СКАЛОНІ: «Пам'ятаєте, вчора мене запитували про «хорошу частину сітки»?»

Головний тренер збірної Аргентини Ліонель Скалоні провів прес-конференцію після важкої перемоги над Кабо-Верде (3:2) у 1/16 фіналу чемпіонату світу 2026 року:

– Ліонель, це ваш 100-й матч. Здається, у такий особливий вечір довелося неабияк помучитися. Головне – Аргентина пройшла далі, але було важко?

– Так, довелося помучитися. І, чесно кажучи, занадто сильно. Пам’ятаєте, вчора мене запитували про «вдалу частину сітки»? Сподіваюся, тепер усі розуміють: легких суперників немає. Вітаю Кабо-Верде. Ми знали, що це буде важкий і складний суперник.

Гадаю, ми заслужили перемогу, але це не скасовує того, що суперник створив нам величезні труднощі. Головне позитивне – команда ніколи не опускає руки. Ми отримували удари в ключові моменти, а такі удари можуть збити тебе з ніг, не дати йти за ходом матчу. Але ми продовжували йти за перемогою.

Так, є що покращувати, ми це обговоримо. Але я хочу виділити саме характер. Це нагадало мені овертайми в Катарі: команда отримує удар і все одно продовжує шукати ворота суперника.

– Вас турбує, що команда зіграла додатковий час, сильно втомилася, а попереду наступний матч уже через три з половиною дні?

– Втома пов’язана з додатковим часом і відіграними хвилинами. До кінця основного часу команда фізично виглядала нормально. Наприкінці у Енцо трохи звело м’яз, потім він відновився, потім знову були судоми, але у нас уже не було можливостей для замін.

Але коли граєш за збірну, багато чого компенсується серцем. У національній команді є речі, яких, можливо, не видно в клубному футболі. Характер, емоції, серце допомагають компенсувати брак повітря, кисню, хвилин. Сьогодні команда показала характер. А те, що потрібно виправити, ми виправимо.

– Ми бачили вашу реакцію після третього голу. Що ви відчували?

– Я тільки зараз дізнаюся, що це виглядало емоційно. Думаю, я просто схопився за обличчя. Це була не радість – я хотів, щоб матч нарешті закінчився. За рахунку 2:1 Кабо-Верде забило неймовірний гол. Ми знали, що цей гравець любить зміщуватися й бити правою, але якщо він кладе м’яч точно в кут, це неможливо зупинити.

І коли здається, що все негативне йде проти тебе, а команда все одно продовжує, ти переживаєш. Я завжди обережний. Навіть за рахунку 3:2 думав: «Це ще не закінчено». Але загалом я був спокійнішим, ніж могло здатися. Я відчував, що команда в грі. Ми були на рівні матчу, хоча багато хто думав, що це буде прогулянка. Ми першими знали, що легкої прогулянки не буде.

– Чи не тиснув на команду статус фаворита?

– Ні. Цій команді важко відчути такий тягар. Можна сперечатися, добре вона грала чи погано. Це нормально, це можна обговорювати. Неможливо завжди грати добре. Але в одному я впевнений: ця команда ніколи не перестане брати матч на себе.

Ми – Аргентина. А бути Аргентиною – це те, що ви сьогодні побачили: і хороше, і погане. Це страждання. Кабо-Верде віддала 200%, а сьогодні у футболі це дуже багато що вирівнює. Коли ти втомлюєшся, коли суперник віддає все, різниця скорочується. Звісно, є багато речей, які потрібно проаналізувати. Навіть після гарних перемог завжди є що виправляти. Але відповідальності ця команда не злякалася.

– Характер врятував Аргентину? І наскільки важливим виявився гол зі стандарту?

– Так, стандарти теж важливі. Ми багато працюємо над ними, тому тренери, які відповідають за цей аспект, дуже задоволені. Команда завжди демонструє характер, але сьогодні це було особливо помітно. Суперник зрівняв, потім знову зрівняв, а ми все одно йшли вперед за голом.

Можливо, не всі шляхи були правильними, але моменти у нас були. Я був би набагато більше стурбований, якби ми взагалі не створювали гольових ситуацій. В останні хвилини додаткового часу вже було важко: замін не залишилося, у гравців судоми. Там потрібно було просто захищатися щосили. Головне – ми пройшли далі. Тепер будемо виправляти помилки.

– Був момент, коли ви подумали: «Ми вилітаємо»?

– Я за своєю природою обережна людина і ніколи не вважаю, що ми вже пройшли: ні за рахунку 1:0, ні за 2:1, ні за 3:2. Досвід Катару навчив мене цьому. Там ми теж страждали, коли здавалося, що все вже під контролем. Сьогодні матч був неприємний, це правда. Він міг спокійно піти в інший бік, хоча саме ми несли основний тягар гри.

– Як оціните гру Факундо Медіни? І як бачите ситуацію з Лаутаро Мартінесом та Хуліаном Альваресом?

– Ми дуже задоволені Факундо. Він закінчив матч дуже втомленим, бо ми часто задіювали його в атаці. Можливо, він до цього не дуже звик: раніше грав третім центральним захисником або крайнім захисником без такого великого навантаження вперед.

У нього судомило м’язи, але він у порядку. Добре, що на лаві запасних був Ніко Тальяфіко, який завжди може допомогти і теж показав, що готовий. Щодо Лаутаро та Хуліана, я не люблю занадто багато говорити про це, бо хочу поважати обох.

Тренер повинен шукати рішення. Але баланс важливий. Коли гравці закінчують матч настільки втомленими, грати одночасно з Лео, Лаутаро та Хуліаном дуже непросто. Це не виправдання. Я справді вважаю, що в певній фазі матчу ми могли б через це постраждати. Іноді ми можемо використовувати такий варіант, залежно від ситуації. Сьогодні ми вирішили, що це не було необхідним.

– Це був ваш 100-й матч. Які емоції від такої гри?

– Напевно, з усіх 100 матчів цей найбільше запам’ятається мені як тренеру. Тому що це чемпіонат світу, тому що в грі відбулося дуже багато всього. Щоразу доводилося відновлюватися після удару. Гадаю, цей матч допоможе мені як тренеру. І добре, що 100-й матч закінчився перемогою. Якби ми програли, це була б сумна статистика.

– Чи може ця перемога стати переломним моментом, як після поразки від Саудівської Аравії в Катарі?

– Команда в порядку. Але чемпіонат світу дуже складний. Дуже важко грати на певній швидкості, ми бачимо багато закритих матчів. Так, у якийсь момент відчуття були схожі на матч із Саудівською Аравією: тоді ми теж вели в рахунку, потім отримали удари, і атмосфера змінилася. Але сьогодні, на відміну від того матчу, команда відреагувала. Тоді ми ніби згасли, а сьогодні команда завжди залишалася в грі.

Це головна різниця. Зараз потрібно відпочивати. Було шість днів перерви, тепер – три з половиною. Коли відпочинок потрібен найбільше, його стає менше. Це важко зрозуміти, але так влаштований турнір.

– Що скажете вболівальникам після такого матчу?

– Гадаю, вболівальники першими розуміють, що це Аргентина і що тут нічого не буває легко. Коли ми говоримо, що футболка Аргентини – не така, як у інших, нас іноді називають зарозумілими. Але я спокійно кажу: це дійсно не те саме – і в хорошому, і в поганому. Коли результат проти тебе, потрібна особистість. На стадіоні 70 тисяч людей, вдома – 47 мільйонів. Потрібно мати мужність і характер, щоб вийти з такої ситуації. У цієї команди це є.

Ми продовжимо так само. Цей чемпіонат світу складний, але команда є. Після такої перемоги неможливо не вийти сильнішими, бо ми подолали дуже багато проблем. Нехай вболівальники насолоджуються, вип’ють чаю, ромашкового або липового. Я теж постараюся не вечеряти занадто багато, бо в такому стані їм багато і все роблю навпаки.

Читайте також:

МЕССІ: «Невипадково збірна Кабо-Верде не програла ні Іспанії, ні Уругваю»

Відеоогляд матчу Аргентина – Кабо-Верде (3:2, д.ч.)