Кабо-Верде вилетіло з ЧС-2026. Але стратегічно вони здобули велику перемогу

Напередодні на чемпіонаті світу-2026 завершилася одна із найбільш по-футбольному романтичних казок нинішнього турніру. Свій шлях на світовій першості завершила збірна Кабо-Верде – абсолютний дебютант мундіалю, який показав себе настільки яскраво, що завоював мільйони сердець уболівальників по всій планеті, а деякі його футболісти й зовсім стали зірками практично першої величини (кейс 40-річного голкіпера збірної Кабо-Верде Возіньї є найбільш шаленим медійним вибухом в історії чемпіонатів світу: перед турніром про цього футболіста знав небагато хто, а після вильоту із ЧС-2026 воротар став настільки популярним, що може змагатися із найкращими гравцями сучасності. І це не порожні слова, адже вони підтверджуються цифрами: перед початком мундіалю на Instagram Возіньї було підписано не більше 50 тисяч людей, а зараз – вже близько 21 мільйона!).

Збірна Кабо-Верде неймовірно успішно стартувала на ЧС-2026. У першому своєму матчі «сині акули» сенсаційно зіграли внічию з Іспанією (0:0), після чого також поділили очки з Уругваєм (2:2), а у фінальному турі групового раунду розписали ще одну мирову – із Саудівською Аравією (0:0). Три нічиї у трьох матчах дозволили Кабо-Верде вийти в плей-оф мундіалю, причому без переваг нового формату, оскільки «сині акули» пробралися далі із другого місця в групі Н, а не як один із щасливчиків з третього рядка.

Згідно із повідомленнями в іноземній пресі, нині невелика острівна держава, що географічно належить до регіону Західної Африки, переживає справжній футбольний бум. Країна, населення якої становить трохи більше 550 тисяч осіб, охоплена неймовірною гордістю за своїх гравців, котрі вирушили підкорювати США, Мексику і Канаду та вилетіли з ЧС-2026 лишень у завзятому протистоянні в рамках 1/16 фіналу із чинними чемпіонами аргентинцями, причому після поразки у додатковий час (2:3). Незважаючи на поразку, фанати та мешканці Кабо-Верде, як і після трьох матчів до цього, масово виходили на вулиці міст, аби святкувати. Та й взагалі футбол суттєво паралізував звичне життя островів, бо перед грою з Іспанією, наприклад, багато працівників брали півдня вихідного, щоб мати нагоду подивитися футбол. А ті, хто такої можливості не використав, за зізнанням компетентних джерел, працювали без особливого завзяття, думками все одно перебуваючи десь там – за океаном, зі своїми футболістами.

Почуття гордості за свою країну та патріотизму буквально захлеснуло Кабо-Верде під час виступу «синіх акул» на ЧС-2026. Якщо раніше державний прапор можна було побачити тільки на Президентському палаці та ще деяких будинках, які представляють органи влади, то у червні його розвішували прості громадяни практично скрізь і на всьому – від мотоциклів до балконів.

І, відверто кажучи, нинішній беззаперечний успіх збірної Кабо-Верде не став якоюсь випадковістю чи збігом обставин. На нього протягом кількох років цілеспрямовано та самовіддано працювали чиновники Кабо-вердської федерації футболу. Останні справді здійснили щось неймовірне, враховуючи вкрай невидатний футбольний потенціал островів та, по суті, абсолютно неконкурентоспроможний рівень тамтешньої ліги.

Чиновникам Кабо-вердської федерації довелося шукати футболістів для національної збірної практично по всьому світові, приділяючи особливу увагу представникам діаспори. Цим останніми роками займаються багато африканських федерацій – наприклад, Марокко, про що ми розповідали на сторінках Sport.ua зовсім нещодавно в рамках окремого матеріалу…

Читайте також:

Фіаско Нідерландів № 2. Кейс ван Персі, в якому Марокко знову перемагає

У своїх кадрових пошуках футбольні чиновники із Кабо-Верде насамперед звертали увагу на власників двох або більше паспортів. Ключовими орієнтирами для них були Португалія, незалежність від якої країна проголосила у 1975 році, та Нідерланди, де традиційно свій шанс у футболі отримують багато вихідців з Африки. Але також до лав «синіх акул» в результаті вдалося заманити футболістів, які народилися у Франції, США, Ірландії тощо.

Одна із найнеймовірніших кадрових історій пов'язана з Роберто Лопесом – 34-річним центрбеком та капітаном збірної Кабо-Верде. Він народився й виріс у Ірландії, а запрошення грати за «синіх акул» отримав через повідомлення в LinkedIn. Ще у 2019 році тодішній наставник збірної Кабо-Верде Руй Агуаш написав на португальській мові Лопесу, проте футболіст, який не знав цієї мови, вважав, що отримав черговий спам від якогось агента й проігнорував листа. Через декілька місяців Агуаш виявив наполегливість і написав центрбеку вже англійською: «Привіт, Роберто, тобі цікаво виступати за Кабо-Верде?». Лишень тоді Лопес зрозумів, що це реальна пропозиція, яку можна обговорювати та після цього приймати конкретне рішення.

Цікаво, що на той момент Роберто Лопес вже виступав за «Шемрок Роверс» – найтитулованіший клуб у чемпіонаті Ірландії. Його батько – виходець з Кабо-Верде, який опинився в Ірландії як моряк, де й познайомився із місцевою жінкою, котра згодом стала матір'ю Роберто. Як зізнавався сам Лопес, коли його одноклубники по «Шемрок Роверс» дізналися про пропозицію грати за збірну Кабо-Верде, більшість просто зареготали. Вони просто не вірили, що грати за національну збірну можуть пропонувати через LinkedIn, але, зрештою, Роберто 10 жовтня 2019 року дебютував за «синіх акул», а нині має на своєму рахунку вже 49 офіційних матчів на міжнародному рівні.

Насправді, методи пошуку та селекції в Кабо-вердській федерації футболу були дійсно вельми екстравагантними. Основною базою даних для первинного аналізу скаутів стали футбольний симулятор Football Manager та державні архівні реєстри Португалії і Нідерландів. Там кабо-вердські ресечери розшукували потенційних новобранців для національної збірної, застосовуючи пошук за найхарактернішими іменами і прізвищами (наприклад, Дуарте, Семеду, Родрігеш, Мендеш, Монтейру, Варела та інші). Саме так в одному тільки Роттердамі було знайдено шість футболістів, які підходять за всіма критеріями й годяться для виступів за збірну Кабо-Верде! Після цього починалася робота із самими гравцями, їхніми батьками та найближчим оточенням.

Примітно, що згодом у Кабо-Верде прямо заявляли – це не вони переймали методи та досвід у марокканців, а ті, навпаки, скористалися доробками й принципами організації кадрового скаутингу «синіх акул».

У заявку на ЧС-2026 із 26 футболістів потрапили одразу 14 «легіонерів» – тих, хто народився та виріс за межами Кабо-Верде. Звісно, ​​чиновникам вдалося переконати представляти кольори своєї етнічної батьківщини зовсім не всіх. Наприклад, талановитий центрбек «Вільярреала» Ренату Вейга все ж таки вирішив представляти кольори збірної Португалії, але подібне траплялося із «синіми акулами» й раніше – наприклад, серед екс-футболістів, які мали можливість завдяки своєму корінню представляти збірну Кабо-Верде виділяються Луїш Нані та Патрік Вієйра, а також Ренату Саншеш, Нелсон Семеду або Желсон Мартінш, котрі продовжують кар'єру нині.

А ось ще одного досить відомого футболіста – центрфорварда Бебе, якого свого часу грати за «Манчестер Юнайтед» запрошував ще легендарний сер Алекс Фергюсон, кабо-вердійцям вдалося заманити у 2022-му. На той момент нападник був уже ветераном, але все одно допоміг «синім акулам», у тому числі й у відборі на ЧС-2026, проте на сам мундіаль не поїхав. Головний тренер збірної Кабо-Верде Бубішта банально вирішив, що від 35-річного Бебе користі на чемпіонаті буде небагато, і краще зробити ставку на інших виконавців. До слова, вибір наставника став болючим ударом для екс-форварда МЮ, який навіть вийшов у публічну площину зі словами: «Мені було дуже боляче дізнатися, що мене не включили до фінального списку, адже я розраховував на цю поїздку. Це шанс, який випадає раз у житті. Я був по-справжньому пригнічений».

Але загалом, треба визнавати, кабо-вердійці своїм шансом на ЧС-2026 скористалися сповна. Вони привернули неймовірну увагу до себе та свого футболу, довівши всьому світу, що навіть у маленьких країнах можуть бути гарні та конкурентні гравці. Очікується, що успішний дебют на світовій першості дасть відмінний імпульс для подальшого розвитку футболу на Кабо-Верде та, ймовірно, дозволить легше залучати до ігор за «синіх акул» представників діаспори.

Останнє, мабуть, є навіть значно більшим досягненням, аніж вихід у плей-оф на ЧС-2026. В стратегічному плані точно. А якщо так, то вести мову про закінчення казки для збірної Кабо-Верде з футболу, мабуть, ще дуже і дуже передчасно…