове витримав серію Дерев'янченка, стало ясно, що пояс в Україну точно не поїде.

І що тепер?

Чарло, будучи і до цього крутим боксером, тепер точно може говорити про те, що пройшов тест потужним бійцем, який знаходився на вершині своєї кар'єри. А це плюс і до загального відчуття від Джермалла, і до можливих переговорів у майбутньому. Було б цікаво подивитися американця з ким завгодно з чемпіонів.

Що Головкін, що Канело - круті варіанти. Перший - у стилістичному плані. Геннадій не гратиме в ігри, він просто піде вперед, намагаючись допрацювати там, де не допрацював Дерев'янченко. Чи вийде - не ясно, з огляду на те, що казах трохи здав у порівнянні з собою версії кількох років тому.

З Альваресом, звичайно, феєрії не вийде. Два контрпанчери, які люблять витягнути суперника на себе і лише потім змусити його нервувати. Тут комусь доведеться йти вперед, але ініціатива агресора буде перебиратися з рук в руки, що, в підсумку, призведе до шахової партії, а не рубці з раунду до раунду. Але по-боксерськи поєдинок все одно цікавий. Як мінімум, через габарити і навички Чарло у відповідь на те ж саме у Канело.

Тільки ось у організацію такого шоу не віриться зовсім.

З Сергієм незрозуміло нічого. Ясна річ, що він завершувати кар'єру не планує. Принаймні станом на кінець бою з Чарло. Обличчя Дерев'янченка перетворилося на кошмарну подобу самого себе після цього бою, але це нормально для бійця стилю українця. Тільки ось питання не тільки у здоров'ї, а й у перспективах.

Не хочеться казати, що це все. І тому, що це неправда. І тому, що Сергій вже вкотре доводить, що списувати його з рахунків - справа невдячна. Але як реального претендента на титул його розглядати не варто. У чемпіонів зараз інші справи. Альварес розбирається з DAZN і Оскаром, та й цікавився Сергієм він остільки-оскільки. Головкін вийде в ринг з українцем лише в крайньому випадку. А все решта чемпіони або малоймовірні (як Рьоте Мурата), або вже перемагали українця впевнено.

Виходить, два варіанти: побитися з найближчими претендентами в топ-5 або витягнути на бій Андраде. У першому варіанті є ті ж Кріс Юбенк, Карлос Монро або Каміл Шеремета. У другому все залежить від інтересу самого чемпіона (а він його виявляв) і бажання DAZN знову бачити Дерев'янченка у себе. З мінусів: Андраде теж великий і ще більший велосипедист, ніж Чарло. Джермалл хоча б час від часу давав бій, Деметріус буде весь час рухатися спиною вперед.

Showtime Twitter

Кар'єра Дерев'янченка явно котиться до кінця. Попереду не так багато варіантів, заради яких варто виходити в ринг, а чи хоче Сергій просто боксувати з середняками або виступати в ролі гейткіпера - велике питання, на який, швидше за все, можна почути лише негативну відповідь.

І як же буде неприємно, якщо такий боєць так і не візьме титул чемпіона світу.