Фактор Гармаша, або Чому Шахтар Динамо в Кубку України обіграв

Вчора в Харкові українські гранди провели чергову серію класичного протистояння, яка запам'яталася цілою низкою подій. Як всі й очікували, були голи, емоції, конфлікти, вилучення та сльози. Але в цьому матеріалі дивимося саме на тактичні деталі, за рахунок яких тренери намагалися здолати один одного.

Статистика матчу «Шахтар» - «Динамо» (2: 1)

Удари (у ствір): 8 (3)-6 (2)

Відсоток володіння м'ячем: 50-50

Кутові: 8-7

Офсайди: 1-6

Фоли: 18-26

Сейви: 1-2

Розстановки команд

Обидві команди вийшли в схемі 4-2-3-1, без особливих сюрпризів для суперників, особливо це стосувалося вибору Фонсеки. Якщо дивитися на матчі, проведені посеред тижня, то у «Шахтаря» лише Веллінгтон Нем не вийшов у старті, поступившись місцем основному правому вінгеру Марлосу. Хацкевич провів трохи більше змін. Перш за все, Вербич знову зайняв позицію на вістрі атаки, змінивши там Русина. Крім Русина, на лаві запасних залишився Буяльський, чиє місце зайняв майбутній герой/антигерой зустрічі Гармаш, і Шабанов, замість якого вийшов у старті Кадар (так, Кадар грав і з «Зорею», але вихід Бурди в старті був більш очікуваний, ніж вихід на позиції лівого центрального захисника Кадара, а не Шабанова). Також змістився в центр нападу Вербича, а на лівому фланзі його місце зайняв Сідклей.

Динамівці почали дуже добре

Розстановка 4-2-3-1 у «Динамо» зберігалася і в захисті. Важливо відзначити те, що це був дуже вузький модуль, спрямований на перекриття шляхів доставки м'яча в центр на когось із атакуючої четвірки «Шахтаря», яка зазвичай грає дуже компактно. Фірмовий стиль гірників - це постійний рух атакуючих півзахисників, зміни позицій, гра між ліній. У такій ситуації дуже багато чого залежить від того, наскільки успішно опорники і захисники доставляють м'яч в місця між лініями. У команди Хацкевича в цьому матчі вийшло дати хороший бій супернику саме в його улюблених зонах.

Господарі далеко не у всіх епізодах могли ефективно знаходити вільні зони за спинами півзахисників «Динамо». Сідклей та Циганков діяли максимально вузько і близько до Шепелева із Гармашем, не даючи Марлосу, Коваленку та Тайсону отримувати м'яч у вільному просторі. Також потрібно відзначити, що Шапаренко добре рухався за спиною Вербича, намагаючись перекривати шляхи передач в центрі.

У такій ситуації «Шахтар» прогнозовано мав почати шукати свої шанси на флангах, де звично широко розташовувалися фулбеки команди, які очікують передачі від своїх партнерів. Але в цьому матчі у гірників мало вийшло рухати м'яча на фланги, та й гравці «Динамо» були заряджені на постійну боротьбу і часто встигали накривати опонентів до того, як хтось піднімав голову. Питання було за індивідуальною майстерністю Ісмаїлі, від якого тепер очікувалося більше активних дій проти Циганкова, чий захисний потенціал не настільки великий. У Ісми моментами виходили рейди, але зону Віктора добре страхував Гармаш і весь півзахист, який моментально включала режим агресії. «10 з 10».

«Шахтар» не зміг перекусити суперника

Чи хотіли гірники перекусити суперника - це питання до тренерського штабу. Але до тієї самої помилки Кадара можна було говорити, що команда Хацкевича цілком впевнено тримала м'яч, не соромлячись брати ініціативу в свої руки. У комбінації, після якої Гармаш завдав удар з підбору, динамівці зробили 12 передач по всій ширині поля, але потрібно віддати належне Миколенко за його ривок, яким він поставив Болбата в незручне становище.

Після досить довгого перепасування Шепелєв таки знайшов вільну ділянку поля між першою лінією зустрічаючих футболістів у складі Коваленка/Мораеса і Марлоса. Шепелев класно в темп віддав на Миколенко і той, вже перебуваючи за спиною відіграв Марлоса, досить легко пройшов Болбата, віддавши в штрафну прямо в ноги Вербичу. Сьомий номер розвернувся, знайшов Шапаренка. Удари Шапаренка та Вербича були заблоковані, але Гармаш подарував нам міні-шедевр після підбору м'яча на підступах до штрафного майданчика.

Після досить довгого перепасування Шепелєв таки знайшов вільну ділянку поля між першою лінією зустрічаючих футболістів у складі Коваленка/Мораеса і Марлоса. Шепелев класно в темп віддав на Миколенко і той, вже перебуваючи за спиною відіграв Марлоса, досить легко пройшов Болбата, віддавши в штрафну прямо в ноги Вербичу. Сьомий номер розвернувся, знайшов Шапаренка. Удари Шапаренка та Вербича були заблоковані, але Гармаш подарував нам міні-шедевр після підбору м'яча на підступах до штрафного майданчика.

Одна з таких діагоналей в результаті закінчилася першим небезпечним моментом «Шахтаря». На 21-й хвилині Патрік добре розгорнув атаку на протилежний фланг, де Болбат отримав досить простору і часу, щоб і обігратися з партнером і зробити подачу до штрафного майданчика. Після навісу в штрафний «Динамо» утворився невеликий хаос, в якому найкмітливішим виявився Тайсон, який пробив в поперечину.

Але кияни стали отримувати все більше вільного простору для контратак і почали небезпечно кусати суперника, який повинен був відіграватися. Циганков, Сідклей, Вербич, Шапаренко – уся атакувальна четвірка показувала хороші вибухи, які закінчувалися ударами по воротам гостодарів. На 17-й хвилині одна з показових контратак «Динамо» цілком могла б закінчитися рахунком 0:2, але воротар гірників виявився сильнішим. Матч тривав в такому ключі досить довго, у «Шахтаря» і далі не виходило поставити розтин оборони суперника на потік.

Дрібниць у футболі не буває

Навіть дрібна деталь може вирішити результат зустрічі в футболі, але в ситуації з «Динамо», яке грало добре, зіграли відразу дві величезні деталі, але по черзі. Першим вирішив відзначитися Кадар. Можна було сказати, що це просто випадковість, яка іноді має місце бути, але не міг гравець випадково допустити одну і ту ж помилку за хвилину (або міг?!). Кадар, залишившись останнім після штрафного, вирішив безтолково зіграти проти набігаючих на нього бразильців і просто організував вихід 2 в 0 проти Бойко.

У цьому епізоді гравці «Динамо» мали достатньо часу, для того, щоб показати чудеса фізичної підготовки і накрити Марлоса. Через ще 10 секунд Кадар примудрився повторити свою спробу - організувати взяття воріт Бойко, але вже без шансів для підстраховки від партнерів. Угорець знову, перебуваючи під критичним тиском Тайсона, зробив спробу вибити м'яч. І знову він був накритий. 1:1.

Далі справа була за Гармашем. Якщо ситуацію з Кадаром ми якось оцінити, то з Денисом «розберуться всередині команди». Важко тут знайти якийсь здоровий коментар скоєного вчинку і його мотиви, але на 61-й хвилині ми, нажаль, втратили цей матч. Команда настільки сильна, наскільки сильний її найслабший елемент (с).

Від вилучення до вилучення

Після вилучення Гармаша в якийсь момент здалося, що нас чекають 30 хвилин спроб «Шахтаря» конвертувати зайвого футболіста на полі в гол. Гості перебудувалися на гру в 4-3-2 / 4-4-1, в якій Циганков в залежності від глибини лінії захисту курсував між позицією поруч із Вербичем та позицією правого півоборонця. Якщо під час рівної кількості гравців Віктора страхував Гармаш, то після його самоліквідації там довелося відпрацьовувати Шапаренку і господарі спробували знайти свої шанси саме там. «Динамо» в цілому злагоджено провело ці хвилини, але свою можливість прорвати зону Циганкова вони таки отримали.

Тайсон, отримавши м'яч у вільній зоні, в три дотики обійшов Шапаренка по дузі і увірвався до штрафного майданчика «Динамо», де обігрався з Марлосом. Тайсон вийшов прямо на точку пенальті, але забити йому так і не вдалося, його удар в підкаті накрив Кендзера. Це було найцікавіше, що трапилося до того, як Мораес вирівняв склади команд.

Десять на десять

Після видалення Мораеса вже і «Шахтарю» довелося перебудовуватися в 4-4-1. Ще після перерви Коваленко вирушив на позицію центрального півзахисника, коли Нем змінив Патріка. Тайсон зайняв місце Мораеса на вістрі атаки, а з боків тепер грали свіжі Соломон і Нем.

Гра перейшла в боротьбу нервів і втоми, обидві команди швидше намагалися не пропустити, ніж вирвати перемогу до серії одинадцятиметрових. Важко було не розраховувати на те, що в такій ситуації хтось зважився б повністю розкритися і поставити долю Кубка на кон в гонитві за миттєвим голом. Кожна з команд дійсно мала свої шанси вирвати перемогу без пенальті. «Шахтар» продовжував тиснути фланг Циганкова і будувати комбінації через зону, де знаходився він з Шепелєвим (Буяльський змінив Шапаренка).

На 90+2 хвилині черговий епізод, де півзахисники «Динамо» не витримали лінію, закінчився найгострішої передачею Болбата в самий центр воротарського майданчика, але Бурда зміг в останній момент ліквідувати небезпеку. «Динамо» свої моменти отримало вже в доданий час. Спочатку Кендзьора ідеальним навісом знайшов Миколенка, який увірвався в штрафну на 98-й хвилині, але той не влучив у ворота. Трохи пізніше вже Циганков сам пройшов кілька редутів «Шахтаря» і прострілив на дальню, але ніхто так і не підставив ногу.

До серії пенальті ніхто так і не зміг зробити останній крок вперед і не довести справу до лотереї. У ній успішнішим виявився «Шахтар».