Юлія ЛЕВЧЕНКО: «В аеропорту мене не зустрів жоден журналіст»

Українська легкоатлетка Юлія Левченко стала чемпіонкою Європи серед спортсменок не старше 23 років. Повернувшись зі шведського Евле, 21-річна стрибунка у висоту розповіла:

 

«Дуже багато моїх прихильників за кордоном були вражені, що я ще в категорії U23. Їм здавалося, що я вже старше (сміється). Насправді, до цілі треба йти поступово, нікуди не поспішати і показувати результати в своїх вікових категоріях. Тому дорослий спорт – добре, але потрібно спочатку навчитися перемагати серед ровесниць. Так, я перемагала на чемпіонаті серед спортсменів не старше 23 років раніше, в 2017 році. Але зараз мені не легше. Тому розуміння, що на цей раз теж хочеться взяти золото, трохи давило. І суперниці були непрості. Білоруска Карина Таранда недавно взяла два метри і мала кращий серед нас результат сезону. Загалом, вийшла гарна боротьба, після якої залишилися винятково позитивні емоції.

 

Завжди їду на змагання і налаштовуюся на те, що потрібно боротися. Як на мене, це головне. Думаю, не тільки для мене. Ніхто собі заздалегідь медалей не вішає. Нагороди можна виграти тільки в боротьбі. На цей раз в Евле теж азарт, правильний настрій з'явився під час стрибків. Після цього все було в порядку. Крім перемоги виконала олімпійський норматив. Це приємний бонус. Часу до Олімпіади ще багато і, в принципі, показати потрібний результат ще встигала. Але краще виконати норматив раніше. Приємно, що вдалося, хоча коли стрибала, я про це не замислювалася.

 

Зросла популярність? Я якою була, такою і залишилася. Увага мене не змінила. Певний спад в результатах в 2018 році пов'язаний з відпрацюванням технічних моментів. Загалом все йшло так, як треба. Хіба десь за медалі не зачепилися. І це теж досвід, який треба пережити. Щодня на п'єдесталі бути неможливо. І моя популярність – теж поняття досить суперечливе. Ось повернулася з переможного чемпіонату Європи. Ніхто з журналістів в аеропорту мене не зустрів. Тому задирати носа нема від чого (посміхається). Повинна сказати, що я навіть не до себе уваги прошу, а до спорту в цілому. Діти повинні бачити на телебаченні спорт, в них повинні бути живі герої. Тоді у нашого спорту буде майбутнє».