Топ чи середняк? Момент істини Александра Ляказетта

Жозе Моурінью якось назвав Александра Ляказетта «гравцем не для великих матчів».

У португальського тренера накопичилася особиста образа на француза, який влітку 2017-го віддав перевагу лондонському «Арсеналу» перед його «Манчестером». Але не тільки емоції були в словах сеу Жозе. На жаль для Александра, в них була і значна частка правди.

Якось так виходить, що Ляказетт вже багато років все робить правильно, не потрапляє в скандали, забиває багато голів і в цілому створює враження чудового хлопця, але це анітрохи не допомагає йому наблизитися до статусу суперзірки.

Умовні Дібала або Коутіньо можуть провалити цілі сезони, але їх зірковість незаперечна, а інтерес преси зашкалює. Ляказетт же приречений залишатися в тіні, хоча шість років поспіль забиває більше десяти голів в чемпіонатах.

***

Ця проблема переслідує Алекса вже дуже давно. Ще на старті кар'єри, в 2010 році, він забив переможний гол у фіналі чемпіонату Європи U-19 проти Іспанії, але найкращим гравцем турніру визнали Гаеля Какута.

Грізманн, Кокелен, Бакамбу, Гейда Фофана – та збірна рясніла талантами. У Ляказетті ж бачили звичайного рольовика – вінгера, здатного пробігти й прострілити.

Та сама історія повторювалася і в «Ліоні», де Алекса спочатку вперто ставили на фланг. Два своїх єдиних трофея – Кубок і Суперкубок Франції – Ляказетт виграв саме як вінгер, і близько не маючи вирішального впливу на результат. У «Ліоні» в ті роки (а на дворі тоді був 2012-й) домінували інші люди: Лісандро Лопес, Мічел Бастос, Джиммі Бріан, Деян Ловрен.

Проявити себе в ролі лідера «ткачів» у Ляказетта вийшло в сезоні-2014/15, коли вже з позиції центрфорварда він забив 27 голів в чемпіонаті. Але навіть тоді не менше захоплення в пресі викликав дебют юного плеймейкера Набіля Фекіра. Та й до чемпіонства «Ліону» трохи не вистачило: «ПСЖ» і Златан Ібрагімович були занадто сильні.



Також не вразив Європу і наступний спалах від Ляказетта. У сезоні-2016/17 він забив 28 голів – кращий показник в кар'єрі. Але кого це цікавило, якщо Кавані в тому ж сезоні забив 35, а вся Франція обговорювала шикарний «Монако», що дістався до півфіналу ЛЧ і скинув з трону «ПСЖ»?

Сяк-так виправити становище на свою користь Ляказетт міг в Лізі Європи, але перед півфіналом з «Аяксом» отримав прикру травму. Без свого ватажка «ткачі» програли в Амстердамі 1:4. І хоча в матчі-відповіді вдома Ляказетт все-таки вийшов на уколах і забив два м'ячі, для фіналу перемоги 3:1 виявилося замало.

Потім був трансфер в «Арсенал» за 53 млн фунтів, величезна зарплата і начебто непоганий дебютний сезон у складі «канонірів». Але кого в 2018-у цікавив француз, який не потрапив до заявки на тріумфальний для «Ле Бле» чемпіонат світу? Героями стали ті, хто поїхав у Росію і обіграв у фіналі хорватів. В їх честь називали вулиці і станції метро. І хоча Дешам не раз пояснював ігнор Алекса тактичними міркуваннями, а не його рівнем гри, яка різниця? В історію увійшов Жиру, а не Ляказетт.

***

Отож, за свою недовгу кар'єру Александр встиг побувати в тіні кого завгодно. Його відсували на другий план «ПСЖ», «Монако» і навіть Гаель Какута, ключовий турнір збірної Франції теж пройшов без нього, а в його дебютному сезоні в Англії фанатів «Арсеналу» цікавив виключно «Wenger Out».

Ляказетт багато працює, до нього немає претензій і він досить часто забиває, але в сучасному світі цього мало, щоб бути топом. Треба ще вміти привертати до себе увагу. І ось з цим у Алекса проблеми.



Якщо у Мемфіса Депая не йде гра, фанати завжди можуть оцінити його нову пісню або тату. Якщо Кіліан Мбаппе зарядив по горобцях – оператор відразу шукає на трибунах Міс Франції, яка прийшла повболівати спеціально заради нього. У Дібали нічого не виходить, але журналісти можуть обговорити його появу на Тижні Моди в Мілані. А ось Ляказетт настільки скритний, що про нього практично нічого не відомо. Виріс в передмісті Ліона в сім'ї вихідців з Гваделупи, доводиться дуже далеким родичем Тьєррі Анрі, старший брат грав у футбол в Швейцарії – ось, власне, і вся інформація.

Інстаграм Ляказетта - це суцільні тренування, фото з якихось командних заходів і реакція на важливі події, на зразок пожежі в Соборі Паризької Богоматері. Нічого зайвого – такого, про що можна було б погомоніти фанатам і написати газетярам. У сучасному світі, де футболісти давно перетворилися в багатомільйонні бренди, це, на жаль, не працює.

***

Небажання Ляказетта займатися просуванням самого себе особливо дивно, якщо врахувати його останні успіхи.

Після трохи неоднозначного першого сезону на «Емірейтс» він заграв зовсім по-іншому. Голи Александра приносили «Арсеналу» нічию з «Ліверпулем» (1:1), а також перемоги над «Тоттенхемом» (4:2) і «Челсі» (2:0). В іграх проти «МЮ» (2:0) і тих же «шпор» (1:1) Алекс відзначався асистами.

У Лізі Європи м'яч Ляказетта на полі «Наполі» остаточно поховав шанси італійців, а його дубль «Валенсії» максимально наблизив «Арсенал» до фіналу. Прямо зараз Ляказетт є найкращим асистентом сезону в складі «канонірів», у нього одні з найвищих показників в команді по ключових передачах, дриблінгу і ударах по воротах.

Після феєричної гри в першому матчі проти «Валенсії» європейські ЗМІ написали, що Алексом зацікавилася «Барселона». «Блаугранас» вже придивлялися до Ляказетта, коли той ще виступав за «Ліон», але тоді вирішили обійтися без сильного конкурента для Суареса. Час підтвердив неправоту «Барси», і ось вона знову придивляється до француза.

Можливо, цей розіграш Ліги Європи для Алекса – шанс всього життя. Він так багато разів потрапляв в погане місце в поганий час, що доля нарешті над ним зглянулася і надала можливість здійснити мрію. До біса публічність, проблеми «Арсеналу» і вторинність Ліги Європи. Зараз для нього важливо тільки одне: добити «Валенсію» і показати свій футбол в фіналі.

Всього два матчі, але саме вони розставлять все по своїх місцях. Готовий Ляказетт до статусу елітного форварда, або ж роль зірки другого сорту – максимум, на який він здатний? Відповідь дізнаємося зовсім скоро.

Роман СІНЧУК