Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну

Чемпіонат Європи
| Оновлено 12 вересня 2019, 07:50
17382
46

Глибини лавки поки немає. Але є характер

Оглядач Sport.ua резюмує підсумки вересневої спарки збірної України

| Оновлено 12 вересня 2019, 07:50
17382
46
Глибини лавки поки немає. Але є характер
УАФ

Не все так добре, як вважали після гри в Вільнюсі. Але й не так все погано, як вважали після першого тайму гри в Дніпрі. Збірна України після вересневої спарки знову вирушає на канікули, щоб через місяць продовжити свій похід за мрією.

Охарактеризувати, оцінити і спробувати втиснути в якісь рамки два останні матчі команди Шевченка навряд чи вийде. Тому що дві ці гри вийшли абсолютно різними - як за семантикою, так і за емоціями. Після матчу зі збірною Литви ми якось ненароком увірували в те, що ця команда вже вміє перемагати на голому класі, вміє грати по-грандовськи нудно, тобто, брати своє, віддаючи для цього рівно стільки, скільки потрібно. Після поєдинку з Нігерією можна констатувати, що гра в Вільнюсі - це всього лише виключення з правил. Якщо бути до кінця послідовним і чесним, то потрібно визнати, що збірна Литви - на даний момент дуже слабкий суперник. Причому слабкий практично за всіма профільними параметрами. На тлі прибалтів українці виглядали справжніми велетнями. І в першу чергу тому, що нашим майже безболісно дозволяли не тільки приймати м'яч, але і в умовах вакууму робити з ним все, що заманеться. Але варто було «синьо-жовтим» (цього разу «білим») зіграти проти опонента, який і швидко біжить, і боляче кусається, стало очевидним, що до рівня справжнього гранда українцям ще дуже далеко. Та й проблем у нас теж вистачає. Причому на таких місцях і позиціях, які раніше вважалися невразливими, укомплектованими. Добре, що ці проблеми розкрилися в товариському поєдинку, а не у відборі на Євро.

***

Хоча в даному випадку навряд чи потрібно акцентувати увагу на тому, що другий матч був просто спарингом. Як мені здається, головна проблема збірної України в даному контексті - більш глобальна: команда не вміє проводити другий матч спарки так само впевнено і сильно, як перший. Згадайте попередні подвійні ігри, коли перший матч виглядали здорово, а в другому - не були схожими на себе. Причому всі ці ходіння по муках припадали на Люксембург - аж ніяк не найсильнішого суперника, який міг би бути. Гра проти нігерійців лише підтверджує цю неприємну тенденцію.

Чому ж так відбувається? Причин, насправді, відразу кілька. Але основна, на мій погляд, наступна. На жаль, збірна України має тільки уявну глибину «лавки». Перший поєдинок спарки ми можемо провести на належному/ потрібному рівні, причому як фізичному, так і емоційному, а от у другому всього цього стає менше. Стає прогнозовано менше, адже складно повторити подібне проти Сербії через два дні, будь ти навіть тричі чемпіоном світу. В такому випадку повинна рятувати ротація. І Андрій Шевченко грунтовно її використовував у грі проти Нігерії. Ось тут-то і виявилося, що умовно другий наш склад збірної (ну добре, не другий, а експериментальний) поки ще не готовий стати першим. На це є як об'єктивні причини - відсутність ігрової практики або елементарної зіграності, так і суб'єктивні - типу відсутності класу. У цьому випадку на особистості переходити не буду - хто має очі, все побачив. Скажу лише, що збірній України в Дніпрі дуже не вистачало чіпкості і впевненості Степаненка і Миколенка.

УАФ. Олександр Зінченко - один із лідерів нинішньої збірної

Є у мене один камінь в город і нашого тренерського колективу. Те, як вміє штабна команда Шевченка буквально по кісточках розбирати свого опонента, вже стало притчею во язицех. Але конкретно зараз, по гарячих слідах гри в Дніпрі, дозволю собі сказати наступне: українців явно застала зненацька манера гри суперника. Нігерійці грали дуже швидко, використовуючи, в першу чергу, проходи по флангах і довгі діагональні передачі за спину нашим захисникам. І ці передачі проходили, знаходили свого адресата не тільки тому, що у нас були розриви між лініями, а в центральній зоні не було звичного Степаненка, який все це міг би склеїти, а що потрібно - перекушувати в зародку, а скоріше тому, що наші футболісти до такого ведення бою виявилися неготовими. Здається, їм просто не розжували, що до чого. Добре, що це сталося на заліку, а не на іспиті. Хочеться сподіватися, що урок з дніпровського матчу матимуть не тільки наші футболісти, але і тренери.

***

З більш позитивного: у футболістів нинішньої збірної з'являється характер. Ось в цьому зв'язку не тільки гравців, але і Андрія Шевченка та компанію похвалити обов'язково потрібно. Команда не кинула грати, навіть коли майже нічого не виходить, навіть після 0:2. У цієї команди однозначно є яйця. Їй би кмітливості, гнучкості побільше (адже все одно продовжували використовувати короткий і середній пас, коли був потрібний інший інструментарій), і вона б уже зараз встала в один ряд з визнаними фаворитами. Хоча в даному випадку важливо те, що нашій збірній не тільки є куди рости, але і є підмога, матеріал, завдяки якому цей ріст можливий.

Особливо хотілося б відзначити Зінченка. Його роль в тому, що 0:2 перетворилися в підсумкові 2:2, майже унікальна. Ця людина апріорі не може грати на чистих м'ячах. Напевно, тому він і грає у Гвардіоли, а не у Каштру. Мені здається, що Саша - завтрашній гегемон збірної України. Та її новий капітан. А ось про його лідерські якості можна говорити вже в теперішньому часі.

Вважаю доречним відзначити і Яремчука. І не стільки за забитий м'яч (за правилами чи ні - не так важливо), скільки за роботу. Здається, що у нашої збірної нарешті з'явився справжній нападник.

Резюмуючи все вищевикладене, потрібно акцентувати увагу на тому, що у вересневому виході для збірної України все склалося досить вдало: там, де потрібно було брати очки, ми їх взяли, а там, де потрібно вчитися, ми отримали підгрунтя для роздумів. Все дійсно не так добре, як хотілося б, але і не так погано, як виглядає на перший погляд. Дуже хочеться сподіватися, що Караваєв, Циганков, Коваленко, Ярмоленко і Коноплянка наберуть в своїх клубах необхідний тонус, і зможуть дати збірній таку необхідну глибину «лавки». А ще дуже хочеться сподіватися, що Малиновський, Марлос і компанія не будуть волинити там, де це можна, але не бажано.

А ще приємно - що наступний поєдинок з двох спарених наша команда знову проведе проти Литви. А вже потім проти Португалії. Хоча це - вже зовсім інша історія, яка, хочеться вірити, виявиться зі щасливим кінцем.

Валерій ВАСИЛЕНКО

Оцініть матеріал
(48)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Налаштувати стрічку
Налаштуйте свою особисту стрічку новин

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ

Коментарі 46
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.
Vladislav Pohily
Линия защиты сейчас самое слабое звено + альтернативы Степаненко пока что совсем не видно. Вообще странно немного. Обычно у нас всегда были проблемы с созиданием, а сейчас появилась проблема с разрушением))
Ірина Прилуцька
І так, Лунін - бокопорив, однак врятував набагато більше - +, лівий захисник Соболь, якому помогав Матвієнко - біда (Миколенко на даній позиції № !) - мінус, Як на мене Бурда серед захисту був кращий( однак пенальті заробив) , Караваєв, багато проходило передач, пенальті - однозназно не було, + гольова передача, ну то таке. Центр: Коваленко - крім передачі на 10 хв.нічим не відзначився, Маліна так само як з Латишами багато браку в передачах( з такою грою в Аталанті буде сидіти на банці), Циганков - мав момент і до речі не погано бив, однак це не той Вітя, Ярмоленко - нажаль ......, і ще одне, я замітила і не в одному матчі, Зіна переважно грає на Ярмолу, а потім на Марлоса, а Циганков декілька раз входив в штрафну і пасу не було, головне щоб Зіна не зробив з себе зірочко(яка я вже бачу проявляється), бо в мене враження, що він конкурує з Циганковим
Василь Соловій
А хто придумав білу форму
Саша Зардунов
У этой команды однозначно есть яйца
Vbolivalnyk-Peter
Від себе хотів би звернути увагу на те, коли на полі з'явилися Буяльський та Шепелєв Збірна України стала грати як Динамо - печалька повна. Таке враження, що гравці Динамо якісь зомбі і коли їх на полі стає більше ніж 3 особи - вони забувають тренерські установки і починають грати у шизофренічний "динамівський футбол" (вибачте вболівальники киян, але те як зараз грає Динамо інакше я назвати не можу). Якби не Зінченко, Яремчук та Марлос так і катали би м'яча поперек поля на своїй половині до фінального свистка (Коноплянка доречі "гармонійно вписався" в когорту динамівців...).
keegan
все по делу
Fan_GOOD_FootBall
Этот матч показал что , к сожалению полноценной замене Степанеку в этом созыве небыло. Возможно Шахов был более эфективен. Малиновский в роле опорника не фонтан. Гораздо ярче когда он играет ближе к штрафной. Тогда у команды появляються дальные удары и острые передачи. А в остальном все даже нечего. И как могие заметили что игра зборной стала похожа на игру в футбол.
zvalenok02
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
MaxUa
А я вообще не вижу повода для переживаний. Самое главное, что у нашей сборной достаточно молодой костяк. Лунин 20, Миколенко 20, Степаненко 30, Зинченко 22, Малиновский 26, Буяльский 26, Яремчук 23. Плюс какое-то время еще поиграют Ярмоленко, Коноплянка и Марлос. И все это, заметьте, достаточно квалифицированные футболисты. И на данном этапе их довольно много.
Для контраста: после матча с Казахстаном Ловчев в совспорте подвел неутешительные итоги:
1. В рпл слабая конкуренция, поэтому второй матч в спарке сборная играет хуже.
2. Чемпионат слабый, своих классных игроков мало - на всю сборную их там от силы 3 человека. При этом у них в сборной 2 игрока играют в ЕС, а у нас минимум 9.
3. Их результаты целиком заслуга штаба с Черчесовым.
Вывод прост: их уже накрыла волна от разрушения системы детско-юношеского спорта, а нас это еще только ждет впереди, когда либертарианцы окончательно снимут с баланса государства все по их мнению лишнее.
Поэтому единственный вариант в такой ситуации иметь сильную сборную, это хорватский сценарий: сильный тренерский штаб и костяк команды, который играет в топ-лигах ЕС.
Ну вот у нас именно так и происходит - все больше футболистов едут в лиги ЕС и закрепляются там на постоянной основе. Так что просто нужно спокойно и методично работать, повышая свое мастерство как футболистам, так и тренерам.
pe_p
Жаль що Рак дурак і плюнув на країну...
З його баченням поля, непоступливістю і чудовим першим пасом та ударом, можна було б його пробувати опорником, думаю він би там чудово вписався...
Але як то кажуть, маєм те що маєм))) хоча гравець хороший, але перш за все, треба бути людиною...
Святослав Сташевский
анализ игры делу. Хотелось бы добавить, чтобы достойно выступить на Евро 2020 и попить кровушки признанным грандам мирового футбола, Шевченко ОБЯЗАН иметь в составе минимум 11 игроков ТОП уровня. На данный момент до него чуть недотягивает Зинченко и Лунин....и все! Но это на данный момент. Если игроки сборной выйдут к началу Евро к такому фунционалу, который был в игре со Словенией, (Цыганков, Коноплянка), то не каждому гранду захочется иметь дело со сборной Украины.....Верим в сборную Украины!!!!!!!!!!!
ALud
Футбол, як гра нібито і логічна, в той же час настільки ж і алогічна, підтверженням чому є маса як несподіваних результатах як в окремо взятих матчах, так і турнірах. а тому будь який аналіз будь ким є в такій же мірі суб'єктивним і алогічним ще й в залежності в часі,коли він проводиться, після перемоги чи поразки. Знову ж таки, відштовхуючись від загальнопризнаної істини "в футбол грають одиниці, а розбирпються в ньому мільйони, то і спектр оцінювань буде і є безмежно широким, а істина, як завжди десь посередині і попробуй ще відчуй ту середину. Ніколи не був прихильникок як поспішно ортимістичних так і песимістичних висновків як по грі команди в цілому так і окремо взятих гравців, тому, на мій погляд, насамперед треба константувати і відштовхуватися від факту, що з часів Шевченка і Реброва, в нас знову в збірній є група цікавих футболістів, з яких можна ліпити команду, але пам'ятаючи із тим поколінням навіть великий Лобановський не зміг досягти чого небудь значного на рівні збірної, надіятись на великі успіхи можна(куди ж вболівальнику без цього), але міру треба знати - Україна була футбольною державою в часи Союзу і в межах Союзу, але в Європі і тим паче в світі той же Союз ніколи не був командою топ рівня, а тут тим більше, особливо коли і Україна як самостійна держава ні економіно, ні політично ще не відбулася.
Alex86 1
Глубины действительно нет, хорошо что не таким составом сейчас играет сбу, а то грустно было бы, учитывая как оборона лажала не пойми чего весь первый тайм
SKIF1927
Користувача заблоковано адміністрацією за порушення правил
Сергей Шепеленко
Судя по всему с Португалией пролетаем?(второй матч) А это самый главный матч, который даст оценку силе сборной. И ещё амплуа Зинченко в сборной пока не ясно. По количеству обрезок на роль классической десятки он не тянет - мысль куда отдать есть, исполнение страдает. Вот он и бросается после ошибок в отбор. И главное нужно наиграть наиграть опорника на замену Степаненко. Нигерия это показала.
nicksaf
Нет полузащиты: Зинченко, Степаненко (грубиян), Малиновский, а еще этот Коваленко -- это не полузащита для европейской сборной. Португаллия обыграет сборную Шевченко, если попадём на второе место в группе не факт, что пройдём дальше. Франков поспешил со своим прогнозом, ой очень поспешил.