Вічно молода чемпіонка. Чи зможе Джима повернутися на біатлонний олімп?

Юлія Джима – наймолодша олімпійська чемпіонка в історії українського біатлону. У лютому 2014-го, коли киянці було лише 23 роки, вона в складі жіночої збірної виграла естафету на Іграх в Сочі, і тим самим назавжди вписала своє ім'я в книги про успіхи вітчизняного спорту. Час пролітає дуже швидко, сьогодні Джимі вже 30 років. У цей знаменний день згадуємо головні події в кар'єрі спортсменки, а також розмірковуємо про її подальші перспективи.

Пробитися до основної збірної було досить непросто

Юлія потрапила в біатлон по протоптаній стежці. Її батько, Валентин Джима, теж був біатлоністом, в 1994 році він представляв Україну на Олімпійських іграх в норвезькому Ліллехаммері. Але через те, що спортсменка проживала в Києві, пробитися до основної збірної було їй досить непросто. Як не дивно, у молодих столичних біатлоністів можливостей куди менше, ніж, наприклад, у їхніх ровесників з Чернігова, Сум і Тернополя.

Причин досить багато. Тут і недостатня кваліфікація багатьох тамтешніх тренерів, і низька якість спортивного інвентарю, та й умови в школі «Восход», м'яко кажучи, залишають бажати кращого. Як результат, найбільш титулованою київською біатлоністкою була Ніна Карасевич, яка в 2008 році виграла золоту і срібну медалі на чемпіонаті Європи в Нове-Мєсто. Непогане досягнення, але це виключення з правил, та й рівень конкуренції на біатлонній європейській першості досить низький.

Джимі, яка, як і Карасевич, займалася під керівництвом висококласного тренера Олександра Кравченка, теж вдалося стати виключенням з правил, тільки набагато яскравішим. Перший час вона займалася через силу, але з часом полюбила біатлон і стала однією з найперспективніших в Україні. У сезоні 2011/12, як тільки Юлія вийшла з юніорського віку, її почали залучати до гонок Кубка світу. Перший час її відправляли набиратися впевненості на Кубок IBU, але вже починаючи з наступного сезону перспективна спортсменка міцно застовпила за собою місце в основній команді.

Джима ідеально пробігла свій етап на Іграх у Сочі

А далі все почало відбуватися, як у казці, - і для самої спортсменки, і для величезної армії вболівальників збірної України. Юлія разом з сестрами Семеренко та Оленою Підгрушною стабільно забігала на п'єдестал пошани в естафетах. А в грудні 2013 року їй вдалося фінішувати другою в гонці переслідування на етапі в Хохфільцені, і тим самим завоювати першу особисту медаль на елітному рівні.

Так що коли українки стали олімпійськими чемпіонками Сочі-2014, сенсації, за великим рахунком, не відбулося, адже наші дівчата ще до гонки були в числі фаворитів. Та перемога далася нелегко, кожній довелося викластися на максимум. І Джимі вдалося краще за всіх впоратися з нервами і закрити на своєму етапі всі мішені, не використавши при цьому жодного запасного патрону. Безумовно, ідеальний виступ!

Віта Семеренко, Юлія Джима, Олена Підгрушна і Валя Семеренко

Потім кожна з спортсменок вибрала свій шлях. Олена Підгрушна спробувала побудувати політичну кар'єру, Віта Семеренко також призупинила кар'єру і пішла в декрет. Джима і Валя залишилися практично удвох, партнерки по команді не дотягували до їхнього рівня, тому в естафеті розраховувати на високі результати було складніше, обидві спортсменки хотіли вийти на новий рівень і спробувати підкорити особисті дисципліни.

Спочатку краще вдавалося у більш досвідченої Валентини, в 2015 році вона була на піку своєї кар'єри і стала чемпіонкою світу в мас-старті. Але вже в сезоні 2016/17 лідером збірної стала Джима, Юлі навіть вдалося фінішувати на восьмому рядку загального заліку Кубка світу. Особисті медалі підкорювалися нечасто, але прогрес все одно був помітний.

Конкуренція і конфлікти в збірній ледь не змусили завершити кар'єру

Переломним моментом у кар'єрі не тільки Джими, але і всієї жіночої збірної України, стали Олімпійські ігри-2018. До того часу Підгрушна і Віта Семеренко вже відновили кар'єри, але крім них на місця в естафетній четвірці претендували також Анастасія Меркушина та Ірина Варвинець. Конкуренція зашкалювала, тому не дивно, що в жіночому колективі почалися конфлікти. А коли Валя Семеренко не потрапила до складу на командну гонку, конфлікт вийшов за рамки команди, про нього дізналася вся країна.

11-е місце в естафеті було справжнім провалом, такого не чекав ніхто. Тодішньому тренеру Урошу Велепцю цього фіаско не пробачили, після сезону федерація без роздумів відправила його у відставку. Джимі було дуже комфортно працювати зі словенським фахівцем, так що це рішення вона сприйняла дуже болісно. Юлія на емоціях навіть погрожувала завершити кар'єру, але, трохи охолонувши, передумала і продовжила представляти Україну на міжнародній арені.

Юлія Джима і Урош Велепец

Щоб утримати одного з лідерів збірної, керівництво федерації дозволило їй тренуватися окремо від команди, вона продовжила працювати з Велепцем, який повернувся до роботи на батьківщині і очолив команду Словенії. Спочатку здалося, що Урош зміг вивести Джиму на топ-рівень: в першій гонці постолімпійського сезону українка виграла дебютне особисте золото, закривши всі мішені. Але потім стало очевидно, що швидкість спортсменки дозволяє їй боротися за медалі тільки в індивідуальній гонці, та й то за умови успішної стрільби.

На наступній Олімпіаді може розраховувати на успіх в індивідуальній гонці

Зараз же до наступних Олімпійських ігор залишилося трохи більше року. Якщо кілька років тому здавалося, що Джима поїде на них в якості найдосвідченішої біатлоністки і лідера команди, то тепер очевидно, що кожна з олімпійських чемпіонок спробує здобути путівку до Пекіна і зачепитися за місце в естафеті. Але пандемія коронавірусу не дозволяє збірній України виїхати на закордонний збір, за словами президента ФБУ Володимира Бринзака, визначеності з участю в наступному сезоні Кубка світу поки немає.

І в цій ситуації тренування Джими зі збірною Словенії - дуже доречні. Ймовірно, вона зможе краще підготуватися до сезону, та й проблем з поїздкою на міжнародні змагання виникнути не повинно. Швидше за все, в 2022 році, після третьої Олімпіади в кар'єрі, Джима сховає гвинтівку в кейс, але перш спробує завоювати ще хоча б одну олімпійську медаль, можливо, навіть особисту.

Якщо не відбудеться істотного прогресу в швидкості, то розраховувати доведеться тільки на індивідуальну гонку. Але в цій дисципліні Юлія часто показує високі результати, останні 3 роки вона стабільно потрапляє в трійку призерів на першому етапі Кубка світу. І якщо Велепцю вдасться підвести її в такій же готовності до головного старту в кар'єрі, можна не сумніватися, що шанси на успіх будуть.

Крім того, класна стрільба дозволить Джимі розраховувати на виступ відразу в трьох естафетах (класична, змішана і сингл-мікст). Так що цілком можливо, що головні успіхи спортсменки ще попереду.