Катаріна ЗАВАЦЬКА: «Якби не заходила в соцмережі, то вже була б у топ-100»

Катаріна Завацька - четверта ракетка України, яка поступово рухається в напрямку першої сотні рейтингу WTA. У минулому сезоні їй вдалося піднятися на 83 позиції в світовому рейтингу, виграти 100-тисячник ITF і фінішувати на 110-й стрічці за підсумками року. А вже цього року вона дебютувала у складі збірної України на Кубку Федерації.

На момент зупинки сезону Катя була 105-ю і ще ніколи не грала в основі турнірів Великого Шолому. Найближчим часом в неї має з'явитися така можливість на Відкритому чемпіонаті США.

Під час карантину Завацька перебувала у Франції, де мала можливість тренуватися і навіть виступати на невеликих змаганнях. Нещодавно вона на декілька днів приїжджала в Україну, щоб побачити рідних і близьких.

«Під час приїзду в Україну вирішувала деякі справи, але форму також підтримувала, кожного дня ходила в зал. Зустрічалася з друзями, бачила всю свою сім'ю: бабусь, дідусів. Дуже швидко час пройшов, всього чотири дні: прилетіла в суботу, до середи побула вдома, а в четвер вже поїхала в Київ, бо в п'ятницю був рейс.

На початку карантину вирішили поїхати у Францію, тому що знали, що якщо ми з мамою повернемося в Україну, то нас звідси не випустять. А у Франції є хоча б турніри і можливість тренуватися на будь-якому покритті на вулиці, тому це був найкращий варіант».

Про турніри у Франції під час карантину

«Одного разу грала міні-турнір у Франції, це змагання з призовими. Звісно, жодних рейтингових очок ми не отримували. Просто граєш матчі, неважливо чи виграєш - все-одно продовжуєш грати. Один турнір складається із трьох матчів і грають за кожне місце. Платять 100 євро за вихід на корт, за перемогу - 300 євро. Я грала шість матчів, п'ять із них виграла».

Про зустріч із Світоліною

На початку червня Катаріні вдалося потренуватися із першою ракеткою України Еліною Світоліною, з якою вони близько познайомилися в Таллінні під час проведення матчів Кубка Федерації.

«Вона прилетіла в Монако відпочити зі своєю подругою і написала мені, чи не хочу я потренуватися. Я, звичайно, із задоволенням погодилася. Ми двічі потренувалися і потім провели час більше за відпочинком і спілкуванням. Ось така була зустріч».

Про виступ за збірну України на Кубку Федерації

На початку лютого українські дівчата виграли зональний турнір в Естонії. Катаріна прийняла участь у двох матчах парного розряду (проти Болгарії і Хорватії), здобувши дві перемоги.

«Все було дуже класно, хочеться ще грати. Ми були вже налаштовані їхати в Японію (матч плей-офф повинен був відбутися 17-18 квітня), хоча всі хотіли і просили, щоб Фед Кап провели в Україні. На жаль, із цим вірусом все різко змінилося і цього року Кубка Федерації вже не буде.

Але ми всі дуже хотіли, у нас навіть є група, ми переписувалися. Це був мій дебют, всі питають: «Як це було?». Спочатку я трохи хвилювалася, коли тренувалася або грала. Не знаю чому, можливо, тому що давно не виступала у складі команди, пару років. Але потім все було добре.

Так, я грала парні матчі, хоча я цього і не практикую. Але раніше, в дитинстві, я більше любила грати пару, ніж одиночку. Поставили грати хоча б пару і я цьому рада. Тим більше, що я грала із супергравцями: Мартою, Лесею. Тому я не хвилювалася.

З Мартою ми веселилися кожного вечора, жили одна біля одної і чули все, що відбувається в наших номерах. Тому вже було без різниці, чи ми разом, чи ні. Гарно проводили час».

Про те, як прийшла з праскою на фінальний матч з Естонією

«Виникла несподівана ситуація з формою: у Марти контракт з Nike, за умовами якого не можна наклеювати напис Ukraine, але потім в них з Даяною не було однакової форми і потрібно було наклеїти букви. Я поїхала в готель, взяла праску, взяла букви. Ми це все швидко привезли, і я відразу на матч прийшла, щоб нас не оштрафували, щоб не було проблем. Але Марті вже прикріпили букви степлером».

Про складність переходу з турнірів ITF на WTA

«Близько року майже не граю турніри ITF, тільки тоді, коли немає достатньо змагань WTA або я не потрапляю на них. Різниці великої не відчуваю. Якщо ментально себе налаштувати: «О, це ж WTA...», то стає важче грати. Насправді всі турніри такі ж самі, гравці і на 100-тисячнику ITF такі ж, як і на WTA 250.

Мені здається, що цей рівень ITF, коли я грала по три години зі всіма з рейтингом 200-300, я вже пройшла. Вже маю досвід як обігрувати таких гравців і не граючи такі затяжні матчі. Думаю, що вже пройшла трохи на вищий рівень».

Як вдалося виховати характер

«Це в мене з дитинства. Я дуже люблю вигравати і якщо в мене щось не йде з грою, то я буду все робити для того, щоб здобути перемогу навіть за поганої гри. Іноді це займає так багато часу, бо я не йду вперед.

Раніше я грала в більш захисний теніс і виходили дуже затяжні матчі. Хоча зараз теж бувають такі поєдинки. До прикладу, я навіть на харді грала проти Фіони Ферро в Китаї майже чотири години. Це був найдовший матч WTA за рік. В нас був дуже хороший рівень там. Не знаю, як виходить так довго грати, але ми боремося, постійно гейми на більше-менше».

Як збирається покращувати атакувальну гру

«Я над цим працюю. Із початку карантину не тренувалася два місяці, але потім приїхав мій тренер і в нас було щось схоже на передсезонну підготовку. Ми готуємося, щось додаємо в гру. Звичайно, потрібно йти вперед, бути агресивнішою. В останніх матчах я намагалася це використовувати.

З тих пір як я пішла від Жана-Рене Ліснара (колишній тренер Катаріни - прим.), мій теніс змінився. Можливо, не так яскраво, але він став більш агресивнішим і не такий пасивний в захисті. Навіть коли я зараз в захисті, я знаю, що мені потрібно переходити в атаку, я це розумію і над цим працюю.

Під час карантину були різні нюанси, але ми змогли домовитися із моїм теперішнім тренером Мірославом Хізаком, тому будемо працювати і надалі разом».

Про десять виграних матчів підряд

В липні 2019 року Катаріна виграла 25-тисячник в італійській Б'єллі і 100-тисячник у французькому Контрексвілі, здобувши десять перемог поспіль.

«Якщо чесно, то це був дуже важкий період для мене. Взагалі не йшла гра, рік вдавався не дуже хороший до тих турнірів. Це було після Вімблдону, коли я сказала своєму тренеру Жану-Рене Ліснару, що я хочу закінчити з ним співпрацю і спробувати щось нове. Він, звичайно, це не дуже добре сприйняв.

Може, я розслабилася, що нарешті я піду, спробую щось інше і, можливо, мені це допомогло.

Спочатку на 25-тисячнику я взагалі не знала, що мені робити. Думала, знімуся з усіх турнірів на місяць, поїду відпочивати, бо я стільки працювала, а результату, такого як я хочу, немає. «Взагалі не йде, я нічого не відчуваю», - ось такі думки були неприємні. Але потім перші три матчі я пройшла, це були дуже важкі поєдинки. Я зливала пару геймів підряд, могла дуже негарно себе вести. Якось для мене це було таким уроком, що я це пройшла і зрозуміла, що мій внутрішній стан змінився. Матч за матчем мені додавалося впевненості, відчувала, що не можу програти. «Не знаю, що потрібно зробити, щоб мене обіграти», - ось таке відчуття великої впевненості було.

І так я продовжувала рухатися від 25-тисячника до 100-тисячника. Не думала і не переживала, що «ой, програю я чи виграю». Просто грала як мені подобається і все».

Чи дивиться на рейтинг суперниці перед матчем

До турніру в Контрексвілі у Завацької була всього одна перемога над тенісистками з першої сотні рейтингу. Після - їх стало вже три.

«Раніше дивилася на рейтинг суперниць, а зараз вже ні. Для мене зараз немає значення, хто яке місце займає в світовій класифікації. Вірю, що можу виграти в будь-якої суперниці. Це не так як раніше, коли я виходила, знаючи що всередині мене певний відсоток програшу вже є. Зараз вже такого давно немає. Навіть дівчата рейтингом 200-300 також можуть показувати хорошу гру і завжди потрібно бути готовою до всього».

Про матчі з Кенін і Остапенко

У вересні минулого року Катаріна зіграла два матчі проти тенісисток, які вигравали турніри Великого Шолому. Спочатку українка на турнірі в Гуанджоу програла в двох сетах Софії Кенін, яка пізніще стала переможницею Australian Open-2020, а потім обіграла тріумфаторку Ролан Гаррос-2017 Альону Остапенко в Ташкенті. До речі, в тому матчі латвійка скаржилася на болі в животі і знялася за рахунку 4:5 в другій партії, після того як Завацька реалізувала прихований матчбол.

«З Остапенко я була чомусь впевненою, що буду добре грати. Була розслабленою і не боялася програшу. В мене пішла своя гра, я ні про що зайве не думала, не накручувала себе.

Перед матчем з Кенін я вже була замученою після виснажливого поєдинку з Ферро, який відбувся за день до того. Тим більше, до того я ще грала кваліфікацію. Була трохи втомленою, повела 3:0 і потім мене трохи затисло від того, що я зрозуміла, що можу виграти. Тільки я подумала про це, відразу ж щось сталося. Хотілося виграти, але нічого страшного, що я програла той матч. Перший раз грала проти тенісистки із топ-20, подивилася на якому вона рівні, чого мені не вистачає. Сприйняла цей програш не дуже болісно».

Про входження до топ-100 світового рейтингу

«На турнірі в Ташкенті мені залишалася одна перемога до того, щоб увійти до першої сотні, через це я і програла. Це дуже тиснуло на мене, якби я того вечора не заходила на всілякі фейсбуки, то, можливо, все склалося б інакше. Але всі вже знали, я сама внутрішньо розуміла, що якщо я виграю, то буду на 100 відсотків в сотні, а це основа Australian Open. Дуже багато речей в голові наклалося, і я не змогла з цим грати, виступила погано.

На 100-тисячнику в Угорщині була схожа ситуація. Мені потрібно було його виграти, залишалося два матчі. Але тоді я захворіла, був гайморит. Можна сказати, що мені не пощастило. Я пробувала грати, але дуже погано себе почувала. Знала, що якщо виграю той матч, то потраплю до топ-100, наступного ранку прокинулася, а в мене закладений ніс і температура. Звісно, проти таких суперниць (Данка Ковинич, на той момент 108-а ракетка світу) потрібно хоча б на 80-90% бути готовою фізично».

Про чітерку Аранчу Рус

В квітні 2019 року Катаріна в 1/4 фіналу 60-тисячника у Вісбадені зустрілася з Аранчею Рус із Нідерландів, яка за результатами сезону виграла десять 25-тисячників ITF, за рахунок чого увійшла до першої сотні світового рейтингу.

«До матчу зі мною вона вигравала всі поєдинки (14 перемог підряд - прим.). Звичайно, я це знала і перед виходом на корт розуміла, що мені треба щось придумати, бо в неї така впевненість… Мені треба було дійсно дуже добре грати і психологічно показати, що я теж тут, хочу виграти, що я теж впевнена в собі. Я непогано грала і тому вдалося здобути перемогу.

Щодо її стратегії набору рейтингових очок, то в мене до неї негативне ставлення. Але я не знаю, яка в неї ціль, до чого вона прагне. Якщо вона дійсно хоче грати на високому рівні, то потрібно грати турніри WTA і дивитися, який в тебе рівень, рости на ньому. А не на 25-тисячниках».

Про виступ на турнірі в Санкт-Петербурзі

«В мене не було жодних проблем, хіба після матчу присилали якісь смс-ки. «Чому ти сюди приїхала?», або щось таке. Я на таке не звертаю увагу, на корті і мені аплодувала, і суперниці. Стараюсь не звертати на це увагу. Теніс - це одне, політика - інше».

Про пісню Ястремської

«Спочатку було незрозуміло, чому вона випустила саме пісню. Їх же записують, бо є якась причина. Відношення було таке: «Класно, немає чого робити на карантині, записала пісню». А потім вона дала інтерв'ю і розповіла, чому вона випустила цю пісню і мені стало набагато зрозуміліше, що є причина цьому. Я вважаю, що це класно. Якщо в неї є бажання записувати пісні, то це, можливо, навіть відволікає від тенісу. А це завжди робити корисно».

Про стрільбу з пістолета

«Так сталося, що я побачила, що Даяна стріляє в тирі. А мені тато ще до мого приїзду в Україну сказав, що коли приїдеш, то постріляємо. І так якось вийшло, що і вона стріляла, і я. Коли ти стріляєш, то відчуття приємне. Було прикольно, можна гарно відволіктися і отримати інші емоції».

Про початок кар'єри

«Коли я починала, то грала для задоволення і в мене дуже добре виходило. Всі говорили як все швидко, через пару тижнів я вже стала на задню лінію. Але спочатку ніхто на це не звертав великої уваги. Мої батьки не дуже в спорті були, ніхто не знав, скільки це коштує і як це все відбувається. Час проходив і ми більше взнавали, що й до чого. Я почала їздити Україною, але все одно ми ще не мали повного розуміння. Спочатку мені допомагали батьки, потім, коли я стала показувала якісь результати, то підтягнулися спонсори: одяг, ракетки, фінансовий спонсор.

Закінчувати з тенісом ніколи не хотіла. Тільки коли десь програвала, то першу годину не хотіла грати, а потім це проходить. Це більше післяматчеві емоції.

Поки себе не бачу ні в якій іншій ролі окрім тенісу. Настільки я налаштована на теніс і на свої мрії. Тому поки що тільки він».

Про свого хлопця Аллена та історію знайомства

«Ми з ним познайомилися ще в 2012 році на Orange Bowl, Eddie Herr, Nike Junior (міжнародні юніорські турніри - прим.). Спілкувалися як друзі, їздили на всі турніри разом і потім десь в 2016 році він переїхав в Канни. Тоді ми також ще спілкувалися як друзі, а потім в 2017 році почали вже зустрічатися, також тренувалися разом».

Чому назвали Катаріна

«У всіх імена однакові і тато сказав, що якось потрібно назвати по-іншому. Чомусь назвали Катаріна і так я нею стала. В паспорті я також Катаріна, але день ангела Катерини я все ж святкую. Майже всі мене називають Катя».

Про майбутні турніри

«Я вже знялася з турніру в Празі, тому що готуюся до хардового сезону (Нью-Йорк і US Open). Знаю, що всі грають, я теж хотіла. Але два роки тому у мене була невелика травма ахілла і мені не дуже добре часто змінювати покриття. Грунт, хард, потім знову грунт, а потім хард. Добре, Китай вже відмінили, але все одно для мене це не дуже добре. Тому я готуюся на хард.

Я і не планувала грати турнір в Празі. Заявилася туди про всяк випадок, якщо 31 липня сказали би, що US Open відміняють, щоб у мене був турнір в запасі. А так US Open відбудеться, тому знімаюся.

Щодо найближчих цілей, то топ-100 - зараз така маленька ціль, потім топ-70, 50, 20 і номер один».