Підтримати українських військових та людей, які постраждали через війну
Формула 1
|
111
0

Антонеллі за крок до титулу, Феррарі втратила перемогу, а Норріс – подіум

Аналіз головних подій 18-го етапу Формули-1 2026 року

Антонеллі за крок до титулу, Феррарі втратила перемогу, а Норріс – подіум
Getty Images/Global Images Ukraine

Гран-прі США не перетворився на боротьбу чотирьох команд за перемогу. В Остіні вирішальними стали не лише швидкість болідів, а й уміння працювати з шинами, налаштуваннями та вузьким робочим діапазоном машини. Мерседес змогла використати свій потенціал найкраще, тоді як Феррарі та Ред Булл мали можливості для більшого, а Макларен знову зіткнулася з нестабільністю. Кімі Антонеллі здобув перемогу з поула, продемонструвавши контроль над гонкою та підтвердивши, чому наблизився до чемпіонського титулу.

Мерседес

Оновлення Мерседес, які команда вперше представила в Малайзії, виявилися складними в роботі. Тото Вольфф оцінював втрату темпу після їхньої появи приблизно у три десяті секунди на коло. У Сінгапурі команда навіть розділила специфікації між пілотами, щоб краще зрозуміти поведінку боліда. В Остіні обидва гонщики вже використовували оновлену версію, однак результати виявилися різними.

Антонеллі швидко адаптувався до машини. Він завоював поул, причому найкращий результат у фінальному сегменті кваліфікації показав уже першою спробою. У гонці італієць упевнено стартував, контролював темп і реалізував стратегію з одним піт-стопом. Особливо важливим став другий відрізок: на середніх шинах Антонеллі проїхав 32 кола, утримуючи темп приблизно на рівні 1:39,8.

За прогнозами Піреллі, стратегія з однією зупинкою була оптимальною через помірне зношування шин. Два піт-стопи могли бути конкурентними, але вимагали значної переваги в темпі, щоб компенсувати втрату часу на піт-лейні. Мерседес уникнула цього ризику, а Антонеллі грамотно розподілив ресурс гуми.

Тепер здобувши одну з найупевненіших перемог у кар'єрі, Антонеллі прямує до Мексики, де вже цього тижня відбудеться наступний етап Формули-1. Для завоювання титулу італійцю достатньо фінішувати дев'ятим. Водночас, якщо його єдині математичні конкуренти – Джордж Расселл і Льюїс Хемілтон – не зможуть перемогти, Антонеллі навіть не обов'язково завершувати гонку, щоб стати чемпіоном.

Джордж Расселл показав протилежний бік ситуації. Британець знову мав проблеми з пошуком оптимального балансу та не зміг розкрити потенціал оновленого боліда. Значну частину гонки він провів позаду Макларен, а п'ятисекундний штраф за виїзд за межі траси з отриманням переваги ще більше погіршив результат. Расселл фінішував восьмим і після гонки різко оцінив власний виступ.

Різниця між пілотами Мерседес показала, наскільки важливим став правильний підхід до налаштувань і шин. Антонеллі зміг пристосуватися до поведінки машини, тоді як Расселл продовжив втрачати час через проблеми з її робочим діапазоном.

Феррарі

Упродовж тренувань та першої частини кваліфікації Феррарі демонструвала дуже конкурентоспроможний темп. Шарль Леклер навіть став найшвидшим у другому сегменті, однак у фінальній частині команда не змогла повністю реалізувати свій потенціал. Зниження температури траси ускладнило прогрів шин, а болід Феррарі, який зазвичай добре працює з гумою на довгих відрізках, не завжди дозволяє легко вивести її у потрібний температурний діапазон на одному швидкому колі.

У результаті Леклер кваліфікувався четвертим, а Льюїс Хемілтон – п'ятим. Проте гоночний темп Скудерії виявився значно переконливішим.

Леклер активно боровся з Максом Ферстаппеном на старті й навіть випередив його у швидкій зв'язці поворотів. Однак для захисту позиції монегаск витратив значну частину доступної електроенергії, чим скористався пілот Ред Булл на прямій. Після цього суперники їхали поруч аж до серії піт-стопів.

Після переходу на жорсткі шини Леклер додав у темпі й на короткому відрізку в чистому повітрі був у середньому на 1,4 секунди швидшим за Антонеллі на коло. Однак на той момент відставання пілота Феррарі становило майже 26 секунд, а до фінішу залишалося лише 17 кіл. До того ж раніше монегаск витратив час на боротьбу з Ферстаппеном і частково Норрісом. Тож навіть за високого темпу відіграти весь дефіцит було практично неможливо. Зрештою монегаск фінішував другим, але до Антонеллі на фініші залишалося понад 16 секунд. Якби Феррарі вдалося реалізувати свій потенціал у кваліфікації, перебіг гонки міг би бути зовсім іншим.

Getty Images/Global Images Ukraine

Хемілтон провів менш комфортну гонку. Британець скаржився на баланс і неодноразово просив змінити кут атаки переднього антикрила під час піт-стопів. Спочатку команда додала чотири кліки, потім ще чотири. Але пілот після цього хотів ще додаткового коригування і не знайшов налаштувань, які дозволили б йому повністю довіряти машині.

Головне питання Феррарі залишається незмінним: команда здатна демонструвати високий темп, але стабільно не збирає всі складові в єдиний результат у вирішальний момент.

Ред Булл

Ред Булл мала сильні сторони, які дозволяли їй боротися з Феррарі. RB22 демонстрував високу швидкість на прямих, завдяки чому Ферстаппен міг відновлювати позиції після програних дуелей у поворотах. Проте команда знову зіткнулася з проблемами зі зчепленням на старті.

Ісак Хаджар пояснював, що вузол зчеплення потребує перероблення через чутливість до температури. Передавання потужності відбувається надто різко, що ускладнює контроль над стартом і може призводити до втрати позицій. В Остіні це коштувало пілотам Ред Булл місць на розгоні до першого повороту, де обидві Феррарі змогли скористатися ситуацією.

Керівник команди Лоран Мекіс визнав, що проблема стосується не лише одного компонента, а ширшого комплексу елементів, зокрема двигуна, коробки передач і зчеплення. Через це швидкого вирішення очікувати складно, і повноцінно усунути недоліки можуть уже наступного року.

У кваліфікації Ферстаппен претендував на поул, але у фінальній спробі раптово втратив зчеплення з трасою та не зміг реалізувати свій потенціал. У гонці нідерландець також не мав можливості повною мірою використати швидкість боліда, адже майже весь заїзд провів у боротьбі з Леклером, а згодом і з Норрісом.

Ред Булл обрала стратегію з двома піт-стопами: софт – софт – хард. Вона могла спрацювати, якби Ферстаппен більшу частину гонки їхав у чистому повітрі або команда отримала можливість скористатися віртуальною чи справжньою машиною безпеки. Однак цього не сталося, і нідерландець не зміг реалізувати перевагу свіжіших шин та вищого темпу. У підсумку він фінішував третім, тоді як потенціал Ред Булл дозволяв розраховувати на більше.

Getty Images/Global Images Ukraine

Макларен

У кваліфікації Ландо Норріс цілком міг претендувати на старт із першого або другого ряду, але провалив вирішальну спробу через проблеми з некерованістю боліда. У гонці британець мав значно кращий темп, що було помітно ще під час гоночних симуляцій на тренуваннях. Наприкінці заїзду він навіть піднявся на другу позицію, проте згодом пропустив обох пілотів Феррарі та Макса Ферстаппена й фінішував п'ятим.

Спочатку Макларен розраховувала провести гонку з двома піт-стопами, плануючи наприкінці заїзду знову поставити Норрісу свіжі шини. Однак, коли британець опинився другим і мав перевагу над Ферстаппеном та Леклером, команда вирішила ризикнути й залишити його на трасі. Зрештою цей план не виправдався: Норрісу довелося проїхати дуже довгий відрізок на жорстких шинах, і наприкінці гонки їхнє зношування помітно позначилося на темпі. Якби Макларен від початку обрала стратегію з одним піт-стопом, команда могла б рівномірніше розподілити навантаження на шини протягом дистанції, а Норріс, можливо, мав би більше шансів утримати місце на подіумі.

Getty Images/Global Images Ukraine

Оскар Піастрі традиційно зіткнувся з проблемами на американському етапі. Уже не перший рік Остін стає для австралійця складним випробуванням: траса вимагає швидкої адаптації до нерівностей, мінливого зчеплення та постійної зміни характеру поворотів. На таких автодромах важливо вміти витискати максимум із боліда навіть тоді, коли його поведінка далека від ідеальної. Саме адаптивність і здатність працювати в умовах нестабільного зчеплення наразі залишаються одними зі слабших сторін Піастрі.

У підсумку Макларен залишила Остін із п'ятим і сьомим місцями, поступившись Ред Булл у Кубку конструкторів. Потенціал для кращого результату був, особливо у Норріса, але проблеми з кваліфікацією та не найвдаліше стратегічне рішення не дозволили команді його реалізувати.

Оцініть матеріал
(7)
Повідомити про помилку

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть

Sport.ua
1М+ підписників
Не пропусти головне!
Стеж за нами в Google та соцмережах
Google Підписатися
Коментарі 0
Введіть коментар
Ви не авторизовані
Якщо ви хочете залишати коментарі, будь ласка, авторизуйтесь.