5 головних україно-російських протистоянь в боксі

Зустрічі українців проти росіян в рингу - це завжди холівар в інтернеті і принципове протистояння в рингу. Ми зібрали для вас найбільш пам’ятні  зустрічі наших боксерів проти росіян на профірингу.

Тарас Біденко - Микола Валуєв

Результат: перемога Валуєва за очками

У червні 2002 року Біденко провів всього три поєдинки, але вже в четвертому вийшов на досвідченого Миколу Валуєва, у якого рекорд на той момент був 28-0, а більшість поєдинків завершувалося достроково. Звичайно, рівень опозиції був досить посереднім, але досвід і кількість раундів не йшла ні в яке порівняння.

Тарас уже в четвертому поєдинку в профі погодився побитися всі дванадцять раундів проти величезного росіянина. На кону стояв пояс паназійського чемпіона за версією PABA, а сама зустріч проходила в Південній Кореї.

Незважаючи на недостатній досвід в профі, Біденко виглядав дуже добре. Крім нокдауну в восьмому раунді, всі інші епізоди і раунди були вкрай рівними, іноді з перевагою українця. У дванадцятому Тарас на ближній розбивав величезного суперника так, що того відчутно гойдало, але довести поєдинок до дострокової перемоги не вийшло.

У підсумку, Валуєву віддали перемогу за очками, але зал зустрів такий вердикт гулом.

Володимир Кличко - Олександр Повєткін

Результат: перемога Кличка одноголосним рішенням суддів

Цей поєдинок так чи інакше обговорювали до того моменту вже давно. Два олімпійські чемпіони, два крутих боксери. Володимир, що домінував до того моменту вже давно, і Олександр із поясом звичайного чемпіона за версією WBA, який претендував на чемпіонський бій. Та й просто протистояння України і Росії.

Безумовно, до Москви Кличко приїхав явним фаворитом. На кону були всі його пояси, а Повєткін, який на зважуванні нагадував пельмень, що розплився, не вселяв довіри. У підсумку, все закінчилося для росіянина навіть краще, ніж могло.

Володимир був відверто кращим. Частіше влучав джебом, відпрацьовував кожну секунду бою і кілька разів укладав важкі удари в голову суперника. Склалося враження, що додай ще трохи українець - і Повєткін точно був би нокаутований. Але в момент повного домінування, Володимир перестав набирати обороти і просто довів поєдинок до більш ніж впевненої перемоги за очками.

Ісмаїл Сіллах - Сергій Ковальов

Результат: перемога Ковальова нокаутом у другому раунді

Ісмаїл Сіллах - один з найталановитіших українських боксерів за весь час. У плані техніки і навичок у нього все відмінно, але головна проблема - вміння тримати удари. Якщо у нього виходило нейтралізувати опонента і не дати тому добре прикластися - перемога була в кишені. Але в зворотному випадку все оберталося так, як у бою з Ковальовим.

Сергій був на піку форми. Бив, як кувалдою, відмінно відпрацьовував на рефлексах. Саме цими двома навичками росіянин і скористався. Після першого нейтрального раунду, коли боксери просто придивлялися один до одного, настав другий і останній.

Ковальов зловив Сіллаха на протиході, вдаривши правим кросом і збивши українця з ніг. Ісмаїл піднявся, але в себе прийшов зовсім не до кінця. Для завершення поєдинку вистачило ще одній двійки - Сіллах впав обличчям вниз і ще довго не міг піднятися.

Олександр Усик - Мурат Гассієв

Результат: перемога Олександра Усика одноголосним рішенням суддів

Усик із Гассієвим повинні були зустрітися набагато раніше. Фінал Всесвітньої боксерської суперсерії кілька разів переносився. То через травму, то з організаційних питань. Усик заліковував пошкодження, потім команди не могли вирішити, де і коли боксувати. У підсумку, К2 Promotions і особисто українець вирішили, що будуть битися там, де вирішить WBSS, аби забрати всі пояси.

Російська сторона, що не дивно, розщедрилася на організацію фіналу. Шанси на перемогу проглядалися хороші. Так, Усик - крутий боксер, але до фіналу він дійшов не так впевнено, як Гассієв. Олександр спочатку побив, але все-таки не нокаутував Марко Хука, а потім всі дванадцять раундів боровся (іноді - в прямому сенсі) проти Майріса Брієдіса. Мурат же зробив все простіше - нокаут Кшиштофа Влодарчика в третьому раунді, нокаут Юнієра Дортікоса в дванадцятому раунді.

Усик розумів: щоб перемогти в Росії, йому потрібно влучати в три рази більше, і зробив це. Темп, швидкість, робота на ногах і невпинний рух Усика поставили Гассієва в глухий кут. Пізніше Мурат буде посилатися на травму руки, але бити і промахуватися раз по раз травма росіянину чомусь не заважала.

Українець пропустив усього один відчутний удар, вдало виплутавшись із цієї ситуації. У той час, як росіянин всі дванадцять раундів натикався на удари від бійця, який, в результаті, відібрав у нього пояс чемпіона світу і став першим абсолютом в історії України.

Олександр Гвоздик - Артур Бетербієв

Результат: перемога Бетербієва технічним нокаутом

Перед боєм Гвоздик кілька разів говорив про абсолют. Тобто, не про те, що точно ним стане - це не в стилі Олександра. А про те, що хоче боксувати тільки з кращими і досягати максимальних вершин. Багато згадували, що колись українець вже зустрічався з росіянином і пішов зі зламаним носом.

Насправді, той поєдинок у любителях не мав ніякого відношення до професіоналів. Бетербієв був досвідченим боксером, а Гвоздик тільки починав свій шлях. Він вийшов на бій з Артуром вже зі зламаним носом, вирішивши спробувати і подивитися, чи вийде. Дихати було важко, суперник виявився складним - тренера вирішили не ризикувати і зняли харків'янина. Ось і вся історія.

Спочатку бій в профі складався нормально. Гвоздик працював з дистанції, обстрілюючи суперника і не даючи тому зближуватися. Бетербієв, в основному, пропускав назустріч і йшов вперед, але без особливих успіхів. Головне досягнення Артура в перші раунди - тиск і робота по корпусу, через що в українця швидко закінчилися сили.

До десятого фінального раунду Гвоздик провів ще кілька непоганих раундів і навіть вів у суддівських записах, але загальне враження було далеким від позитивного. Бетербієв просто взяв «фізикою» і силою удару. Олександр не впав в нокаут від стовідсоткового нокаутера, а просто звалився без сил.

Хто б міг подумати, що той бій виявиться останнім в його кар'єрі.