Фанати ПАОКа – вартові Чорного пекла, які стартували з... перукарні

«Вони просто шалені» – так назагал охарактеризував грецьких фанатів знаний британський дослідник фан-тематики Дугі Брімсон. Серед інших відмітних рис грецького фанства гуру фан-літератури виокремлює справжню релігійність почуттів до улюбленої клубної команди, силу-силенну піротехніки, замежну жорстокість у бійках і щонаймаксимальнішу політизованість трибун. Фани ПАОКа в цьому ряді аж ніяк не виняток.

Щодо політизованості, то вони мають давню ліву спрямованість, помножену на яскраво виражену проросійськість. І хоча прапор росії на трибунах у Любліні – то цілком може бути ініціатива польських друзів фанів ПАОКа з табору прихильників «Відзева» з Лодзі, однак практично немає сумнівів, що отой агресивний триколор, який став символом насильства й численних воєнних злочинів, сьогодні ми побачимо на трибунах «Тумби».

Один Бог, одна віра

А почалося все з району Неаполі в Салоніках. Це – північна частина міста й чи не найгустозаселеніший район в Європі. Саме тут далекого 1963 р. з’явилася на світ перша організаційно оформлена асоціація фанів чорно-білих. Та група є чи не найстаршою в Європі, а ідея її створення народилася в… перукарні. Група прихильників «двоголових орлів», чиї ентузіазм і пристрасть перевершували всі межі, створили асоціацію, маючи на меті захист інтересів клубу й допомогу в роботі адміністрації ПАОКа. Першого ж року існування до асоціації вступило 2000 осіб. Виїзди по всій Греції у тогочасся були дивовижею, а от пів сотні членів асоціації у будь-якому куточку країни створювали для своїх улюбленців домашню атмосферу.

Втім, у їхню діяльність рішуче втрутилася політика, адже режим чорних полковників, який було встановлено в Греції у 1967 р., заборонив діяльність асоціації, що відкрито симпатизувала лівим ідеям. Утім, після відновлення демократії, у 1974 р. фани з Неаполі продовжили свою діяльність. До слова, пару десятків із них завітало до Києва в 1976-му на матч Кубка чемпіонів проти «Динамо». Зайшли в пам’ять фан-кепками, шаховими прапорами, двокольоровими шаликами та якоюсь безнадійною вірою в своїх улюбленців навіть за рахунку 0:4. За морозної погоди в жовтні візитери з Греції, менше з тим, вболівали вельми самовіддано.

Надалі ті гарячі вболівальники пережили кілька злетів і падінь. Вони запам’яталися зобов’язувальним банером: «Для нас є один Бог, одна віра – ПАОК». У 1990 р. організували фан-виїзд до Севільї на єврокубкову гру без ночівлі. У 1992 р. в 25-річному віці лідером цього руху стає Гіоргос Белігіаніс на прізвисько «Беллос». Це був розквіт народженої в районі Неаполі фан-групи. «Беллос» організовував євровиїзди, просував ідеї солідарності між фанатами та зажив неабиякого авторитету. На жаль, в 1998 р. в 32-річному віці Гіоргос пішов із життя. Однак його фраза «ми – це ПАОК, ми – його народ, нас бояться всі суперники, вони змушені нас поважати, якщо нас не буде, ПАОК осиротіє…» стала заледве чи не девізом фанів чорно-білих.

Звукові силуванці

Утім, віддаючи данину піонерству фанів із Неаполі, все ж таки констатую, що пальма першості в ультрас-русі ПАОКа належить угрупованню Gate 4 – чи найвойовничишій фан-організації в Європі. Офіційна дата її заснування – 25 вересня 1976 р. (отже, Київ тогоріч ті хлопці відвідали, щойно самоорганізувавшись), незабаром – піввіковий ювілей. Утім, неофіційно Gate 4 діяла вже від квітня 1976 р. Власне, стадіон «Тумба», сумновідомий своєю ворожою атмосферою до гостьових команд, дістав прізвисько «Чорне пекло». Зчаста, коли гравці виходять із тунелю, лунає пісня Hells Bells («Пекельні дзвони») гурту AC/DC. А свою поведінку на трибунах Gate 4 визначають таким вельми влучним словосполученням: «Звукове силуванство».

На відміну від билинних часів, коли активне фанство узгоджувало свої дії із клубом, Gate 4 зчаста бували в опозиції до клубного керівництва (й до нинішнього власника – російського прихильника кремля Івана Саввіді – мають чимало запитань, адже для ліваків він занадто буржуазний). Після заворушень на матчі ПАОКа проти ПСЖ у Кубку УЄФА в 1992 р. на грецький клуб було накладено санкції у вигляді 2-річної євродискваліфікації, згодом її термін зменшили до року. Це покарання спричинило конфлікт між тодішнім власником клубу Томасом Вуліносом і лідером Gate 4 Антонісом Кладасом на прізвисько «Ксіфіас». Клубний бос звинуватив фана в підбурюванні натовпу та подав до суду. Втім, зрештою, грецькі суди виправдали Кладаса.

В 1995 р. кількадесят чорно-білих із Салонік за рахунок баскетбольного клубу приїздили до Києва й не шкодували голосів на підтримку своєї команди в єврокубковому матчі проти «Будівельника» в спорткомплексі КПІ (коли сплачено, то має бути відпрацьовано). В 1996 р. епоха Вуліноса в ПАОКу добігла кінця. Надалі його ім’я потрапило до світської хроніки аж у половині 2010-х, коли грецького бізнесмена вже не було серед живих. Натомість той факт, що Бред Пітт й Анджеліна Джолі проводили літній відпочинок на колишній віллі колишнього власника ПАОКа, жовта преса смакувала тривалий час.

У 2017 р. на домашній грі проти «Бенфіки» прихильники «двоголових орлів» вивісили найбільший банер в Європі, чим заслужили потрапляння до відповідних фан-чартів. Утім, банери в представників Gate 4 аж ніяк не завше були рекордними, інколи й відверто ганебними.

В трагічний для України день 24 лютого 2022 р. було вивішено банер зі словами підтримки прихильнику ПАОКа, звинуваченому у вбивстві 19-річного вболівальника «Аріса» Алкіса Кампаноса. Власне, це теж збурило хвилю хейту. Примітно, що вона виходила не лише від клубного керівництва, а й від більшої частини фан-спільноти «двоголових орлів».

Кількараз виїзні фани ПАОКа потрапляли в жахливі ДТП. Так, у 1999 р. автобус фан-клубу з району Корделіо повертався з уболівальниками після виїзду до Афін на матч проти «Панатінаїкоса». В Темпейській долині автобус зіткнувся з вантажівкою і злетів у кювет. 6 прихильників «двоголових орлів» загинуло, чимало фанів дістало поранень. На місці трагедії встановлено придорожній меморіал з іменами загиблих із такими словами: «Любов до ПАОКа привела їх сюди, залишила тут і пішла далі».

А вже цьогоріч у ДТП із мікроавтобусом у Румунії загинуло 7 прихильників чорно-білих. Нічний переїзд по однобічній дорозі (чи не найсмертоноснішій трасі в Румунії) до Ліона на матч Ліги Європи призвів до трагічних наслідків: під час обгону активувалася система утримання смуги руху, кермо заблокувалося, а водій не зміг відновити керування. Всього в поїздці на цьому мікроавтобусі взяло участь 10 фанів. Троє хлопців дістали поранення: один – легкі травми, другий – переломи, але не надто серйозні, а третій – численні переломи, травми шиї, хребта та обох ключиць. Після цієї аварії дві сотні членів Gate 4 скасували свою поїздку до Франції, натомість зібралися біля лікарні в Тімішоарі, куди доправили постраждалих. Згодом на стадіоні «Тумба» було проведено мітинг пам’яті загиблих із запаленням сили-силенної свічок.

Крім прихильників «Відзева», в друзях у вболівальників ПАОКа – фани московського та софійського ЦСКА, а також белградського «Партизана». На грецькій фан-сцені гарні стосунки в Gate 4 з фанами клубу ОФІ (Кріт), неоднораз вони влаштовували спільні акції. Водночас декларативне «ми проти всіх» раз по раз наявне в програмних інтерв’ю членів Gate 4.

До Києва з любов’ю

Серед селебріті неабиякою пристрастю до ПАОКа відзначався співак і композитор (суто грецький стиль лаїко) Стратос Діонісіу. Аполітичний, із різкими рисами обличчя, дивакуватий у погляді й голосі, Стратос до набуття всегрецької слави ходив пішки на тренування молодіжного складу улюбленого клубу, працював у кравецькій майстерні, в хімчистці, рахував кожну драхму, однак на квитки на стадіон і на атрибутику чорно-білого кольору грошей ніколи не шкодував. Доскочивши популярності, не зрадив своїй футбольній любові. Він співав на честь своїх улюбленців після завоювання ними Кубка Греції у 1972 р. Як зазначають фани ПАОКа, Стратос «пережив славні 1970-ті, але не дожив до ери Саввіді». Співак пішов у засвіти на початку 1990-х у 54-річному віці.

Змалечку вболіває за «двоголових орлів» співачка Демі, яка репрезентувала Грецію на пісенному конкурсі Євробачення в 2017 р. у Києві з піснею This is love. Відданим фаном ПАОКа є 3-разовий олімпійський чемпіон із важкої атлетики Піррос Дімас. Своїх чорно-білих симпатій не приховує і олімпійська чемпіонка в стрільбі з пневматичного пістолета Анна Коракакі. Й у політичних колах є симпатики ПАОКа. Приміром, колишня міністерка праці, соціального захисту й соціальної солідарності Ефі Ахціоглу. Та й колишня віцепрезидентка Європарламенту уродженка Салонік Єва Кайлі теж має місце в своєму вболівальницькому серці для ПАОКа. Втім, її було звинувачено в хабарництві, вилучено в неї та в її батька громаддя готівки.

Примітно, що ця політикиня зазнала фіаско через пристрасть до футболу й до грошей. Вона відвідала Катар на початку листопада 2022 р., зустрівшись серед іншого з міністром праці тієї країни. Наприкінці листопада в Європейському парламенті Єва виголосила промову, назвавши Катар, де в цей час проходив чемпіонат світу з футболу, «лідером у сфері трудових прав» і похвалила «історичну трансформацію країни». Це різко контрастувало зі звітами, які засвідчили порушення прав людини та загибель величезної кількості осіб під час будівництва футбольних стадіонів для чемпіонату світу. Та чого не зробиш, коли на обрії зажевріла можливість дістати легкої наживи!

***

Звісно, в обстоюванні лівих ідей фанати ПАОКа не самують на європейській ультрас-сцені. Однак у цьому питанні мене завше дивував симбіоз лівизни у фанатизмі з повагою до російських ультрас. Де-де, а там ліваків днем із вогнем… Натомість ультраправих, й зокрема в середовищі фанів московського ЦСКА – чимало. Та менше з тим… Може, коли йдеться про тлустий гаманець, то й політична ідеологія йде на другий план? Чим фани гірші за політиків!

Олексій РИЖКОВ