Катаріна ЗАВАЦЬКА: «Для першого матчу за збірну це була ідеальна ситуація»

Українська тенісистка Катаріна Завацька поділилася емоціями від дебютної перемоги в складі національної команди. Нагадаємо, в парному матчі протистояння против болгарок (3:0) Катаріна разом з Лесею Цуренко обіграла болгарський дует Петя Аршинкова / Гергана Топалова (6:2, 6:1).

– Трошечки хвилювалась під час першого матчу, але впоралася. Все було чудово, ми добре грали з Лесею, підтримували одна одну і непогано зігралися.

– Було легше через те, що кінцевий результат не тиснув?
– Так, звісно. Але все одно це був мій перший матч і перша пара з Лесею. Хоч ми це все і тренували, але ні вона, ні особливо я часто парні матчі не граємо. Для першого матчу за збірну це була ідеальна ситуація.

– В декількох розіграшах ти брала ініціативу на себе і йшла на м'ячі, які могла відбивати Цуренко. Як вона до цього поставилася?
– Так буває, але все добре завершилося, і ми тільки посміялися. Леся – дуже позитивна, і вона мені допомагає. Під час матчу говорить, що краще зробити в той чи інший момент. У неї є гарний досвід, тому ми робили все досить чітко. Звісно, протягом всього матчу не виходили все робити ідеально, але загалом все було добре.

– Не було підсвідомого бажання зіграти з сильнішими суперницями?
– Особливої різниці не було, але коли ми взнали, що гратимуть 3 і 4 номери болгарської команди, то це означало, що нам буде набагато легше. Але якби поставили найкращих, то ми б точно не злякалися.

– Дуже хвилювалася на трибунах під час одиночних матчів Даяни і Еліни?
– Так, були моменти хвилювання. До прикладу, коли в матчі Еліни був досить близький рахунок. Але все ж більше хвилювалася, коли грала сама.

– Склалася така ситуація, що відеотрансляції з корту немає, але підтримка в українок дуже непогана...
– Так, підтримка фантастична. Не важливо, який рахунок, помиляєшся, не помиляєшся, виходить, чи не виходить – тебе завжди підтримують. Це було неймовірно. 

– За твоїм матчем з трибун спостерігали батьки. Коли вони присутні на турнірах, тобі легше грати, чи навпаки?
– Мені завжди легше, коли вони зі мною, коли я відчуваю їхню підтримку. Особливо в ті моменти, коли немає мого тренера.

Володимир КЛЕПАЧ з Таллінна