Як Норріс ледь не втратив поул і чого не вистачило Феррарі та Мерседесу

Завершилася кваліфікація Гран-прі Іспанії, яка стала однією з найщільніших у сезоні. Перші п'ять пілотів розділили лише дві десятих секунди, а боротьба за поул фактично тривала до останніх метрів фінального кола. Переможцем цього протистояння став Ландо Норріс, який видав феноменальну фінальну спробу та випередив Кімі Антонеллі лише на 0,011 секунди.

При цьому Макларен не виглядав очевидним фаворитом кваліфікації. Команда мала проблеми в повільних поворотах і на поребриках, а після першої спроби Норріс програвав лідеру майже пів секунди. Однак британець зміг витиснути з м'яких шин максимум і зібрати практично ідеальне коло.

Детальніше про те, як Норрісу вдалося вирвати поул, чому Мерседес був за крок від першого місця, а Феррарі та Ред Булл не змогли скористатися своїм потенціалом, – у цьому матеріалі.

Макларен

Поул Ландо Норріса став насамперед результатом феноменального пілотажу. Макларен не мав очевидної переваги над конкурентами, а в деяких ключових місцях траси навіть поступався. Проте Норріс зміг витиснути максимум із м'яких шин і одночасно втримати їх у робочому вікні протягом усього кола.

Після першої спроби в Q3 британець посідав лише шосте місце та програвав Льюїсу Хемілтону 0,446 секунди. Здавалося, що боротьба за перший ряд відбуватиметься без Макларен. Але на фінальному колі Норріс відіграв понад сім десятих секунди.

Головний прорив відбувся вже в першому секторі. Норріс пізніше загальмував у першому повороті, агресивніше використав поребрики та зміг раніше повернутися на газ. У зв'язці 5–6 він також був значно рішучішим, завдяки чому завершив перший сектор із перевагою близько 0,550 секунди над власним попереднім результатом.

Саме перша частина кола була одним із головних місць, де Макларен мав проблеми протягом вікенду. Машині було складно на поребриках і в повільних поворотах, тому Норрісу доводилося буквально змушувати болід працювати на межі можливостей.

У другому секторі британець продовжив атакувати, але вже трохи обережніше. У поворотах 10–12 він зміг довше тримати газ, не допустивши перегріву шин та дострокового припинення електровіддачі. До кінця другого сектора його перевага над попередньою спробою перевищила 0,8 секунди.

Найбільш показовим став фінальний сектор. Норріс знайшов додатковий час у поворотах 18 і 19, а потім пізніше загальмував перед 20-м та проніс більше швидкості через 21-й. У певний момент його перевага над попереднім колом перевищувала секунду.

Однак останній поворот ледь не зіпсував усе. Задня вісь уже втратила частину зчеплення, і Норріс занадто агресивно пройшов 22-й поворот, втративши близько трьох десятих секунди. Проте навіть цього вистачило для поула – настільки великим був запас, створений на попередніх частинах кола.

Саме здатність Норріса працювати із шинами стала одним із ключових факторів. М'який комплект, схоже, мав проблеми зі стабільністю протягом повного кола, але британець зміг атакувати, не виводячи гуму з оптимального робочого діапазону.

Якби не помилка в останньому повороті, перевага Норріса могла бути значно більшою. За оцінками телеметрії, він міг випередити найближчих суперників приблизно на 0,3 секунди.

У гонці ситуація буде складнішою. Висока температура та сильна деградація шин можуть суттєво змінити розстановку сил. Особливо важливо буде втримати першу позицію на старті, адже обгони на цій трасі не є простим завданням.

Мерседес

Кімі Антонеллі був за крок від свого чергового поула. Італієць поступився Норрісу лише 0,011 секунди, а його результат став підтвердженням того, що Мерседес мав достатній темп для боротьби за перше місце.

Водночас команда, схоже, не використала весь потенціал силової установки. По ходу кваліфікації було помітно, що Мерседес намагався контролювати перегрів задньої осі. Надмірна потужність на розгонах могла призвести до втрати зчеплення та перегріву шин, тому команді доводилося шукати компроміс між максимальною швидкістю та стабільністю гуми.

Антонеллі навіть намагався змінювати налаштування двигуна по ходу сесії, але оптимізувати роботу силової установки на 100% не вдалося. Значну частину потенціалу він компенсував власним пілотажем.

Найбільше часу італієць втратив у 13-му повороті. Саме там його коло було менш ефективним, ніж у Норріса, хоча в інших частинах траси Антонеллі залишався надзвичайно конкурентним.

На відміну від напарника, Джордж Расселл не зміг повторити темп Антонеллі. Британець кваліфікувався лише шостим і програв боротьбу за перші позиції близько трьох десятих секунди.

У підсумку Мерседес залишився з другим і шостим місцями, хоча потенціал машини дозволяв претендувати на поул.

Ред Булл

Ред Булл цього вікенду виглядав значно краще, ніж можна було очікувати після попередніх етапів. Макс Ферстаппен посів третє місце та поступився Норрісу лише кількома сотими.

Нідерландець традиційно максимально використав сильні сторони свого боліда. Особливо добре Ферстаппен виглядав у 15-му повороті та зв'язці 18–19, де машина дозволяла йому підтримувати високу швидкість і пізніше гальмувати.

При цьому Ред Булл не мав очевидної переваги на всій дистанції кола. Там, де RB22 втрачав, Ферстаппен намагався мінімізувати відставання та не допустити великих провалів.

Саме це дозволило йому залишатися в боротьбі за поул практично до самого фінішу. Проте в останній частині кола нідерландець не зміг повторити темп Норріса та Антонеллі.

Третя позиція залишає Ферстаппену хороші шанси в гонці. Якщо Ред Булл матиме сильніший гоночний темп і краще працюватиме з деградацією шин, нідерландець може навіть втрутитися в боротьбу за перемогу.

Феррарі

Феррарі завершила кваліфікацію четвертим і п'ятим місцями. Льюїс Хемілтон випередив Шарля Леклера лише на 0,006 секунди, що ще раз показало, наскільки близькими за швидкістю були два боліди Скудерії.

Хемілтон задав темп після першої спроби в Q3, але на фінальному колі не зміг зберегти цю перевагу. У першій зв'язці поворотів він залишив близько 0,12 секунди порівняно зі своїм попереднім колом, а неідеальна робота системи віддачі енергії коштувала ще частину часу.

Головною проблемою Феррарі залишилися розгони з повільних поворотів. Особливо помітні втрати були на підйомі між шостим і сьомим поворотами – загалом Скудерія поступалася там близько двох десятих секунди.

Крім того, обидва пілоти мали труднощі на високих поребриках першої зв'язки. Болідам було складно швидко стабілізувати машину після агресивного наїзду на поребрик, через що Хемілтон і Леклер втрачали час уже на виході з поворотів.

Водночас Феррарі, схоже, використала практично весь доступний потенціал силової установки. Команда зробила ставку на максимальну віддачу потужності, адже стартова позиція на цій трасі має величезне значення. Це могло створити додаткове навантаження на техніку, але в кваліфікації Скудерія отримала максимально можливий результат.

Показово, що перші п'ять пілотів виявилися настільки близькими. Фактично всі вони мали шанс на поул, а різницю створювали окремі десяті та навіть соті секунди. У цьому контексті четверте і п'яте місця Феррарі не можна назвати провалом.

Наявність двох близьких за темпом болідів може стати великою перевагою Скудерії в гонці. Але тут усе залежатиме від командної роботи, яка відверто останнім часом є слабким місцем італійців.