Роберт Левандовскі: від дерева - до наступника Мюллера

Та що там кращий бомбардир-легіонер, коли він серйозно підпирає в історичному реєстрі кращих снайперів справжніх бонз німецького футболу. На даний момент Левандовскі має на своєму «фюзеляжі» 214 м'ячів. Це дозволяє йому займати четверте місце в списку кращих бомбардирів чемпіонату Німеччини всіх часів. До третього в цьому почесному списку Юппа Хайнкеса - рукою подати: ще шість м'ячів. Можна не сумніватися, що поляк вже в найближчому майбутньому перевершить свого колишнього наставника. Швидше за все, Левандовскі без особливих проблем може змістити з другого місця і Клауса Фішера, у якого на рахунку 268 точних ударів. А ось «вічний рекорд» такого ж «вічного» Герда Мюллера - 365 голів - напевно встоїть. Навіть під натиском такого феномена, як Роберт.

Багато Левандовскі забиває і в Лізі чемпіонів, де він є п'ятим бомбардиром в історії. 

Willkommen in den Top 5⃣ der ewigen @ChampionsLeague-Torschützenliste! 🙅‍♂️ #MiaSanMia @lewy_official pic.twitter.com/0liZsNCsse

— FC Bayern München (@FCBayern) 23 октября 2019 г.

Хоча, чим чорт не жартує: недавно Левандовскі продовжив контракт з «Баварією» до 2023 року (попередня угода була розрахована до 2021 року). Перепідписуючи договір з мюнхенцями, Левандовскі заявив, що «Баварія» стала моєю спортивною домівкою. Крім того, ми з сім'єю щасливо оселилися в Мюнхені. Я переконаний, що ми багато чого досягнемо в найближчі кілька років». Тобто, цим мессенджем польський футболіст прозоро дає зрозуміти, що в найближчі роки не збирається міняти клуб, отже, його бомбардирські показники ще напевно виростуть саме в «Баварії».

***

А як же чутки про перехід в «Реал»? Чутки відправляли Роберта на «Сантьяго Бернабеу» практично кожне трансферне вікно. Диму без вогню не буває, адже і бос «вершкових» Флорентіно Перес, і колишній агент польського нападника Кухарські заявляли, що переговори про перехід Роберта в Мадрид дійсно велися. Більш того, за словами посередника, якщо Левандовскі і хотів кудись переїхати, то це був саме «Реал», тому що можливий переїзд до Франції (читай - в «ПСЖ») «заблокувала» дружина гравця Анна, а в Англію, куди його також настійливо сватали, подружжя Левандовскі навідріз відмовилося переїжджати через погоду. Чому ж не зрослося з «Мадридом»? На цей рахунок є багато версій. Кажуть, що бачити гравця у «Реалі» хотів більше Перес, а не Зідан, який ратував за збереження Бензема і підписання Мбаппе. До того ж, «Баварія» навідріз відмовилася відпускати свого топ-бомбардира. Якби Левандовскі наполіг, мюнхенці може б і впряглися в переговорний процес, але напевно зажадали за свого форварда шалені гроші. Можливо, зважаючи на всі ці та багато інших ризиків, а також вчасно зрозумівши, що від добра добра не шукають, поляк і вирішив залишитися в Мюнхені. Там його дійсно люблять. Там йому дійсно комфортно - і жити, і грати. Навіщо тоді примарний журавель у небі, якщо у нього вже зараз, на старому місці, є синиця в руці?

Все це напевно правильно. Але, як ми знаємо, шляхи Господні несповідимі. Кумир Роберта в свідомому віці - Тьєррі Анрі - теж дуже комфортно почувався в рідній команді - «Арсеналі», але коли на заході кар'єри почав підбивати «дебет з кредитом», раптом зрозумів, що йому не дістає для повного щастя Кубка чемпіонів. І подався в «Барселону». Цілком можливо, що і наш герой через два-три роки теж вирішить поміняти ситий комфорт на справжній виклик. Тим більше, що головна футбольна мрія Роберта досі не здійснилася. А звучить вона так: «хочу стати кращим футболістом Європи».

***

Для реалізації цієї мрії він робить дуже багато. Форвард з приголомшливим гольовим чуттям, непоганою стартовою швидкістю і чудово поставленим ударом з правої, не так давно прийшов до того, що йому не вистачає фізичної сили і вміння грати на «другому поверсі» а-ля Роналду. Для усунення цих прогалин Роберт відправився в тренажерний зал, де працював під керівництвом своєї дружини - теж спортсменки (Анна небезуспішно займалася карате).

До того ж, дружина розробила для свого благовірного ексклюзивну дієту (відтепер Роберт не їсть солодкого і молочного, не вживає алкоголь). Буквально за пару місяців виснажливих тренувань і стриманість «Льова» помітно додав і в м'язовій масі, і в координації в повітрі. Тепер його непросто зупинити навіть фактурним опонентам, а в повітрі він став грати не гірше за зіркового португальця.

До речі, в дитинстві Роберт був однозначним хлюпиком. «Він був зовсім худий, ноги як сірники, я весь час боявся, що їх зламають. Дуже хотів, щоб він додав у фізичній потужності і навіть радив їсти більше бекону», - згадував про юного Левандовскі його тренер по юнацькій команді Сікорські. Не все гаразд було і з майстерністю майбутньої зірки в той уже далекий час. «На перше тренування він приїхав без форми, з п'яти моментів не зумів реалізувати жодного. Кілька разів він взагалі не міг влучити по м'ячу в чужій штрафній», - резюмував наставник «Зніча» Херман, побачивши вперше Роберта. Правда, тренер тут же додав: «він ніколи не йшов з тренування, поки не домагався ідеального виконання того чи іншого футбольного елемента». Саме завдяки своїй працьовитості Левандовскі забивав за «Зніч» половину всіх командних м'ячів, ставши кращим бомбардиром і третього польського дивізіону, і другого. Але коли настала пора йти на підвищення, тренер «Леха» Смуда, якому настійно рекомендували подивитися вживу на Левандовскі, безапеляційно заявив, що «такі дерева я можу і в лісі подивитися». Але від долі не втечеш, і Роберт таки опинився в «Леху», в якому теж став кращим бомбардиром. На цей раз - елітного дивізіону Польщі.

***

Ну, а далі був трансфер в Дортмунд. Цікаво, що на талановитого польського нападника тоді претендували багато відомих клубів - «Блекберн», «Фейєноорд», «Сампдорія»... Але після особистої розмови з Клоппом Роберт зробив вибір на користь «Боруссії». І напевно не пошкодував. Саме в цій команді, у цього тренера він став зіркою першої величини.

Подейкують, що на його становлення в Дортмунді, окрім Клоппа, мали істотний вплив його земляки - Блащиковські і Піщек, що грали тоді за «жовто-чорних». Однак, за визнанням польських ЗМІ, у Левандовскі не склалися відносини з колежанами. Дружили вони тільки на полі. А поза ним не спілкувалися. Більш того, коли Роберт йшов з «Боруссії» до «Баварії», Блащиковські вибухнув гнівною тирадою на адресу партнера по «Кадрі».

До слова, Левандовскі йшов з Дортмунда в якості вільного агента. Тоді, в 2014-му, він був нарозхват. «МЮ», «МанСіті», «Арсенал», «Челсі», «Тоттенхем», «Мілан», «Інтер», «Юве», «Рома», «Реал» - ось далеко не всі, хто хотів бачити у себе Роберта. Але він вибрав «Баварію».

У список тих, хто «далеко не всі», входили і українські клуби. «Шахтар» був найбільш наполегливим - пропонував поляку річну зарплату у вісім мільйонів євро. Чистими. Трохи раніше, коли Роберт виступав в Польщі, ним цікавилися «Металіст», «Дніпро» і «Динамо». Але він усім нашим відмовив. Заради «їхньої» Бундесліги.

Напевно, він має рацію, адже, погравши в двох кращих німецьких клубах, дійсно став одним з кращих в Європі. У нього є майже все - рекорди, слава, авторитет і серйозний банківський рахунок.

Але чи означає це, що він зможе колись втілити в життя свою мрію, завоювати «Золотий м'яч»? Чесно кажучи, віриться насилу. Так, він перетворився з «дерева» в спадкоємця Мюллера. Але, як сказав недавно ще один знаменитий польський футболіст Збігнев Бонек, «Левандовскі, безумовно, професіонал, але, коли атакує, то немає відчуття того, що він здатний, як я, обіграти кількох суперників». У цьому одкровенні лише одна частка старечого бурчання. Решта - має право бути.

Валерій ВАСИЛЕНКО