КВАРЦЯНИЙ: «Він вдруге одружився, тому відпустили його в Казахстан»

Відомий український тренер Віталій Кварцяний розповів про Романа Максимюка, який героїчно загинув на фронті.

«Активізувався я, коли побачив Романа на грі дублерів «Волині» і «Дніпра» в Ковелі. Максимюк – така людина, що міг відіграти два тайми за дубль, а наступного дня відбігати повний матч за основу. Тому я не знав, чи з’явиться він через добу. Тим паче, що виглядав Роман прекрасно, контролював всю ліву бровку, від прапорця до прапорця. Він виглядав впевненим у собі – обігрував, робив простріли, подачі, граючи у півсили.

Нам гравець такого штибу був потрібен, адже напередодні у «Кривбас» перейшов Александр Трішовіч. Власне, за гроші від продажу серба ми Рому й купили. Хоча трансферна сума була серйозною. Зрештою, ні ми, ні, думаю, сам футболіст про це не шкодували. Максимюк у нас відразу заграв в основі і не втрачав місця протягом двох років. Вік, а перейшов до нас Роман 32-річним, на заваді не ставав. Навіть кілька років тому під час матчу ветеранських команд Максимюк був єдиним, хто ще не втратив справжньої футбольної міці. Рома належить до тієї категорії гравців, які вміють управляти футбольним тілом, незалежно від того, мають п’ять зайвих кілограмів чи три недобирають. Він завжди зберігав координацію, був готовий у будь-який час вийти і грати.

Читайте також:

На реактивній швидкості. Історія життя та смерті Романа Максимюка

З Максимюком у мене проблем не було ніколи. Він ніколи не порушував життєвих принципів, знав з ким розмовляє і як розмовляти. Рома ніколи не хамив, не був зарозумілим. Хоча міг би після того, як на нього ходив дивитися весь Петербург. Для тренера працювати з гравцями, які вміють грати в футбол – найвище задоволення. Їм не треба розжовувати, малювати на планшетах. Достатньо коротко пояснити. Коли в команді є такі гравці, тренер почувається кимось. Хоча, звісно, Роман міг грати сильніше. Це вам би підтвердили і Лобановський, і Кучеревський, і інші фахівці, які з ним працювали. Максимюк був дуже кваліфікованим футболістом, але цю кваліфікацію вартувало б відшліфувати. Можливо, Рома вважав, що вже досяг свого максимуму в ту мить, коли потрапив до мене в 32 роки. Я вважав, що резерви для вдосконалення в нього ще є

«Волинь» у ті часи відчувала фінансові труднощі, через що за підсумками сезону-2005/06 покинула елітний дивізіон. Тож наступний і пів сезону-2007/08 Роман відіграв у першій лізі, після чого попросився, аби Кварцяний відпустив його за кордон, у Казахстан.

Я пішов назустріч. Бо розумів, що гроші, які ми платимо Романові, не дуже великі, але для нас в тих реаліях чималі. Ми мали борги по зарплатах і преміальних. Рома ж якраз вдруге одружився, з’явилися діти, гроші йому були потрібні. Тому ми відпустили Максимюка в Казахстан безкоштовно», – сказав Кврацяний.