Збірна України вистояла в гостьовому поєдинку з чемпіонами Європи

За чотири місяці, що минули з останніх оглядин збірної України, витекло немало води. Восени ми усі дружно віддавали належне юнацькому завзяттю команди Шевченка, плескали в долоні за кожен вдалий момент, кожен гол, кожне правильне рішення. Причому як футболістів, так і тренера. Але усі ми вже тоді, в листопаді минулого року, прекрасно розуміли, що оцінюватимемо Андрія Шевченка і його підопічних не стільки по напівофіційному турніру під назвою Ліга Націй, скільки по відбору на Євро-2020. Причому наші очікування і сподівання виявилися досить високими через перемогу в цьому напівофіційному турнірі над не найсильнішими суперниками. Тобто, ми всі разом звели нашу збірну на досить високий п'єдестал. І на питання, наскільки наші очікування співпадають з нашими можливостями, повинен був відповісти вже перший офіційний поєдинок збірної в новому році. А він, цей поєдинок, виявився справжнім іспитом. У Лісабоні, проти Португалії, чинного чемпіона Європи, і проти чинного одного з кращих футболістів сучасності.

Цього разу суперник на нашому тлі виглядав беззастережним фаворитом. Практично за усіма критеріями. Тому що португальці просто сильніші. Проте це зовсім не означає, що шансів у нашої команди не було. Були. Але для того, щоб вони матеріалізувалися, нашим треба було, в першу чергу, не наробити дурниць. Ні футболістам, ні тренерові.

З футболістами, здавалося б, все просто: роби якомога менше помилок, тримай чіпко Роналду, і буде тобі щастя. Інша справа, що це дуже складно, але, хоча би, зрозуміло. А ось відносно тренерських рішень апріорі просто бути не могло. Кого ставити у ворота - досвідчених чи кращих? Хто зайвий в тріо Бурда, Кривцов і Матвієнко? Куди ставити Зінченка, адже не поставити не можна. І чи ставити в старт Коноплянку і Мораєса? Загалом, питань була ціла купа. Як і варіацій відповідей на них. Але відповідати повинен був Шевченко.

Він і відповів. З вибором П'ятова, загалом, все закономірно - Андрій Миколайович йому довіряє. Але ось чому в центрі захисту не знайшлося місця Бурді, а знайшлося для Матвієнка - питання. Знайшлося місце і Зінченку з Коноплянкою. А Мораєсу - ні. Вийшов Яремчук. Ось таким виявився стартовий вибір нашого тренерського штабу. Вибір, як мінімум, цікавий.

Цікавим був також вибір Сантуша. Але в даному випадку для нас найголовніше те, що вийшов Роналду.

Практично всі, хто приділили увагу цьому поєдинку, відмічали в унісон, що нашій команді не можна пропускати швидкий гол. Мовляв, якщо вистоїмо в дебюті зустрічі, з'являться шанси на вдалий підсумок.

Вистояли. Хоча це слово, взагалі-то, не дуже підходить під контекст. Стартового натиску у виконанні господарів не було. Вони хоч і володіли територіальною ініціативою, але форсувати події явно не поспішали. Пара небезпечних подач від кутового прапорця, пара забігів від Роналду та удар з дальньої відстані у виконанні Пепе - от і все, що створили португальці за перші двадцять хвилин гри. Правда, підопічним Сантуша вдалося забити зусиллями Карвалью, але в тому епізоді півзахисник був в явному офсайді. При такій, загалом, не дуже активній грі з боку португальців, наші виглядали цілком солідно. Кілька разів намагалися вибігати в перспективні контратаки, але витиснути хоч би щось небезпечне з усього цього українцям не вдалося.

У середині тайму чемпіони Європи додали в обертах. Нагадав про себе Роналду, але з його двома ударами впорався П’ятов.

Але як різко додали господарі, так само різко вони і заспокоїлися. Більше того, гра вирівнялася. Хоча м'ячем частіше володіли підопічні Сантуша, показати щось таке, за що їх називають «європейські бразильці», їм не вдалося. Точніше, їм взагалі нічого не вдалося. Гості захищалися дисципліновано, грамотно і упевнено. Як книжка пише. Загалом, нулі на табло - абсолютно закономірний підсумок першої половини зустрічі.

Якщо і помінялося щось в грі на початку другого тайму, то зовсім небагато. Португальці намагалися грати наполегливо і активно, але українці на «слабо» не велися. Навіть після красивого удару Андре Силви, з яким блискуче впорався П’ятов. За двадцять хвилин у другому таймі Роналду зміг заробити лише один небезпечний штрафний удар. Та залізти в офсайд. От і все в активі легендарного футболіста. Так, португальці стали активнішими в атаці, але все та ж академічність їм явно заважала. Довгі розіграші м'яча, навіси, не завжди вдалі, зароблені кутові, які не несли шкоди суперникові - ось і весь арсенал в атаці чемпіонів Європи. Команда Шевченка не була кращою в атакуючій фазі гри, але їй цієї витонченості і не треба було. Головне - не пропустити.

Хоча, звичайно ж, Шевченко думав не лише про збереження тилів. Свій шанс отримали Циганков і Мораєс, які зуміли освіжити гру в середині поля. Причому не лише в середині. На 85-ій хвилині гри збірній України вдалося створити по-справжньому небезпечний момент біля воріт Патрисіу. Після удару Коноплянки воротар не зміг зафіксувати м'яч, і Мораєс якимось дивом не зміг добити його в сітку.

Останні хвилини матчу пройшли в атаках господарів. Довелося пережити декілька неприємних хвилин, особливо тоді, коли Миколенко зачепив Соузу в штрафному майданчику, але суддя пенальті не дав. На більше господарів не вистачило. У результаті - нульова нічия. Цілком закономірна.

Чемпіонат Європи 2020. Кваліфікація. Група В.

Португалія – Україна – 0:0

Степаненко (86)

Португалія: Патрісіу - Канселу, Пепе, Діаш, Геррейро - Моутінью (Маріу, 87), Карвалью, Невеш (Р. Сілва, 63) - А. Сілва (Соуза, 73), Б. Сілва, Роналду

Україна: П'ятов - Караваєв, Кривцов, Матвієнко, Миколенко - Степаненко, Малиновський - Зінченко, Марлос (Циганков, 67), Коноплянка (Буяльський, 87) - Яремчук (Мораєс, 76)

Арбітр: Клеман Турпен (Франція)

Стадіон: «Да Луш» (Лісабон)

ПОРТУГАЛІЯ - УКРАЇНА. ТЕКСТОВА ОНЛАЙН-ТРАНСЛЯЦІЯ МАТЧУ