Два асисти Мессі. Аргентина здобула вольову перемогу над Англією
Південноамериканська команда показала характер і в фіналі ЧС зустрінеться з Іспанією
Підпишіться на новини Sport.ua
У першому півфіналі чемпіонату світу іспанці легко розібралися з французами, а в другому півфінальному матчі зустрілися національні збірні Англії та Аргентини. Нагадаємо, що аргентинці є чинними чемпіонами світу та прагнули вдруге поспіль вийти у фінал головного футбольного турніру планети.
Наставники команд досить здивували стартовими складами. В Англії на флангах захисту вийшли Джеймс і Спенс, а праворуч в атаці замість більш очікуваних Мадуеке чи Сака зіграв Роджерс. В Аргентини ж неочікувано з перших хвилин з'явився Джуліано Сімеоне. Його вихід мав символічний характер: у знаменитому матчі Англії та Аргентини на чемпіонаті світу 1998 року на полі був його батько Дієго Сімеоне, який спровокував Девіда Бекхема на вилучення, після чого англійці поступилися.
Втім, ці історичні паралелі лише частково стосувалися безпосередньо подій на полі, адже у першому таймі футболу було небагато. Команди переважно вирішили не грати у відкритий футбол, а боротися за кожен метр поля. Уже з перших хвилин розпочалися взаємні грубощі та численні фоли, однак арбітр, як і в більшості епізодів цього матчу, не поспішав показувати жовті картки.
Гра нагадувала поєдинок Франції проти Парагваю, але якщо тоді переважно порушували правила парагвайці, то цього разу жорсткість демонстрували футболісти обох команд. Особливо активно діяли опорні півзахисники: Райс, Андерсон, Паредес, Енцо Фернандес та Маккаллістер не шкодували суперників у боротьбі. Періодично Англія та Аргентина отримували штрафні удари, однак більшість із них призначалися далеко від воріт і не створювали реальної загрози.
Єдиний небезпечний момент у першому таймі створила Аргентина. Енцо Фернандес завдав дальнього удару, м'яч пролетів над лівою дев'яткою англійських воріт, а Пікфорд був безсилим у цьому епізоді. Однак аргентинському хавбеку не вистачило точності.
Загалом до перерви майже не було видно ні Ліонеля Мессі, ні Хуліана Альвареса, ні Гаррі Кейна. Джуд Беллінгем потрапляв у центр уваги переважно тоді, коли отримував удари по ногах, а таких епізодів було чимало.
На початку другого тайму Аргентина нарешті активізувала Альвареса. Форвард двічі пробивав із правого флангу в ближній кут, однак створити серйозних проблем для англійського воротаря йому не вдалося. А потім уперше за довгий час щось корисне зробив Гаррі Кейн: він виконав закидання на правий фланг на Роджерса. З першої спроби атака не завершилася успішно, але згодом м'яч все ж дійшов до англійського вінгера. Роджерс прострілив у штрафний майданчик, де Моліна мав контролювати Гордона, але грубо помилився і загубив суперника. Лівий вінгер Англії в дотик із лінії воротарського майданчика переправив м'яч у нижній кут воріт Еміліано Мартінеса. Рахунок став 1:0.
Після цього Томас Тухель обрав добре знайому для Англії модель – гру на утримання переваги. Проте цього разу суперником був не звичайний опонент, а чинний чемпіон світу. Уже незабаром після пропущеного гола аргентинці могли зрівняти рахунок, але Спенс у неймовірному підкаті в останній момент вибив м'яч із-під ніг Сімеоне буквально перед воротами.
Тактика Англії стала зрозумілою, але й Аргентина визначила свій план. Альбіселесте почали більше контролювати м'яч і завершувати атаки навісами у штрафний майданчик. Переважно подавав Мессі, і саме він міг віддати гольову передачу вже через кілька хвилин після моменту Сімеоне. Капітан Аргентини точно навісив на голову Гонсалеса, але Пікфорд здійснив фантастичний сейв, відбивши удар із близької відстані.
Аргентинське бомбардування навісами продовжувалося, але м'яч ніяк не летів у ворота Англії. Маккаллістер пробивав майже впритул із кількох метрів, але влучив у штангу. Гонсалес також не використав чудову нагоду, пробивши поруч із дальнім кутом.
Втім, історія футболу вкотре підтвердила: коли команда надто глибоко сідає в оборону, втримати результат стає дуже складно. Після замін Тухеля на полі в Англії фактично перебували шість захисників, але це не допомогло. Аргентина продовжувала тиснути і зрештою домоглася свого.
Одного разу Енцо Фернандес вирішив урізноманітнити атакувальні дії та пробив здалеку. Здавалося, м'яч летів вище воріт, але Пікфорд вирішив перестрахуватися і перевів його на кутовий. Як виявилося, це рішення стало фатальним. Мессі розіграв стандарт, відкотив м'яч під удар тому ж Фернандесу, і той із приблизно 20 метрів пробив у лівий кут воріт. Пікфорд, схоже, не бачив моменту удару і не зміг врятувати команду – 1:1.
Англія після цього продовжила грати надто обережно. Здавалося, що захисники вже не до кінця розуміли свої ролі та розташування на полі, але команда все ще сподівалася дотягнути до завершення основного часу.
Проте цього не сталося. Маккаллістер знову перевірив на міцність штангу, а потім Мессі отримав м'яч на правому фланзі, обіграв захисника і правою ногою виконав ідеальну подачу. М'яч точно прилетів на голову Лаутаро Мартінесу, який вивів Аргентину вперед – 2:1.
Англія спробувала організувати фінальний штурм, але зробила це надто мляво та безідейно. Особливо розчарував Гаррі Кейн: капітан збірної практично розчинився на полі й провів один із найгірших своїх матчів на турнірі.
Таким чином, після невдало обраної оборонної тактики Томаса Тухеля Англія залишає боротьбу за титул чемпіона світу на стадії півфіналу. У матчі за третє місце англійці зіграють проти Франції, а Аргентина виходить у фінал, де спробує захистити звання чемпіона світу в протистоянні з Іспанією.
ЧС-2026 з футболу. 1/2 фіналу
Англія – Аргентина – 1:2
Голи: Гордон, 55 – Енцо Фернандес, 86, Лаутаро Мартінес, 90+2
Попередження: Андерсон, 37 – Лісандро Мартінес, 42, Ромеро, 51, де Пауль, 90+4
Англія: Пікфорд – Джеймс (О'Райлі, 83), Стоунз (Тоуні, 90+6), Гехі, Спенс (Решфорд, 90+6) – Райс (Берн, 83), Андерсон – Роджерс, Беллінгем, Гордон (Конса, 73) – Кейн
Аргентина: Еміліано Мартінес – Моліна (Монтіель, 73), Ромеро, Лісандро Мартінес (Отаменді, 73), Тальяфіко (Лаутаро Мартінес, 81) – Макаллістер, Паредес (Н. Гонсалес, 64), Енцо Фернандес – Мессі, Хуліан Альварес, Сімеоне (де Пауль, 73)
Арбітр: Ісмаїл Ельфат (Марокко)
«Мерседес-Бенц Стедіум» (Атланта, США)
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Еліна не зіграє проти Ван Сію, яка без боротьби вийшла до четвертого раунду тисячника
Президент клубу розпочав перемовини з потенційно новим тренером
Аргентина була сьогодні кращою і справедливо вийшла до фіналу.
Сьогодні вихід малого Сімеоне в першому таймі був топовий.
Ну і роль джокера Лаутаро!
Браво!
Испания - Аргентина прям как будто само провидение задумало этот финал. Ямаль против Месси - прошлое Барселоны против будущего, 19 лет против 39.
Нас ждет последний аккорд великого футболиста, последнее выступление маэстро и как-то грустно от сего осознания.
Альбиселесте сегодня размазали Англию после пропущенного. Было бы несправедливо, если бы англичане прошли в финал.
Испанию короче ждет серьезное испытание, Аргентина как по мне более неудобный соперник чем Франция, с плотной центральной осью, голодными и максимально заряженными футболистами.
двоповерхові автобуси ))
Аргентина весь матч виглядала щонайменше не гірше. 1 тайм — приблизно рівний, але все одно: в аргентумів було 1,5 цікавих моменти, у брітів — узагалі нічого. У 2-му до голу арги вже додали і виглядали краще, але прогавили одну єдину за матч контру. Після якої додали ще. Якби не Пікфорд і ворота на 3-4 дюйми ширше — був би розгром. Що там 2-3 мертві сейви голкіпера, 2-3 стійки, 2-3 удари в сантиметрах від штанги. Нелогічним було, якби навпаки — кількість не перейшла б у якість.
Тухель? Не знаю, не впевнений. Аби робити висновки, треба бути всередині. По-перше, команда сама почала відкочуватись, бо відчула, що в розсередженій розстановці вже не вивозить і починає провалюватися. Мабуть, тренер теж побачив, що всі повиздихали, і спробував пофіксити кількістю. З іншого боку, коли Англія грала на утримання в попередніх матчах, чомусь на Тухеля ніхто не наїжджав. Ще один доказ, що вболівальницька оцінка рішень тренерів і гравців насамперед залежить від підсумкового результату. Однакові рішення - різний результат - кардинально протилежні оцінки )
Кейн і Белінгем. Вони грали? В компенсовані хвилини, коли треба було просто йти вперед усім, бо яка різниця 1:2 чи 1:3, лідери хоч щось спробували зробити? Хоча я гадаю, це не відсутність бажання чи лідерських якостей — вони просто здохли. Взагалі, Англія була конкретно вичавлена вже після 5 матчів, і Скалоне про це здогадувався. Тому запропонував максимально виснажливу гру з постійною фізичною боротьбою всюди. Англії вистачило на тайм.
Мессі. Навіть не 2 фактичні асисти і купа потенційних. Кажуть, увесь чемпіонат пішки ходить, і то тільки тоді, коли на місці не сидиться. 2-й гол. Після удару МакАлістера м'яч відлітає від стійки. Поки захист повільно роззирається і розвертається, майже 40-річний дідуган на 90+ хвилині 6-го матчу дуже спекотного світого чемпіонату стрімголов зривається за м'ячем, шо мале щеня. Підхоплює, просувається й із нелюбимої правої лупить на 15 метрів прямо в лоб Лаутаро. На все — буквально секунди, англійці навіть перелаштуватися не встигли. А потім він ще захисні дії собі колекціонував.