Клинки наголо. Як Шеффілд Юнайтед увірвався в топ Прем'єр-ліги

У серпні-вересні минулого року Англійська Прем'єр-ліга звикалася з вкрай дивним гостем.

Iз Чемпіоншипу в еліту вийшов «Шеффілд Юнайтед» – футбольний клуб без єдиного гравця з континенту і з зарплатною відомістю, що не входила у топ-10 навіть в нижчій лізі. Команду на матчі виводив тренер з татуюванням клубу, гравці навіть не соромилися зізнаватися, що вони люблять випити, а трансферне вікно «клинків» пройшло в тиші, яку можна навіть назвати дзвінкою. Від клубу з Шеффілда можна було чекати вильоту з впевненого останнього місця, але замість цього команда на рівних бореться з «МЮ» і «Тоттенхемом» за місце в Лізі чемпіонів.

Батькiвщина футболу

Вимовляти слова з підзаголовка стосовно англійських клубiв вже давно стало банальністю, але у випадку з Шеффілдом ситуація особлива. Найдавніший футбольний клуб світу називався саме ФК «Шеффілд» і, хоча не досяг значних висот, раз і назавжди визначив, звідки по всьому світу поширився футбольний вірус.

До речі, причина, чому перший футбольний клуб світу з'явився саме в Шеффілді, а не умовних Лондоні або Кембрiджі, пояснює також історію прізвиська «клинків». До середини XIX століття Шеффілд став одним iз центрів сталеливарної промисловості Англії – а на той момент це означало, що й світу теж. В першу чергу, звичайно, ножі і виделки, але разом з ними також шаблі, мечі etc. стали причиною добробуту як міста, так і футбольного клубу, що з'явився в 1889 році.

Все це, втім, справи давно минулих днів, і вже дуже давно Шеффілд і в промисловому, і в футбольному плані являє собою не більш ніж самобутню провінцію Великобританії. В останні півстоліття команда провела у другому за рахунком дивізіоні набагато більше сезонів, ніж в еліті, при цьому в третьому дивізіоні опинялася теж. До речі, останній такий випадок стартував з практично детективної справи, фігурантом якої був… Карлос Тевес.

Новоспечений чемпіон Аргентини почав підкорення Європи з «Вест Хему», який рубався за кожне очко саме з «Шеффілд Юнайтед». Розв'язка сезону-2006/07 вийшла вогненною: «Апач» провів переможний гол на «Олд Траффорд» (саме після цього матчу Алекс Фергюсон вирішив його підписати!), завдяки цій перемозі «молотобійці» обійшли «клинків»… А потім виявилося, що трансфер Тевеса був оформлений лондонським клубом незаконно. «Клинки» вимагали викинути «Вест Хем» з АПЛ, подали в суд, але отримали лише 26,5 млн фунтів.

Час показав, що до цієї суми дійсно треба додавати «лише». «Шеффілд» пішов по похилій так, що незабаром грав уже в Лізі 1 і потроху перестав сприйматися публікою як команда, якої не вистачає в еліті. Як раптом…

Людина, яка змінила все

Твіттер Шеффілд Юнайтед. Кріс Вайлдер

Сезон-2015/16 став одним з найгірших в історії «клинків»: вони зайняли вже тринадцяте місце в третьому дивізіоні і виглядали типовим клубом-пам'ятником, який може показати кубки в клубному музеї, але не здатний взагалі ні на що виразне на поле. Але тут на авансцену повернувся той самий уболівальник «Шеффілда», який, на щастя команди, вміє ще й тренувати.

Кріс Вайлдер відіграв за «Шеффілд» більше ста матчів, шість разів йшов в оренди і в 2001-му році повісив бутси на цвях. Гучного імені у нього не було, і в такій ситуації Кріс був змушений почати з аматорського футболу: зокрема, саме з Конференції Кріс витягнув в професійні ліги «Оксфорд Юнайтед». Коли з світового центру освіти Вайлдер перейшов в «Нортгемптон», цього не зрозумів ніхто: команда кисла в зоні вильоту четвертого дивізіону, і такий вчинок тренера був ризикований поверненням до аматорського футболу.

Результат перевершив всі очікування: вже скоро «Нортгемптон» iз Вайлдером біля керма вийшов в Лігу 1. І тоді новий перехід тренера, в такий ось «Шеффілд», виглядав ностальгічно-емоційним кроком: «клинки» були настільки депресивним клубом, що навіть новачок дивізіону був місцем роботи не набагато гіршим. Але Кріс знову всіх приголомшив: в перший же сезон він виграв дивізіон з 14-очковим відривом, на другий впевнено закріпився в Чемпіоншипі, а на третій – повернув «клинків» до АПЛ.

Твіттер Шеффілд Юнайтед

Футбол Вайлдера – еталон командних взаємодій; навіть нападник Олівер Макберні, який досі не забив жодного гола в чемпіонаті, знову і знову отримує ігровий час, так як допомагає «клинкам» грамотними переміщеннями. Сезон ще в третьому дивізіоні тренер почав за схемою 4-4-2, але набрав лише чотири очки в п'яти стартових турах, після чого перебудував команду на 3-5-2 – і перетворив її на танк, який не бачить перешкод до сих пір. З огляду на єврокубковий бан «Манчестер Сіті», саме «Шеффілд» зараз за втраченими очками потрапляє в зону ЛЧ четвертим – після «Ліверпуля», «Лестера» та «Челсі».

Через терни до зірок

У поточному сезоні в «Шеффілд Юнайтед» з'явилися гравцi з континенту, але все одно «клинки» на 90 з гаком відсотків залишаються британською командою. Вайлдер пояснює це так: «Я зовсім не проти іноземців. Просто кожен клуб освоює свою нішу – ринок, який вони знають найкраще. Скажімо, «Брентфорд» вкладає в скаутинг за кордоном величезні гроші, у них ціла скаутська мережа, яка розкинулась на кілька країн. Ми собі поки не можемо дозволити такого, а сам я природним чином знаю британський ринок краще, ніж будь-хто інший».

Це дійсно можна було б визнати більш-менш нормальним явищем, але рівень, на якому виступали різні лідери цього «Шеффілда», не піддається опису. Наприклад, один з найкращих захисників Прем'єр-ліги цього сезону Кріс Бешем на початку кар'єри поєднував гру за аматорський «Стаффорд Рейнджерс» з роботою в Макдональдсі. Біллі Шарп, який забив вже більше ста голів за «клинків», пройшов такий же аматорський «Рашден енд Даймондс», один з найкращих асистентів сезону Джон Флек п'ять років грав в Лізі 1 і навіть не вважався одним з головних її талантів…

Такі гравці в команді, яка мітить в ЛЧ – навіть не випадок Вардi, у якого вистачало помилок молодості, через які багато клубів не наважувалися підписувати дуже талановитого гравця. Бешем, Флек та інші просто за рівнем відповідали далеко не верхнім верствам англійської трясовини. Система гри Вайлдера маскує їх недоліки та розкриває їх сильні сторони: атлетизм, непоступливість, здатність багато пресингувати.

І, як у всіх складних матеріях, крім того, що зробили тренер і керівництво «клинків», важливо ще й те, чого вони не зробили. В останньому матчі «клинків» десять гравців зі стартового складу застали ще Чемпіоншип – а Шарп, Флек, Бешем (тобто лідери команди) застали ще третій дивізіон.

Скільки клубів на місці «Шеффілда» набрали б сумнівних легіонерів відразу після виходу в АПЛ? «Не відповідає рівню», «посилюватися під еліту» і т.д. і т.п. – скільки можна було б напридумувати підходящих фраз, щоб набрати досвідчених гравців під еліту. Вайлдер же грає фактично тією ж командою, що пройшла Чемпіоншип, і схоже, що краще б новачків влітку було ще менше: той же Філ Ягелка, який пограв і в єврокубках, і в збірній, на «Бремолл Лейн» без шансів програв конкуренцію футболістам з нізвідки.

Повернення до витоків

Успіх (а збереження прописки в АПЛ для команди з такими стартовими умовами – вже величезна вдача) «Шеффілд Юнайтед» ніби повертає нас у часи, коли Шеффілд був одним із центрів світу, а «клинки» були однією з його найсильніших команд. Іронічно, що Вайлдер не зробив нічого іноваційного, а скоріше навпаки – показав ту класичну Англію, яка останнім часом стала анахронізмом.

Повна довіра тренеру, селекція серед знайомих йому футболістів, гравці під схему, а не навпаки - «клинки» явили нам навіть більшу класику англійського футболу, ніж якісь там голи після навісів. Англійська Прем'єр-ліга пережила стільки фінансових революцій, настільки розжиріла після приходу сотні різних олігархів, що забула про свої старi цінностi. «Астон Вілла», що вийшла в АПЛ одночасно з «Шеффілдом», витратила влітку більше ста мільйонів на трансфери – і де вона зараз?