Сергій НАГОРНЯК: «Відставка з Дніпра - особисте рішення Маркевича»
Наставник збірної України U-16 - про роботу в «Дніпрі»
Головний тренер збірної України U-16 Сергій Нагорняк згадав період своєї роботи в «Дніпрі» в якості асистента Мирона Маркевича:
- «Металіст» грав в атакуючий, агресивний футбол. Тоді в Харкові були відповідні виконавці, які дозволяли використовувати таку модель гри. Коли Мирон Богданович прийшов в «Дніпро», тут рівень гравців був іншим. Гірше вони не були. Вони просто були іншими в своїх сильних сторонах.
Ми всі разом зрозуміли, що футбол «Металіста» в «Дніпрі» просто не приживеться і не дасть результату. Потрібно було змінюватися.
Після поразки від «Копенгагена» в кваліфікації Ліги чемпіонів Маркевич зібрав нас усіх і сказав, що атакуючий футбол в «Дніпрі» зараз не може принести потрібного результату. Ми повинні змінитися, ми повинні грати в інший футбол.
Це - рішення Маркевича. Як показав час, воно було правильним. Саме в тому сезоні «Дніпро» дійшов до фіналу Ліги Європи.
- Як ви зрозуміли, що «Дніпро» вже не має перспектив?
- Я особливо над цим не замислювався. У моєму житті є певні принципи. Мирон Богданович мене запросив. Напевно, правильним рішенням було піти разом з ним.
У мене була відпустка в Вінниці. Сиділи з Ігорем Гатауліним, дивилися матч «Нива» Вінниця - «Поділля». Прийшла звістка, що Маркевич подав у відставку. Я відразу зателефонував генеральному директору «Дніпра» Андрію Стеценку і сказав, що теж покидаю команду.
- Маркевич радився зі своїм штабом перед тим, як прийняти рішення про відставку?
- Ні. Це було його особисте рішення.
Раніше Нагорняк заявив, що Кочергін - гравець рівня збірної України.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Лісабонський клуб планує підписати нового голкіпера на позицію першого номера
Варфоломєєв отримав перший виклик до національної команди
Причем это типичный тупой миф из цикла "на западе несравненные мудрые эльфы, а на востоке убогие орки, которые сами ничего толкового без эльфов не могут".
Главная сила мифа в том, что его предельно часто повторяют при каждом удобном случае и в результате создается иллюзия, что это не выдумка, которая навязывается зомбированием, а якобы истина.