Голкіпер збірної України U-18: «На Росію не було особливого настрою»

Юнацька збірна України U-18 (футболісти не старші 2001 року народження) на міжнародному турнірі у Словаччині посіла четверту сходинку. У переліку тих, кого викликав Олег Кузнецов до табору «синьо-жовтих» було 8 виконавців «Карпат». Одного з них, голкіпера української збірної та «зелено-білих» Валентина Гороха, визнали найкращим на турнірі.  18-річний воротар розповів Про свої враження від вояжу до збірної.

«Настрій загалом позитивний, ми непогано виступили, проте прикро, що у заключному матчі поступилися росіянам і фінішували четвертими.  Це була важка гра з приблизно рівною кількістю моментів. Все просто – вони свою нагоду реалізували, а ми – ні. На Росію не було жодного особливого налаштування. Ми просто хотіли виграти і здобути третє місце. На жаль, не склалося. Наш тренерський штаб, як і кожен з хлопців, є максималістами, тому хотілося перемогти.

Індивідуальна нагорода? Було дуже приємно отримати цю відзнаку. Тепер цей приз прикрашатиме мою кімнату (посміхається). Хоча це заслуга усіх хлопців – ми разом успішно зіграли на турнірі. Для мене це додатковий поштовх і стимул працювати ще більше. Я народився на Хмельниччині, у Славуті. Однак в моєму рідному місті немає професійного клубу, тому фактично я розпочинав свою юнацьку кар’єру на Рівненщині, в команді «Штурм». На одному з турнірів, що відбувався у Львові, мене помітили представники «Карпат» і запросили в команду. У моїй родині ніхто не мав стосунку до спорту, я сам почав цікавитися футболом з дитинства. Спочатку грав на позиції правого захисника. Ще дитиною намагався потрапити у київське «Динамо», проте не пройшов відбір. Зате тренер киян порадив мені спробувати себе у воротах. Мені відверто не вистачало швидкості. Я став у рамку і відчув, що це моє. Так розпочався мій воротарський шлях у футболі.

У складі збірної було багато моїх партнерів по «Карпатах». Ми знали, що гравців «Шахтаря» і «Динамо» не буде через їхнє очне протистояння у чемпіонаті, тому намагалися якісно зіграти тим складом, який був заявлений на турнір. Загалом рівень змагань був максимально високим. Судіть самі – Англія, Іспанія, Хорватія – це провідні збірні не лише у Європі. Найскладніший матч, мабуть, був проти іспанців. Ми програли 1:2, але по самій грі важко було комусь віддати ініціативу. Ми постійно атакували, суперник йшов в атаку – такі поєдинки завжди є цікавими».