Втрачена квота, рекорд чоловічої збірної, суперечка Бринзака та Велепця

У минулий вікенд достроково завершився біатлонний сезон-2019/20, який вже став історією. Вісім етапів Кубка світу, а також чемпіонати світу і Європи були багатими на події, а з найцікавішими з них можна ознайомитися в нашому традиційному огляді.

Заміна сезону

У сезоні 2018/19 жіночу збірну України очолював російський фахівець Андрій Прокунін, який до того ж мав допінгове минуле. Особливих успіхів як тренер він не досяг, прогрес команди Південної Кореї під його керівництвом був не таким вже й великим, та й пояснювався натуралізацією російських біатлоністів перед Олімпіадою. Тому запрошення Прокуніна виглядало досить дивно і, як показав час, було помилкою.

Але, незважаючи на відвертий регрес в результатах українок після приходу Прокуніна, його не збиралися звільняти. Тренер пішов сам, бо відмовився працювати в умовах, коли всі тренуються з особистими тренерами, а за результат доводилося відповідати йому.

Новим старшим тренером був призначений Валерій Лєсніков, який раніше працював в лижних гонках. Як мінімум, виходило у нього не гірше, ніж у росіянина. Але, схоже, чекали від його роботи більш високих результатів, тому цілком ймовірно, що на Лєснікова незабаром очікує відставка.

Традиція сезону

Третій рік поспіль українка Юлія Джима, яка тренується під керівництвом екс-наставника збірної України, а нині тренера збірної Словенії Уроша Велепця, завоювала медаль в першій індивідуальній гонці сезону. У 2017 році Джима стала третьою в Естерсунді, в 2018-му здобула першу і поки єдину особисту перемогу в Поклюці, і ось в грудні минулого року вона стала другою на шведському етапі, який знову відкривав програму Кубка світу після річної перерви на головний старт сезону.

Цього разу Джимі вдалося закрити всі 20 мішеней, що і стало запорукою успіху. З одним промахом Юлія не потрапила б навіть до квіткової церемонії. Втім, як і рік тому, слабка швидкість на лижні ніяк не відображалася на оптимізмі спортсменки і її наставника. Але якщо в минулому сезоні Джима заявляла, що «це не остання перемога в цьому сезоні», то тепер вона і Велепець робили ставку на індивідуальні гонки і боротьбу як за медаль чемпіонату світу в цій дисципліні, так і за Малий кришталевий глобус. Але знову не вийшло.

Суперечка сезону

Президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак давно мріє створити дружну команду, в якій всі біатлоністки готуються під керівництвом одного тренера. Але у кожної спортсменки є свої примхи, і ця реформа переноситься з року в рік. Постійно очікується, що «в наступному сезоні вже точно», але й тут виходить не так, як хотілося б.

На початку сезону у нього ледь не розгорівся скандал з Урошем Велепцем, в якому вони один одного мало не назвали профанами в біатлоні. Принаймні, словенець зробив чіткий натяк.

– Володимир Бринзак озвучив версію, що в минулому сезоні Юля перебрала з навантаженнями, тренуючись з чоловічою збірною Словенії. Як ви вважаєте, в чому причина такого невиразного сезону?
– Не можу погодитися зі словами Володимира Михайловича. Думаю, що всі біатлоністки в Україні дуже мало тренуються, тому вони не можуть ходом конкурувати зі спортсменками з Норвегії, Німеччини. Джима виграла стартову гонку в минулому сезоні, а говорять, що вона перетренувалася? Це дурниці, так може сказати тільки та людина, яка не розуміє всю специфіку, - сказав Велепець в інтерв'ю Xsport.

Найцікавіше, що Велепець після цього не виключає своє повернення на пост наставника збірної України: «Як то кажуть, ніколи не кажи ніколи». Чесно кажучи, після цих слів в такий сценарій дуже слабо віриться.

Дебют сезону

Дуже приємно в цьому сезоні здивував українець Антон Дудченко, який лише в минулому грудні дебютував на Кубку світу. У минулому сезоні він показував досить посередні результати на Кубку IBU, тому мало хто вірив, що Антон надовго затримається на елітному рівні.

Але після дебюту на Кубку світу, в «другу лігу» 23-річний біатлоніст вже не повертався. В Естерсунді вийшло не дуже, але вже на етапах в австрійському Хохфільцені та французькому Ансі він чотири рази поспіль забіг в очкову зону.

Згодом, ще двічі Дудченко потрапив в топ-40 в німецькому Рупольдингу, після чого в його результатах стався спад. Але навіть 58-й підсумковий рядок у загальному заліку Кубка світу є дуже непоганим дебютом. Найкращим результатом в його кар'єрі поки є 28 місце в спринті в Хохфільцені.

Тренер чоловічої збірної України Юрай Санітра задоволений виступами Дудченка та вірить, що в наступному сезоні він продовжить прогресувати. А причиною спаду в другій частині сезону називає занадто інтенсивну програму.

Розчарування сезону

Якщо від Дудченка великих успіхів не очікували, то з натуралізованою білорускою Дарією Блашко було зовсім інакше. У сезоні 2015/16 вона стала чи не найкращою юніоркою світового біатлону, вигравши загальний залік Юніорського Кубка IBU.

Влітку 2017 року вона разом зі своїм тренером Володимиром Махлаєвим і добре знайомою для українських уболівальників Марією Панфіловою перейшла до збірної України після конфлікту з білоруською федерацією біатлону. Білоруси відпускати без бою одну з найперспективніших спортсменок не збиралися, тому організували для неї дворічний карантин.

Під час карантину Блашко не могла виступати на змаганнях під егідою IBU, але без проблем перевіряла свої сили на тлі наших біатлоністок і стала 12-разовою чемпіонкою України. Звичайно, з лідерами жіночої збірної вона змагалася навіть не в половині випадків, але результати все одно вражали.

Почала цей сезон Блашко непогано: в грудні Дар'я чотири потрапила в залікову зону в гонках Кубка світу, в Ансі і зовсім зуміла фінішувати 17-ю в переслідуванні. А в січні стався різкий спад, і після етапу в Поклюці її вирішили не брати ні на чемпіонат світу в Антхольц, ні на етапи Кубка IBU.

Блашко готувалася до чемпіонату Європи, але виступити там навіть більш-менш непогано не змогла. У змаганнях з резервістками інших збірних, Дар'я пробігла дві гонки, і обидва рази не потрапила навіть у топ-50. На цьому сезон для неї був закінчений, але в 24-річну біатлоністку продовжують вірити. У наступному сезоні вона отримає ще один шанс проявити себе, а поки її здоров'я обстежують.

Декрет сезону

Багаторічна надія українського біатлону Яна Бондар пропускала цей сезон, бо хоче народити дитину, після чого планує повернутися. Яна, яка раніше виступала в лижних гонках, давно показує хорошу швидкість на лижні, але ніяк не може навчитися точно стріляти.

У цьому сезоні 29-річна біатлоністка спробувала свої сили в якості коментатора на телеканалі UA:Перший, і виходило у неї, в принципі, непогано. 

А ось Ірина Варвинець через проблеми з колінами пропускала другий сезон поспіль, але вже встигла народити сина і цілком можливо, що повернеться до Олімпійських ігор-2022. Принаймні, в Федерації біатлону України вірять в такий сценарій.

Декрет буває не тільки жіночим, але і чоловічим. У Норвегії так точно: Йоханнес Бьо в грудні оформив настільки комфортний гандикап над суперниками в загальному заліку Кубка світу, що, у зв'язку з очікуваним поповненням в сім'ї, дозволив собі пропустити етапи в німецьких Обергофі і Рупольдингу.

Згодом у Мартена Фуркада відкрилося друге дихання, і норвежець ледь не пошкодував про своє рішення. Але про це пізніше.

Помилка сезону

Жіноча збірна України могла вперше з сезону 2016/17 фінішувати в топ-5 загального заліку Кубка націй і повернути максимальну квоту в шість біатлоністок на наступний сезон. Однак, в підсумковому заліку українки посіли шосте місце, відставши від п'ятого, на якому розташувалися росіянки, на 108 очок.

Але все могло скластися по-іншому, якби на шостому етапі Кубка світу в словенській Поклюці наш капітан Олена Підгрушна не допустила дитячу помилку. Тоді 33-річна українка на вогневому рубежі спочатку стала на чужий килимок, а потім переступила на потрібний, не надівши при цьому гвинтівку. Тим самим Підгрушна порушила правила техніки безпеки. Нашу збірну дискваліфікували, через що жіноча і чоловіча команди недорахувалися по 110 очок до загального заліку Кубка націй.

Але від такої помилки ніхто не застрахований. Зовсім інша справа - ситуація, яка сталася тижнем раніше. У жіночій естафеті на етапі в Рупольдингу росіянка Крістіна Резцова порушила правила після того, як білоруска Анна Сола стріляла по її мішені. Замість того, щоб покликати суддю і дочекатися перезарядки установки, Резцова вистрілила по закритих мішенях патрони, що залишилися. Через це росіянка повинна була отримати двохвилинний штраф.

Але ніхто не наважився подавати протест, і, як наслідок, Росія заробила 210 очок до загального заліку Кубка націй, замість 150. Якби тоді Україна подала протест, гандикап росіянок був би на 60 очок менше (росіянки відкотилися б з 11 на 17 місце фінішного протоколу), і згодом боротьба за максимальну квоту могла б скластися кардинально за іншим сценарієм.

Скандал сезону

Ще перед стартом чемпіонату світу було достатньо скандалів в Антхольці. Ліза Віттоцці звинуватила Доротею Вірер в нечесній конкуренції у минулому сезоні, збірна Казахстану відсторонила кількох біатлоністів чоловічої збірної від змагань. Було б дивно, якби в подальшому все пройшло гладко.

Переможцем чоловічого спринту став росіянин Олександр Логінов, якого в 2013 році звинуватили в застосуванні еритропоетину - одного з найбільш популярних і потужних видів допінгу. Потім Логінов ще й став бронзовим призером в гонці переслідування. Багато біатлоністів висловили недовіру до «чистоти» Логінова, не вельми підбирали слів швед Себастіан Самуельсон і брати Бьо.

Читайте також: «Російський допінгіст знищує наш спорт». Реакція на золото Логінова

Здавалося, що все досить швидко має затихнути, але склалося все так, як і припустити було практично неможливо. Напередодні чоловічої естафети в номері Логінова провели обшук, конфіскували його особисті ноутбук і телефон. І, як не дивно, безпосередньо з цим пов'язана Україна.

Особистий тренер Логінова Олександр Касперович знаходився на чемпіонаті світу з українською акредитацією. Пізніше президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак підтвердив, що один з членів нашої делегації віддав свою акредитацію, але нібито не вдалося з'ясувати, хто саме. IBU підозрює, що Касперович за допомогою української акредитації перевозив для Логінова допінг.

Захист сезону

Перед чемпіонатом світу мало хто вірив, що в жіночій естафеті українки зможуть виграти медаль, але рік тому в Естерсунді ситуація була схожою, і це не завадило тоді нашій команді завоювати бронзу. Але ж не дарма кажуть, що історія має властивість повторюватися.

Анастасія Меркушина, Юлія Джима, Віта Семеренко та Олена Підгрушна обійшлися без штрафних кіл, скористалися невдачами конкуренток і видали найкращу естафету в сезоні. Підгрушна на фініші боролася навіть за срібло, але не впоралася з німецькою професійною лижницею Деніз Херрманн.

Цікаво, що Україна втретє поспіль завоювала медаль в жіночій естафеті на світовій першості (якщо не враховувати 2018 рік, в якому замість чемпіонату світу проводилися Олімпійські ігри). У 2017 році наша збірна стала віце-чемпіоном. Якщо ж Ігри в Пхьончангу все-таки тримати в розумі як головний старт сезону, то наша збірна просто захистила торішню бронзу.

Фініш сезону

Чемпіонат Європи, який другий рік поспіль проходив в білоруських Раубічах через відсутність снігу в естонському Отепяя, вийшов досить успішним для збірної України. Наша команда виступала основним складом, хоча окремі лідери і пропускали заключні дисципліни.

Дуже яскравим моментом вийшов фініш змішаної естафети, де Україна завоювала єдине золото. Всю гонку наша команда боролася за перемогу зі збірною Білорусі, і боротьба ця тривала аж до заключної стрільби. На останньому рубежі Підручний відстрілявся без промахів, в той час як білорус Сергій Бочарніков відправився на коло штрафу.

Після фіаско суперника, для Підручного останні два кілометри дистанції стали колом пошани. Дмитро фінішував першим з прапором України. Давно такого не було!

Гонка сезону

Артем Прима, Сергій Семенов, Руслан Ткаленко і Дмитро Підручний стали справжніми героями на етапі Кубка світу в Нове-Мєсто. На чоловічу естафету багато збірних виставили не найсильніші склади, але це ніяк не применшує заслуг українців. Тим більше, що команда Юрая Санітри після чемпіонату світу виступала ще й на європейській першості в Раубічах в той час, коли всі інші спокійно відпочивали від біатлону.

Українська команда провела ідеальну гонку і завоювала срібні медалі. На чотирьох українці використали лише п'ять запасних патронів і стали одними з кращих снайперів гонки. Ідентичний показник стрільби у норвежців, яким не було рівних.

Для України це історичний успіх і повторення рекорду. У 2000 році В'ячеслав Деркач, Андрій Дериземля, Олександр Біланенко та Руслан Лисенко вперше фінішували другими в Хохфільцені. 20 років українці не піднімалися так високо в естафеті, і ось нарешті це сталося!

Падіння сезону

А ще етап Кубка світу в Нове-Мєсто запам'ятався нестандартною ситуацією. У жіночому мас-старті під час гонки між українкою Валею Семеренко і росіянкою Катериною Юрловою-Перхт сталося зіткнення лижами. В результаті Семеренко спокійно продовжила гонку, а росіянка впала і ледь не вилетіла за межі траси.

Можливо, в нинішньому сезоні були і більш видовищні падіння, але це викликає особливі емоції.

Скасування сезону

Перед етапом в Контіолахті, IBU прийняв рішення скасувати дев'ятий етап Кубка світу, який повинен був пройти з 22 по 25 березня в норвезькому Холменколлені. Таким чином, етап в Контіолахті став заключним і визначив переможців загальних заліків Кубка світу, місця федерацій в рейтингах Кубка націй і багато іншого. Крім того, березневі етапи в Нове-Мєсто пройшли при порожніх трибунах, уболівальникам був заборонений вхід на стадіон. Всьому виною стала пандемія коронавірусу.

Прощання сезону

Заключні гонки сезону, якими були персьюти в Контіолахті, стали останніми в кар'єрі двох легенд біатлону. Француз Мартен Фуркад і фінка Кайса Макаряйнен вибрали для цього досить символічний момент: Фуркад рівно 10 років тому, 14 березня 2010 року, здобув в Контіолахті першу перемогу в кар'єрі, а Макаряйнен покинула біатлон на рідному для себе місці, адже в Контіолахті далеко не кожен рік проходить етап Кубка світу.

Читайте також: Сім років домінування і королівське завершення кар'єри. Фуркад – геній

Повторення сезону

У прощальній гонці Мартен Фуркад мав невеликі шанси завоювати Великий кришталевий глобус. Француз відправився на дистанцію в жовтій майці лідера, але, як не дивно, перемога в гонці йому нічого не гарантувала.

Ще перед гонкою можна було сміливо відняти дві гонки, які принесли найменшу кількість очок для біатлоністів. І в такій ситуації фаворитом в боротьбі за перемогу в загальному заліку Кубка світу був Йоханнес Бьо, який пропустив німецькі етапи і випереджав Мартена на 19 очок.

У таких реаліях Фуркаду потрібно було перемагати і сподіватися, що Бьо-молодший фінішує нижче четвертого місця. Від себе Мартен зробив все можливе, здобувши перемогу. Але Йоханнес став четвертим і вдруге поспіль виграв ВКГ.

Не сталося зміни на першому рядку і в жіночому підсумковому заліку Кубка світу. Норвежка Тіріл Екгофф могла виграти не тільки останню гонку, але і Великий кришталевий глобус, однак в переслідуванні на останній стрільбі припустилася трьох промахів і просто «подарувала» черговий ВКГ італійці Доротеї Вірер.

 

 

 

 

 

Посмотреть эту публикацию в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

È strano festeggiare ma sono orgogliosa di aver portato in alto il tricolore🇮🇹in un momento così difficile per gli Italiani. Se non si perde la speranza si possono vincere tutte le gare nello sport e nella vita. Ringrazio tutte le persone che mi hanno aiutato e mi sono state vicine.❤️

Публикация от ᴰᴼᴿᴼᵀᴴᴱᴬ ᵂᴵᴱᴿᴱᴿ ️️ (@dorothea_wierer) 14 Мар 2020 в 12:37 PDT

У матеріалі використані фото сайту biathlon.com.ua