Тарас Шелестюк — про титул, бій із Хейні та повернення Ломаченка

9 серпня в еквадорському місті Манта відбувся великий вечір боксу, у головній події якого зустрілися місцевий нокаутер Андрес Муньос та відомий український боксер, чемпіон світу 2011 року, призер Олімпіади у Лондоні Тарас Шелестюк.

На кону бою стояв титул за версією WBO International у напівсередній вазі. Шелестюк, незважаючи на статус гостя рингу, здобув упевнену перемогу і тепер має непогані шанси злетіти у рейтингу WBO та незабаром претендувати на повноцінний титул чемпіона світу.

Ми поспілкувалися з Тарасом, який дав не просто коментар, а розгорнуте велике інтерв'ю. Українець поділився емоціями від найважливішої перемоги, розповів про потенційні бої з Девіном Хейні та Теофімо Лопесом, а також висловився про золоте покоління вітчизняного боксу.

– Тарасе, давай відразу з найцікавішого. Вже декілька тижнів минуло з твоєї звитяги. Як взагалі пройшов бій, чи всім ти був задоволений, чи, можливо, щось можна було зробити ще краще?
– Пройшло вже два тижні після поєдинку. Боєм задоволений, був задоволений і тренувальним табором. Все пройшло добре, багато з того, що напрацьовували в залі спрацювало.

Хлопець попався дуже стійкий, який намагався виграти поєдинок і показати себе. Я знав, що він непростий боєць. Він зірка в Еквадорі, працює в поліції — це так звана Intelligent Police, як у Штатах. Тобто він займається рейдами на мафію, бере участь у затриманнях. Я розумів, що ментально він буде сильним, тому що коли ти йдеш під кулі, то від ударів у рингу ти просто так не здасися.

Я знав це й готувався до поєдинку. Ми знайшли суперника й підтвердили його заздалегідь. Не так, як роблять багато промоутерів за 3–4 тижні, а дали йому 7–8 тижнів, щоб у нього був повноцінний тренувальний табір. Я готувався до цього поєдинку, щоб забрати титул WBO International без жодних сюрпризів. Розумів, що всі бокові рефері з Еквадору, він там місцева зірка і його підтримували.

Загалом бій оцінюю дуже класно. Я відправив його в нокдаун, але він виявився стійким суперником і тримав удари. Хоча по ходу поєдинку він ще 5-6 разів був сильно вражений, але він витримував і намагався йти вперед, боксувати та вигризати кожен момент. Тим не менш, я цього зробити не дав. Лише один суддя віддав йому один раунд.

View this post on Instagram

A post shared by Taras Shelestyuk🇺🇦🇺🇸 (@tarasshelestyuk)

– Ти кажеш, що він зірковий у себе на батьківщині. Чи не було відчуття, що тебе везуть до нього як ветерана, щоб у його послужному списку з'явилося таке гучне ім'я? Як ти гадаєш, він почував себе фаворитом чи ні?
– Я не знаю, як почувався він, але я почувався дуже комфортно в цій ситуації. Я знав, як провів тренувальний табір, скільки праці вклав, і що ця підготовка вийшла дуже продуктивною.

У мене були дуже хороші спаринги. Я спарингував із Міріїмом Нурсулатновим із Казахстану, який зараз готується до чемпіонського бою з Абелем Рамосом у середній вазі.

Другим спаринг-партнером був Ерік Пріст — американець, який повинен був боксувати у вересні з Ларою за чемпіонський титул WBA у 160 паундах. Тобто мої спаринг-партнери мали рекорди 20-0 та 16-0, і я з ними відспарингував майже сім тижнів. З огляду на якість цих спарингів, я не думав, що Муньос зможе мене чимось здивувати.

Так, я знав, що за класом суперник нижчий, але такі бійці небезпечні своєю фізичною підготовкою. Неважливо, що ти виграєш у них 2–3 раунди, вони йдуть до кінця до останньої секунди. Тим паче він бився вдома, а «лакі-панч» у боксі ніхто не скасовував.

Проте я був готовий до будь-якого сценарію й контролював поєдинок. Навіть коли він у третьому раунді рази три чи чотири вдарив мене по потилиці відкритою рукавичкою, що було не дуже приємно.

Ми з коучем зробили рефері зауваження після раунду, але рефері сказав: «Боксуйте». Я зрозумів, що треба просто зберігати пильність. З класичними боксерами ти знаєш, як прилетить удар, а боксери на зразок Муньоса б'ють «з-під коліна», у них немає класичної техніки, і удар може прилетіти звідки завгодно. Тому я всі раунди залишався сконцентрованим, що й допомогло мені впевнено виграти бій без неприємних несподіванок.

– А як у тебе взагалі виник варіант з Еквадором? Це ж був уже другий поєдинок для тебе там. Чому саме Еквадор?
– Перший бій в Еквадорі мені запропонували минулого року. Хлопець, який тренується в нашому залі у моїй ваговій категорії, ми багато спарингуємо й допомагаємо один одному готуватися, запропонував провести бій у Кіто — столиці Еквадору. Мені це стало цікаво як челендж, адже Кіто розташоване на висоті майже 3000 метрів над рівнем моря. Це одна з самих високогірних столиць світу.

Я погодився, добре підготувався й приїхав туди за 10 днів до бою для акліматизації. У Лос-Анджелесі я щосуботи бігав у горах на висоті близько 2000 метрів, що дуже допомогло швидше адаптуватися.

А вже у квітні цього року мені набрав той самий промоутер із пропозицією зробити велике міжнародне шоу в Еквадорі, де я був би мейн-івентом. Я сказав, що мені це цікаво тільки за умови, якщо ми знайдемо титульний бій.

Минулого разу вакантних титулів не було, але цього разу вакантним виявився WBO International. У промоутера гарні стосунки з WBO, і він домовився про цей бій. Єдиною умовою організації була участь місцевого боксера, щоб у нього теж був шанс битися за пояс. Я одразу погодився.

View this post on Instagram

A post shared by Taras Shelestyuk🇺🇦🇺🇸 (@tarasshelestyuk)

– Тепер ти маєш титул і, за ідеєю, після оновлення рейтингів маєш увійти до топ-15. В одному з інтерв'ю ти казав, що готовий відбоксувати з Девіном Хейні. Чи робив ти якийсь офіційний запит і як оцінюєш ймовірність цього бою?
– У боксі можливо все. Буває, що боксери уникають певних суперників, але водночас ти можеш раптово отримати шанс на титульний бій.

Я спілкувався з представниками WBO. Ми добре знайомі ще з 2015 року, супервайзер мене чудово знає, адже я вже володів титулом WBO NABO і кілька років перебував у їхньому рейтингу. Він сказав мені перед боєм: «Якщо переможеш, то з цим титулом піднімешся в топ-10, бо WBO International вважається дуже важливим поясом». Очікую у вересні бути в топ-10, а далі будемо дивитися.

Ідея з Хейні виникла тому, що його бій із Кішоном Девісом зірвався через фінансові розбіжності. Після своєї перемоги я сказав промоутеру: «Якщо тобі цікаво — домовся з WBO і організуй мені бій проти Хейні. У нього зараз немає суперника, йому треба захищати пояс, тож це реальний шанс».

Оцінюю ймовірність як 50 на 50. Якщо WBO зобов'яже його робити захист, а інших варіантів не буде, я готовий вийти на ринг у листопаді чи грудні. У вересні промоутер зустрічається з представниками WBO, і після оновлення рейтингів ми зрозуміємо їхню позицію.

– Ти згадав про те, що деяких боксерів уникають. Слідкуючи за твоєю кар'єрою ще з любителів, мені здавалося, що у 2015–2016 роках проспекти чи зірки тебе уникали через великі ризики і водночас невеликі гроші. Чи дійсно це так, або це лише враження?
– Так, це дійсно є, і це тягнеться ще з 2015 року. Наприклад, під час моєї трирічної паузи, коли попередні промоутери пішли з ринку. Вони мали дати мені бій до жовтня 2022 року, але в вересні оголосили про вихід з ринку й відпустили всіх боксерів.

Після цього ми шукали бої самі. Наприкінці 2022 року мав бути бій в Англії за титул WBC International. Мій радник зустрівся з менеджером того боксера, і той був обома руками «за». До поєдинку залишалося 4 тижні, я був у чудовій формі, адже допомагав хлопцям у залі. Але коли тренер того боксера подивився мої бої і побачив, що я шульга, він сказав: «Ні, мій боксер з ним битися не буде». До речі, це йому не допомогло — наступний бій проти правші він усе одно програв.

Схожа ситуація була у 2023 році під час переговорів із командою Шахрама Гіясова. Ми вже практично про все домовилися, але вони раптово вийшли з переговорів, а через тиждень обрали собі суперника з Нікарагуа з високим рейтингом, але дуже посереднього рівня.

У професійному боксі між бажанням бійців вийти в ринг стоять тренери, менеджери та промоутери. Останні інвестують гроші й шукають найлегший шлях до чемпіонства. Я ж звик до олімпійського боксу: з ким жереб звів — з тим і боксуєш, так і стають чемпіонами. У любителях ти не можеш сказати: «Він занадто сильний, дайте іншого». Але зараз це новий виток у моїй кар'єрі, я повертаюся в рейтинги й буду тиснути далі.

– З приводу інших боксерів. Ти дивився поєдинок Теофімо Лопеса проти Ромеро? Які враження?
– Я дивився хайлайти й читав огляди. Думки розділилися 50 на 50.

Ромеро пару разів добряче хитнув Лопеса, але загалом нічого не робив. Мені було цікаво почути твою думку стосовно Лопеса: чи не поспішив він із переходом у півсередню вагу? Здалося, що його потужність залишилася в легкій вазі, а в 66 кг його удари вже не так вражають.

Для мене це тільки плюс, що всі ці боксери піднялися зі 140 у 147 паундів (Лопес, Хейні, Гарсія, Ромеро, Бенн). У 147 тривалий час було затишшя, а зараз це дуже цікава категорія, є з ким боксувати.

– Кого б ти назвав стилістично найзручнішим і найнезручнішим з четвірки чемпіонів – Лопес, Хейні, Гарсія, Паро?
– Паро я не бачив у справі, тільки бачив, що він став чемпіоном. Думаю, Хейні та Лопес підходять під мій стиль найбільше. Я б дуже хотів відбоксувати з Хейні й переконаний, що у нього будуть великі проблеми зі мною. Те, що він набрав вагу, йому не дуже допоможе.

Важчі поєдинки можуть бути з Гарсією або Бенном, бо вони трохи «коряві». Лопес і Хейні — класичні боксери, а мені ще з любителів завжди було легше з класиками. Пам'ятаю, коли був КМС, я легко вигравав у міжнародників із чудовою класичною школою, але з якимись дроворубами бувало важко.

В Олександра Усика така ж історія. Коли він перейшов у хевівейт, я казав, що з Джошуа йому буде найлегше, бо той класичний боксер. А от із Чісорою бій вийшов дуже важким, бо той «коряга» і б'є з незрозумілих траєкторій.

– З Верховеном так само сталося...
– Так, і з Ф'юрі були важкі бої через габарити й нестандартну техніку. Коли проти тебе виходить фізично сильний суперник із нестандартною технікою, ти не знаєш, у який момент прилетить удар. Я бачив багато прикладів, коли боксери розслаблялися з такими суперниками й програвали нокаутами. Тому до кожного бою треба готуватися як до чемпіонського.

На ринку порівняно нещодавно з'явився такий гігант, як Zuffa Boxing. Чи були у тебе думки спробувати себе там?

У залі Brickhouse, де я тренуюся, є менеджери, які працюють із Zuffa Boxing. Чесно кажучи, мені зараз цікавіші класичні пояси WBO, WBC, IBF, WBA — ті, за які боролися Клички чи Тайсон.

У Zuffa свій власний титул, і якщо ти виграєш його, то мусиш відмовитися від інших організацій. Мені це менш цікаво, хіба що вони запропонували б дуже вигідний контракт на 2–3 бої на рік з хорошим гонораром. Вони підписали кількох хлопців з мого залу, але переважно для того, щоб ті були «стороною B».

Зараз мені 40 років, але багатьох суперників все одно мене уникають — вони знають мій рівень і намагаються уникати, бо навіть у разі перемоги матимуть дуже блідий вигляд у ринзі зі мною.

Сподіваюся, що після оновлення рейтингів WBO, а також переговорів з WBC, IBF і WBA, я повернуся в топ-15 усіх організацій. Це відкриє набагато більше дверей і можливостей для чемпіонського або елімінаторного бою.

– Тобто у твоїх планах є повернення в ринг ще до кінця цього року?
– Я б хотів, якщо це буде великий бій або елімінатор. Просто так боксувати немає сенсу — на підготовку витрачається занадто багато сил, енергії і часу. Якщо буде гарний бій, наприклад, з Хейні або елімінатор у листопаді-грудні, я залюбки вийду, адже часу на підготовку достатньо. Якщо ні — тоді вже березень-квітень наступного року, бо перші два місяці року в Штатах зазвичай застійні щодо великих шоу.

Але в цілому ти впевнений, що великої паузи більше не буде?

Сподіваюся, що ні. За правилами WBO я маю захищати титул упродовж 4 місяців. Вони сказали, що цей термін гнучкий, адже відлік піде лише від моменту внесення до рейтингу (у вересні). Навіть якщо це займе 4-6 місяців — це окей.

View this post on Instagram

A post shared by Taras Shelestyuk🇺🇦🇺🇸 (@tarasshelestyuk)

– Хочу перейти до іншого блоку. Ти належиш до золотого українського покоління боксерів, яке й досі генерує головні новини у світовому профі-боксі. Хочу запитати про твоїх колишніх колег по збірній, і в першу чергу про Олександра Усика. Що, на твій погляд, пішло не так у його бою з Ріко Верховеном?
– Та я думаю, все пішло так. Можливо, десь Усик підсвідомо налаштовувався на легший бій після важких протистоянь із Джошуа та Тайсоном Ф'юрі. Плюс, як казав сам Олександр, було дуже мало відеозаписів боїв Верховена — вивчити суперника було важко.

Верховен чудово підготувався. Мої знайомі кікбоксери в Україні, які його знали, попереджали, що він справжній тафгай і битиметься до останнього. Так і вийшло, бій провів дуже крутий. Навіть ця зупинка поєдинку... Як би Верховен не скаржився й не подавав апеляції, це зіграло йому тільки в плюс.

Саня — красавчик, зробив свою роботу проти незручного суперника, який жадав зробити апсет і перемогти абсолютного чемпіона, якого не змогли здолати ні Джошуа, ні Ф'юрі. Було видно, що Усику було непросто, бо Ріко викидав удари, яких той не очікував.

Респект Верховену і респект Усику за те, що вкотре довів свій чемпіонський статус і добув перемогу в останніх раундах. Рефері зупинив бій абсолютно правильно. Я сам дивився цей момент кілька разів і на повторі переконався, що був гонг.

Але в такій атмосфері в ринзі рефері просто не чув гонгу й зупинив бій, щоб зберегти здоров'я Верховену. Це чудово, бо Ріко тепер зможе провести інші бої й заробити грошей, а не відновлюватися після важкого нокауту. Цей бій пішов на користь обом.

– Так, погоджусь. Зараз чимало чуток, що Усик, можливо, буде боксувати з Деонтеєм Вайлдером. Як ти вважаєш? Для мене тут однозначний фаворит — Усик. А як ти вважаєш, чи є якісь шанси у Уайлдера?
– Ну, як я тобі казав, знаєш... Навіть у моєму поєдинку б'ють розмашисто. Вайлдер... він потрапить раз по потилиці, воно боляче, тим більше в супертяжах Так що в супертяжах завжди є шанс. Але Уайлдер теж уже «пробитий», знаєш, це не той Уайлдер, який був до Тайсона Ф'юрі. Нема тієї впевненості.

Проте це бій все одно продасться. Думаю, вони хочуть зробити його в Штатах, як ходять чутки. Він збере повний MGM Grand, тому що люди тут люблять Уайлдера. Він як людина дуже позитивний, цікавий, і в мене багато знайомих знають його персонально. Всі про нього дуже добре відгукуються.

Так що цей поєдинок може добре продатися в Штатах. І якщо Олександр хоче повернутися в Штати... Бо раніше в нього були тут бої, але вони були такі змазані, публіка його тоді не сприйняла, бо ще не знала — це було до перемог над Джошуа та Тайсоном Ф'юрі. Так що тут буде ажіотаж. Якщо такий бій буде, я з задоволенням подивлюсь.

Однак Сані треба буде підготуватися дуже добре, тому що ніхто не виключає «лакі-панч», враховуючи, як Уайлдер кидає ці удари. Знаючи, як Олександр боксує з кривими та незручними боксерами, теж можна очікувати сюрпризів.

Але з досвідом Олександра, думаю, він не буде ризикувати та проведе поєдинок нормально до перемоги. Інших поєдинків я навіть не бачу, з ким він може відбоксувати так, щоб це був справді крутий бій для продажу.

– Можливо, Кабаєл у Німеччині. Мабуть, сам Кабаєл у Німеччині продав би стадіон на 100%, але для Усика це, мені здається, не дуже цікавий бій.
– Так, для Усика це нецікаво. Тому він і відмовився від титулу, щоб організатори не вказували, з ким він повинен боксувати. Плюс, коли ти виходиш на такий рівень, тобі титули вже неважливі. Ти все одно будеш проводити великі бої, не віддаючи свої гонорари організаціям.

Якщо не помиляюсь, трьом організаціям ти віддаєш по 3%, а одній — 5%. Рахуй: до статусу абсолютного чемпіона ти віддаєш близько 14% гонорару організаціям. Потім віддаєш тренеру, менеджеру, сплачуєш податки... Якщо ти заробляєш за бій із Вайлдером, наприклад, 100 мільйонів, навіщо тобі віддавати 14 мільйонів просто організаціям, коли ти й без цього можеш заробити ці гроші? Коли боксери виходять на такий рівень, титули їм вже неважливі — з ким би вони не боксували, вони будуть заробляти.

Ще один герой збірної України — Василь Ломаченко. Зараз він повертається, як кажуть. Мені цікава твоя думка: у такому віці, у такій ваговій категорії, чи можливо після дворічної паузи повернутися і стати знову чемпіоном світу?

– У якій категорії він боксуватиме?
– Кажуть, що навіть не в легкій (61,2 кг), а в другій напівлегкій (59 кг).

– Знаєш, коли я почув новини, що він повертається, я подивився: в 61 кг нікого немає, в 59 кг теж...
– Кажуть, він збирається зараз перемогти Суареса, а потім вийти на Наваррете.

Але спочатку Наваретте треба виграти у Фостера. Я Фостера знаю особисто, тренувався з ним у Г'юстоні, коли допомагав Реджису Прогрейсу — Фостер непростий хлопець.

Моя перша реакція: я думав, що він буде боксувати в 61 кг. Думав, що він багатьох у 61 кг виграє, легко увійде в топ-10 і з хорошим підбором опонентів може спокійно виграти чемпіонський титул. Це моє бачення. Особливо якщо травми його не турбуватимуть. Зараз там немає таких великих талантів, з якими було б дуже важко боксувати. З грамотним підбором опонентів він може виграти й ще багатьом наваляє.

Плюс у багатьох буде мандраж, тому що це все-таки Ломаченко. Я не бачу проблем у тому, щоб він став чемпіоном світу, якщо не турбуватимуть травми в таборі та в поєдинках. Його ім'я все одно гратиме роль, суперники будуть його побоюватися. До того ж, Наваррете теж уже зношений у важких рубках.

– Він, до речі, Берінчику програв...
– Так-так, там взагалі був такий бій... Я тоді був у Сан-Дієго. Всі з подивом сприйняли те, що на території Наваррете перемогу віддали Денису. Ми були раді цьому, дякуємо, але це був подив.

Шанси у Ломаченка є. Сподіваюсь, він відновився від травм. В іншому я не бачу, хто його може зупинити. Фостер може його передурити, якщо витримає темп. А з Наваррете Васі взагалі легко боксувати, тому що той кидає удари — а це те, що Васі й потрібно.

Васі не подобається, коли суперник як Лопес стоїть, чекає його і здалеку потроху набирає очки.Той потрохи набирав очки, а Вася робив уклончики.

А з Наваррете... Васі потрібно, щоб його атакували і били, тоді Вася може різати кути, накидати комбінації й ловити на розмашистих ударах. Це його стихія.

Важче буде з тими, хто буде очікувати, контратакувати та буде фізично готовим.

– Ще одне питання стосовно колишнього колеги по збірній — Олександра Гвоздика. На мій погляд, з ним склалася дуже дивна історія і пов'язана вона з Zuffa Boxing, до речі.
– В чому була головна фішка Zuffa, коли вони вийшли на ринок, то боксери, які не могли знайти поєдинок, казали, в тому числі і мені, що у новій компанії матимуть стабільно три бої на рік.

Олександр і мені в інтерв'ю казав: «У мене буде три поєдинки на рік». І нещодавно стало відомо, що Сашка звільнили чи вони там домовилися розірвати співпрацю.

– Ти добре знаєш американський ринок: як це працює? Здається, Zuffa не шукає людей з нулем поразок, їм потрібне шоу. Олександр дав шоу вже в першому поєдинку, хоча і програв. І тут звільнення. Що в американському боксі може призвести до такого?
– Дивись, Zuffa робить бізнес зовсім по-іншому. Вони роблять його так, як у UFC. Ти не можеш виходити зі своїми спонсорами на шортах, рукавички більшість дають свої Zuffa (тільки топові боксери можуть обирати Rival чи інші). Це те, що мені не подобається. Коли менеджер, який працює із Zuffa, пропонував мені підписатися, я сказав: «Давай подивимось, що вони запропонують». Але сам я підписати контракт із ними не прагнув.

Щодо Сані Гвоздика: я його добре знаю, ми з ним тренуємось в Каліфорнії в одному залі, я його часто бачу. Я запитав у нього, і він сказав, що Zuffa розірвали контракт в односторонньому порядку. Сказали: «Ти вільний агент». Не було ніяких перемовин. У них у контракті прописана опція: якщо є поразка, вони мають право розірвати контракт без додаткових виплат тобі. Вони цією опцією і скористалися.

Хоча спочатку вони розповідали: «От у UFC у нас є поразки, хлопці виходять і знову боксують, ми даємо шанс». А тут увійшли в бокс — і після першої поразки розірвали контракт. Притому що бій був класний, Саня домінував, просто припустився помилки. В напівважкій вазі кожен удар може змінити поєдинок. І вони одразу, через декілька місяців, просто повідомили по e-mail.

Багато промоутерів так не роблять — вони навпаки тримають боксера. Тому треба завжди уважно читати контракт і мати гарного адвоката, який розуміється на спортивному праві. Боксерам, які приїжджають сюди, треба розуміти: це не контракт в Україні. Якщо в контракті щось прописано — вони зобов'язані виконати. Якщо не прописано — вони можуть наобіцяти багато чого, але потім ти нічого не доведеш.

Коли я підписував свій останній контракт із попереднім промоутером, у мене вже був досвід першого підписання, з якого я довго і важко виходив.

Ми підписали дуже класний контракт, я добре заробив і провів гарні бої, поки вони не вийшли з бізнесу. Але ми узгоджували нюанси контракту декілька місяців! Мій адвокат казав: «Мені це слово не подобається, воно розмите». Наприклад, фраза «ми будемо намагатися робити тобі три поєдинки на рік». Вони скажуть: «Ну, ми намагалися, але не змогли» — і все. А коли написано «три поєдинки на рік» — це чітке зобов'язання.

Коли немає досвіду, ти не звертаєш на це уваги, бо просто хочеш боксувати. Але це може позначитися на кар'єрі, і краще не втрачати час на очікування.

Думаю, Саня ще отримає свої поєдинки. Він дуже гарний боксер і може багатьох із топ-10 «поперевертати» своїм правим прямим — це його коронка ще з любителів. Якщо йому дадуть знати про бій хоча б за 7–8 тижнів, а не за 2–3 тижні, у нього є великі шанси виграти бій як B-side, а потім знову виходити як A-side. Він може ще спокійно побоксувати декілька років і порадувати нас нокаутами.

– Тарасе, останнє питання. Якби ти зараз зустрів самого себе у 2012 році після Олімпіади, що б ти сказав собі про наступні 14 років життя?
– Сказав би: «Це була класна пригода!». І те, що я казав тобі раніше: коли підписуєш контракт у Штатах, читай уважно і бери гарних адвокатів, які спеціалізуються саме на спорті, щоб не потрапити в халепу і не витрачати час на очікування. Таке було у багатьох боксерів. Але все це — досвід і дуже цікава подорож. Keep pushing the limit!