Ерік ВАНШЕЛЬБОЙМ: «Усі дивуються, чому я вирішив грати за Україну»

18-річний тенісист - про своє становлення і плани на майбутнє

Ерік ВАНШЕЛЬБОЙМ: «Усі дивуються, чому я вирішив грати за Україну»
© ФТУ. Ерік Ваншельбойм
18-річний тенісист Ерік Ваншельбойм народився в Сараєво, довгий час жив в Данії, а зараз тренується в Іспанії. Проте в цьому році Ерік вперше потрапив до складу збірної України на матч Кубка Девіса проти Угорщини. Про все це більш детально він розповів в інтерв'ю Sport.ua.
 
- Ви вперше побували в Україні в 10 років, зараз також рідко тут буваєте. Але при цьому вирішили виступати за Україну. Чому так сталося, і які ще були варіанти і пропозиції?
- Дуже люблю це питання, тому що скільки б мене людей не знало, всі дивуються: які мотиви цього спортсмена представляти Україну, відвідуючи її вкрай рідко, проживши 15 років в Данії і тренуючись сьогодні в Іспанії з іноземним тренером (Руне Томсен - прим.) .
 
Моє рішення не було випадковим, оскільки мої батьки провели в Україні своє дитинство, а також в Києві народився мій старший брат. До того ж, мені дуже подобається ця країна. Єдине, що хотілося б змінити - це увагу до спортсменів і спорту. Сьогодні у мене багато пропозицій від зарубіжних університетів, але я, як і раніше, тренуюся в Іспанії (Аліканте - прим.) і хочу максимально сконцентруватися на професійній кар'єрі. Не приховую, інші національні федерації також запрошують грати за них. У нових пропозиціях я бачу тільки нові горизонти. Якщо я і прийму рішення представляти іншу країну – це означає, що я готовий до нових вершин.
 
 
- Батьки самі змогли забезпечити навчання тенісу та подальше фінансування? Чи брали участь спонсори, можливо, інші програми підтримки спортсменів? Допомагала якось ФТУ?
- Батьки завжди були для мене опорою і стимулом, забезпечуючи не лише фінансову, а й моральну підтримку.
 
Заняття тенісом перейшли в щось більше, ніж просто захоплення, не відразу. Спочатку мені вистачало простих занять для виплеску енергії і тільки згодом ми перейшли на професійні тренування, які вимагали більше фінансових, часових і матеріальних ресурсів.
 
Пізніше, у віці неповних 10 років, я отримав своє першє спонсорство від бренду Price. Я не можу сказати, що саме з цього моменту відчув, що я професійний спортсмен, тому що це почуття прийшло трохи пізніше, але відповідальності до свого вибору бути тенісистом і представляти компанію - додало.
 
З 2018 року я працюю з трьома великими брендами в сфері спорту: Yonex, Bidi Badu i Kirchenbaum. Сьогодні, особисто для мене, спонсорство - це можливість паралельно зростати, говорити з аудиторією і підвищувати знання один про одного. А фінансові умови контрактів я розцінюю як взаємний обмін нашими ресурсами.
 
 
Якщо говорити про інші програми підтримки спортсменів, безумовно, вони існують. Щомісяця мені приходить маса запитів і запрошень представляти університети в різних куточках світу (переважно це Америка). Такі коледжі пропонують якісну безкоштовну освіту, проживання, харчування, забезпечення всіма тенісними матеріалами і відмінними умовами для тренувань. Ще й приємні бонуси - невелика стипендія для поїздок на турніри. Але на даний момент я вважаю за краще незалежний розвиток спортивної кар'єри і навряд чи буду щось змінювати
 
ФТУ дізналася про мене тільки тоді, коли мені було 15 років і я поступово йшов до третьої позиції в рейтингу Tennis Europe. Після цього мене запросили кілька разів зіграти за юнацьку збірну України. Якщо говорити про фінансову підтримки від ФТУ - її не було, але ставилися до мене добре і за це я дуже вдячний. Те, що я ніяк не очікував - стало запрошення грати за дорослу збірну. Такі можливості особливо надихають!
 
- Перший виграний трофей на профі-рівні приніс усвідомлення того, що великі успіхи не за горами? Чи змінилися після цього цілі, орієнтири?
- В Іспанію я поїхав в 16 років, і це був мій останній шанс проявити себе. З 10 до 16 років теніс був скоріше як хобі, і я просто отримував задоволення, давав собі десь слабинку, не мав ще усвідомленого почуття відповідальності за те, що я роблю і навіщо.
 
До 16-ти років я зрозумів, що пристойно відстаю від найсильніших в Європі і в світі, так як втратив дуже багато часу і почав професійну гру не з самого дитинства, як більшість спортсменів.
 
І на першому ж турнірі серед професіоналів, який проходив у Туреччині, я дійшов по ¼ фіналу і виграв у австралійця (зараз він #138 в світі). Також і турнір в Китаї приніс мені бажану перемогу! Це стало величезним сюрпризом і гарним показником, що я все роблю правильно. Значить, я на вірному шляху.
 
- Чому українські дівчата стали різко показувати результати на рівень вище, ніж хлопці? І чи є для Вас особисто це мотивацією?
- Теніс для хлопців і дівчат - це два різних види спорту. Якщо говорити про результати, тут все непередбачувано і може змінюватися. Але мені однозначно подобається дивитися жіночий теніс. Ще з тих пір, коли мені було 8 років і я мав можливість поспілкуватися з Кароліною Возняцкі. Вона виступає за той же клуб, що і я в Данії.
 
Ерік Ваншельбойм і Каролін Возняцкі (фото з особистого архіву Еріка)
 
- Хто повідомив про виклик до збірної, і які були емоції?
- Я отримав повідомлення від головного тренера, Андрія Медведєва, ще в липні, коли був на про-турнірі в Грузії. Сталося це за день до мого дня народження і сюрприз був дуже приємним. Емоції переповнювали мене і, правду кажучи, така пропозиція змусила зануритися в себе. Мене постійно переслідувало відчуття, що за мною стежить весь світ і очікування різко підвищилися. Сьогодні я намагаюся абстрагуватися від цього почуття, концентруватися на тому, що можу дати саме на цьому на турнірі, саме на цьому тренуванні. Правильно кажуть, що в тенісі головне голова, потім ноги і тільки потім руки.
 
- Відчували в собі сили виграти фінальний матч Кубка Девіса проти Атілли Балаша на улюбленому покритті, якби Вас поставили? Або це поки інший рівень?
- Мій тренер до початку турніру говорив з Андрієм Медведєвим, що гру в цей раз я пропущу через особисті обставини, тому я не морочився і просто щосили вболівав за своїх. Матчі на Кубку Девіса приносять дуже багато сюрпризів і нерідко, здавалося навіть фаворити, показують несподівані результати, поступаючись аутсайдерам навіть при сильній підтримці трибун, на улюбленому покритті і грі вдома. Прогнозувати, як би склалася гра - не стану, але точно знаю, що виклався б на всі 100%. І якби у мене був хоч найменший шанс зачепитися за перемогу, я б все зробив для цього!
 
 
 
- Ваш кумир - Роджер Федерер. А хто з великої трійки виграє в результаті більше Шоломів? І в якому році, на Вашу думку, закінчиться домінація Надаля на Ролан Гаррос?
- Я думаю, що гадати тут, якщо чесно, марно, але думаю, що Джокович всіх обійде. В останні роки він домінує, якщо тільки травми не дошкуляють. Те ж саме можу сказати і про Надаля: його фізичні здібності явно демонструють, що 5 років він ще точно зможе грати на найвищому рівні, а якщо травми візьмуть своє, можливо, і несподівано піде з кортів. Час покаже, ми можемо тільки припускати.
 
- В Україні дуже болісно сприймають поїздки спортсменів на змагання в Росію, але теніс трохи специфічний вид спорту в плані фінансування. Як до поїздок на турніри в Росію відносяться самі тенісисти і Ви особисто?
- Турніри в Росії - для мене не пріоритет. Моє ставлення до поїздок в цю країну - нейтральне. Якщо інші тенісисти відвідують російські турніри, тому що це частина їхнього графіку змагань - це їхнє право і частина плану кар'єрного розвитку. Я в Росії грав тільки 3 рази: коли мені було 10 років, в 14 і в 17. Всі три турніри мали хорошу організацію і якогось упередженого ставлення до себе я не відчув. Перемога в Казані - це виключно нагорода міжнародного рівня, адже на цьому турнірі збираються багато хороших, сильних спортсменів з далекого зарубіжжя.
 
 
 
- Як Ви ставитеся до п'ятисетового формату матчів? Чи не скасують його в майбутньому, щоб догодити трансляторам? І чи повинні чоловіки на Шоломах отримувати більше призових за більш суворий формат поєдинків?
- Якщо відверто, особисто для мене, чим більше сетів, тим краще. Якщо говорити з боку фізичної підготовки, я впевнений, що мої шанси фізично витримати суперника і відбігати в режимі нон-стоп - досить високі. Тому, якщо я не програю перші дві сети, то мої шанси різко збільшаться.
 
В якийсь момент, на початку цього року, мій відсоток перемог в трьохсетових матчах досяг 93%. Я не думаю, що цей формат поміняють, адже як мінімум уболівальникам довгі ігри дуже подобаються, а у компаній-спонсорів більше можливостей для трансляції реклами.
 
Що ж стосується призових - це дуже складне питання і однозначної відповіді на нього немає. Хтось каже, що у чоловіків конкуренція набагато вища (більше гравців, довші матчі), але і жінки тренуються з такою ж віддачею і за рівну працю вони хотіли б отримувати однаково. Обидві позиції можна прийняти і зрозуміти. Але з того, що я знаю, ще років 30 тому тенісисткам платили в 5-10 разів менше і це чиста дискримінація. З іншого боку я недавно дізнався, що на турнірі в Китаї за перемогу чоловіки могли забрати 2,7 млн. USD, а жінки - 4,5 млн. USD. Логіки в формуванні таких сум я особливо не бачу.
 
- Оцініть за десятибальною шкалою свої успіхи в 2019 році, і які ставите перед собою завдання на наступний сезон?
- У мене вийшов нерівноцінний сезон. Перша половина була радше гучною злітною смугою, а далі - ми мчали по тихій прямій.
 
Мій найвищий рейтинг серед дорослих поки що на позиції #699 в світі. Для середньостатистичного юніора в сучасному тенісі - це супер показник, але через кілька місяців я вже переходжу в дорослий розряд і на жалість бити тут точно не вийде. Моя мета - це працювати, викладатися на повну, а з часом подивимося, що мені тенісна доля підготувала. Завдання на цей рік я вже майже виконав, але апетит приходить під час смачної їжі, і я все ще хочу, прагну і йду до заповітної цифри ТОП-500 світового рейтингу. Сподіваюся, це станеться на моє 19-річчя. Просто побажайте мені удачі.
 
ФОТО: ukrtennis.com, ФТУ.
Підписуйся на наш канал в Telegram і дізнавайся всі найсвіжіші новини раніше за всіх!

Джерело — Sport.ua

(7 голосів)

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.

Новини партнерiв
Коментарі
    Fangold
      Fangold, 05.11.2019 17:46
    +6
    Та он молодой, что вы цепляетесь к словам? Поддержите его!
    sv_2000
    online
      sv_2000, 05.11.2019 17:44
    +4
    В общем, даже если в будущем он поменяет страну, ну, не на Россию, понятно, то в любом случае я симпатизировать ему не перестану.... Надо ему сказать спасибо за то, что поддржал нас, когда в стране с мужским теннисом полная .опа.
    Виктор Иванов
    online
      Виктор Иванов, 05.11.2019 16:41
    -5
    Это ганьбистая ганьба
    Саша Зардунов
      Саша Зардунов, 05.11.2019 16:00
    +12
    А если бы Дания например пригласила в сборную? Точно также наверно красиво говорил
    Владислав Ткаченко
      Владислав Ткаченко, 05.11.2019 15:51
    -7
    Пох на этого Аксельрота
    tima fialko
      tima fialko, 05.11.2019 15:44
    +1
    Комерсант
    sv_2000
    online
      sv_2000, 05.11.2019 15:37
    +6
    Хорошее интервью...
    Саша Зардунов
      Саша Зардунов, 05.11.2019 16:00
    +12
    А если бы Дания например пригласила в сборную? Точно также наверно красиво говорил
    Fangold
    online
      Fangold, 05.11.2019 17:46
    +6
    Та он молодой, что вы цепляетесь к словам? Поддержите его!
    sv_2000
    online
      sv_2000, 05.11.2019 15:37
    +6
    Хорошее интервью...
    sv_2000
    online
      sv_2000, 05.11.2019 17:44
    +4
    В общем, даже если в будущем он поменяет страну, ну, не на Россию, понятно, то в любом случае я симпатизировать ему не перестану.... Надо ему сказать спасибо за то, что поддржал нас, когда в стране с мужским теннисом полная .опа.
    tima fialko
    online
      tima fialko, 05.11.2019 15:44
    +1
    Комерсант
Ви не авторизовані.
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Якщо ви не маєте облікового запису, ви повинні зареєструватися.
Продовжуючи переглядати SPORT.UA, Ви підтверджуєте, що ознайомилися з Політикою конфіденційності