Суркіс хоче повернути Лєднєва в Динамо. Чому так відбувається?
Оглядач Sport.ua пояснює, чому у боса «біло-синіх» з'явилася ідея забрати хавбека з «Зорі»
Відхід в кінці минулого сезону з «Зорі» головного тренера Юрія Вернидуба багато хто сприйняв, як «початок кінця» для луганської команди. Але керівництво клубу мало на цей рахунок кардинально протилежний погляд - зміна наставника була потрібна «Зорі» для «перезарядки батарейок» з метою продовження прогресу, що намітився ще пару сезонів тому, але в останній рік при Вернидубі почав давати збої.
З приходом Віктора Скрипника гра «Зорі» не тільки не погіршилася, а й, навпаки, з кожним поєдинком розквітає все новими і новими фарбами. Фахівець, який чимало попрацював у Німеччині, разом з широко відомою тамтешньою педантичністю привніс в команду і безліч інших дуже важливих факторів, які дозволяють «Зорі» всерйоз боротися в українській Прем'єр-лізі за медалі. Але головне - тренерські ідеї та задуми Скрипника, схоже, припали до душі футболістам команди, які з задоволенням виходять на поле, б'ються за себе, тренера і результат й абсолютно не подають ознак «страждального футболу». Багато хто саме при Скрипнику почав прогресувати з ще більшою швидкістю, ніж раніше це вдавалося їм при Вернидубі. Один з них - орендований у «Динамо» хавбек Богдан Лєднєв, який в 11 поєдинках УПЛ нинішнього сезону вже встиг відзначитися 7 голами та 2 результативними передачами, що вже спонукало президента київського клубу Ігоря Суркіса в публічній площині заговорити про швидке повернення 21-річного футболіста в столичну команду.
Але прогрес Лєднєва куди більш глибокий і серйозний, ніж може здатися на перший погляд. Так, на очах у всіх найважливіші в футболі цифри - голи й асисти. Адже ще в минулому чемпіонаті Богдан в 22 поєдинках зумів записати на свій рахунок лише 1 гол та 1 асист, а зараз - уже в рази більше. І це при тому, що розіграш УПЛ ще навіть не дістався до свого екватора!
Втім, поговоримо про більш масштабні зміни в грі Лєднєва, для чого вдамося до вивчення «просунутої» статистики від Wyscout. Порівнювати будемо середньоматчові показники гравця в минулому та нинішньому розіграші УПЛ - так буде максимально коректно й правильно.
Перш за все, ми бачимо, що середня кількість виконуваних техніко-тактичних дій в рамках одного матчу у Лєднєва в порівнянні з минулим сезоном не тільки не зросла, а й навіть трохи зменшилася. При цьому, відсоток вдалих ТТД отримав динаміку до зростання, що говорить про збільшення кількості якісних дій на полі з боку Лєднєва. Ключові складові показника ТТД - передачі та єдиноборства - у Богдана з кількісної точки зору також трохи «просіли», але ось з якісної - всерйоз покращилися. Це і є той аспект, де зі зменшенням кількості, але з ростом якості можна беззаперечно стверджувати про прогрес, адже ККД банально важливіший за кількість самих дій. Робота «вхолосту» і «заради галочки» не потрібна ніде - ні біля верстата на заводі, ні на футбольному полі.
А ось наступний блок статистичних показників, на яких хотілося б зупинитися більш детально, ще більше переконає всіх (навіть скептиків) у тому, що Лєднєв здійснив серйозний стрибок вгору в нинішньому сезоні. Справа в тому, що Богдан вдвічі частіше б'є по воротах суперника (зумівши зберегти таку ж точність, як і в минулому сезоні), що логічно дозволило вирости і його індивідуальному показникові очікуваних голів (xG). Крім того, маючи в своєму розпорядженні хороший тактико-технічний арсенал, Лєднєв куди частіше починає робити акцент на індивідуальній роботі з м'ячем, що і дозволяє йому, як кажуть, робити різницю на полі. Варто відзначати істотно збільшені показники обведень, дотиків в штрафному та забігів з м'ячем. Так, показник передач під удар партнерам має тенденцію до зниження, але це цілком зрозуміло, коли футболіст трохи частіше намагається брати ініціативу і відповідальність на себе.
Ще одним важливим показником підвищення якості роботи з м'ячем у виконанні Лєднєва є число втрат. Воно у Богдана в порівнянні з минулим сезоном зменшилося в 1,3 рази - дуже хороша цифра, яка свідчить про правильну динаміку в розвитку футбольних якостей гравця.
Не можна обійти увагою і зони дій Лєднєва на футбольному полі. Номінально в «Зорі» він найчастіше виходить на позицію центрального атакуючого півзахисника. Але якщо в минулому сезоні Богдан куди частіше зміщувався на улюблений правий фланг, де йому було простіше працювати з м'ячем, прибираючи його під ліву і виконуючи задумані дії, то зараз в грі Лєднєва намітилася тенденція до розширення «покриття» в бік центральної і лівої зони.
Так, Лєднєва як і раніше дещо тягне праворуч, але вже не настільки очевидно, як у минулому сезоні. Це дозволяє йому не перекривати зони для фулбеків, що здійснюють забіги з м’ячем, а також максимально відтягувати увагу на себе з боку захисників команди-суперниці. Крім того, працюючи більш широко в своїй зоні, Лєднєв допомагає команді як зробити флангову гру ефективнішою, так і урізноманітнити її за рахунок якісної роботи центральної осі. Навіть в штрафний майданчик суперника Богдан в поточному сезоні заходить не тільки звично справа, але і з району лівого флангу.
До слова, опиняючись на ударних позиціях, Лєднєв нині не соромиться якомога частіше бити. За кількістю ударів Богдан станом на сьогодні перебуває на другій сходинці в УПЛ після Віктора Циганкова з «Динамо». У представника київської команди статистики нарахували 42 удари за 12 турів, у його колеги з «Зорі» - 39. Цікаво, що за очікуваними голами Лєднєв не входить навіть в топ-10 відповідного рейтингу УПЛ. Він з показником 2,11xG йде лише на 23-му рядку, поступаючись, для прикладу, ряду представників «Динамо», зокрема Гармашу (2,14xG, 22-е місце), Де Пені (2,18xG, 21-е місце) і Жерсону Родрігешу (2,31xG, 19-е місце). При цьому, за кількістю забитих м'ячів Лєднєв нині - другий в УПЛ! З 7 голами Богдан поступається лише Жуніору Мораесу з «Шахтаря», який наколотив у ворота суперників 11 м'ячів. Але Мораес, знову-таки звертаючись до рейтингу гравців за очікуваними голами, лідирує і там з 8,65xG, в той час як про позиції Лєднєва ми вже поговорили. Іншими словами, Богдан в поточному розіграші УПЛ демонструє фантастичну ефективність і ККД на завершальній стадії атак.
У зв'язку з цим абсолютно логічно, що Ігор Суркіс задумався над ідеєю повернення Лєднєва в команду. Поки, правда, незрозуміло, чи вдасться босові «біло-синіх» втілити цю задумку в життя вже в зимове трансферне вікно, або ж доведеться чекати літа, коли у Богдана підійде до кінця термін дії орендної угоди. У будь-якому випадку, в нинішньому складі «Динамо» для Лєднєва відкрита пряма дорога в основу. З урахуванням гри Богдана, а також незрозумілих перспектив у Києві для Шапаренка, постійних проблем зі здоров'ям у Дуелунда і вже звичної нестабільності в діях Гармаша, саме Лєднєв виглядає № 1 на позицію центрального атакуючого півзахисника з числа футболістів, які перебувають на контракті в «Динамо».
Олексій СЛИВЧЕНКО
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ф'юрі подякував українцю за бій
Дівчина вирішила відправитись на шоу
чтоб вот такого не было - только заиграл, сразу забрали.
Потому-то Вернидуб каждый год команду заново и строил.
Только вот почему то вернувшись в свои команды большинство из них перестают прогрессировать. И чаще всего это проблема команд и их руководства , а не их самих.
Вы же понимаете, что:
А) "засветить" в соседнем чемпионате игрока (причем, уже во время известных событий между странами) - МАЛО, чтобы его вот так почти сразу - пригласили в состав сборной? Там явно была еще как минимум - чья-то "протекция";
Б) "засветить" его ТАМ же и в сборной, чтобы его захотел пригласить МанСити... - это ТЕМ БОЛЕЕ должна быть чья-то "протекция", и это вовсе не родители парня, не тренеры и даже не его агент;
В) "подсказать" игроку правильную тактику поведения уже в новом клубе (МС), где у Зины достаточно долгое время получалось, скажем так, "не очень", из-за чего он гулял по арендам и руководство клуба даже предлагало ему разорвать контракт (т.к. не очень видело в нем перспективы)...
Итог: Зинченко - СМОГ воспользоваться "помощью"; он попал в МС - в 16м году, начал попадать в старт - в конце 17-начале 18-го (был игроком ротации, скорее - скамеечником). В 18м зарекомендовал себя и с сезона 18/19 года - приблизился вплотную к основе МС (хотя, где-то благодаря скорее травмам "конкурентов" по позиции, нежели превзойдя их уровнем). И только в этом сезоне - Зинченко, еще не став игроком основы, стал эдаким "лакки-панчером" тренера (в значении - удачливый игрок в плане игры на команду в ОПРЕДЕЛЕННЫХ играх), довольно часто подключаемым к основе со старта, т.е. уже НЕ скамеечником.
Во-первых, Мораес очень хорош, но он не молодеет; во-вторых, Борячук, тренируясь, общаясь с игроками основы ПРИБЛИЖАЕТ свой уровень понимания целей, стиля и характера игры именно Шахтера, а не (например) Мариуполя, Ференцвароша или...
П.С. И, кстати, посмотрим, на сколько лет у Геллера хватит терпения арендовать игроков у Динамо (и на каком способе решения кадровых проблем в конце-концов он остановится).
Но насколько многие здесь убеждали, что с Бернардом у Шахтера была ошибка (в плане игрока и потраченных на него денег), настолько же теперь в ПОДОБНОЙ же ситуации, ни у кого из них пока не поворачивается язык говорить ТО ЖЕ о Зинченко. А ситуации весьма похожи; но конечно же - не пытаюсь уравнять сегодняшние уровни Шахтера и МС, только тогда, когда БРАЛИ Бернарда - ШД был не намного слабее того же МС, когда он пригласил Зинченко, потому эти случаи и сопоставимы. Хотя, конечно, несопоставимы как фин. возможности, так и достижения клубов (потому МС и выигрывает последние годы до 90% игр у Шахтера). Но вклады Зинченко в победы МС и вклад Бернарда в победы Ш (в его время) - в принципе сопоставимы (как и цены игроков на время расцвета их таланта - у Бернарда 2013й, у Зинченко он наступает сейчас, в 2019м)...
П.С. Пример того же Леднева в очередной раз доказывает - все - в руках (а точнее - "в ногах" и "в голове" самого футболиста).