Козацький характер. Україна U-19 здобула вольову перемогу над сербами

На чемпіонаті Європи-2026 серед збірних U-19 Україна проводила другий матч групового етапу проти Сербії. Після стартової перемоги над Хорватією команда Дмитра Михайленка підходила до зустрічі з хорошим запасом упевненості, тоді як серби після поразки від Італії вже фактично грали з холодним ножем біля турнірної спини. Їм потрібна була перемога, Україні – підтвердження власної сили.

Початок матчу вийшов обережним, ніби команди вийшли не одразу битися, а спершу розкласти одна одну на шаховій дошці. Українці більше володіли м’ячем, намагалися контролювати темп і тримати суперника подалі від своїх воріт, але справжніх дивідендів цей контроль не приносив. М’яч ходив, територія була наша, а гостроти бракувало. Здавалося, перший тайм пройде у режимі притирки, де головне – не помилитися раніше, ніж встигнеш намацати слабке місце суперника.

Але Сербія знайшла свій шанс саме через помилку України. На 15-й хвилині Ранкович отримав м’яч на лінії штрафного майданчика і технічно, низом, закрутив його в кут воріт. Це був удар не лише по рахунку, а й по нерву матчу. Україна, як і в першій грі проти Хорватії, знову пропустила першою.

Та ця команда вже показувала, що пропущений м’яч для неї – не вирок, а тільки іскра. Після голу сербів українці не посипалися, не загубилися і не стали нервово бити м’яч абикуди. Навпаки – взяли його під контроль ще міцніше. Команда Михайленка поступово стискала Сербію, як пружину, змушуючи суперника все частіше думати не про атаки, а про виживання біля власного штрафного.

На 32-й хвилині тиск нарешті перетворився на гол. Віталій Глют підібрав м’яч у штрафному майданчику і потужним ударом з-під захисника відправив його у дальній кут. Це був гол, який повернув Україні не просто рівновагу на табло – він повернув матчу відчуття справедливості.

А вже за кілька хвилин Глют зробив те, що зазвичай залишається в хайлайтах турніру. Отримавши м’яч далеко від воріт, українець наважився на удар метрів з 27. М’яч полетів, як снаряд, вдарився у штангу і залетів у ворота. Один із найкрасивіших голів чемпіонату, без зайвих прикрас і випадковостей. Просто сила, техніка і сміливість.

Перший тайм Україна завершила з перевагою 2:1 – і цей рахунок був повністю заслуженим. За ударами українці домінували 10:2, а сама гра виглядала так, ніби після сербського уколу наша команда прокинулася і почала грати вже не обережно, а по-дорослому.

Після перерви Україна продовжила контролювати ситуацію. Попереду дуже активно працював Богданов, який раз за разом вигравав верхові дуелі, чіплявся за м’ячі, нав’язував боротьбу і не давав сербським захисникам спокійно дихати. Його ударам не вистачало точності, але сама присутність форварда постійно тримала оборону суперника у напрузі.

Ближче до середини другого тайму українці почали грати обережніше. Рахунок дозволяв не летіти вперед без оглядки, а Сербія, розуміючи, що турнірний пісок сиплеться крізь пальці, почала піднімати голову. На 60-й хвилині Ранкович міг оформити дубль після нестандартного розіграшу кутового, але його удар пролетів у сантиметрах від штанги.

І все ж головна драма залишилася на кінцівку. Саме тоді настав зоряний час Домчака. Спершу український воротар блискуче зреагував на удар Зарича ногою у ближній кут. А вже за лічені секунди після подачі з кутового Стойкович головою пробив, здавалося, точно у ворота. Але Домчак у неймовірному стрибку кінчиками пальців перевів м’яч на кутовий. Це був не просто сейв – це був момент, у якому воротар витягнув команду з вогню голими руками.

Останні 10–12 хвилин перетворилися на справжню облогу українських воріт. Серби завантажували м’яч у штрафний, шукали шанс у верховій боротьбі, намагалися продавити нашу оборону характером і силою. Але Україна вистояла. Захисники билися за кожен метр, вигризали кожен м’яч і не дозволили супернику створити ще один по-справжньому смертельний момент.

Фінальний свисток зафіксував перемогу України – 2:1. Вольову, характерну, дорослу. Команда Михайленка знову пропустила першою, але знову відповіла так, як відповідають сильні команди: без паніки, без метушні, з вірою у свій футбол.

Україна U-19 достроково виходить у півфінал чемпіонату Європи-2026. А разом із цим здобуває ще одну велику нагороду – путівку на чемпіонат світу-2027. Це була перемога не лише за рахунком. Це була перемога характеру, таланту і покоління, яке вже зараз змушує дивитися у майбутнє українського футболу з великим оптимізмом.

Чемпіонат Європи 2026

Сербія U-19 – Україна U-19 – 1:2

Голи: Ранкович, 16 - Глют, 32, 36.

Попередження: Дам'янович, 44, Хаджимуйович, 60. - Богданов, 57

Сербія U-19: Цапарич, Стойкович, Симич, Хаджимуйович, Петрович, Новичич (Боровина, 87), Ранкович (Младенович, 78), Милосавлєвич, Зарич, Дам'янович (Костич, 63), Чирич (Павлович, 63)

Запас: Боровина, Драшкич, Макевич, Павлович, Костич, Младенович, Радич, Роганович, Суботич

Україна U-19: Домчак, Кокодиняк, Милокост, Дігтярь, Малов, Сорока, Люсін, Глют (Губенко, 74), Калюжний, Сикут (Ігнатков, 84), Богданов (Попов, 71)

Запас: Марченко, Пліш, Попов, Оличенко, Губенко, Ігнатков, Шерстюк, Каменський, Стрільчук

Стадіон: Нентпорт Стедіум (Бангор)

Арбітр: Семюел Баррот (Англія)