Ще не пізно закохатися в Аталанту - найкращу команду Європи прямо зараз

Італійський Бергамо довгий час фігурував у світовій стрічці новин в аспекті жахів, які принесла в цю країну коронавірусна інфекція. В Україні також, мабуть, практично не знайдеться людей, які цікавляться новинами і не бачили апокаліптичних сюжетів пустельного міста, або армійських вантажівок, що колоною вивозять труни з померлими від Covid-19 з Бергамо в сусідні міста.

Все це призвело до призупинення сезону не тільки в Серії А, але й в Лізі чемпіонів - турнірах, де чудово себе показувала «Аталанта». З урахуванням тривалої паузи, а також складності обстановки в Бергамо, в березні мало хто брався прогнозувати, як складеться кінцівка сезону для «Богині»...

Читайте також: Знищена казка Аталанти

На щастя, футбол все ж повернувся. Поки тільки в національні ліги, але на початку серпня гряде відновлення поєдинків і в Лізі чемпіонів. І, як показують останні результати, вболівальники «Аталанти» даремно хвилювалися - їхні улюбленці, як і раніше, перебувають в чудовій формі - недавня нічия з «Ювентусом» (2:2), яку для туринців врятували лише два точні удари Роналду з пенальті, а також вчорашня феєрична домашня перемога над «Брешіа» (6:2) дозволили «Богині» вибратися на друге місце в турнірній таблиці Серії А, і з оптимізмом дивитися в майбутнє.

Що ж робить «Аталанту» такою яскравою, потужною і неймовірно привабливою для нейтрального вболівальника? І чому, власне, все ще залишається маса цих самих нейтральних уболівальників, коли мова заходить про команду з Бергамо - хіба ці хлопці недостатньо зробили, підкоряючи рекорди результативності, щоб стати загальними улюбленцями як мінімум в нинішньому сезоні?

Футбольний президент

Багато хто називає батьком успіху нинішньої «Аталанти» її головного тренера Джан П'єро Гасперіні. З цим безглуздо сперечатися, проте не менш неправильно забувати про ще одного творця сучасної «Богині» - її президента Антоніо Перкассі.

Цей 67-річний бізнесмен, який є засновником холдингу Odissea Srl і співпрацює з багатьма значущими брендами зі світу моди, косметики та парфумерії (KIKO Milano, Madina, Zara, Bullfrog, Womo), а також іншими відомими світовими компаніями (LEGO, Starbucks, Victoria's Secret , Nike, Gucci), є по-справжньому футбольною людиною. У 17 років він дебютував за першу команду «Аталанти», провівши в професійному футболі 6 сезонів і граючи на позиції центрального захисника. За «Богиню» Перкассі провів 131 поєдинок, основна частина яких припала на ігри в Серії В. Влітку 1977 року Антоніо перебрався в «Чезену», але незабаром вирішив попрощатися з футболом, і в 23 роки почав втілювати в життя іншу свою мрію - стати успішним бізнесменом.

На даний момент Перкассі є одним з найбагатших людей Італії. Його статки, за оцінками Forbes, дорівнюють 1,1 мільярду євро, однак Антоніо не є людиною, що бездумно смітить грошима. Спочатку президентом улюбленої «Аталанти» Перкассі став в 1990 році, але через 4 роки залишив цю посаду, щоб повернутися в 2010-му, і з того часу беззмінно керувати «Богинею».

Саме за Перкассі «Аталанта» спершу вибралася в Серію А, а потім завдяки грамотній ставці на баланс між спортивним результатом і фінансами поступово перетворилася на одну з тих команд, які активно борються за місце в єврокубках. Власне, це як раз співпало (звичайно, мова не просто про збіг) з приходом на тренерський місток команди Джан П'єро Гасперіні...

Тренерська рука

Подейкують, що одного разу Джан П'єро Гасперіні зайшов в роздягальню «Аталанти» з коробкою канцелярських кнопок. За допомогою їх він закріпив на дошці фотографію, на якій були зображені вовки: одні розташовувалися попереду, інші - посередині, а один - позаду. Свої незвичайні дії Гасперіні забезпечив коментарем для футболістів: «На цій фотографії ви бачите вовків і їх незвичайне розташування. Ті, хто попереду, диктують темп. Це найсильніші - вони повинні захищати зграю, коли на неї нападають. За ними ви бачите п'ятьох вовків, чия роль також полягає в допомозі відбиття атак. Нарешті, останній вовк - ватажок, який стежить, щоб ніхто не залишався позаду. Саме він об'єднує зграю, яка готова бігти вперед в будь-який час, щоб захистити себе. Суть цього полягає в наступному: лідер не повинен просто стрімголов летіти вперед і рубатися там. Він повинен дбати про всю команду, і це саме те, чого я очікую від кожного з вас».

Твіттер Аталанти

Ця історія - лише один з окремих випадків поведінки Гасперіні. Для нього не в дивину щось подібне, а тому досвідчені футболісти «Аталанти» вже звикли до того, що тренер привносить в їхнє життя не тільки чисто спортивні задуми, але й цілком життєві мудрості, які будуть корисні як на полі, так і за його межами.

Крім цього Гасперіні є дуже вимогливим наставником. Не дарма один з лідерів «Аталанти» Алехандро Гомес якось сказав: «Протягом тижня дуже важко тренуватися. На щастя, на вихідних є матч». Ці слова настільки всеосяжні і барвисті в плані опису ситуації, що не вимагають додаткових коментарів.

Хоча, звичайно ж, мова далеко не лише у «фізиці». Наприклад, 35-річний португальський тренер Фабіано Флора, який попрацював раніше в Італії з молодіжними командами «Лаціо» і «Ювентуса», говорить про принципи, на яких ґрунтується успіх Гасперіні наступне: «Він виконав надзвичайну роботу в «Аталанті». Яка його чарівна формула? Основним і пріоритетним компонентом є ментальний аспект. Тільки після цього ключового інгредієнта ми можемо згадувати про фізичні та техніко-тактичні моменти. Абсолютно неможливо досягти високого рівня в індивідуальній і колективній роботі без усвідомлення власної відповідальності. «Аталанта» демонструє це бажання вибратися за рамки того, чого вона вже домоглася раніше».

За чотири роки Гасперіні вдалося зібрати в «Аталанті» гравців, що ідеально підходять під його бачення футболу, та переконати їх у тому, що злагоджена командна робота дозволить їм виблискувати як індивідуально, так і колективно. Сьогодні «Аталанта», яка за останні чотири сезони переписала верхівку своєї футбольної історії, хоча так і не розжилася трофеями, - ймовірно, найбільш тактично складна команда в італійському футболі. Базова розстановка 3-4-3 - це лише контури тієї конструкції, яка в необхідні моменти виявляється неймовірно гнучкою, змінюючись і постійно дивуючи навіть тих фахівців, які витратили багато годин на вивчення стилю гри та архітектури дій бергамасків.

Атакуючий початок

Нинішня «Аталанта» - це, перш за все, неймовірно яскрава в атакуючих діях команда. Принципи Гасперіні, який запевняв своїх підопічних, що «перемога неможлива без хорошої гри», працюють у кращому вигляді, що дозволяє «Богині» бути найбільш результативною командою сезону в Серії А, а в топ-5 європейських чемпіонатів поступатися тільки «Баварії» (у мюнхенців за підсумками чемпіонату Німеччини - 100 голів в 34 матчах, у «Аталанти» - поки 93 в 33).

Не дивно, що статистично саме «Аталанта» є лідером нинішнього чемпіонату Італії за кількістю завданих командою ударів по воротах суперника - 593 (найближчі переслідувачі «Наполі» і «Ювентус» з 557 і 542 ударами відповідно), а також за кількістю торкань в штрафному опонента - 889 (у «Інтера» і «Наполі», що йдуть на 2-му та 3-му місцях, 758 і 739 торкань відповідно).

Але важливіше навіть не це, а те, що Гасперіні вдалося зробити свою команду неймовірно варіативною в завершальних фазах атаки. Завдяки цьому «Аталанта» знаходиться на лідируючих позиціях в Серії А за походженням голів.

Ці цифри по-справжньому вражають, тому як подібним в сезоні-2019/20 не може похвалитися жодна команда в Італії і в топ-5 чемпіонатах Європи. І це при тому, що в складі «Аталанти» немає яскравих зірок, про що також забувати не можна ні в якому разі.

Український слід

Удвічі приємно, що до успіху «Аталанти» має безпосереднє відношення і представник збірної України - півзахисник Руслан Маліновський. У Бергамо він перебрався влітку минулого року з «Генка» за 13,6 мільйонів євро, але з ходу стати для «Богині» настільки ключовим виконавцем, яким він був в Бельгії, в українця не вдалося. Втім, це і зрозуміло - до принципів ведення гри Гасперіні звикнути не так просто, а тому тренер все робить грамотно, дозволяючи Маліновському освоювати всі премудрості тактики і інших аспектів гри команди поступово.

Твіттер Аталанти

Але навіть з урахуванням того, що поки Маліновський куди частіше виходить на заміну, ніж в стартовому складі (19 появ проти 10 відповідно), йому вдається бути шостим у списку бомбардирів «Аталанти». Нині на рахунку Руслана вже 7 забитих м'ячів, причому 3 з них хавбек провів вже після рестарту сезону (приголомшливі м'ячі в ворота «Ювентуса» і «Брешії» напевно все ще живі в пам'яті уболівальників), довівши високий професіоналізм і готовність слідувати ідеям тренерського штабу.

Хто краще?

Результати («Аталанта» нині має 13-матчеву безпрограшну серію в чемпіонаті Італії) і якість гри команди Гасперіні нині говорять про те, що вона є якщо вже не найкращою, то як мінімум однією з кращих в Європі. Не дарма в «Парі Сен-Жермен» вже всерйоз стурбовані перспективами зустрічі з «Богинею» в 1/4 фіналу Ліги чемпіонів, адже поки парижани пасивно тріумфували в чемпіонаті, який відмовився догравати сезон через пандемію коронавірусу, «Аталанта» не тільки вийшла з карантину, а й довела, що ні краплі не втратила за цей період.

Важливо і те, що команди на кшталт «Аталанти» завжди будуть як мінімум ситуативно мати чимало симпатиків серед уболівальників - «Богиня» не є грандом, а тому не має навколо себе стільки хейту, як скажімо, «Ювентус», від чиїх постійних перемог в Італії вже втомилися всі, й, напевне, навіть фанати самої «старої синьйори»...

Та й врешті-решт, нинішній сезон «Аталанти» шалено схожий на казку, наприклад, про Попелюшку. А це дуже важливо в такий складний період, коли негативних новин в світі куди більше, ніж чогось доброго та світлого. Саме тому хочеться (повертаючись до паралелі з Попелюшкою), щоб символічна опівніч для «Аталанти» не наступала якомога довше - можливо, цій казці судилося стати ще більш гучною та історичною, ніж подвигу «Лестера» в сезоні-2015/16, який став вже легендарним...

Олексій СЛИВЧЕНКО