ГОЛОВКО: «Лобановський був жорстким і навіть нещадним до дрібниць»

Колишній захисник київського «Динамо» і національної збірної України Олександр Головко поділився думкою про легендарного наставника Валерія Лобановського.

– «Динамо» напередодні повернення Лобановського перебувало в ігровій кризі: вилетіло з Ліги чемпіонів і Кубка УЄФА від скромних, в принципі, «Рапіда» та «Ксамакса», вилетіло з Кубка України, програвши по пенальті тернопільській «Ниві». Як же Валерію Васильовичу вдалося за досить короткий період із тих же, по суті, гравців створити колектив, який був спроможний перемагати «Барселону», «Арсенал», «Реал»?
– Перший момент – давайте будемо відверті, команду, яка «вистрелила», зібрав все-таки Сабо. Він розумів, на що здатні ці гравці, й довірив їм місце в «Динамо». Інша справа – що вміння витиснути з цих футболістів максимум, у Йожефа Йожефовича не виявилося. А от Валерій Васильович зумів це зробити, розуміючи, що для цього потрібно мати функціональний каркас ціною таких речей, як можливість осічки в чемпіонаті, так далі.

І навіть при тому значному покращенні функціональної готовності та злагодженості дій, згадайте, не забий Шевченко за допомоги захисника в Празі, не видай Шовковський чудову серію післяматчевих пенальті – й могло б не бути того сезону з півфіналом Ліги чемпіонів. Це – футбол. Логіка в ньому є, з одного боку, але з іншого – все висить на везінні, яке, як відомо, буває в сильніших.

Саме тому Лобановський був жорстким і навіть безпощадним до, здавалося б, дрібниць. Тому що він розумів: віддайся тут на 80%, а не на 100%, не добіжи там на півметра, прибери ногу ще десь – і все. У цих маленьких розбіжностях, навіть дрібницях – різниця між простими людьми та геніями. Валерій Васильович був генієм.

Читайте також: ГОЛОВКО: «У футболі наше покоління прожило досить хороше життя»