Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Україна. Прем'єр Ліга
| Оновлено 17 травня 2020, 08:13
25390
12

Топ-10 грузинів в історії чемпіонатів України

Брат за брата, рятівник Гусєва, «в'язень сумління» і мер Тбілісі

| Оновлено 17 травня 2020, 08:13
25390
12
Топ-10 грузинів в історії чемпіонатів України
ФК Динамо

Гарячі кавказькі хлопці принесли в наш чемпіонат багато сонця, емоцій, філігранної техніки та надійності. Дуже складно було вибрати з них десять найкращих, так як за весь час проведення чемпіонатів України футболістів з Грузії у нас виступало більше сотні. Але ми постаралися зібрати вершки з цієї гримучої суміші.

10. Васил Гігіадзе

Клуби: «Таврія», «Кривбас», «Нафтовик»
Роки кар'єри: 2000-2011

Головна команда в кар'єрі Гігіадзе - «Таврія». У сімферопольський клуб грузинський форвард потрапив, узагалі-то, випадково. Він був на перегляді в московському «Торпедо» і вже майже підписав контракт, але в останній момент сторони не змогли домовитися про особисті умови. До Грузії Васил не захотів повертатися, тому відгукнувся на першу ж пропозицію. Цим варіантом виявилася українська «Таврія».

У свій перший прихід до Сімферополя Гігіадзе став зразу ж гравцем основи, чимало забивав. І дуже швидко став капітаном команди. На рік відлучився в чемпіонат Росії, але потім знову повернувся в «Таврію». Йому пропонували залишитися в сімферопольському колективі і далі, але він зважився поміняти обстановку і перейшов у «Кривбас», де теж був гравцем основи. Після Кривого Рогу на рік відлучився в «Нафтовик», після чого знову повернувся в «Таврію», з якою виграв Кубок України. Кращий пенальтист в історії чемпіонатів України - 27 м'ячів.

9. Гоча Джамараулі

Клуб: «Металург» Д.
Роки кар'єри: 2002-2005

У донецький «Металург» переходив в статусі капітана збірної Грузії, гравця основи турецького «Трабзонспора» і зірки швейцарського «Цюріха». За першими ж матчами за «металургів» стало зрозуміло, чому Гочу настільки цінували на попередніх «робочих місцях». За вмінням бачити поле, віддати останню передачу, виконати штрафний удар його можна було ставити в один ряд з Белькевичем і Рикуном. Через пару тижнів перебування в «Металурзі», Гоча був обраний капітаном команди. Єдине його слабке місце - відсутність належної швидкості. Та ще схильність до травм. У складі «Металурга» став дворазовим бронзовим призером чемпіонату України.

8. Лаша Джакобія

Клуби: «Металіст», «Арсенал» К., «Говерла»
Роки кар'єри: 2004-2012

Яскравий приклад того, як талант може погубити хронічна травма. І не менш яскравий приклад, як воля і характер допоможуть подолати негаразди. У ранній юності Джакобія перебрався на Захід, в чемпіонат Бельгії. Там у нього вийшло непогано про себе заявити: багато забивав, на нього сподівалися. Але отримав серйозну травму - порвав м'яз. Ця травма надалі переслідувала всю його кар'єру. Через травми Лаша не зміг закріпитися ні в бельгійському «Алсті», ні у французькому «ПСЖ» (так-так, саме там). Після спроб знайти своє щастя в Західній Європі, Джакобія перейшов у «Металіст». У харківській команді два сезони поспіль був провідним форвардом. Але з приходом в «Металіст» Мирона Маркевича втратив місце в основі. Грав в оренді в київському «Арсеналі», де теж себе непогано проявив. Остання українська команда в його кар'єрі - «Говерла», в складі якої він виграв першість Першої ліги.

7. Джаба Ліпартія

Клуби: «Зоря», «Арсенал»
Роки кар'єри: 2011-2019

2011 рік для «Зорі» був особливим. Саме в цей рік склад луганської команди поповнили троє новачків, які стали згодом знаковими фігурами для «чорно-білої» команди: Григорій Ярмаш, Дмитро Хомченовський і Джаба Ліпартія. Грузинський півзахисник швидко освоївся на новому місці і став гравцем основи. Універсальний гравець, здатний зіграти як на флангах, так і на місці атакувального півзахисника. Непогано виконував «стандарти». «Зорі» віддав шість років своєї кар'єри. За цей час став улюбленцем публіки, бронзовим призером чемпіонату України. У 2017-му залишив і луганську команду, і Україну. Через два роки повернувся в наш чемпіонат, щоб відіграти три матчі за київський «Арсенал».

6. Давид Хочолава

Клуби: «Чорноморець», «Шахтар»
Роки кар'єри: 2015 - т.ч.

У чемпіонаті України засвітився в складі «Чорноморця», за який відіграв два сезони. Молодий фактурний захисник привернув увагу футбольної громадськості, перш за все, своєю впевненою грою на «другому поверсі» і націленістю на чужі ворота. Непоганий був Давид і під час захисту власних воріт. В одеському клубі йому пропонували продовжити контракт на покращених умовах, але тут в справу втрутився «Шахтар». Донецький клуб зробив більш привабливу пропозицію, і Хочолава в квітні 2017 року підписав п'ятирічну угоду з «гірниками». У першому своєму сезоні в «Шахтарі» Давид був гравцем основи. Але згодом втратив місце в стартовій одинадцятці. На даний момент статус Хочолави в «Шахтарі» можна охарактеризувати наступним чином: гравець ротації.

5. Михайло Поцхверія

Клуби: «Зоря», «Металург» Зп., «Шахтар», «Дніпро»
Роки кар'єри: 1993 - 2000.

Якби цей хлопець стежив за спортивним режимом і повністю віддавався футболу, а не тільки тому, що «після футболу», він би досяг неймовірних висот. Але вийшло так, як вийшло. В Україні він стартував з Луганська. У «Зорі» провів півтора сезони, після чого відбув на підвищення в запорізький «Металург». У складі «металургів» Михайло діяв або на позиції форварда, або як атакуючий півзахисник. Вже тоді його відрізняв незвичайний талант: він володів хорошою швидкістю, відмінним дриблінгом, прекрасно читав гру. З «Металурга» він вирушив підкорювати Бундеслігу - в «Вердер». Але в самий останній момент трансфер зірвався - клуби не зуміли домовитися. Поцхверія повернувся в «Металург», де був безальтернативним гравцем основи. У 1996 році перейшов в «Шахтар», де теж був на перших ролях. З донеччанами виграв Кубок України і двічі срібні медалі чемпіонату. Український відрізок кар'єри завершив в «Дніпрі».

4. Автанділ Капанадзе

Клуби: «Темп», «Нива» Т
Роки кар'єри: 1993-2001

Брати-близнюки Капанадзе - Автанділ і Таріел - «розум, честь і совість» тернопільської «Ниви». Тієї, справжньої, вищолігової - середини-кінця дев'яностих років минулого століття. На двох брати Капанадзе провели більше чотирьохсот поєдинків в чемпіонатах України, забили понад сотню м'ячів. Але так як наш рейтинговий список занадто «вузький», ми вмістили в ньому лише одного з братів - Автанділа. З тієї простої причини, що він був більш яскравим, оскільки грав на вістрі атаки. Хоча починав Автанділ півзахисником. У шепетівському «Темпі» Автанділ грав лівого вінгера, його брат розташовувався на протилежному фланзі. А ось коли брати перейшли в тернопільську «Ниву», Автанділа відрядили в атаку. І на довгі роки він став головною забивною силою потужної тоді команди. За «Ниву» Автанділ відіграв шість років. І покинув команду, коли йому було вже 38 років.

3. Джаба Канкава

Клуби: «Арсенал», «Кривбас», «Дніпро»
Роки кар'єри: 2006-2015

Клуби: «Арсенал», «Кривбас», «Дніпро»
Роки кар'єри: 2006-2015

Невисокий, не особливо потужний, але дуже чіпкий і витривалий опорний півзахисник. Такий собі грузинський різновид Едгара Давідса. Його відмінні ігрові риси: вміння вибирати позицію, перекушувати чужі атаки і починати атаки своєї команди. Його перша команда в чемпіонаті України - київський «Арсенал». Він швидко став не тільки гравцем основи, але і одним з лідерів колективу. У грудні 2006 року перейшов до «Дніпра». У складі дніпропетровської команди провів довгих вісім років. Довгих і небезуспішних. У складі «дніпрян» став бронзовим і срібним призером чемпіонату України, був основною частиною того «Дніпра», який пробився до фіналу Ліги Європи в 2015 році.

А ще його можна по праву вважати рятівником Олега Гусєва. У березні 2014-го динамівський капітан отримав сильний удар в зіткненні з голкіпером «Дніпра» Денисом Бойком. Олег на деякий час втратив свідомість і проковтнув язика. Канкава надав потерпілому першу медичну допомогу, фактично врятував динамівцю життя. У серпні 2015-го покинув «Дніпро» і перейшов до французького «Реймса».

2. Георгій Деметрадзе

Клуби: «Динамо», «Металург» Д., «Арсенал» К
Роки кар'єри: 1999 - 2008

Форвард рідкісного таланту, але травми і обставини не дозволили йому повністю реалізувати потенціал. Вже на зорі своєї кар'єри, коли грав в «Фейєноорді», мав проблеми зі здоров'ям. У складі «Аланії» став кращим бомбардиром чемпіонату Росії. У київське «Динамо» його запросив особисто Валерій Лобановський. Цей трансфер обійшовся киянам в три мільйони доларів. Швидкий, технічний, нестандартний форвард повинен був на довгі роки стати обличчям динамівської атаки після відходу з клубу Шевченка і Реброва. Але повністю розкритися в столичній команді Демі не зміг. За його словами, Лобановський вимагав відпрацьовувати в захисті, а Георгій цього не хотів.

У 2001 році «Динамо» за п'ять мільйонів доларів продало Деметрадзе в «Реал Сосьєдад». Але там у нього не склалося, і невдовзі він знову повернувся в Україну. Але вже в донецький «Металург», в складі якого ставав бронзовим призером чемпіонату і кращим бомбардиром сезону. Остання зупинка в українській кар'єрі - київський «Арсенал». У 2011 році був засуджений в Грузії на шість років за участь в підпільному тоталізаторі і зв'язок з криміналом, але в кінці наступного року був амністований і вийшов на свободу.

1. Кахабер Каладзе

Клуб: «Динамо»
Роки кар'єри: 1998-2000

У складі київського «Динамо» Калазде провів лише два з половиною сезони, але вони були настільки яскравими, а він був настільки переконливим і нестандартним, що по праву займає першу сходинку в нашому рейтингу. До столиці України Каха прибув зі столиці Грузії. За тбіліське «Динамо» Каладзе дебютував у 16 ​​років. За чотири роки, проведених в цій команді, Кахабер став чотириразовим чемпіоном країни і стільки ж разів вигравав національний Кубок. На нього претендували московський «Спартак» і київське «Динамо». Каладзе зробив вибір на користь команди Лобановського. І аніскільки не пошкодував. У Валерія Васильовича Каладзе став універсальним гравцем: його запрошували з Тбілісі в статусі центрбека, в Києві він грав, найчастіше, на місці лівого захисника або опорного півзахисника. Він був жорстким і непоступливим на футбольному полі, відрізнявся високою функціональною готовністю. Умів не тільки руйнувати, але і творити. Часто підключався до атак.

У складі «Динамо» став триразовим чемпіоном і володарем Кубка України. Був основною частиною того «Динамо», яке в 1999 році зупинилося в кроці від фіналу Ліги чемпіонів. У 2001 році за 16 мільйонів євро Кахабер перейшов до «Мілана», з яким згодом виграє дві Ліги чемпіонів. Після завершення кар'єри футболіста став політиком. На даний момент - мер Тбілісі.

Валерій ВАСИЛЕНКО

Читайте також:  

Топ-10 сербів в історії чемпіонатів України
Топ-10 хорватів в історії чемпіонатів України
Топ-10 бразильців в історії чемпіонатів України
Топ-10 румунів в історії чемпіонатів України

Оцініть матеріал
(64)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

«Просто закотив у сітку». Реакція фанів на гру Довбика у матчі Рома – Парма
Футбол | 22 грудня 2024, 17:10 8
«Просто закотив у сітку». Реакція фанів на гру Довбика у матчі Рома – Парма

Артем Довбик відзначився голом та асистом у розгромній перемозі Роми над Пармою з рахунком 5:0

«Це було нечесно». Амір Хан оцінив перемогу Усика проти Ф'юрі
Бокс | 23 грудня 2024, 08:55 10
«Це було нечесно». Амір Хан оцінив перемогу Усика проти Ф'юрі

Амір Хан вважає результат бою несправедливим

Коментарі 12
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Alex86 1
Тут конечно Каладзе № 1
dadlismit
Канкава красавчег ! Спас Гусева, не растерялся в ситуации, респект !
kot_sumy
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Trasher311987
Хочолава)))))))).
Ну смешно же.
Человек привоз))))).
Лучше гогуа с Карпат.
axylinam
Каладзе звёздный футболист-остальной список-масовка,ничего интересного
tima fialko
Грузини,це завжди трошки більше,солі,перцю.Завжди раді!