Новачок Динамо Кадірі: син короля, який ледь не став сантехніком

В кінці квітня у вітчизняній пресі з'явилася інформація про те, що селекціонер «Динамо» Олександр Заваров їздив в Тулу на матч між місцевим «Арсеналом» та московським «Спартаком» з метою переглянути в ділі потенційного новачка для «біло-синіх». Спочатку ця інформація у більшості викликала скепсис – перш за все, її джерело кілька разів уже видавало, так би мовити, бажане за дійсне, та й уявити собі зараз бізнес між «Динамо» і будь-яким російським клубом було вкрай складно.

Однак в підсумку все склалося таким чином, що на початку червня в «Динамо» дійсно перейшов футболіст тульського «Арсеналу», який навіть був визнаний кращим гравцем цієї команди за підсумками минулого розіграшу чемпіонату Росії. Щоправда, кияни не брали новачка безпосередньо у росіян, а придбали його зі стану віденської «Аустрії». Саме звідти до лав «біло-синіх» перебрався опорний півзахисник Мохаммед Кадірі.

З умов трансферу офіційно відомо лише про терміни контракту Кадірі з «Динамо» – чотири роки з опцією продовження ще на один. Про суму угоди не повідомляється, але раніше в низці джерел була інформація, що вона стала «дуже прийнятною» для керівництва киян. Що це означає на ділі – сказати складно, але для орієнтиру відзначимо, що портал Transfermarkt оцінює Кадірі в 1,5 мільйона євро.

Хто такий і звідки?

Мохаммед Кадірі з'явився на світ 7 березня 1996 року в ганському місті Обуасі, населення якого складає близько 130 тисяч жителів. Цей населений пункт відомий, перш за все, тим, що в його межах розташований найбільший золотий рудник на території Гани, відкритий ще в 17 столітті. Раніше європейські колонізатори видобували тут чимало золота, а рудник в Обуасі ще на початку 20 століття входив в десятку найбільших в світі.



Що стосується футболу, то з Обуасі вийшли кілька непоганих гравців, найвідомішим з яких є захисник Джон Менса, що пограв в Європі за ряд клубів і провів 78 матчів за національну збірну Гани.

Мохаммед Кадірі також побажав стати футболістом, хоча його життя могло скластися зовсім інакше. Справа в тому, що батько Кадірі є королем Північного регіону Гани з центром в Тамале. За розповідями самого Мохаммеда, він міг би з дитинства піти шляхом найменшого опору, живучи за рахунок батька, який перебуває при владі і має солідний достаток. Однак Кадірі не захотів залишатися в тіні батька і вибрав свій шлях.

Спочатку батько наполягав на тому, щоб Мохаммед Кадірі основний акцент робив на освіті, але за допомогою тренера з футболу хлопчині вдалося переконати родича в тому, що його покликанням є «гра мільйонів».

Втім, до успіхів у футболі було ще далеко, а поки Кадірі робив перші кроки в ньому, йому доводилося працювати. Мохаммед пішов по стезі сантехніка. «Я був водопровідником. Ходив по домівках, лагодив труби. Я навіть ходив в технічне училище. Не те щоб мені хотілося, але якби не футбол, напевно, довелося б залишитися сантехніком», – розповідав нинішній новобранець «Динамо».

Шлях від «Ашанті Голд» до «Динамо»

Футбольну кар'єру Кадірі починав в «Ашанті Голд», що базується в рідному місті Мохаммеда. Спочатку доводилося несолодко – в молодіжній команді платили дуже мало, а Кадірі жив разом з трьома братами і двома друзями, й був змушений годувати їх усіх.

«У 15-16 років «Ашанті Голд» виділила мені апартаменти. Грав я тоді в молодіжці, платили мало. Я жив з трьома братами і двома друзями. Вони постійно вимагали їжі. Через три дні після зарплати грошей не залишалося. Доводилося йти до батька», – розповідав Мохаммед Кадірі.

Однак, через кілька років увагу на Кадірі звернули в «Аустрії». Футболіст сподобався тодішньому головному тренеру віденської команди Торстену Фінку, який побачив в Кадірі велику перспективу. Правда, перший сезон у Мохаммеда не вийшов – він витратив чимало часу на вирішення бюрократичних питань з робочою візою, через що дебютувати в новій команді зміг лише через два місяці після переходу.

Другий сезон (2017/18) видався для Кадірі куди більш вдалим. Він став гравцем основи, провівши всього 22 матчі в чемпіонаті Австрії. Але в лютому 2018-го Фінк був звільнений, а Томас Леч, який прийшов на його місце, вирішив, що в новому сезоні «Аустрія» зможе легко обійтися і без Кадірі. Австрійці досить швидко знайшли для гравця новий клуб – «Баніяс» з ОАЕ побажав взяти Мохаммеда на сезон з опцією викупу. Футболіст встиг навіть сфотографуватися в клубній футболці, а «Баніяс» оголосити про звершення угоди, але через пару днів трансфер був анульований. За офіційною версією – клуби не змогли досягти повного взаєморозуміння в питанні оренди. Неофіційно ж говорилося, що Кадірі так і не зумів узгодити умови особистого контракту з «Баніясом».



Через пару тижнів Кадірі переїхав в оренду в «Арсенал», де зумів стати одним з важливих виконавців команди, провівши в її рядах 22 поєдинки в рамках російської Прем'єр-ліги і відзначившись 1 голом, а також 2-ма результативними передачами. Туляки були не проти залишити Кадірі в своїх рядах ще як мінімум на рік, але сам футболіст побажав піти на підвищення, тим більше як раз виник інтерес з боку «Динамо»...

Сильні та слабкі сторони Кадірі-футболіста

Мохаммед Кадірі в «Арсеналі» грав переважно зліва в опорній зоні. Однак його універсалізм дозволяє без особливих проблем зіграти й на позиції центрального захисника, тому у тренерського штабу «Динамо», в разі необхідності, буде і така опція.

Кадірі – футболіст досить корисний для команди, яка робить акцент на якісній грі в обороні. Тут Мохаммед проявляє себе краще за все. Він вміє добре нав'язувати боротьбу за м'яч і часто виходити з неї переможцем, непогано читає гру, роблячи перехоплення м'яча і завжди готовий виявитися першим на підборі. Кадірі звик виконувати досить великий обсяг роботи на полі, у зв'язку з чим йому буде не так складно перейнятися філософією дій «Динамо», особливо якщо в стані киян не відбудеться змін на тренерському містку і наставником команди залишиться Олександр Хацкевич. Білорус досить тремтливо ставиться до тих, хто багато працює на полі, а тому повинен буде досить швидко перейнятися повагою до новобранця.



У той же час Мохаммед Кадірі виглядає досить обмеженим футболістом з точки зору роботи на атаку. Від нього ви не дочекаєтеся величезної кількості обведень – такі дії ганський гравець дозволяє собі в основному тільки тоді, коли впевнений в їх підсумковій успішності. Не випадково відсоток вдалих обведень у Кадірі дуже високий і за цим компонентом ганський легіонер входив до трійки кращих в чемпіонаті Росії-2018/19. Ліпший відсоток успішних обведень був тільки у Романа Єременка (93%), а Ільзат Ахметов мав такий же показник в 80,95%, як і у Кадірі.

Вкрай рідко від Кадірі можна дочекатися і передачі в штрафну на партнерів по команді. Найчастіше Мохаммед вважає за краще діяти від кордонів першої та другої третини поля до початку фінальної. Тому торкань м'яча в чужій штрафній у Кадірі мінімум (0,43), та й більша частина з них здійснюється Мохаммедом при підключеннях на стандарти. До слова, саме після одного з таких підключень Кадірі й провів свій єдиний гол у РПЛ-2018/19, забивши у ворота «Рубіна».
 

З урахуванням того, що центральна вісь – далеко не головна проблемна зона нинішнього «Динамо», перспективи Кадірі в київській команді поки виглядають досить туманними. Однак не варто виключати, що влітку стан «біло-синіх» може покинути хтось із тих, хто вже давно на контракті в клубі – наприклад, Сидорчук, Буяльський або Андрієвський. Непогану конкуренцію Кадірі може забезпечити і для талановитого, але все ще вкрай нестабільного Шепелєва. Тому місце на полі для ганського легіонера тренерському штабу «Динамо» підшукати буде не настільки й складно, особливо в матчах єврокубків, де кияни часто демонструють вкрай обережну манеру гри, яка називається багатьма з легкої руки Олександра Хацкевича не інакше, як «терплячим футболом».

Зі збірною поки не складається

До своїх 23 років Мохаммед Кадірі не провів ще жодного поєдинку в складі національної збірної Гани. Він запрошувався в команду в 2016 році Авраамом Грантом, який на той момент очолював «чорних зірок», але жодного разу на полі так і не з'явився.

Вже під час виступів за тульський «Арсенал» на Кадірі виходили з пропозицією отримати тамтешній паспорт з перспективою згодом спробувати сили в збірній Росії, проте Мохаммед навідріз відмовився.

«Росіяни зверталися до мене з питанням про натуралізацію, але я хочу грати за збірну Гани і люблю свою країну. На одному з тренувань до мене дійшли чутки, ніби я погодився виступати за Росію, але я відмовив, я не росіянин і люблю Гану. Міняти спортивне громадянство я не готовий, оскільки народився в Гані, і ніхто мене змінити національність не змусить», – заявляв у квітні нинішнього року Кадірі в інтерв'ю ганській пресі.

Ось така категорична позиція у Кадірі з національного питання, яка спочатку може додати чимало вістів новобранцю «Динамо» в очах шанувальників команди. А вже далі Мохаммеду своєю грою доведеться доводити, що його не дарма запросили захищати честь біло-синьої футболки, та завойовувати справжню повагу трибун.

Олексій СЛИВЧЕНКО