Війна ФІФА проти УЄФА. Ідея продажу ЧС викликала великий скандал у футболі

Кінець липня 2026 року став одним із найбурхливіших періодів в історії світового футбольного управління. Лише за декілька днів відносини між ФІФА та УЄФА опинилися на межі відкритого розриву.

Причиною став несподіваний проект президента ФІФА Джанні Інфантіно зі створення нової комерційної структури під назвою FIFA Forward Enterprise (FFE), якій передбачалося передати комерційні права на найбільші турніри ФІФА, включаючи чемпіонат світу. Потім планувалося продати до 20% цієї структури приватним інвесторам приблизно за $4,2 млрд при загальній оцінці бізнесу близько $20 млрд. Саме ця ідея спровокувала безпрецедентне протистояння між світовими футбольними органами влади.

28 липня ФІФА офіційно оголосила про намір створити окрему компанію FIFA Forward Enterprise. Згідно з представленим проектом, саме ця структура мала управляти комерційною стороною всіх змагань організації: продажем телевізійних прав, спонсорських контрактів, ліцензування, квиткових програм, маркетингу та інших комерційних активів.

Читайте також:

Бомба у світі футболу. Інфантіно хоче продати чемпіонат світу, а УЄФА проти

При цьому ФІФА наголошувала, що спортивне управління залишиться за організацією, а інвестори не отримають права втручатися в проведення турнірів або ухвалення спортивних рішень. Президент ФІФА Джанні Інфантіно представляв проект як спосіб залучити додаткові мільярди доларів для розвитку футболу в усіх 211 національних асоціаціях.

Згідно з опублікованими даними, вартість нової компанії оцінювалася приблизно у $20 млрд. ФІФА збиралася реалізувати близько 20% міноритарної частки, розраховуючи залучити до $4,2 млрд інвестицій. Одним із ключових учасників угоди називався інвестиційний проект Thrive Eternal, пов'язаний з американським підприємцем Джошуа Кушнером. Фінансовими консультантами виступали JPMorgan і колишній глава Liberty Media Грег Маффей. При цьому сама ФІФА заявляла, що всі майбутні доходи будуть спрямовані виключно на розвиток футболу та збільшення фінансування національних федерацій.

Практично одразу після публікації проекту в європейському футболі заговорили не стільки про фінансовий бік питання, скільки про принцип управління світовим футболом. В УЄФА вважають, що ФІФА фактично намагається перетворити чемпіонат світу, головний футбольний турнір планети, на комерційний актив, вартість якого залежатиме від інтересів приватних інвесторів.

Особливе роздратування викликав не лише сам проект, а й спосіб його підготовки. Керівники європейського футболу стверджували, що не були заздалегідь ознайомлені з деталями ініціативи. Багато національних асоціацій заявили, що вперше дізналися про неї з публікацій ЗМІ. Саме відсутність консультацій стала однією з головних претензій до Інфантіно.

В офіційній заяві УЄФА проект був підданий надзвичайно жорсткій критиці. Європейська конфедерація заявила, що подібні ініціативи не можна просувати кулуарно, без широкого обговорення з футбольною спільнотою. В організації наголосили, що футбол не можна розглядати виключно як комерційний продукт, а його управління має залишатися прозорим і незалежним. Саме тоді прозвучала фраза, яка згодом розійшлася по всьому світу: УЄФА звинуватив ФІФА у спробі «виставити душу футболу на продаж» («putting football's soul up for sale»).

Читайте також:

Рішення ще не ухвалено. Тривають дискусії щодо розширення ЧС до 64 команд

Спочатку могло здатися, що суперечка обмежиться традиційним протистоянням між ФІФА та УЄФА. Однак уже наступного дня з'ясувалося, що ситуація набагато серйозніша.

Із різкою критикою виступила і КОНКАКАФ. Керівництво північноамериканської конфедерації заявило, що також не отримало жодної офіційної інформації до публікацій у пресі. Практично аналогічну заяву зробила Азійська футбольна конфедерація (AFC). В обох випадках головною претензією стала відсутність консультацій із регіональними конфедераціями щодо настільки масштабної зміни структури світового футболу. Представників КОНКАКАФ і АФК фактично поставили перед доконаним фактом.

Не менш жорсткою виявилася реакція національних асоціацій. Футбольна асоціація Англії повідомила, що взагалі не знала про існування проекту і має лише ту інформацію, яка з'явилася у ЗМІ. У схожому ключі виступили представники інших європейських федерацій, які заявили про серйозні питання до процесу ухвалення рішень усередині ФІФА.

І в УЄФА оголосили бойкот! 30 липня ситуація досягла критичної точки. Після екстрених консультацій УЄФА та його 55 національних асоціацій попередили ФІФА, що в разі реалізації проекту європейські країни відмовляться від участі в турнірах під егідою ФІФА. Йшлося про бойкот змагань, якщо план продажу комерційної структури не буде зупинений. Одночасно почали обговорюватися альтернативні варіанти міжнародних змагань під егідою конфедерацій, що означало б найбільший розкол світового футболу з часів створення ФІФА.

Подібна загроза виглядала надзвичайно серйозно. Європейські збірні вигравали більшість останніх чемпіонатів світу, а найбільші футбольні держави – Німеччина, Франція, Іспанія, Англія, Італія, Португалія та Нідерланди – входять саме до складу УЄФА. Потенційна відсутність європейських команд автоматично позбавила б чемпіонат світу значної частини спортивної цінності та комерційної привабливості. Саме тому багато аналітиків практично одразу назвали те, що відбувається, найсерйознішою кризою управління світовим футболом з часів корупційного скандалу ФІФА 2015 року.

Розуміючи масштаб кризи, керівництво ФІФА вже за кілька годин після появи загрози бойкоту спробувало знизити напруження. Організація поширила заяву, в якій наголосила, що наразі йдеться лише про вивчення різних варіантів залучення інвестицій.

У ФІФА заявили, що жодних остаточних рішень ухвалено не було, а всі подальші кроки можливі лише після консультацій із конфедераціями та національними асоціаціями. Однак така позиція вже не переконала критиків. Багато функціонерів вважали, що сам факт підготовки угоди без попереднього обговорення свідчить про прагнення провести реформу максимально швидко, поставивши футбольну спільноту перед доконаним фактом.

На екстрених нарадах усередині ФІФА представники кількох конфедерацій відкрито висловили невдоволення діями президента організації Джанні Інфантіно. Якщо раніше більшість подібних суперечок відбувалася кулуарно, то тепер розбіжності стали публічними. Деякі функціонери побоювалися не стільки самої угоди, скільки того, що ФІФА починає змінювати принципи управління світовим футболом без достатнього контролю з боку членів організації. Саме тому суперечка швидко перестала бути виключно фінансовою і перетворилася на питання розподілу влади між ФІФА, конфедераціями та національними федераціями.

У ФІФА наполягали, що критика не враховує суті проекту. У міжнародній федерації футболу пояснювали: не йдеться про продаж чемпіонату світу або передачу контролю над турнірами приватним інвесторам. План передбачав продаж лише міноритарної частки нової комерційної компанії, тоді як контрольний пакет повністю залишався б за ФІФА. Інвестори мали отримувати дохід виключно завдяки зростанню комерційної вартості змагань, тоді як спортивні рішення, календар турнірів, регламенти та розподіл місць між конфедераціями залишалися б виключно в компетенції ФІФА.

Крім того, керівництво ФІФА заявляло, що залучені кошти дозволили б значно збільшити фінансування футбольних програм у всьому світі. Організація нагадувала, що вже кілька років реалізує програму FIFA Forward, через яку національні асоціації отримують кошти на будівництво інфраструктури, розвиток дитячого футболу, освіту тренерів і підтримку жіночого футболу. На думку прихильників проекту, додаткові 4 мільярди доларів дозволили б суттєво розширити подібні програми. Однак противники ініціативи відповідали, що таких цілей можна досягати й без передачі частини комерційних прав зовнішнім інвесторам.

Європейські функціонери бачили ситуацію зовсім інакше. Головний аргумент зводився до того, що будь-який приватний інвестор, який вкладає мільярди доларів, неминуче буде зацікавлений у максимізації прибутку. Це означає постійний тиск на користь збільшення кількості матчів, розширення турнірів, пошуку нових комерційних можливостей і зростання телевізійних доходів.

Саме цього в УЄФА побоювалися найбільше. Європейський календар уже кілька років відчуває колосальне навантаження. Після розширення Ліги чемпіонів, появи нового клубного чемпіонату світу та збільшення кількості матчів збірних провідні футболісти регулярно скаржаться на перевантаження. На думку керівництва УЄФА, поява інвесторів, зацікавлених виключно у фінансовій віддачі, могла б прискорити комерціалізацію футболу та ще більше збільшити кількість змагань. Саме питання незалежності ухвалення рішень стало ключовим у всьому конфлікті.

Під загрозою масштабної кризи ФІФА була змушена змінити свою позицію. У перші дні серпня стало зрозуміло, що проект у його початковому вигляді реалізований не буде. Керівництво організації фактично відмовилося від ідеї негайного залучення зовнішніх інвесторів і почало шукати менш конфліктні варіанти розвитку комерційного бізнесу.

Формально ФІФА не оголошувала про повне закриття проекту FIFA Forward Enterprise. Однак сама угода щодо продажу частки нової структури була знята з порядку денного. Для багатьох спостерігачів це стало очевидною політичною поразкою Інфантіно. Лише за кілька діб ініціатива, яку керівництво організації представляло як стратегічну реформу світового футболу, перетворилася на найбільшу управлінську кризу останніх років.

Читайте також:

Чемпіонат світу може бути розширено до 64 команд. Заява Інфантіно

Хоча безпосередню загрозу бойкоту було знято, наслідки скандалу виявилися значно глибшими. Довіра між ФІФА та найбільшими футбольними конфедераціями серйозно постраждала. Якщо раніше більшість суперечностей вдавалося врегулювати в закритому режимі, то влітку 2026 року розбіжності вперше за тривалий час вийшли у публічний простір і супроводжувалися відкритими взаємними звинуваченнями.

Схоже, суперечка навколо FIFA Forward Enterprise стала символом масштабнішої боротьби за майбутнє світового футболу. ФІФА прагне розширювати глобальні турніри, шукати нові ринки та збільшувати комерційні доходи. В УЄФА та багатьох національних асоціаціях побоюються, що постійна комерціалізація поступово змінить саму природу футболу і призведе до втрати спортивного балансу.

Конфлікт навколо передбачуваного продажу частини комерційних прав виявився значно важливішим за одну фінансову угоду. Він показав, наскільки різними стали погляди провідних футбольних організацій на подальший розвиток гри. Але поки що переміг футбол.

За матеріалами FIFA, UEFA, Reuters, BBC, The Guardian