Андрій ЯРМОЛЕНКО: «Не можна так підводити команду. Йому дійсно було боляче»

Вінгер київського «Динамо» Андрій Ярмоленко прокоментував перемогу над криворізьким «Кривбасом» (2:0) у матчі 11-го туру Української Прем'єр-ліги.

– Матч став не лише історичним, а й досить драматичним. Як ви спостерігали за другою половиною зустрічі вже за межами поля?

– Насправді дуже важко – перебувати на полі легше. Насамперед хочу подякувати хлопцям за те, що вони вдесятьох довели справу до кінця, терпіли й виконували настанови тренера. Також під час повітряної тривоги я сказав усе, що тоді мав на думці. Дякую хлопцям, адже вони сьогодні дійсно продемонстрували характер і жагу до перемоги. Стосовно червоної картки… Не можна так підводити команду. Хоч я й досвідчений футболіст, але на футбольному полі все одно присутні емоції. Дещо не проконтролював їх.

– Здалося, що в тому епізоді ви заступилися за Олександра Тимчика, в якого після удару суперника навіть злетіла бутса, й емоції взяли верх…

– Так, я побачив, що Олександру дійсно було боляче, а суперник навіть не підійшов вибачитися. Хотів зіграти жорстко, але перестарався.

– Мали передчуття напередодні матчу, що сьогодні саме той історичний день?

– Ні, такого не було. Готувався до гри в звичному режимі. Знав, що цей гол прийде. Зокрема, матчі з «Кудрівкою» мав багато нереалізованих моментів. Найголовніше концентруватися на тренувальному процесі й робити те, що потрібно. Тоді все буде добре.

– Ви досягли мети, ставши найкращим бомбардиром в історії чемпіонату України. Поділіться, де далі черпати мотивацію?

– Я завжди казав, що якщо зникає мотивація, то потрібно закінчувати з футболом. Зараз маю мотивацію, водночас є багато питань щодо здоров’я. Дуже радий, що мені вдалося перевершити цей рекорд. Перевершити досягнення такого великого майстра, як Максим Шацьких – не порожній звук. Багато вчився на його матчах, а також він дуже допоміг мені на початку кар’єри. Дійсно дуже приємно перевершити його рекорд.