Владислав КОЧЕРГІН: «Скрипник не дав жодного приводу йому не вірити»

У нинішньому сезоні 24-річний хавбек «Зорі» став системоутворюючим гравцем команди, зігравши у всіх 32 матчах в чемпіонаті. Більш того - у всіх іграх Кочергін виходив в стартовому складі, забивши 7 м'ячів і додавши 8 гольових передач.

— Владе, як оціните цей сезон? Чи задоволені бронзою «Зорі»?
— Бронзою задоволені. Виконали завдання на сезон. Про що на початку сезону домовлялися і з хлопцями, і з тренером, того і добилися. Вважаю, ми цей рік провели добре, показували хорошу гру в більшості випадків. Ми добре грали проти лідерів - «Динамо» і «Шахтаря». Вважаю, що в цьому році прогресувала вся команда, і у кожного особисто рівень виріс. Вважаю, цей сезон ми провели дуже добре. Але є, куди прагнути.

— Хотілося все-таки зайняти друге місце?
— Звичайно, хотілося зайняти і друге місце. Я вважаю, що ми свій головний матч з «Динамо» програли, а потім вже зіграли внічию з «Десною». Думаю, так повинно було бути. Тому що з «Динамо» ми зіграли, напевно, свій найслабший матч.

— Хоча з боку здалося, що з «Динамо» ви зіграли непогано.
— Грали непогано, але не реалізували свої моменти. У нас моменти були прекрасні: у Юрченка, у Кабаєва, який виходив сам на сам. У нас моменти були гострішими, ніж ті ж голи «Динамо». Просто реалізація підвела.

— Правда, що ви не знали, який рахунок у матчі «Колос» - «Динамо»? Чи не знали, що «Колос» веде?
— Я дізнався про це десь на 87-й хвилині. Мені сказали, я подивився на табло і побачив там результат.

— Якось це вплинуло на гру? Або ви все одно вирішили утримувати нічию? Як кажуть: «краще синиця в руках, ніж журавель у небі».
— У нас і сил багато не було вже. Це була вже 87-88 хвилина. От буває таке: душа хоче, ноги не біжать. Але на той момент ноги вже так не бігли. Ми хотіли не упустити те, що на той момент було, не хотіли зайняти четверте місце. Вболівальники, може, кажуть, що ми не бігли вперед, тягнули час. Але ми на початку сезону домовилися боротися за третє місце. Боялися втратити все, боялися втратити те, до чого весь сезон йшли, пропустивши якусь контратаку від «Десни».

***

— Які матчі в цьому сезоні вважаєте найкращими для себе і для команди?
— Мені сподобалася гра з «Еспаньолом», коли ми в Запоріжжі 2:2 зіграли. І в Іспанії ми теж добре зіграли, в першому таймі я гол забив. У другій половині нас трохи не вистачило. Коли «Шахтарю» поступилися 4:3, добре теж зіграли. Можу виділити перемогу над «Динамо» в Києві з рахунком 2:1. Теж хороша гра була. Ну і ось, коли вже були вирішальні тури, «Десну» обіграли в Чернігові. Теж тоді у нас хороша гра була. А так, в принципі, рівно йшли весь сезон, але втрачали очки там, де не можна було їх втрачати.

ФК Зоря

— Після карантину ви забили три м'ячі, в тому числі, дубль оформили в матчі з «Колосом». До рестарту сезону підійшли в гарній формі?
— Думаю, карантин все одно трохи змазав сезон. Мені здається, якби карантину не було, ми б показували більш кращу гру. Перші ігри після карантину були не дуже. Перший матч з «Олександрією» програли, пропустивши з пенальті в додатковий час. Треба було увійти в ігровий ритм, тому що два місяці без футболу, тренувань та ігор - це дуже довго.

— Форму підтримували індивідуально?
— Так, індивідуально. Хто як міг. Я, наприклад, удома з тренером качався: вправи на прес, на зміцнення м'язів. А ще міг вийти пробігтися, тільки так.

— З «Зорі» пішли чотири провідних футболісти – Михайличенко, Чеберко, Тимчик і Леднев. Клуб зможе знайти їм заміну?
— Так, пішли хороші футболісти. Але, я думаю, незамінних немає. Тому на їхні місця прийдуть такі ж талановиті футболісти. Думаю, проблем ніяких не буде. А їм бажаю всього хорошого в подальшій кар'єрі: показати себе в Європі, в «Динамо» Київ.

— Микита Каменюка завершив кар'єру. Відео зі святкування з'явилося в мережі. Вдалося відсвяткувати завершення його кар'єри? І який він капітан?
— Так, добре відсвяткували. А Микита Каменюка - справжній капітан, справжній лідер, як людина, як футболіст, як на полі, так і в житті. Не любить програвати навіть на тренуваннях, особливо, в матчах. Він відданий клубу людина, яка стільки років віддала «Зорі» Луганськ. Він нам перед деякими матчами дає настанови. Деякі з нас не були в Луганську, а він там все життя грав, і він каже, щоб ми трохи задумалися, коли погано граємо, коли невдалі матчі видаємо. Він спілкується з жителями Луганська і каже, що вони в нас вірять. Ну, він такий чистий луганський кіт (сміється).

— Він залишається в «Зорі»?
— Виходячи з розмови з ним, я зрозумів, що він залишається. Він буде помічником тренера (U-19) і буде вже виховувати молодих футболістів.

***

— Як вам працюється з Віктором Скрипником? Що нового він привніс у команду?
— Він, коли прийшов, одразу сказав, що не збирається влаштовувати в команді якусь революцію. Він сказав, що нам потрібно покращувати тільки дрібниці. Він дуже спокійний тренер, розумний. Видно, що для нього 20 років в Німеччині просто так не пройшли. Він хороший психолог. Знає, як коли підбадьорити, як коли десь крикнути. Йому я вдячний. Головне, що він почав мені довіряти. Довіра тренера - це одне з найважливіших в житті футболіста. Коли тренер тобі довіряє, в тебе вірить, то ти боїшся підвести його. У мене така ситуація. Я не хочу підводити тренера, який у мене вірить. Тому я намагаюся вичавлювати з себе завжди максимум.

ФК Зоря

— Була боязнь, що Скрипник піде в «Динамо»?
— Страху не було, тому що він нам сказав, що це чутки, що він нікуди не йде. Він жодного разу не давав приводу йому не вірити. Ми йому довіряємо і раді, що він з нами.

— Здивовані, що Луческу очолив «Динамо»?
— Так, я здивувався, як то кажуть, 2020-й рік трохи божевільний.

— Як Мілевський написав в Instagram.
— Ну да, приблизно так (сміється).

— Зараз у відпустці? Де проводите відпустку?
— У нас відпустка десять днів. Проводжу її вдома, в Одесі, з сім'єю.

— З приводу наступного сезону вже є якісь думки? З ким хочеться зіграти в Лізі Європи?
— Про це ще не думав, але хочеться вже вийти з групи. Тому хочеться, щоб в Лізі Європи попалися команди такого рівня, щоб можна було з ними грати.

— Хочете зіграти за збірну України? Чекаєте на виклик від Андрія Шевченка?
— Мені здається, це мрія будь-якого футболіста - потрапити в збірну, бути потрібним країні. Я для цього працюю і тренуюся, щоб захищати на футбольному полі кольори рідної країни. Мені здається, що кожен футболіст тільки про це і мріє. Я не виняток, я теж мрію про виклик до збірної. Але хочеться туди приїхати вже готовим. Не так, щоб викликали, подивилися і відправили. Хочеться якось допомогти команді і приїхати в її розташування вже підготовленим.

Дмитро КОТКОВ