Остання гастроль Хацкевича, або Квінтесенція всіх проблем Динамо

Планка все нижче й нижче - київське «Динамо», яке колись ставило рекорди за кількістю сезонів у груповому етапі ЛЧ поспіль, вилетіло з головного єврокубка вже на стадії третього кваліфікаційного раунду. Нижче - головні причини того, чому віце-чемпіон України програв скромному «Брюгге».

«Динамо» знову не підготувало склад до надважливого матчу

Ні матчу без сюрпризу: на відповідний півфінал проти «Брюгге» в стартовий склад потрапив Олександр Андрієвський. Півзахисник, у якого в поточному сезоні лише 25 хвилин в програному поєдинку з «Шахтарем», почав гру з перших хвилин і був замінений у перерві.

Хацкевич розповів про причини рішення на прес-конференції:

«Найбільш ефективним трикутником в центрі сьогодні я вважав трiйку Шепєлєв – Буяльський – Андрієвський. Всі футболісти в цій трійці - «ігровики», вони можуть і м'яч притримати, і хороший пас дати. У Саші хороший перший пас… Те, що ми його поміняли – треба було підняти вище гравця, так як у другій половині першого тайму один Жерсон виходив між двох центральних захисників, а наша п'ятірка падала. Хоча просили по ситуації того ж Буяльського підніматися, 1 Сашу Андрієвського – але тільки коли заміну зробили, Вітю підняли, почали вище зустрічати суперника».

Все логічно, все можна зрозуміти - крім одного. Чому ця тактика була обрана тільки в матчі-відповіді сезону? Проти «Львова» та «Карпат» не потрібні «ігровики», не потрібно зламувати насичену оборону? Андрієвський так собі відіграв свій тайм, але його навіть ніяково критикувати: багато хто розчинився б на поле, вийшовши з перших хвилин вперше в сезоні і відразу проти дуже серйозного суперника. З Буяльським Олександр в цьому чемпіонаті взагалі раніше не зіграв ні хвилини - ті півтайма в суботу він провів пліч-о-пліч з Гармашем. Проти «Шахтаря» Денис і Сергій Сидорчук зіграли більше години кожен, але вже через чотири дні жоден з них у відповідальному матчі не знадобився.

І такі речі навіть не дивують. З того моменту, як «Динамо» покинули зоряні півзахисники – Беланда, Велозу – клуб намагається врятувати ситуацію в середині поля, по черзі пробуючи в різних комбінаціях чи не десяток гравців. Буяльський, Шепелев, Гармаш, Андрієвський, Сидорчук, Шапаренко – всі вони в команді давно, в різний час їх напарниками/конкурентами були Федорчук, Ротань, Корзун, Калитвинцев, Че Че, де Пена… Півзахисникiв набралося на три команди, а класна трійка в центрі поля за три роки так і не утворилася.

На певному рівні така конкуренція починає тільки заважати. Й близько не фанат Андрієвського, але він, очевидно, був би набагато більш продуктивніший, якби грав щотижня, бажано з однієї і тієї ж парою (трійкою) хавбекiв. Звичайно, те ж саме можна сказати про майже будь-якого з півзахисників команди. У центрі поля як ніде важливо відчуття ліктя, і гравці, що виходять в такому поєднанні мало не вперше в житті, втрачають половину свого потенціалу.

У кожному з таймів початок було набагато активніше продовження

Інша цитата головного тренера «Динамо»:

«Почали здорово, агресивно, забили швидкий гол. Саме про такий початку матчу ми просили хлопців, але також говорили їм в разі успіху не зупинятися, високо зустрічати суперника. Але знову чомусь хлопці стали робити не крок вперед, а крок назад».

І дійсно, матч «Динамо» почало в такому темпі, що напрошувалося сакраментальне «Чи ти це?». Просто відчуйте кількість успішних дій «Динамо» при першому взятті воріт. Звичайну дальню передачу перехоплює Бурда, який тут же віддає Кендзьорi; від Кендзьори пас отримує Буяльський, який, незважаючи на пресинг трьох гравців (!), розвертається, віддає пас на Андрієвського і вбігає в карний майданчик. Андрієвський швидко віддає на Вербiча, який кидає в прорив по флангу Миколенка, а вже його передачу завершує Буяльський, який в потрібний момент навіть крок назад зробив, щоб було зручніше бити. Шик і блиск, оборона суперника була просто розкладена на кварки.

Другий тайм також, крім гола, включав чимало приємної активності на половині поля суперника - ще до результативного удару Шепєлєва Міньйоле ледь-ледь відбив його удар… Питання саме в тому, чому «Динамо» так, в рекордні терміни, здувалося в атакуючих поривах. Третій гол – чистої води втрата уваги суперником, Соль бив прямо в руки воротарю. Найбільше напружує оце «знову чомусь» у виконанні тренера, який працює з клубом третій рік і все ще не розуміє, чого чекати від своїх підопічних.

Кияни не підготувалися до козирю «Брюгге» у вигляді стандартів

До матчу на «Олімпійському» «чорно-сині» забили чотири голи в сезоні. Один, зрозуміло, з пенальті після фолу Караваєва, а три інших - після корнерів. «Брюгге» - дуже висока команда, її тренер вже пост-фактум зізнався, що при ньому кутові відпрацьовуються на кожному тренуванні… І при цьому суперник забиває після першого ж кутового, його центральний захисник завдає удар головою з 11 метрів – а Бурда викидається на Делі тільки в останній момент, коли вже пізно.

Це була не єдина небезпека суперника після подачі з кута поля. В середині другого тайму вони могли забивати саме таким чином два рази поспіль: Клінтон Мата не забив в ситуації, коли м'ячу, здавалося б, уже нікуди було більше подітися, а Ванакен вже через хвилину трохи не влучив у кут воріт. Другий гол, який за фактом поховав господарів, прийшов після успішного вкидання з ауту - і тільки третій був забитий з гри, та й то, коли у «Динамо» до атак почав підключатися навіть Бойко.

Дуже цікаво, наскільки детально вивчали кутові суперника динамівці перед повторним, та й першим матчами. Чи знали, хто зазвичай у «чорно-синіх» подає від прапорця, в яку зону, хто в неї вривається і т.д. Тому що по тому, що ми бачили на полі, дуже схоже, що відбивалися господарі «Олімпійського» навмання, просто розподіляючи між собою гравців.

До речі кажучи: горезвісна проблема воротаря «Брюгге» при стандартах нікуди за тиждень не поділася. Навіть легенди «Ліверпуля» публічно критикували Симона Міньйоле за те, що він ніколи або майже ніколи не виходить з воріт. «Динамо» виграло за поданими кутовими у суперника 9:5, але багато ви небезпеки згадайте після них, якщо не брати до уваги автогол Мехеле?

У «Динамо» спостерігався явний перекіс на лівий фланг

Тільки ледачий не відзначив ще по ходу матчу погану форму Віктора Циганкова, але чи багато разів він отримував м'яч в зручній позиції? Рідкісна команда до такої міри ігнорує свого капітана: майже всі свої атаки кияни провели зліва, експлуатуючи зв'язку Миколенко – Вербiч. Віктор же з м'ячем зустрічався в основному вже після зсувів в центральну зону, не маючи можливості проявити свої найкращі якості.

ФК Динамо. В атаці Беньямін Вербич

Заміни – ахіллесова п'ята «Динамо»

З шести замін, які зробив Олександр Миколайович в протистоянні з «Брюгге», три були проведені в перервах матчів. Ні травм, ні крупної переваги суперника в рахунку жодного разу не було, але рахунки 0:1 і 1:1 спонукали тренера до екстрених заходів (а заміна в перерві – це в сучасному футболі, безумовно, екстрена міра).

При цьому в Києві кожна заміна дивувала більше за попередню. Спочатку Андрієвський був замінений при першій нагоді, і навіть участь в гольовий атаці його не врятувала. Потім в ситуації, коли треба забивати, вийшов Артем Бесєдін, а не набагато більш забивний Фран Соль (у першого в минулому сезоні УПЛ два голи за 849 хвилин, у другого – один за 123). Нарешті, Соль з'явився на 83-й хвилині, але вже в якості третього форварда. Це гранично примітивний підхід, нападники при ньому тільки заважають один одному, потрапляючи в офсайд і дублюючи функції.

Власне, ніякої користі жодна з цих замін не принесла. Де Пена при третьому голі «Брюгге» зіграв так, що навіть фактор останніх секунд його не виправдовує. Бесєдін, звичайно ж, знову не забив, зайнявши місце Вербiча - і чесне слово, велике питання, чи не робив Хацкевич свою команду слабшою кожною з цих замін. Результативний удар Соля можна ще пов'язати з гольовим чуттям, але придбаний з такою помпою форвард повинен, на мій погляд, виходити набагато раніше, ніж на 83-й хвилині…

Питання є навіть по мотивації

Динамо від Шурика. Микита Бурда не дограв матч до кінця

Дивно таке говорити про матч з такими високими ставками, але судіть самі: Бурдi знадобилося 50 (!) секунд, щоб після демонстрації йому червоної картки покинути межі поля. Команді досить забити один гол, щоб повести в рахунку за сумою двох матчів, до фінального свистка залишилося трохи більше десятка хвилин – а центральний захисник долає три десятка метрів до бровки буквально перевальцем. Спасибі арбітрам матчу, які додали часу до другого тайму з урахуванням всіх можливих затяжок, але суддя з іншими принципами суддівства міг би цього і не зробити.

При всіх проблемах суперника «Брюгге» здорово пощастило пройти в наступну стадію

Так, «Динамо» вже не перше десятиліття йде по шляху регресу, з рідкісними сплесками ефективної гри. Але коли «Брюгге» ставлять мало не в приклад київському клубу, це дуже схоже на підгін завдання під відповідь.

До двадцятої хвилині «Брюгге» мало пропускати тричі: неприпустимий промах із вбивчої позиції допустив Вербiч, сантиметрів, щоб зробити гольовою другу передачу Миколенка, не вистачило Родрігешу. Якщо не відволікатися на одну половину протистояння, то і в Брюгге «чорно-сині» провели єдиний гол з пенальті, заробленого головним чином з волі випадку. Караваєв збив суперника у зовсім не критичній ситуації, і за сотню аналогічних епізодів він може так не помилитися ні разу.

Видалення Бурди несправедливе: він не повинен був отримувати перше попередження, ніякої гри рукою в епізоді не було. І класно кутові подавати, звичайно, корисно для результату, але «Брюгге» перший тайм провело так, що могло жодного кутового елементарно не заробити. Правда, після перерахування всіх випадковостей на користь суперника доводиться визнати: від настільки посереднього суперника вилітати особливо прикро.

Найращий українець в матчі грав за «Брюгге»

ФК Брюгге. Едуард Соболь після матчу заслужив похвалу від наставника.

Вирішальний гол суперник провів після вкидання не кого-небудь, а Едуарда Соболя. Другий номер «Брюгге» відмінно розвернувся на фланзі Кендзьори й Циганкова, дуже здорово загострював і не дав нічого, крім одного штрафного, створити опонентам. Далі на горизонті скромний ЛАСК, і в Соболя є всі шанси стати одним з дуже небагатьох українців, що грають в груповому етапі Ліги чемпіонів.

«Динамо» ж буде готуватися до матчів групового етапу Ліги Європи. Уже без Олександра Хацкевича, який не використавши жодну з трьох спроб вивести команду в групу Ліги чемпіонів, відправлений у відставку. Будемо сподіватися, що з новим тренером кияни не продовжать топтатися на місці, а зроблять якісний крок уперед. Чекаємо на зміни!

Віталій ПАСІЧНИЙ