Алан ПАТРІК: «Переїзд з Бразилії в Україну був важким»

Бразильський захисник «Шахтаря» в проекті «Правила життя» розповів про переїзд в Україну, адаптацію молодих бразильців, чим відрізняються тренерські підходи Луческу, Фонсеки і Каштру, а також про те, хто був кумиром дитинства.

Про кумира

Коли мені було 12-13 років, Роналдіньо грав в «Барселоні». Тоді він був на найвищому рівні. Я зупинявся і кидав будь-які справи, щоб подивитися його гру. Це був кумир багатьох бразильців. Думаю, і хлопців інших національностей теж. Коли ти був дитиною, ти мріяв бути точно таким же, як кумир, робити такі ж фінти. Йому вдавалося передавати радість гри в футбол і мене це дуже приваблювало.

Про перехід в «Шахтар»

Коли «Шахтар» вперше мною зацікавився - щось не вийшло. Потім через 6 місяців ми почали серйозні переговори і все сталося. «Шахтар» був хорошим варіантом для мене, тому що там було багато бразильців. Це найбільше мене привернуло. Це дуже важливо для адаптації.

Я міг піти слідами інших бразильців, які залишили слід в історії «Шахтаря». Як Фернандіньо, наприклад. Думаю, ця людина запам'ятався тут всім. Він зробив великий внесок в історію «Шахтаря». Ще в Бразилії я намагався спостерігати за старшими гравцями - що вони робили і як вони робили. Тоді в «Шахтарі» всі бразильці були з супер якостями. Я приїхав зовсім молодим, і, слава богу, мені вдалося багато чого в них навчитися.

Про тренерів «Шахтаря»

Фонсека зовсім інший, не такий, як Луческу, в тактичному плані. Я дуже багато чому навчився у Фонсеки і я йому дуже вдячний за все. Зараз у нас новий тренер, який теж дуже багато допомагає. У нього схожі характеристики. Він хоче бачити «Шахтар», який грає вперед, і де наша команда демонструє атакуючий футбол.

У повсякденному житті Каштру любить спілкуватися з гравцями. Він трохи більше відкритий і часто жартує. У Фонсеки теж таке було, але він був більш серйозним. У стилі гри Луїш трохи відрізняється тактично, але мета одна - грати вперед і грати в красивий футбол.

Про адаптацію молодих бразильців в Україні

Це дуже особисте. Хтось адаптується швидше, комусь потрібен час. На це впливає багато факторів. Особисто для мене переїзд з Бразилії в Україну був важким. Тут все по-іншому. Інша культура, інша їжа, інші люди. Але це досвід, який багато чому навчив мене, як людину. Я дізнався багато нового, я подорослішав і зараз я дивлюся назад, і розумію, що воно того варте.

Ми намагаємося говорити з молодими хлопцями, давати їм поради. Звичайно, багато що залежить від того, чи хочуть вони чути і вчитися. Я завжди готовий допомогти і дати пораду, щоб вони уникнули тих помилок, які зробив я або інші хлопці.

Про музику

Музика допомагає переключитися з футболу. Мій день починається з музики. Люблю прокинутися і відразу включити музику. Вона змушує радіти. Я завжди її любив. З самого раннього віку постійно слухали з батьком музику, так що ця любов росла в мені з дитинства.

Мені було дуже цікаво навчитися грати на якомусь музичному інструменті, тому ця любов живе в мені донині. Якби у футболі нічого не вийшло, то музика була б для мене одним з варіантів кар'єри.

Повну версію інтерв'ю дивіться в Shakhtar Club за посиланням