Не футболом єдиним. Футболісти, які знайшли себе в іншому спорті
У нашому списку гольфіст, фігурист, автогонщик і боєць джиу-джитсу
Після завершення кар'єри футболісти найчастіше вибирають уторовану не одним поколінням колег дорогу - або залишаються в професії вже в ролі тренерів та/або функціонерів, або йдуть на телебачення експертами. Але бувають і винятки, коли майстри шкіряного м'яча після того, як повісили бутси на цвях, освоюють інші види спорту. Причому не тільки в якості хобі, а й для досягнення серйозних результатів. Так-так, такі теж є. До вашої уваги - топ-сімка колишніх футболістів, які підкорили серйозні вершини в інших видах спорту.
Біксант ЛІЗАРАЗЮ
Легендарний французький футболіст, який виграв за свою довгу кар'єру практично все, що можна - чемпіонат світу і Європи зі своєю національною збірною, а в складі «Баварії» - Лігу чемпіонів, після завершення кар'єри зайнявся серфінгом. Правда, катання на дошці по морських хвилях було для Лізаразю лише хобі.
А ось скелетоном він зайнявся серйозно. І двічі - в 2006 і 2010 роках - був близький до того, щоб пробитися на Зимові Олімпіади, але в останній момент путівки на Ігри діставалися іншим. У 2008 році Біксант почав професійно займатися джиу-джитсу. І досяг успіху в цьому досить екзотичному виді спорту. Причому разюче швидко: вже через рік у віці 40 років Лізаразю стає чемпіоном Європи, а ще через рік - бронзовим призером континенту по джиу-джитсу. А ще він обожнює велосипедні гонки, гірські лижі і дайвінг. І коли він це все встигає?
Ільхан МАНСИЗ
На чемпіонаті світу 2002 року справжньою сенсацією стала збірна Туреччини, яка посіла підсумкове третє місце. Не останню роль в успіху команди Шенола Гюнеша грав нападник Ільхан Мансиз. Свого часу він був помітною фігурою і в «Бешикташі». Складно сказати, як би склалися його подальша життя і кар'єра, якби не автомобільна аварія. Після тієї трагедії Ільхан деякий час працював на телебаченні, але швидко зрозумів, що це не його.
Зате фігурне катання - саме те! Саме на льодовому катку колишній футбольний форвард знову знайшов себе. Ільхан зі своєю партнеркою по танцях на льоду словачкою Бестандіговою дуже хотів потрапити на Олімпіаду-2014, але не склалося. А ось на внутрішній арені - склалося краще. Саме завдяки натиску і авторитету Ільхана, в Туреччині почали проводити чемпіонати країни з фігурного катання. Вгадайте, хто став першим його лауреатом? Правильно, Ільхан Мансиз, який виграв «золото» зі своєю незмінною партнеркою.
Тім ВІЗЕ
Цей фактурний воротар на довгі роки став незмінним першим номером «Вердера». З «музикантами» Тім вигравав «срібло» Бундесліги і Кубок Німеччини, грав у фіналі Кубка УЄФА проти «Шахтаря»: в тому пам'ятному матчі історичну перемогу святкувала українська команда. А ще Візе був гравцем збірної Німеччини. Правда, за «Бундестім» він провів не так і багато поєдинків - всього шість. Після «Вердера» наступною зупинкою в кар'єрі відомого голкіпера став «Хоффенхайм». Але там засяяти Візе вже не вдалося. Через сварку з тренером Тіма відсторонили від тренувань з першою командою, і знічев'я він почав заходити в спортзал - прокачувати м'язи.
Це заняття настільки затягнуло голкіпера, що він дуже швидко додав до своєї ваги двадцять кіло. Футбол відійшов на другий план, і Візе вирішив стати реслером. Зараз його бойова вага - близько 130 кілограм. Німець підписав контракт з компанією WWE - однієї з провідних в індустрії реслінгу. Провів Візе і перший бій в цьому видовищному виді спорту - і переміг.
Габріель БАТІСТУТА
Через серйозні проблеми зі здоров'ям знаменитий аргентинець Батістута був змушений завершити футбольну кар'єру в 33 роки. За його словами, через сильний біль в ногах він навіть не міг пересуватися, а одного разу, перебуваючи в больовому шоці, просив лікаря ампутувати кінцівки. Але з часом «Баті-гол» зміг повернутися до нормального життя. Більш того, аргентинець на хорошому рівні почав грати в гольф і поло. У 37 років він став гравцем «Бока Хуніорс». Правда, не футбольної команди, а гри в поло. Великих висот не досяг, але брав участь у багатьох турнірах з цього виду спорту. Благо, що в поло ноги гравця не грають такої важливої ролі, як у футболі. Там головні ноги - коней.
Фаб'єн БАРТЕЗ
І цей футболіст знаменитої збірної Франції рубежу століть, як і його колега Лізаразю, виграв зі своєю національною командою все, що тільки можна. Непогано склалася і його клубна кар'єра: з «Марселем» він виграв Лігу чемпіонів, з «МанЮнайтед» - чемпіонат Англії. Окрім футболу, знаменитий голкіпер «хворів» на автоспорт. Причому не тільки як уболівальник. Вже на наступний рік після завершення кар'єри футболіста, Фаб'єн дебютував в автоперегонах. Вражаюче, але Бартез став чемпіоном Франції і в якості футболіста, і в ролі автогонщика. Навіть запрошення в «ПСЖ» тренувати воротарів команди не охолодило завзяття Бартеза до автоспорту: він поєднує дві свої головні справи в житті.
Петр ЧЕХ
Багаторічний голкіпер футбольної збірної Чехії і «Челсі» в дитинстві мріяв стати голкіпером. Але не футбольним, а хокейним. Але батько наполіг, і Петр зробив вибір на користь гри в м'яч. На цьому терені Чех досяг успіху, вигравши з «аристократами» і Лігу чемпіонів, і Лігу Європи, і всі мислимі трофеї чемпіонату Англії. Після завершення кар'єри екс-воротар перейшов на адміністративну роботу в «Челсі». Але свою мрію - грати в хокей - не закинув. Петр підписав контракт з британським хокейним клубом четвертої ліги «Гілдфорд Фенікс», в якому виступає на позиції воротаря.
Дебютну гру Чеха в новій іпостасі прийшли подивитися понад семисот любителів хокею. Для «непрофільного» в Британії виду спорту, тим більше четвертої ліги, це відмінний показник. І винуватець торжества не розчарував: його команда перемогла, а Чех відбив не тільки вирішальний буліт, але і був визнаний кращим гравцем поєдинку.
Андрій ШЕВЧЕНКО
Талановитий спортсмен - талановитий у всьому. Найкращий в історії нашої футбольної Незалежності футболіст Андрій Шевченко виграв найголовнішу індивідуальну нагороду в світі футболу - «Золотий м'яч», а також найпрестижніший трофей на клубному рівні - Кубок європейських чемпіонів. Зараз Андрій Миколайович небезуспішно працює зі збірною України, яку вивів на Євро-2020. Тренерська кар'єра Шевченка в футболі тільки починається, і ми можемо лише здогадуватися, якою вона вийде в результаті. Але ось про його успіхи в гольфі можна говорити вже зараз. До цього виду спорту Андрій пристрастився, коли йому було 23 роки.
У 2011-му Шева став срібним призером чемпіонату України з гольфу, а через два роки він став переможцем турніру, що проходить в Англії - Queenwood Golf Club. За його словами, якщо випадає вільний час, то він грає в гольф регулярно - три-чотири рази на тиждень. Його називають одним з найкращих гольфістів України. У свій час Шевченко подумував про те, щоб здобути путівку на Олімпійські Ігри вже як гравець в гольф, але футбол знову в його житті вийшов на перше місце: його покликали в збірну країни. Але гольф Андрій не закинув: грає, коли є вільний час. До речі, він входить до президії Всеукраїнської федерації гольфу.
Валерій ВАСИЛЕНКО
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Оглядач Sport.ua Лев Кравців – про те, чого очікувати від Усика і Ф’юрі у другому поєдинку
Тайсон відмовився давати флешінтерв'ю після поразки