Кармело повернувся в НБА. Чого чекати від легенди в Портленді?

Екс-зірка НБА Кармело Ентоні в ніч з вівторка на середу дебютував у складі «Портленда» в поєдинку «Нью-Орлеан Пеліканс».

Епопея з працевлаштуванням найголовнішого «збірника США» (як ніяк, а учасник і тричі золотий медаліст 4-х останніх Олімпіад), відмінного снайпера і багаторічного «Суперстар», а до недавнього часу - звичайного безробітного баскетболіста завершилася. Тепер його чекає нова глава - в «Портленд Блейзерс».

Про справжню любов і бізнес Кармело Ентоні

Не приховуємо: багато досить скептично ставилися до того, що будь-яка з команд НБА ризикне зв'язати себе з так нічим і не проявили себе в «Х'юстон Рокетс» Кармело. Так красиво обставлений з точки зору промоції себе улюбленого до саги про перехід легкого форварда «Нью-Йорка» в інший клуб, - НБА, мабуть, і не знала.

У кінці січня 2017 року вибухнув гучний скандал між Ентоні і президентом «Нікербокерів» Філом Джексоном, який марно намагався прищепити команді любов до «трикутного» нападу. І в результаті керівництво «Черевичників» вимушено вдалося до крайнього заходу - обміну багаторічного лідера команди з Великого Яблука. І це при тому, що на той момент показники «Карамелевого» в  регулярці-2016/17 в 45 проведених матчах склали цілком лідерську статистику: 22,4 очка, 6,1 підбирання і 3,1 асисту в середньому за матч. Не стомлюватимемо усіма перипетіями трансферу, але головним фаворитом на придбання гравця вважалися «Кліпперс», а солодку, як тоді здавалося, «карамельку» не в дедлайні, а в постсезоні придбала «Оклахома», віддавши натомість турецького центрового Енеса Кантера і Дуга Макдермота.

Ми навмисно почали розповідь про «трудові будні» Мело в НБА не у формі «Денвера», не тому що забули зоряний драфт-2003 і його попадання в Асоціацію під високим 3 піком першого раунду в «Наггетс», а не в «Нікс», лише тому, що уродженець Бруклина ніколи не приховував своєї любові до Нью-Йорка, присвятивши йому цілу поему під назвою «Дорогий Нью-Йорк», упередивши написане коротким, але містким висловом: «З дня, коли я уперше зустрів тебе, я знав, що ми повинні бути разом!» Особливо зворушливо звучать такі слова: «Прощатися - найважче. Я ніколи не думав, що напишу це Тобі. Ніхто ніколи не займе твоє місце. Важко знайти когось на зразок тебе, тому знай, що тебе завжди бракуватиме.  Ти допоміг мені посміхнутися. Ти висушив мої сльози. Через тебе у мене немає страхів. Ти увійшов до мого життя, і я був благословенним. Прийшов час підняти руку і попрощатися. Це не кінець, тому що, як я завжди говорив, Нью-Йорк зі мною до кінця.

Я знаю тебе вже багато років, і я повинен сказати, що це були кращі роки, які я мав. Ти допоміг мені стати людиною, якою я є сьогодні. Я просто хочу, щоб ти знав, що ТИ завжди будеш в моєму серці. Що б не сталося, я завжди любитиму тебе. Хоча це прощання просто тимчасове, це найважче прощання для мене. Я витираю сльози зі своєї щоки і одночасно посміхаюся, тому що знаю, що коли-небудь ми зустрінемося знову. У мене були свої блискучі моменти на цій похмурій сцені життя. І в моїй КНИЗІ ЖИТТЯ Ти ніколи не будеш просто ще однією сторінкою. Твої яскраві вогні супроводжуватимуть мене далеко від тебе навіть тоді, коли згаснуть усі інші».

Але навіть така синівська любов не завадила «Карамелевому» жорстко і однозначно охарактеризувати свій перехід до «Тандер». Як написав оглядач «Тандер» Фред Катс, Мело сказав наступне: «Я хочу, щоб уболівальники «Нью-Йорку» знали, що цей вибір в моїй кар'єрі був просто бізнес-рішенням»! Тобто, як ви тільки що переконалися самі, Кармело - в першу чергу бізнесмен, а тільки потім спортсмен. На цьому етапі для нього баскетбольні досягнення менш важливі, ніж життя в мегаполісі. Це стало зрозуміло, коли він на початку сезону 2010/11 заявив керівництву «Наггетс» про те, що не збирається подовжувати співпрацю, і у результаті замість претендентів на чемпіонство «Чикаго» Кармело  вибрав найбезглуздішу франшизу останніх десятиліть «Нью-Йорк Нікс», зате повернувшись додому. Це тут він дістав широке коло ділових інтересів. Разом зі Стюартом Голдфарбом він є співзасновником і партнером Melo7 Tech Partners, LLC, яка інвестує і розвиває можливості, передусім, на ранніх етапах розвитку цифрових медіа, споживчого інтернету і технологічних можливостей для підприємств. Стюарт і Кармело також співпрацювали в інших проектах, включаючи відмічений нагородами Vice Sports Clubhouse. Кармело - один з небагатьох гравців НБА, що мають фірмову взуттєву лінію Jordan Brand.

З літа 2015 «Карамелька» є власником єдиної професійної спортивної команди Пуерто-Ріко, футбольного клубу «Пуерто-Ріко» (PRFC), який грає в Північноамериканській футбольній лізі (NASL).

У все ж баскетболіста, який має намір грати за «Портленд», є свій благодійний Фонд Кармело Ентоні, що допомагає як дітям, так і сім'ям з низькими доходами. На офіційній сторінці Фонду ви знайдете програми по навчанню дітей, проведення з ними вихідних, заохочення 250 щасливчиків, які відвідають спортивний табір Мело, новорічні і різдвяні подарунки дітям. Ці вчинки суперзірки цілком з'ясовні, оскільки народжений в сім'ї пуерторіканця і афроамериканки вже у віці 2-х років наш герой втратив батька, і повною мірою пізнав «закони і мораль вулиць». Пізніше Ентоні розповів нам: «У мене було досить типове дитинство. Не найкращий квартал. Квартира, в якій, крім мене та батьків, жили ще п’ять або шість людей. І на всіх було дві спальні. Коли помер батько, стало зовсім важко. Я пам’ятаю, що тільки прокинувшись, одразу йшов на баскетбольний майданчик і проводив там увесь день. У Бруклині не було особливих варіантів. Нікуди з Ред-Хука (район міста, прим.) уходити було не можна. Ані у Квінс, ані в Гарлем. У мого батька були кіски, тому й я розпочав носити їх з двох років. Моїй мамі це не подобалося, і вона постійно їх зрізала, але я знову та знову відрощував довгі волоси. Нарешті, коли я закінчив школу, твердо вирішив, що залишу собі саме таку зачіску. Кожен раз, коли я дивлюся по HBO «The Wire» (поліцейський серіал «Дроти», прим.), згадую, звідки я родом. Мені навіть кажуть, що я надто часто дивлюся це шоу. Але мені подобається – я намагаюся не пропускати жодної серії».

Повернення до НБА - причини і наслідки.

Але повернемося до баскетболу, з яким у Ентоні ладналося усе менше і менше. Зате тривала «карамильна опера» з переходами та пошуками нового клубу вже після закінчення тільки лише одного сезону в ОКЛі. Саме у той час «Портленд» оприлюднив свої плани з придбання Кармело, а лідери команди Деміан Ліллард і Сі Джей Макколум висловилися про те, що не проти «скатати у баскет в одній команді з «Карамелевим».

Проте, Кармело вибрав «Х'юстон Рокетс», в якому зіграв лише в 10 матчах регулярного сезону-2018/19 і з гуркотом зі швидкістю ракети вилетів з команди 9 листопада 2018 якраз після матчу з «Оклахомою» (80:98), коли його результативність скотилася до жахливих показників у 1/11 (9,1%) з гри, де 0/6 (0%) 3-очкових і коефіцієнт "+/ -", що дорівнював «-22» за 20 хвилин ігрового часу з лавки. Такої ганьби не зміг би винести, мабуть, ніхто в сучасному баскетбольному бомонді, особливо «Карамелевий», який ставив умову про вихід на майданчик тільки в стартовому складі, ніяк не інакше. Всього ж у «Рокетс» Кармело в 10 проведених матчах мав такі «досягнення»: 134 очки (49 з 121 кидків з гри (40,5%), 21 з 64 кидків з далекої дистанції (32,8%), 54 підбирання, 5 передач, 7 блок-шотів, 8 втрат, 4 перехоплення за 294 хвилини. Так негарно закінчити кар'єру наш герой не мав наміру, і час від часу в Медісон Сквер Гардені (домашній арені «Нікс») в різних шоу озвучував свої наміри повернутися до НБА.

І це сталося!

Хворі та поранені «Першопроходці» (у спортивному сенсі, звичайно ж!) погодилися на угоду з «Карамелевим». Ентоні до останнього чекав і сподівався, спочатку на свого друзяку ЛеБрона, що той запросить його в «Лейкерс». У Лос-Анджелесі медійність є набагато вищою, ніж в Портленді або ж Детройті, і про це навіть Святослав Михайлюк знає не з чуток. Ми впевнені на 200%, що будь у нього пропозиція з «Лейкерс», то немає сумнівів, що Мело погодився б провести рік-два на пляжах Каліфорнії. У це міжсезоння «Карамелевого» не покидала надія, що новоприбулий у Бруклін десант з його друзяк-ветеранів Кайрі-Кевін-Деандре, зуміють переконати фронт-офіс «Нетс» підписати і його для повного щастя. Це був би ідеальний варіант для Мело, оскільки він, по суті, грав би удома в Нью-Йорку і нікуди їхати (а тим більше, летіти) б не довелося. Але «Нетс» на останнє місце в складі вважали за краще підписати Імана Шамперта. І, вже наступного дня після підписання Шамперта, Кармело погодився на контракт з «Портлендом». Збігом це назвати складно, оскільки за тиждень до карколомної новини про перехід у «Портленд» і сам номінант на титул «Лакі-лузер НБА-2019/20», і його представники відкрито говорили про бажання і готовність Ентоні знову зіграти в Асоціації на 2000%.

А чи потрібний Кармело «Портленду»?

У міжсезоння «Портленд» перекроїв склад до невпізнання : з трійки легких форвардів SF - Тернер, Аміну і Харклесс, кожен з яких міг зіграти і на позиції PF (потужного форварда), не залишилося нікого. На сьогодні, враховуючи травми Нуркіча та Газоля-старшого, у «Блейзерс» найслабкіший підбір форвардів з усіх команд НБА, при цьому керівництво до початку сезону примудрялося не лише заявляти про постсезон, але і озвучувало наміри замахнутися на чемпіонство.

Сезон-2019/20 «Портленд» розпочав з Родні Худом на #3 і Заком Коллінзом на #4. Худ  усю свою кар'єру виступав на #3, а Коллінз, що не секрет, занадто повільний для сучасного четвертого, і тому позиція Зака - розтягуючий центр. Худ, хоч і має зріст 203 см, але який з нього форвард, коли він не лише не може дістатися до м'яча у кидковій позиції за солодкою парочкою Ліллард-Макколум, але і  збирає в нинішньому сезоні аж по 3,7 відскоку за 30 хвилин. Роль запасного легкого форварда виконує Кент Бейзмор, який також усю кар'єру грав на позиції атакуючого захисника. Бейзмор нижчий за Худа, але зі своїми 196 см (зріст Дончіча або Сві на #2 вище!) збирає хоч по 4,5 підбирання за 24 хвилини. Результативність у хлопців така (загальна - 3-очкові - штрафні): Худ - 12,4 очки з прекрасною реалізацією 52,1% - 50% - 80%, а ось у Бейзмора - лише 8,2 очка, реалізація 37% - 34% - 68,2%.

З позицією потужного форварда у «Блейзерс» все ще більш сумно, якщо не сказати, плачевно: Зак Коллінз, який і так не особливо підходив на ПФ, вибув мінімум на 4 місяці з травмою плеча, поповнивши лазарет. Після цього стартером на позиції #4 став Ентоні Толлівер. Ось і вийшло, що у торішнього фіналіста Західної конференції на #3 грають чисті #2, а стартовий #4 абсолютно «ніякий» Толлівер.

Те, наскільки сильно грає Толлівер, замість слів краще показує статистика: 3,2 очки і 3,5 підбирання в середньому за 18 хвилин. Єдине, на що Толлівер раніше годився, він міг розтягувати оборону - 37,4% реалізація триочкових за кар'єру. Цього сезону він не здатен навіть на це, і демонструє лише 24,2% 3-очкових влучань. У останніх матчах «Блейзерс» замість Толлівера на позиції #4 виходить 196-сантиметровий новачок Нассір Литтл: 3,3 очка і 3 підбирання, з реалізацією 29,6% - 18,2% - 100%.

Звичайно ж, в ростері є форварди Маріо Хезонья і Скель Лабіссьє, які в нормальних командах навряд чи отримували б ігрові хвилини, не говорячи про право на вирішальні кидки або просто вихід на майданчик у клатчі. У нинішніх реаліях «Портленду», поки відновлюються Пау Газоль і Юсуф Нуркіч, вони грають не лише на позиції PF, але і намагаються зображувати щось на позиції центрового: статистика Хезоньї - 5,7 очки і 5,6 підбирань за 22 хвилини, реалізація 32,9% з гри і 32,1% з-за дуги, у Лабіссьє, відповідно, 4,6 очки, 4,5 підбирання і 0,9 блоки за 15 хвилин, реалізація 49% - 0% - 62,5%.

Чи стане гіршим в такій ситуації залучення Кармело Ентоні? Звичайно ж, ні.

Як складеться доля 35-річного ветерана Кармело, ми не відаємо, але зрозуміло одне, що притиснутий до стінки життєвими обставинами Ентоні, який не тільки не скотився донизу, а й піднявся до вершин, ще скаже своє красиве прощальне слово! Приблизно так, як він це зробив в зверненні до Нью-Йорку:

«Проходять роки. Часи змінюються. Єдине, що виживає і перевершує цей неминучий процес, який сяє з кожною новою ерою, - цей прояв ВЕЛИКОГО людського духу, який витримав боротьбу і залишався вірним своїм найглибшим переконанням до самого кінця. Я повинен був запитати себе, до якої мети або досягнення чого я прагну в житті? Я знаю, що життя може бути повне протиріч. Це може бути несправедливо та невблаганно. Я не можу дозволити собі відхилити цей виклик і обернутися спиною до світу. Мені був наданий вибір: потонути, або плисти далі. Я вибираю плисти... до самого кінця. Неважливо, скільки морів навколо мене може бушувати. Дякую».