Де Ферстаппен та Антонеллі втратили перемогу і чому провалилася Феррарі

Відбувся Гран-прі Австрії – восьмий етап сезону Формули-1. Перемогу на цьому етапі здобув Джордж Расселл, однак не можна сказати, що саме він був найшвидшим. Британець діяв дуже розумно, а подекуди й удача зіграла на його користь, що разом із блискучим темпом стало ключовими факторами його успіху.

Разом із тим Ферстаппен та Антонеллі цілком могли відібрати у нього цей тріумф, чого не скажеш про Феррарі, яка після кількох вдалих виступів знову опинилася за реальним темпом позаду лідерів. Про причини такого результату, а також про те, як він міг скластися інакше – у цьому матеріалі.

Як переміг Расселл

Британець не був найшвидшим цього вікенду, але найкраще спрацював у непередбачуваних ситуаціях. Усе почалося ще в кваліфікації, де він здобув досить скандальний поул.

Расселл завершував фінальну спробу під жовтими прапорами через аварію Макса Ферстаппена, тому були очікування, що його коло анулюють, а поул перейде Шарлю Леклеру з Феррарі.

Утім Джордж уникнув суддівського покарання завдяки розмитим формулюванням регламенту та удачі, оскільки він устиг проїхати місце аварії Макса під поодиноким жовтим прапором за десять секунд до появи подвійних сигналів. Чинні правила для одиночного жовтого прапора вимагають від гонщика лише обов'язкового уповільнення, але не встановлюють конкретних меж для скидання швидкості, залишаючи рішення на розсуд стюардів. Телеметрія показала, що пілот Мерседес дійсно підняв ногу з педалі газу на 90 метрів раніше, ніж зазвичай, і хоча на апексі повороту він втратив лише чотири кілометри за годину та близько 0,080 секунди, самого факту цього мінімального сповільнення суддям виявилося достатньо для визнання кола легітимним.

На старті йому вдалося зберегти позицію та досить упевнено лідирувати, поступово нарощуючи перевагу. Мерседес краще працював із гумою на повних баках пального. Однак у другій половині гонки, коли всі фаворити випередили повільніші машини, для британця виникла реальна загроза з боку Макса Ферстаппена та напарника Кімі Антонеллі.

Хоча обом його суперникам дещо не пощастило, сам Расселл також зробив чимало для своєї перемоги, навіть не маючи достатнього темпу, щоб просто поїхати у відрив.

Під час режиму віртуальної машини безпеки (VSC) на 51-му колі. Расселл краще контролював свою дельту і після завершення режиму миттєво відреагував на рестарт. У цей момент він відіграв у Ферстаппена майже 1,6 секунди, тоді як Макс із невеликою затримкою почав розгін. Зважаючи на те, що на фініші їх розділили приблизно ті ж 1,6 секунди, саме ця реакція британця під VSC фактично дозволила йому гарантувати лідерство.

Гарне виконання від Джорджа. Як не дивно, лише друга перемога в сезоні для нього могла легко перетворитися на третє місце. Але десь йому пощастило, чого раніше часто не вистачало, а десь він сам зробив усе можливе, щоб утримати перемогу.

Шанси Антонеллі та Ферстаппена

Найшвидшим наприкінці гонки був пілот Мерседес Кімі Антонеллі, який майже обігнав Макса Ферстаппена. Той, своєю чергою, наблизився до Джорджа Расселла. Утім обидва цілком могли опинитися на найвищій сходинці подіуму за дещо інших обставин.

Антонеллі міг поборотися за перемогу, однак йому відверто не пощастило з таймінгом режиму віртуальної машини безпеки (VSC). Італієць заїхав на піт-стоп за коло до його появи, тому не отримав переваги від «безкоштовної» зупинки, яку мали його суперники.

Якби VSC з'явився колом пізніше, Кімі теоретично міг повернутися на трасу безпосередньо позаду Макса Ферстаппена. Враховуючи, що за 20 фінальних кіл він скоротив відставання відносно Расселла на 12 секунд та майже випередив Ферстаппена, можна припустити, що більш вдалий таймінг VSC міг дозволити йому поборотися навіть за перемогу.

Крім того, на початку гонки Кімі діяв надто розгублено. Поки його напарник створював відрив, який згодом став запорукою перемоги, Антонеллі відкотився на п'яту позицію і витратив чимало часу, щоб відігратися та включитися в боротьбу з Ферстаппеном наприкінці дистанції.

Якщо Расселл, не маючи найкращого темпу, практично не припустився помилок і максимально реалізував свої можливості, то у випадку Антонеллі ситуація була протилежною. Швидкості в нього вистачало, але через невдалий збіг обставин і надто обережний початок гонки реалізувати свій потенціал він не зміг.

Набагато цікавіша ситуація склалася у Ферстаппена. Йому не потрібен був автомобіль безпеки, щоб поборотися за перемогу, а ось правильніший момент для піт-стопу – цілком. Макс значно затягнув свій другий відрізок, відповідаючи на ранню зупинку Расселла, щоб наприкінці гонки мати свіжішу гуму та вищий темп.

Втім саме це рішення, схоже, і коштувало йому перемоги. Расселл зупинився за 32 кола до фінішу – дистанцію, яку зазвичай комплект шин не витримує без суттєвої втрати темпу. Однак цього разу пілот Мерседес чудово впорався з керуванням гумою і зумів зберегти її на пустих баках.

Ферстаппен же отримав швидші шини наприкінці гонки, але часу на те, щоб повністю нівелювати відставання, йому вже не вистачило, хоча скорочував його дуже швидко.

Як показують симуляції експертів, якби Макс зупинився вже на наступному колі після Расселла, а не відтягував свій піт-стоп ще на п'ять кіл, він міг би опинитися позаду британця вже приблизно за вісім кіл після своєї зупинки. Далі все вирішувала б боротьба на трасі.

Звісно, така симуляція не враховує втрат часу у брудному повітрі та оборону Расселла. Однак вона демонструє, що саме більш ранній піт-стоп міг стати для Ферстаппена ключем до перемоги. З огляду на його темп наприкінці дистанції, це виглядає цілком реалістичним сценарієм.

Чому провалилася Феррарі

Після перемоги в Барселоні італійці були далеко не такими швидкими в Австрії. Є кілька чинників, які призвели до такого результату.

Перш за все – це сам трек. Хоч погодні умови та темп деградації гуми були вкрай схожими, конфігурація автодрому зовсім інша. Можна навіть сказати – протилежна.

Барселона має багато затяжних середньо та високошвидкісних поворотів, які плавно перетікають один в одного, і там вирішальне значення мають аеродинамічне зчеплення та ефективність шасі. Австрія ж складається з довгих прямих, різких гальмувань і перепадів висот. До того ж через розріджене повітря ефективність аеродинаміки тут приблизно на 7% нижча.

Тож тут набагато важливіше мати хороший вихід із повільних поворотів і сильний розгін – саме в цих компонентах італійці традиційно мають проблеми цього сезону. Навіть оновлений двигун і нове паливо на цей вікенд не допомогли зробити трасу більш підходящою для Скудерії. Також команді не вдалося знайти налаштування, які однаково добре працювали б і в кваліфікації, і в гонці.

На бумазі це була незручна траса для Феррарі, а реалізація від самого колективу також дещо підвела, що унеможливило боротьбу за місця на подіумі.

Втім ціна помилки виявилася не такою вже й високою. За такого темпу Мерседес і Ред Булл максимум, на що могли розраховувати італійці, – це одна позиція вище. Льюїс Хемілтон, найімовірніше, випередив би Оскара Піастрі та став четвертим.