«Я не гірший за Усмана». Донченко – про бій з Камару та українців в UFC

5 вересня Даніїл Донченко вперше виступив в основному карді турніру UFC і здобув красиву перемогу в сутичці з Пунах'єлем Соріано, перервавши стрік гавайця з чотирьох перемог.

Після турніру нам вдалося поспілкуватися із Данилом. У відвертій розмові боєць поділився враженнями не лише про блискучий перфоманс у Парижі, але також поміркував про можливий поєдинок з Камару Усманом, назвав імена наступних українців у UFC та висловився про чемпіона ліги у своїй ваговій категорії Іслама Махачева.

– Уже минуло п'ять днів із моменту твоєї перемоги. До речі, ще раз вітаю. Емоції вже трохи вщухли, так? Можливо, ти передивився бій: що тобі сподобалося, чи все було за планом, чи щось, можливо, скоригував би?
– Насправді так, як ми планували. Все, що ми від суперника чекали, він усе й робив, нічого більше. Ми з командою дуже правильно його розібрали, дуже правильно розібрали те, що він буде нам робити.

І скажу так, що в плані геймплану я зробив усе добре: не пропускав удари, не був у якихось небезпечних ситуаціях. Якщо не враховувати третій раунд, коли там банана-спліт був, то не було ніяких ситуацій, усе було під контролем. Навіть у третьому раунді, коли він там перевів чи ще щось, усе було під контролем.

Не отримав ніяких таких серйозних пошкоджень у цьому поєдинку, вийшов, так сказати, сухим із води.

І просто показав, що навіть із хорошими суперниками, з суперниками, близькими до топ-15, я можу просто битися і робити це дуже впевнено, і просто показувати свою домінацію.

Адже цей бій, я вважаю, просто йшов повністю під мою диктовку. Я хотів – я робив багато ударів, хотів – робив менше, хотів – давив, хотів – рухався, давав йому працювати або не давав йому працювати.

Тому можу сказати, що з технічної точки зору і за своїм бійцівським IQ я провів цей бій дуже гарно. Звичайно, є помилки, не буває ідеальних поєдинків. Зробив висновки. Є моменти, які треба трішечки виправити. Але є багато часу, і буду працювати та покращувати свої навички.

– Нещодавно в Instagram у тебе бачив, що в тебе була інфекція за три тижні, здається, до бою. Чи були якісь думки перенести цей бій, відмінити участь?
– Насправді у мене була інфекція 4 серпня, у мій день народження. Був у госпіталі, мені різали руку. Це за місяць рівно до поєдинку. Після цього, як різали, я ще пив антибіотики, повноцінно тренуватися не міг, рука заживала. І це, звичайно, трішечки на менталку дає, на впевненість. Але я знав, що я зроблю все як треба.

Звичайно, якби це трапилося за два тижні до поєдинку, то я вважаю, що зі сторони бізнесу і для кар'єри дуже правильно було б перенести цей бій.

Раніше я і бився зі стафілококом, і в день бою він був, і раніше мені на це було байдуже. Але це впливає на фізичні показники, це впливає на все.

Якби це трапилося за два тижні до поєдинку, я вважаю, що треба було б перенести. Але чотири тижні, місяць до поєдинку — я вважав, що я відновлюся, що я все одно буду битися і що я переможу.

Тому думок було багато, але я хотів битися і був упевнений, що переможу в цьому поєдинку.

– Ну, до речі, стосовно впевненості. Без прикрас: ти виглядав дуже впевнено ще на зважуванні. Віяло такою енергетикою, взагалі супер. Ти був здивований тим, як Соріано переніс перший раунд?
– Я знав, що цей хлопець цим і славиться. І всі розуміли, що, може, він не найшвидший, не найтехнічніший. Але це вже такий загартований боєць, із характером.

Усі бачили, що його по голові навіть в UFC, здається, ніхто не відправляв у нокдаун. Здається, вперше хтось так прямо відправив його в нокдаун ударом у голову.

Він програвав технічним нокаутом, але там йому пробили корпус, і він усе одно бився. Йому пробили корпус, його просто добили, але він не здавався.

Він дуже такий, як сказати, бичок, дуже впевнений, дуже характерний. І це мене не здивувало, але я міг дотиснути, я це знаю.

Але я робив усе розмірено, як уже боєць високого класу. Не поспішав, щоб там не було схожих ситуацій, як там у поєдинку Гейджі — Топурія чи ще щось.

Я попав, майже добив, не вийшло добити. Спробував ще раз, ще раз попав. Він встав. Я розумію, що все одно, в якому б стані він не був, у нього є важкі удари, що це ризик. Я такий: «Все, все, все добре».

Другий раунд. Я такий: «Ну все, я забираю, я рухаюсь, я попадаю більше — і все».

Так, я, звичайно, у другому раунді менше бив, але вже не було настільки великої потреби бити. Він робить один удар, не попадає, я попадаю два. Навіщо мені робити п'ять-десять ударів по ньому, якщо він попадає тільки один, наприклад?

Я робив завжди більше, ніж він, і цим забирав поєдинок. Я просто робив це дуже розмірено і дуже методично.

Так, я міг дожати, міг взяти більше ризику, як я завжди роблю: зарубитися, піти ва-банк. Я це все міг. Але в цьому поєдинку чомусь я вирішив просто виграти дуже впевнено і розмірено.

– Ну, взагалі так, немає сенсу отримувати зайву шкоду. І взагалі така версія трохи нового Донченка, так? Можна і так сказати.
– Так. Я просто показав, що я можу бути різним. Я можу агресивно йти за нокаутом із перших секунд, а можу попадати і можу боксувати всю дистанцію, рухатись.

І якщо побачите, що в першому раунді, що в третьому раунді на ногах швидкість я не втрачав, завжди рухався швидко, завжди була та сама швидкість вибуху на руках.

Тобто що в першому, що в третьому раунді. Хоча у багатьох бійців, якщо вони в першому раунді дуже швидкі, то в другому, у третьому вони вже не такі швидкі.

У мене швидкість вибуху і футворку не падала. У другому раунді я менше бив, але й він мало що робив, я забирав раунд.

Навіщо мені було атакувати його, брати зайвий ризик, давати йому можливість ловити мене контрпанчем, якщо я і так перемагаю?

– А тепер давай більш загальне питання, тому що про бій тебе вже дуже багато питали. Дивись, 13 вересня буде рік твого дебюту в UFC. Ти провів за цей рік чотири поєдинки. Чи задоволений ти цим роком? Можливо, ти вже перевиконав свій план на цей рік? Чи ти бачив себе десь далі? Які відчуття?
– Насправді, якщо так розібратися, ще коли я тоді проводив фінал TUF, я не міг уявити, що за наступний, за цей рік я проведу ще фінал TUF, ще три поєдинки, два з них закінчу достроково, візьму бонус. Мені підняли рівень опозиції, дали такого хорошого суперника, на папері — з перемогами, на вінстріку. У велтервейті в нього було 4:0, чотири перемоги поспіль.

Я навіть уявити собі не міг. Але ми рухаємося, рухаємося впевнено. І насправді ми можемо набагато більше, навіть ніж ми собі уявляємо.

Тому я завжди готовий битися і завжди готовий до будь-яких викликів.

Як буде складатися моя кар'єра, я не знаю. Але я точно знаю, що буду багато працювати, що буду завжди приймати бої, що буду завжди битися і віддавати цьому спорту, віддавати своїй роботі і поєдинкам усе, що в мене є, щоб перемагати і щоб підніматися тільки вгору.

– До речі, після турніру в Баку ти тоді сказав: «Дайте мені бій у Парижі». Тобі дали бій у Парижі. У Парижі ти тепер сказав: «Дайте мені Даніеля Родрігеса». Як ти вважаєш, чи дадуть тобі Родрігеса? І чи відчуваєш ти справжній фідбек від менеджменту UFC, чи це був просто випадок, так сталося, що ти отримав слот в Парижі?
– Я закінчив бій достроково, взяв бонус і зміг випросити, ну, попросити цей бій. Мені дали.

Вони показали, що я на правильному шляху, вони дали зрозуміти, що я привертаю увагу людей, подобаюсь людям, б'юсь дуже видовищно. І вони мене так, як сказати, заохочують, і їм це сподобалося. Вони мені дали бій у Парижі.

На жаль, я не закінчив його достроково. Там якісь моментики були трішечки нудні, у третьому раунді. Але в цілому бій був непоганий, бій був майже достроковим: були нокдауни, були розміни у стійці. Був екшн, була драма, було трішечки ризику.

– Та й у партері ти накидав добре. У партері також усе було цікаво.
– Так. Тому, на жаль, це не дострокова перемога. Через це я не знаю, чи дадуть мені Родрігеса наступним.

Але якщо все ж таки їм сподобався бій і вони роблять на мене ставку, то я думаю, вони можуть організувати цей бій.

Головне, щоб Родрігес не зливався. А він поки що не дуже зацікавлений, бо розуміє, що це нелегкий поєдинок для нього, а він програв останній. Тому подивимось.

Але здається так, що я подобаюсь UFC і що вони мене ведуть, і що їм немає сенсу зараз мене зливати, давати дуже погані поєдинки або не давати поєдинки взагалі.

Тому подивимось, як воно буде. Мені самому дуже цікаво.

– Я трохи здивувався. Не знаю, зараз запитаю, чи ти теж здивувався, тому що тебе ще немає у топ-15 після четвертої перемоги поспіль. Що ти думаєш стосовно цього?
– Я вважаю, що зараз дивізіон 77 дуже цікавий, дуже багато гучних імен, дуже сильна позиція.

І якщо немає, то знаєш що? Тоді треба провести ще один бій, перемогти, і тоді точно буду в топ-15. Адже в мене буде серія з п'яти перемог. Не у багатьох бійців є серія із п'яти перемог зараз.

– І це вже стейтмент, так? П'ять перемог.
– Так. Я думаю, що після наступного бою тоді точно. Але ще є час. Може, вони через тиждень знову оновлять рейтинг, може, через два. Яріка, до речі, теж не одразу в топ-15 внесли. Через тиждень чи два, здається, додали.

Тому насправді мені це не горить. Я знаю, що в мене ще багато років кар'єри попереду, і за один рік я вважаю, що непогані результати. Тому куди поспішати?

Краще ще побити якихось інших бійців до топ-15, якщо треба це зробити, покращити свій контракт, і потім уже за більші гроші можна з топовою опозицією битися.

Тому що, якщо мені будуть давати якихось нерейтингових бійців, якихось ветеранів чи на серії з поразок, ну і, грубо кажучи, відверто не топового рівня, я не можу сказати, що я засмучусь.

Я буду радий. Я буду радий тому, що мені дають можливість просто вийти, виграти, зробити хайлайт, заробити гроші, покращити свої гонорари.

Адже мені будуть платити так само, що я буду битися з Родрігесом, що я буду битися з Мадаленою. Але рівень трішки різний. Тому всьому свій час прийде.

– Ти зняв з язика питання про те, чи готовий ти ще битися з кимось поза рейтингом. Але є ще одне питання. Припустимо, що UFC вирішує одразу дуже сильно підвищити рівень твоєї опозиції. 11-те місце зараз у рейтингу — Камару Усман. Чи прийняв би ти такий бій?
– Він же все ж таки ще елітний ветеран, який дає своїм суперникам добрячі бої. Ти прийняв би такий бій зараз, чи тобі ще трохи часу треба?

Насправді, як я казав, Камару Усман — це один із таких важких ветеранів. Тому що в топ-15 є той самий Родрігес, Холланд, Мік Маллот, Хоакін Баклі, той же самий Маддалена, той же самий Белал Мухаммад.

І мені здається, що ці поєдинки навіть легші, ніж бій із Камару Усманом.

– Мені здається, Маддалена для тебе буде взагалі...
– Так. Він не бачить ноги, у нього чистий бокс, але дуже зрозумілі кути. Мадалена, той самий Белал, бо він уже на дуже сильному спаді. Той самий Баклі — так, у нього сильна плюха, але в нього немає боротьби.

– Едвардс також, до речі, Леон Едвардс також непогано.
– О, і Леон Едвардс також. І Леон Едвардс, і Хоакін Баклі, у якого найнижчий показник попадань акцентованими ударами. Він просто б'є в молоко. Він б'є, і там один із п'яти попадає.

І стиль дуже такий зручний для мене. Він дуже потужний, але в мене проти нього добрий захист.

І в мене є те, що буде криптонітом для Баклі, — це лікті. В ті моменти коли він напригує, як дикун, його можна піймати ліктем.

– А про Камару Усмана?
– Якщо дадуть цей бій, і мені дадуть три... Ну, я вважаю, що цей бій заслуговує бути п'ятираундовим.

Ну, навіть якщо три раунди, я би хотів цей бій. Якщо мені це пропонують, то для такого суперника я думаю, гарною датою був би лютий, і в мене було б якраз достатньо часу підготуватися.

Адже це топова опозиція, і на топову опозицію потрібно трішечки більше часу підготуватися. І зараз мені потрібно трішечки більше часу відпочити, адже кемп буде дуже важкий на цього бійця.

Я знаю, що за три місяці я дуже сильно підготуюся під його боротьбу. У стійці я не вважаю, що я гірший за Усмана. Просто потрібно буде трішечки більше приділити уваги боротьбі, захисту.

Сабмішенів у нього, вроді, не так прямо багато. Просто від його контролю, від його боротьби йти. Якщо це трьохраундовий поєдинок, то я вважаю, що це буде на мою користь грати, тому що він бився дуже багато в п'ятираундових і він дуже довго прокидається в поєдинках.

– Ну так, він добре знає глибокі води. І якби з Чимаєвим був п'ятираундовий бій, мабуть, він би переміг Чимаєва.
– Так, ось я про це. І навіть якщо бачити перший бій з Едвардсом, коли він його переміг у пізніх раундах, але перший раунд навіть Едвардс його трикутником на корпус взяв і тримав, тобто навіть у боротьбі.

Тому три раунди з Камару Усманом і нормальний час на підготовку. Звичайно, це дуже велике ім'я, і я не та людина, яка буде відмахуватись від таких поєдинків. Я завжди беру ризик у цьому житті.

Ніколи до UFC мене ніхто прямо так само не давав вибирати суперників і ніколи не вів, не привозив прямо під мене якихось суперників. Я завжди погоджувався на те, що давали. І такий випадок теж не буде винятком.

– До речі, з приводу підготовки до боротьби Усмана: ти би готувався до боротьби в Таїланді чи, можливо, спробував би в ATT поїхати?
– Так, я думаю, я би поїхав в ATT до Яріка і готувався би до Усмана разом з Ярославом Амосовим. Думаю, що він би не відмовив, а навпаки допоміг.

І якби так сталося, то, думаю, я поїхав би до Ярослава. Не саме в ATT, а просто до Ярослава. Плюс ще є Діма Гриценко, який теж нереально крутого рівня борець.

Тому я думаю, що я дуже гарно підготувався би до цього бою.

– А тепер хочу трохи про загальну ситуацію у напівсередній вазі. Ти, мабуть, дивився бій Махачева з Іеном Геррі? Що ти думаєш про цей поєдинок?
– Ну, нічого. Я просто дивився цей бій, і в мене таке враження було, що просто Геррі ще не був готовий ставати чемпіоном, він не хотів вигравати цей бій.

Тобто коли він мав робити більше, адже він програє, він не робив. Він нічого не робив.

Було видно, що він ще не готовий бути чемпіоном, що він просто ще не готовий ментально перемагати Махачева.

– А взагалі склалося враження, що Махачев уже здається не таким непереможним, як у легкій вазі?
– Так, звичайно. Бо зараз MMA також розвивається, всі вміють захищатися, всі вміють бити. Плюс 77 — це вже трішечки інше. Тут уже більші хлопці, тут уже не так легко їх переводити і контролювати, бо він перемагав якраз за рахунок своєї ваги, він завжди, як правило, був більший.

Зараз вони б'ються на рівних, і MMA розвивається. Всі вчаться, всі їх аналізують і готуються під їх боротьбу. Тому так, уже не такі впевнені та дострокові перемоги.

І я вважаю, що Махачев скоро закінчить кар'єру, тому що вже не так легко.

– Ще одне питання мене дуже цікавить. Якщо уявити, що Шавкат Рахмонов повернеться на той самий рівень, на якому був до травми, чи переможе він Махачева?
– Я скажу так: до травми, у тій формі, в якій він був до травми, до операції, на тому ходу, на якому він був, я вважаю, що так.

Але яким він повернеться після такого дуже тривалого простою та травм, без поєдинків уже декілька років — це інше питання.

Але я б сказав, що якщо ми візьмемо версію Шавката, яка була до травми, то тоді я вважаю, що він би переміг.

– Під час твого виходу в Октагон на екранах було написано: «Один із двох активних бійців з України».
– Взагалі я нараховую трьох: ще Артур Мінев плюс канадець українського походження Сергій Сідей.

– Однак тим не менш, чи відчуваєш ти більшу відповідальність за результат, враховуючи те, що небагато українців зараз в UFC?
– Не прямо за результат, тому що всі ми можемо виграти, всі ми можемо програти. Але я дуже відчуваю відповідальність у тому, що я повинен показати наш дух і наш український характер, нашу незламність. Це саме основне. Я мушу показати, що як би важко не було, я буду йти до кінця.

Як би я не програвав поєдинок, як би сильно мене не били, я не буду здаватися, я буду йти до кінця.

Коли мене взяли на больовий прийом, я знав, що я не зможу постукати. Хай він мені рве там зв'язки, все рве — я стукати не буду, адже я відчуваю цю відповідальність. Я не можу на весь світ показати слабкість. І я повинен показувати наш дух і що ми будемо битися до кінця.

Як би це не складалося, як би важко не було, просто показувати нашу таку незламність.

– А ще хотів запитати експертну думку, чому зараз невелика кількість українців в UFC, і були такі, якщо бути чесним, серйозні провали?
– Там Ігор Потєря не дуже виступав, та й інші були, Денис Бондар. Чому ти вважаєш, що в боксі все добре відносно, а в MMA в України є проблеми на професійному рівні?

Ну, просто бокс набагато більше часу мав, щоб так розвинутися. І в моменті просто нашим бійцям, які були там, я просто вважаю, що в цьому спорті також повинна бути удача.

І просто вважаю, що нашим хлопцям до цього там трішечки з поєдинками не щастило. Там Денис отримав травму, я пам'ятаю, у поєдинку, здається, руку зламав.

– Так.
– Потєря – дуже хороший боєць... Його, ну, можна сказати, трішечки підставляла його менеджерська компанія. Вона давала йому поєдинки на короткому повідомленні в різних вагових категоріях, коли він там не до кінця відновлений, на травмах.

Тобто його просто максимально неграмотно вели і, грубо кажучи, просто зливали. Хоча перспектив було дуже багато. І я просто вважаю, що мені пощастило.

– Дуже так скромно оцінюєш. Ти мені в Парижі казав, але я хотів би, щоб ти на всю публіку озвучив реальних зараз кандидатів від України, які близькі до підписання в UFC.
– Ну, це Діма Гриценко Я вважаю, що він зараз перший у списку, хто вже буде в UFC дуже скоро, тому що я вже знаю, що ведуться переговори.

Я вже знаю, що матчмейкер UFC за нього знає і що все скоро буде. Все скоро буде, адже всі ми дуже довго чекаємо цей момент, і ще трішечки залишилося дочекатися.

Я в цій атмосфері, у цьому оточенні, і я знаю, про що йдуть розмови, з ким ідуть розмови, хто розмовляє. Тому можу запевнити, що вже дуже скоро будуть хороші новини.

Потім є також Баглей, який представляє Україну. Він виграв пояс у Cage Warriors. Він українець, але, здається, народився в Англії, якщо не помиляюсь.

– Чи в юному віці зовсім туди переїхав.
– Чи в юному віці, так. Тобто він теж піднімає прапор України. Тому вважаю, що в нього теж дуже багато шансів підписатися. Або провести ще один бій, на Contender Series залетіти, або на короткому повідомленні його підпишуть. Тому зараз у мене таких ось два бійці.

Є ще чемпіон Cage Fury, здається, Костюченко його звати. Але в нього, скоріш за все, треба або ще один бій, або захист, або два захисти, і до Contender Series також, або на коротке повідомлення. Тому мій прогноз, що перший зараз буде Діма Гриценко. Ну, майже впевнений.

– І два останні запитання. З особистого такого: звідки така, на мій погляд, блискуча французька мова?
– Я з дитинства за програмою їздив у Францію. Місяць-два був у Франції кожного літа протягом десяти років. І ось так і вийшло вивчити французьку мову.

Потім там тренер француз, один із найкращих друзів француз. Багато практикую. І ось так от і вийшло.

– Зараз ще раз проговоримо: в тебе чотири перемоги за рік. Уявімо, що через рік ми знову записуємо інтерв'ю. І де ти себе бачиш? Які в тебе плани до наступного вересня, до вересня 2027 року? Це топ-10, топ-5 чи ти бачиш себе претендентом на пояс?
– Я вважаю, що якщо буду правильно рухатись такими темпами, з таким мисленням, з такою самою віддачею, то наступний рік — це мінімум топ-10, а то й топ-5.

Я вважаю, що я можу, звичайно, там бути в топ-5. Просто UFC бачить, що я молодий актив, що мені тільки 25, і що вони можуть мене трішечки притримувати, адже всі розуміють, що до свого піку я ще навіть близько не підійшов, що він буде десь через три роки.

Тому вони можуть мене просто притримувати, тримати в топ-10 і акуратно проводити. І це буде правильно. Але якщо просто закрити очі і на кожен бій погоджуватись, кожен бій перемагати і ніхто не буде мене притримувати, наприклад, то я вважаю, що можу бути спокійно в топ-5.

Читайте також:

Що далі для Донченка? П'ять варіантів для українця