Юлія ДЖИМА: «У квітні буду займатися проблемами зі спиною»

Українська біатлоністка Юлія Джима оцінила свій виступ в сезоні, що завершився:

 

«Сезон на сезон не потрапляє. До критики вже звикли. Не вважаю, що сезон поганий. Я говорю і за себе особисто, і за команду. У нас медалі всюди: і на чемпіонаті світу, і на Європі, і на юніорському світі, на етапах Кубка світу. Нехай ми брали не кількістю, а якістю. Раніше раділи одній медалі на Європі, а зараз стільки медалей – і стільки критики. Мені це трохи незрозуміло. Так, розбалували.

 

Були у мене такі смуги, коли погано себе почуваєш. Я напередодні сезону захворіла. Якщо на перші три гонки мене вистачило, то потім вже не тягнула після хвороби. Мій приклад не один такий. Можна порівняти з тим же шведом Фредріком Ліндстрема, з яким ми захворіли в один час. Він пропустив майже весь сезон. Я вирішила бігати, не пропускаючи. Тому вилилося у що вилилося.

 

У Фуркада теж були проблеми, також у Кайси Макаряйнен. Почала класно, феєрично, а потім у неї спади пішли. Багато таких спортсменів. І ти не знаєш, від чого це залежить. Кайса говорила, що навіть не знає, що сказати, не розуміє, чому так. Факторів багато. І це не тільки біатлоніст – десь з лижами не вгадали, десь ще щось. І потім з кого питати? З спортсмена.

 

Доктор, з яким я працюю, зараз у відпустці. Ось в квітні будемо займатися проблемами зі спиною. Щодо пропуску наступного сезону ще рішення не прийнято. Я б дуже не хотіла пропускати. Але якщо здоров'я не дозволятиме, то, напевно, доведеться. Тому зараз потрібно все пройти, проконсультуватися, знайти варіанти, як це все вирішити, і тоді вже, виходячи з цього, можна буде конкретно говорити про подальше.

 

Я залишалася з тренером Урош Велепцом, з яким пропрацювала три роки і з яким у мене пішов результат вгору. Зрозуміло, мені було комфортно. У мене немає часу експериментувати і шукати щось нове. У цьому році – так, не впоралася зі здоров'ям, а так би все могло бути набагато краще.

 

З головним тренером жіночої збірної Андрієм Прокуніним контакт є, ми з ним спілкувалися ще навесні, проговорили план дій. Він погодився зі мною. Якби були якісь непонятки, треба було бути присутнім на відборах. Так вийшло, що у нас була трохи різна програма: ми підходили до початку сезону по-різному, я з ними не перетиналася, і, звичайно, спільні контрольні тренування ми не могли пробігти. Але все було обговорено: вирішували по естафетам, змаганням, гонкам, хто буде бігати. У мене з Прокуніним питань, слава богу, не виникало».