Карпати розпродалися на 10 мільйонів. А що з амбіціями?

Після повернення у 2024 році до української Прем'єр-ліги «Карпати» незмінно називаються вболівальниками та фахівцями не інакше як однією з найбільш амбітних команд нашого елітного дивізіону. Воно й не дивно: у Львові завжди люблять футбол і дуже цінують свою головну команду, яка є справжнім флагманом для всього регіону. А ще – власником «Карпат» є місцевий топбізнесмен Володимир Матківський, який поступово все більше та більше долучається до футболу, витрачає на нього дедалі більше своїх коштів і часу, через що, як наслідок, хоче бачити й гідну віддачу на полі та у турнірній таблиці.

Однак сезон-2025/26 в УПЛ «Карпати» завершили лишень на дев'ятому місці. Фактично це нижня половина таблиці, і це зовсім не межа мрій власника «зелено-білих» та відданих шанувальників команди. Причому попереду львів'ян опинилися колективи, де із фінансовою складовою нині аж ніяк не все так добре та стабільно, як у «Карпатах».

Щоправда, для виправдання не таких вже й райдужних результатів «Карпати» цілком можуть послатися на тренерські зміни по ходу сезону. Молодого Владислава Лупашка, якого в певний момент раптово через довколафутбольних людей піднесли ледве не до рівня найперспективнішого наставника вітчизняного футболу, але який так і не зумів реалізувати амбіції та задуми у Львові, у січні нинішнього року замінив малозрозумілий для більшості наших уболівальників іспанець Фран Фернандес. Причому майже одразу довкола іноземця поповзли чутки про швидку відставку, але той зумів переламати ситуацію, видав серію із позитивних результатів й в цілому заслужив кредит довіри від Матківського.

У літнє трансферне вікно «Карпати» увійшли саме із Франом Фернандесом як головним тренером. Отже, під цього фахівця, а також його тактичні бачення, клуб і планує проводити кадрову роботу. Але поки, треба визнати, «Карпати» тільки солідно розпродалися, а ось із поповненням та підсиленням значно більше запитань, аніж відповідей.

Але давайте про все по порядку. Наразі «Карпати» вже встигли заробити на продажу своїх футболістів у інші клуби близько 10 мільйонів євро, якщо спиратися на дані, наведені порталом Transfermarkt. Найбільш дорогим вихідним трансфером «зелено-білих» цього літа став Назар Домчак. Талановитий 19-річний голкіпер за 5 мільйонів євро перебрався до лав учасника Ліги чемпіонів та чемпіона Чехії празької «Славії». Також до чеського чемпіонату переїхав і 23-річний гамбійський центрфорвард Бабукарр Фаал, за якого «Вікторія» з Плзеню заплатила 3 ​​мільйони євро.

«Кривбас» оформив викуп у «Карпат» 23-річного голкіпера Олександра Кемкіна, який минулий чемпіонат відіграв у Кривому Розі на правах оренди. Ця угода принесла львів'янам ще 175 тисяч євро. А буквально днями ізраїльський «Маккабі» Хайфа оголосив про досягнення домовленостей щодо трансферу 26-річного атакувального півзахисника Бруніньо. За бразильця, за неофіційною інформацією, «Карпати» отримали 1,6 мільйони євро.

Як підсумок – «Карпати» за короткий час залишилися без ключового голкіпера, центрфорварда, а також важливого футболіста півзахисту, який у моменти перебування в найкращій формі був здатний забезпечувати результат на полі для «зелено-білих» ледве не поодинці.

А що натомість? Поки що «Карпати» офіційно оголосили тільки про перехід 19-річного голкіпера Дениса Марченка з «Оболоні», який коштував львів'янам 1 мільйон євро. Цей страж воріт ще у позаминулому сезоні показав неймовірний прогрес та потенціал, проте тоді «пивовари» не побажали його продавати, і Марченко залишився у Києві ще на рік. Сезон-2025/26 не видався для Дениса настільки ж яскравим як попередній, проте інтерес до нього від серйозних гравців на внутрішньому українському ринку залишився, і тепер боси «Оболоні» вже вирішили піти на продаж воротаря, що, як очікується, піде на користь усім трьом сторонам цієї угоди.

Також у «Карпати» на правах вільного агента перейшов 27-річний лівий фулбек Роман Вантух, який чотири останні сезони був ключовою фігурою для «Зорі». Це стане суттєвим підсиленням насамперед атакувальної гри на цьому фланзі для львівського клубу, оскільки Ростислав Лях працює на створення не так добре та якісно, ​​а Андрій Булеза ніяк не може реалізувати свій потенціал через недавні проблеми з коліном.

Однак, давайте казати про це прямо, після дев'ятого місця від «Карпат» очікували аж ніяк не розпродажу, а навпаки, закупівлі ще цілої партії потенційно якісних виконавців, здатних змінити ситуацію на краще. Але зрештою клуб чомусь пішов на інший крок. І, відверто кажучи, зробив абсолютно правильно, як би це парадоксально не звучало.

Питань стосовно продажу Бруніньо, мабуть, і виникати не повинно. Бразилець непогано зарекомендував себе в «Карпатах», але в певний момент дав зрозуміти, що не хоче залишатися в Україні. Втримувати гравця проти його волі було б дурістю з боку керівництва «зелено-білих», через що продаж легіонера став єдиним правильним рішенням у цій ситуації.

Що стосується продажів Домчака та Фаала, то і тут логіка проглядається залізна. По суті, «Карпати» вичавили максимум, якщо навіть не більше, з цих угод в аспекті економіки. Невідомо, як склалися б подальші виступи у голкіпера та центрфорварда у Львові, і не пішов би за стрімким прогресом певний регрес, що вдарило б по оціночній вартості. Плюс до всього, треба розуміти, що «Карпати» – це не клуб рівня Ліги чемпіонів та навіть не команда, яка регулярно виступає у єврокубках, аби дорого продавати своїх футболістів. Банально «засвітити» гравців, окрім як в УПЛ, львів'янам ніде, і 5 мільйонів за Домчака, так само як і 3 мільйони за Фаала – це насправді великі гроші. Тож проста економіка говорить на користь тих рішень, які й були прийняті у «Карпатах» стосовно Домчака та Фаала. Та й глобально від клубу не так багато залежало, адже у обох випадках були активовані клаусули і єдине, на що «зелено-білі» були спроможні – це намагатися підписати нові контакти з футболістами замість їхнього продажу, переконуючи тих відмовити чеським клубам. І навряд чи це було б правильно…

Лякати фанатів львівського клубу може тільки той факт, що поки що навколо їхнього клубу немає очевидних трансферних чуток, які б сватали до Львова футболістів, здатних замінити Бруніньо та Фаала. Але панікувати навряд чи варто. Більшість трансферів у вітчизняній Прем'єр-лізі відбуваються у режимі чи то найсуворішої секретності, чи то банальної неосвіченості джерел, здатних «злити» дані щодо них до преси. Тому аж ніяк не факт, що «Карпати» нині не ведуть переговори щодо когось із потенційних наступників Фаала та Бруніньо.

Зрештою, грошей у «Карпат» наразі достатньо, щоб провести грамотну точкову селекцію та привезти до УПЛ «нового» Фаала чи Бруніньо – он навіть чутки щодо Назарія Русина з АПЛ знову активізувалися. При правильному відношенні та підході до справи це не так вже й складно, враховуючи масштабний селекційний кругозір «зелено-білих», а також низку цілком успішних кадрових кейсів цього клубу. Хоча й від банальних спроб «розпаковки» власника «Карпатам» треба поберегтися, адже охочих отримати частину прибутку від масштабного літнього розпродажу серед агентів на ринку знайдеться стільки, що телефон у Володимира Матківського ризикує просто не встигати остигати від роботи.

Очевидно, що нинішній літній розпродаж у «Карпатах» – це щось абсолютно логічне й обґрунтоване, ніяк не пов'язане із бажанням незабаром «згорнути» проект чи урізати на нього фінансування. Навпаки, власник клубу таким чином нарешті може побачити, що футбол – це такий самий вид бізнесу, як і багато іншого навколо. І що на ньому необов'язково зазнавати збитків, як люблять стверджувати в Україні деякі запопадливі «ділки» та їхні посіпаки.

І головне, за що зараз можна порадіти в «Карпатах» – це саме те, що клуб отримує стимул переходити на самоокупність та почати розвиватися органічно, не залежачи постійно від прямих інвестицій від власника. Подібного роду модель, звичайно, вимагатиме часу на реалізацію. І задля цього цілком можна потерпіти й місця у середині таблиці, але тільки за умови реального розвитку та суворого контролю за фінансами.

Погодьтеся, краще так, аніж виліт після другого місця, як вийшло у деяких інших «амбітних» та «самодостатніх» проектів нашої ліги, що залишилися в підсумку і без грошей, і без сильних футболістів, які банально не побажали розмінювати власний талант на виступи у Першій лізі…