Геній в Бразилії, посміховисько в Європі: Габігол знову в топ-формі

Років 10-15 тому «спадкоємці Роналдо» з'являлися в Бразилії майже щомісяця.

Напевно, коли Пеле і Гаррінча закінчували кар'єри, все було рівно так само. Тільки-но якийсь форвард видавав результативний відрізок, як його моментально порівнювали з великими. І нема чого звинувачувати газетярів - в кінці кінців, їм теж треба на хліб з маслом.

Але у випадку з Габріелом Барбозою порівняння з Зубастиком мали під собою чималі підстави. Хлопець дійсно був особливим – потрапив в «Сантос» в 8 років після того, як відвантажив дитячій команді «Риб» три м’ячі; з 8 до 16 років забив до 500 голів на футбольних і міні-футбольних полях; в ті ж 16 років дебютував в основному складі «Сантоса» в прощальному матчі Неймара.

Той вихід, до речі, був більше, ніж просто авансом - так клубні боси хотіли показати спадкоємність суперзірок в складі. Так-так, вже тоді в Бразилії ніхто не сумнівався, що Габріел стане топом.

***

До слова, прізвисько Габігол закріпилося за хлопцем років в 12 – як легко зрозуміти, за приголомшливу скорострільність.

У першій команді «Сантоса», правда, результативність Барбози різко впала, але він і грав в основному правого вінгера. До того ж, в конкурентах якийсь час ходив сам Робіньо - і коли екс-форвард «Реала» посадив Габігола на лавку, ніхто на сполох не бив.

Тим більше, акції хлопця на ринку стрімко росли частково завдяки його агенту, частково - самому Барбозі. Він, на думку Globo Esporte, поєднував у собі риси головних бразильських талантів тих років - забивав, як Неймар, віддавав, як Гансо, і біг, як Лукас Моура.

Твіттер збірної Бразилії

Перший же вихід Габігола в футболці збірної Бразилії теж пройшов тріумфально – в товариському матчі проти Панами 19-річний хлопець забив вже через 10 хвилин після виходу на поле.

«Грати поруч з Дані Алвесом і Кака - це мрія, яка стала реальністю. Я дивився по телевізору на гру цих хлопців, а тепер я не тільки граю поруч з ними, але ще і забиваю. Я буду згадувати цю гру ще мільйон разів, але не тому, що я забив, а тому що я грав поруч з Кака», - емоційно коментував свій дебют Габріел.

У той момент він виглядав саме так, як і повинен був - вдячним 19-річним хлопчиною, у якого все попереду. Але потім був нерівний виступ на переможній для Бразилії Олімпіаді в Ріо, трансфер в «Інтер» за 30 млн євро - і все обірвалося.

***

«Вдома його називали Габігол, але ми придумали йому інше прізвисько -«Габі-нема-голу ». Він прибув до нас з двома особистими редакторами соцмереж і охоронцем, але взагалі нічого не робив. Він думав, що може просто стояти на місці, що це міні-футбол. Так, мене швидко звільнили, а й у наступного тренера він не заграв», - говорив через рік після зустрічі з Барбозою Франк де Бур.

Твіттер Інтера. Габігол

За весь сезон-2016/17 Габріел зіграв в Серії А тільки 111 хвилин в дев'яти матчах, забивши один гол. Він виглядав настільки погано, що з рекордною кількістю голосів отримав «Золоту урну» - приз найгіршому гравцеві чемпіонату.

Щоб позбутися бразильця, «нерадзуррі» віддали його в оренду в «Бенфіку», а й там він за півроку лише раз потрапив в старт в матчі чемпіонату, попутно засвітившись в нічних клубах напередодні матчів. І ось після цього у Габігола залишилося всього два варіанти - їхати в Китай або повертатися до Бразилії. Він вибрав друге.

У будь-якому випадку, в Європі на Габріелі поставили хрест. Хлопець не просто провалився - він виявився абсолютним непрофесіоналом, неготовим до конкуренції і фізичних навантажень. В Італії Габігола якщо і згадували, то тільки щоб познущатися над босами «Інтера», які, як тоді здавалося, купили «дуту» агентами зірку.

Але ось проходить один рік - і Барбоза в першому ж сезоні після повернення до Бразилії стає кращим бомбардиром чемпіонату, забивши 18 голів!

***

І це був тільки початок. Те, що показує Габріел в 2019-му - це рівень кращих центрфорвардів планети, не менше.

25 голів в 29 матчах чемпіонату Бразилії - на секунду, новий рекорд «Фламенго». Попереднє досягнення належало ще Зіко і протрималося майже 40 років.

Також на рахунку Габігола 7 голів в 12 матчах чемпіонату штату, 2 м'ячі в 4 іграх Кубка і 9 голів у 12 поєдинках Копа Лібертадорес, в тому числі вирішальний дубль в компенсований час в фіналі проти «Рівер Плейта». Ешелонована оборона аргентинців грала з Габріелем максимально щільно, але у вирішальний момент той проявив всі свої найсильніші якості.

По-перше, Барбоза шикарно вибирає позицію біля чужих воріт. По-друге, реалізує майже все, що створюють партнери, не промахуючись з меж штрафного. Ну і по-третє, Габігол сильно додав у єдиноборствах, яких вважав за краще уникати на ранніх стадіях кар'єри. Це і згубило «Рівер Плейт» на 93-й хвилині.

Габріел каже, що зараз він «інший, більш зрілий гравець», і за цю трансформацію дякує тренеру Жорже Жезушу. 65-річний португалець очолив «Фламенго» минулого літа і під його керівництвом команда виграла 25 з 32 матчів чемпіонату, ставши другим колективом в історії, який в одному сезоні виграв і Серію А, і Лібертадорес. Раніше таке вдавалося лише «Сантосу» з Пеле в далекому 1963-му.

***

Безумовно, раціональне зерно в словах Барбози є - при Жезушу він показує найкращий футбол в кар'єрі. Але були в його прогресі і інші чинники - елітні партнери (Жерсон, Арраскаета, Бруно Енріке, Рафінья, Філіпе Луїс, Дієго), зручний стиль гри (форвард у «Менгао» має багато свободи і переміщується по всьому фронту атак) і, що особливо важливо, статус суперзірки.

Є такий сорт людей, які показують свої найкращі якості лише якщо їх носять на руках, і категорично не розуміють, як інші можуть не бачити їхню велич. Ось Габігол - якраз з таких.

Потрапивши в «Інтер», він здивувався, коли тренер вибрав не його, а Ікарді, Паласіо і Едера. Та ж історія повторилася і в «Бенфіці», де конкурувати потрібно було з Жонасом, Сеферовичем і Хіменесом. А ось у «Фламенго», де Габігол - священна корова і безумовний кумир трибун, він моментально почав творити історію.

Останнім часом бразилець, до речі, часто нахвалює АПЛ і конкретно «Ліверпуль». Ще б пак, з його его інакше і бути не могло. Інша справа, що на «Енфілді» сидять не дурні, і навіть якщо Габігол феєрично виграє сьогоднішній фінал клубного чемпіонату світу для «Фламенго», це нічого не змінить.

Зрештою, всі і так знають: коли Барбоза в тонусі, більш небезпечного форварда складно уявити. Бразилець вміє і головою зіграти, і боротьбу виграти, і забити з обох ніг, і відпасує, якщо буде можливість. Ван Дейку і компанії не можна втрачати концентрацію ні на секунду - Габігол як ніхто вміє користуватися помилками.

Але одна справа забивати «Ліверпулю», а інша - грати за «Ліверпуль». На жаль, репутація Барбози так підмочена, що навіть якщо він повернеться в Європу, починати йому доведеться з середняків. Чутки про переговори з «Вест Хемом» виглядають небезпідставно: жоден великий клуб не стане підлаштовуватися під гравця з настільки неоднозначним бекграундом.

А раз так, то Габіголу слід гарненько подумати над благаннями фанатів «Фламенго» залишитися в клубі ще на сезон-другий. Зрештою, сьогодні він перебуває на піку своєї кар'єри, виграв два трофеї і повернувся в збірну. Міняти все це на конкуренцію з Ярмоленком, м'яко кажучи, не найочевидніше рішення.

Роман СІНЧУК