Потрібніші деінде. Топ-9 гравців, котрих сьогодні вкрали з ЧС прибульці

Кейн провів видатний сезон, впродовж якого відзначався ледь не у кожному матчі за клуб. Вирушив на ЧС з надію зокрема й довести, що гідний отримати Золотий м’яч восени. Забив двічі у першому ж турі у ворота міцних хорватів. Щастя було так близько… аж от Гаррі прокляв шаман. Прямо перед поєдинком другого туру проти Гани. Результат – 0 забитих англійцями у ворота африканців голів за 90 хвилин. Несподівана та неприємна втрата очок. Але найголовніше: Кейн не лише не відзначився, але й змарнував топ-шанс. І як після цього не вірити у сили шаманів та прогнози ворожок? Тому передбачення бразильської ясновидиці на сьогоднішню ніч кожен поважаючий себе вболівальник сприймав усерйоз. Сказала, що гравців викраде НЛО, – і ми повірили. Ба більше: дивилися вночі матчі ЧС, аби побачити це на власні очі. І побачили!

Підбивати серйозні підсумки фінальних матчів групового етапу у квартетах A, B та C нема ані сил, ані бажання: всі найкращі вийшли далі. Важко було не вийти, коли 2 з 3 колективів на мундіалі отримують квиток до 1/16. Тож нижче – здебільшого несерйозні рядки. Тепер повернемося до головного: кого вкрали?

9. Джасем Габер (Катар)

Центральний півзахисник, котрий вийшов на поле аби зв’язати лінії оборони та нападу своєї команди… а натомість залишив її у меншості. І ні, не вилученням – своїм «видатним» футболом. Взяв участь у 5 дуелях за м’яч, аби програти… всі. Кожну. Здійснив під 20 пасів, але у чужу третину – лише пару. Зробив 2 десятки дотиків до м’яча. Результат? 0 перехоплень. 0 відборів. 0 вдалих спроб дриблінгу. 0 виносів. 0 ударів та ключових пасів. Чого не 0? Фолів: їх аж 4. У футболіста не виходило взагалі нічого, кожен новий дотик до м’яча – проти власної команди. Тому на другий тайм не вийшов. Спортивні портали кажуть, що через рішення тренера у перерві, але очевидці повідомляють, що причина – викрадення прибульцями. Нульовий зниклий, так би мовити. Саме з нього все почалося.

8. Султан Аль-Брак (Катар)

Обіцяю: останній цієї представник збірної у топі. З нами навіть не через поганий футбол у захисті (хоча команда настраждалася зокрема й через нього), а тому, що забив автогол… і зник з протоколу матчу. М’яч у власні ворота записали на воротаря, котрий торкнувся круглого останнім, але саме Аль-Брак замкнув простріл Джеко. Саме він перетворив кострубатий крос на гол. Але хто згадає? Хто про це знає? Я і ти. А у протоколі винний – воротар, бо намагався врятувати команду від свого ж партнера. З боку виглядає так, ніби хтось хотів, аби ми накинулися на бідного кіпера та оминули увагою лівого оборонця Катару. Змова. Втручання згори. І, до речі, вкрай ефективне. Тепер увесь світ уведений в оману. Правду знають одиниці. А Аль-Брак житиме своє найкраще життя. Щоправда, не на Землі: не просто ж так прибульці проводили настільки вишукану операцію з приховання усіх згадок про нього…

7. Джонатан Девід (Канада)

Лідер збірної Канади. Її надія. Зрештою, її капітан. У матчі за перше місце повинен був повести партнерів за собою. Повинен був. Як розумієте, не повів: лише 2 удари та жодного у площину. Моментів для інших не створив. Єдиноборства здебільшого програвав. У системі Марша важливі пресинг та активність без м’яча. Результат Девіда? 1 вдала дія у захисті за 90 хвилин. На порталі FotMob футболісти стартують у матчі із оцінкою 6.0. Показник Девіда за підсумками виснажливого та надважливого поєдинку – 6.0. А от точно був на полі? Легко припустити, що ні. Альтернативна версія: прибульці вкрали на виході з підтрибунки, а організатори, аби уникнути домашніх провалу та ганьби, попіклувалися, аби намалювати Девіду бодай якусь статистику. Так, звучить куди реалістичніше.

6. Яссін Буну (Марокко)

Єдиний воротар у нашому топі! Команда Гаїті вирушила на турнір, аби… а навіщо взагалі? Без великих амбіцій. Без мети долати топів. Без сильного складу. Мабуть, аби весело провести час. Але це не вдалося ані у першому, ані у другому турі: Гаїті не забила жодного голу за дебютні 180 хвилин на мундіалі. Чому? Бо у команд-суперниць був захист, а ще – голкіпери. Ті заважали м’ячу опинитися у сітці, коли той летить у них. А Буну вчора цього не робив: здійснив за 90 хвилин лише один сейв (і той – у самій кінцівці), зате пропустив від однієї з найслабших збірних турніру двічі. Так-так, той самий воротар, який за інерцією щороку потрапляє до переліку найкращих у світі за версіями різноманітних видань. Той, який вважається найкращим серед граючих в Азії. Той, котрий став героєм у Катарі 4 роки тому. Ні, такий не міг забити у власні. Не проти Гаїті. Мабуть, то був його менш талановитий брат-близнюк. А самого Буну викрали самі знаєте хто.

5. Лі Кан Ін (Південна Корея)

У середньому за 90 хвилин у Лізі 1 впродовж сезону Лі завдавав більше 2 ударів та пасував під спроби партнерів по 3.4 рази. У «ПСЖ» – команді із зірками у складі. Де є Дембеле, Хвіча, Дуе – ті, кому змушений віддавати м’яч, а не виконувати сам. І навіть так у Парижі Лі не губився. Брав максимум. Встигав забивати та асистувати. Запам’ятався. А у збірній зі старіючим Соном мав отримати ключову роль. Та що там: отримав! Сьогодні вночі колишній лідер «шпорів» опинився поза стартовою 11-кою, а Лі – у ній. Нарешті дочекався. Нарешті можливість вийти із тіні. Момент слави після сильного сезону у якості героя другого плану. Й ось Лі виходить на поле та… нічого не створює. Ані для себе, ані для партнерів. Лише 1 власний удар. 1 пас під удари партнерів. Все було добре цілий рік, аж тут щось сталося. Гравця ніби підмінили. Ніби… Ніби ж, так?

4. Габріел Мартінеллі (Бразилія)

Топ-матч у виконанні однієї зі збірних-фавориток турніру. Всі футболісти атаки, котрі з’явилися в основі, записали на свій рахунок бодай по одній гольовій дії. Кожен гравець центру поля заробив високий бал. Перемога – впевнена та легка, а вишенька на торті – вихід Неймара. Останній, до речі, також був не зайвим на полі: декілька разів обігрався із Віні, пробив, пасував під удари, виконував стандарти тощо. Тобто майже всі переконали. Кожен був помітним. Окрім одного вінгера з «Арсеналу», котрий отримав з урахуванням доданого часу аж 30 хвилин на полі, аби… аби що взагалі? Мартінеллі не грав зліва. Не грав справа. Не грав у центрі. Його прізвище не було чутно. Статистика каже про 16 точних пасів із 16, але… кому? Куди? Ви пам’ятаєте бодай один? Здається, нам брешуть. Ніякого Мартінеллі на полі не було. Але він точно виходив на заміну. Простий висновок: у процесі вкрали прибульці.

3. Патрик Шик (Чехія)

Чехія провалює другий тайм. Треба перемагати, а команда пропускає один м’яча, і ще… Аби пройти далі, необхідно забивати вже тричі. Природна реакція тренера на це – випустити великого нападника. Високого. Габаритного. Чехи так і зробили: кинули на поле Шика. Найкращого, кого тільки мали. Із досвідом забитих голів на великих турнірах. Того, хто дуже добре знає за грою у «Баєрі», що таке ті камбеки та з чим їх їдять. На папері – заміна мрії. Після неї стане краще. Хоча б тому, що гірше вже нема куди. Гадалося. А натомість Шик… так і не з’явився. Є кадр, де виходить на поле. А далі? 5 дотиків до круглого за півгодини гри, 3 з них – у центральному колі. Удари? Не чули. Шик жодного разу навіть не був близьким. Безнадійній збірній був потрібен герой – а вона отримала ще одну бідосю на полі. Або не отримала: особисто мене версія, що Патрика одразу після його виходу на газон забрала літаюча тарілка, більш ніж влаштовує.

2. Скотт Мактоміней (Шотландія)

А пам’ятаєте цього хлопця? Того самого, котрий ще рік тому визнавався одним з найкращих у світі на своїй позиції France Football. Того самого, котрий зробив «Наполі» чемпіоном Італії. Того самого, який є ледь не найбільш результативним центральним півзахисником топ-ліг у сучасному футболі. І я пам’ятаю. Але так і не побачив його на турнірі. Шотландія, ймовірно, не зіграє у плейофі (завадить погана різниця голів), тож уже можна потроху констатувати: Скотт провалив турнір. 0+0 та жодного видатного матчу проти м’яча. Мав стати лідером – і не став. Не повів збірну за собою. Навіть учора, коли був тій як ніколи потрібен. Поганий матч від Мактомінея: статистика каже, що програв більшість дуелей, майже не повертав команді м’ячі, всі удари – у воротаря. А ми кажемо, що Скотта майже і не бачили. Може, не допоміг збірній через викрадення? Треба розбиратися…

1. Браїм Діас (Марокко)

Дивився у прямому етері бразильців, і зліва знизу під час трансляції регулярно вискакували повідомлення про голи Марокко. Африканці забили перший. Хто? Йду дивитися – не Діас. Другий. Хто? Знову не він. Третій. Четвертий. Скільки голів у Браїма? 0. Асистів? Стільки ж. І це у найкращого гравця КАН узимку, лідера команди в атаці… Так, можна бути корисним і без результативних дій – тому Ель-Ханнусс, наприклад, і має оцінку 8.5 від Whoscored без жодної. Діас? Лише 6.8. Мінімум впливу у важкий для збірної день. І це на м’ячі, без нього – 0 відборів тоді, коли бодай 1 записали на свій рахунок упродовж матчу аж 11 різних марокканців! Тож постає логічне питання: а Діас узагалі грав у футбол учора? Був на полі? А якщо раптом ні, то чому? Припускаю, мій варіант відповіді на останнє питання вам не сподобається…